Рішення № 138505568, 23.07.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1860/26

Провадження № 2/456/1478/2026

РІШЕННЯ

іменем України

23 липня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яніва Н. М. ,

за участі секретаря судового засідання Магомети А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури звернувся до суду у порядку ст.ст. 4, 56 ЦПК України, ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» з позовною заявою в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, у якій просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області земельну ділянку з кадастровим номером 4625381600:04:009:0070 площею 0,2578 га, яка находиться в с. Нижня Лукавиця, Стрийського району, Львівської області і перебуває у власності відповідачки ОСОБА_1 .. Крім того, просить покласти на відповідачку судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майні від 19.02.2026 № 464839058 ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.01.2020, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу, зареєстрованого: реєстрі за №240, набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4625381600:04:009:0070 площею 0,2578 га, яка розташована в с.Нижня Лукавиця, Стрийського району, Львівської області. 30.01.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4625381600:04:009:0070 площею 0,2578 га (номер відомостей про речове право 35263605, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1971010246253). Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4600265042026 від 24.02.2026 Стрийською окружною прокуратурою встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4625381600:04:009:0070 зареєстрована у Державному земельному кадастрі 30.09.2019, категорія земель - «Землі сільськогосподарського призначення», вид цільового призначення земельної ділянки «01.03 Для ведення особистого селянського господарства». Відтак, земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4625381600:04:009:0070, що знаходиться в с. Нижня Лукавиця, Стрийського району, Львівської області на території Моршинської міської територіальної громади, перебуває у власності ОСОБА_1 , яка є іноземцем. Таким чином, за результатом вивчення питання законності володіння і користування громадянкою російської федерації ОСОБА_1 , земельною ділянкою сільськогосподарського призначення на території с. Нижня Лукавиця, Моршинської міського територіальної громади, Стрийського району, Львівської області, встановлено порушення земельного законодавства, які полягають у невідчуженні іноземцем упродовж встановленого строку земельної ділянки сільськогосподарського призначення, набутої у власність.

Прокурор Романів О.В., представляючи інтереси держави, у судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив таку задовольнити, з підстав викладених у ній.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги заперечила у повному обсязі, пояснивши, що за походженням увесь її рід є українцями. Незважаючи на наявність паспорта громадянина РФ, вона постійно проживає на території України, здійснює трудову діяльність в Україні, сплачує податки та пов`язує своє життя виключно з Україною. При цьому зазначила, що не має можливості набути громадянство України у встановленому законом порядку у зв`язку з обмеженнями, спричиненими повномасштабною збройною агресією рф проти України та особливостями функціонування відповідних державних процедур під час воєнного стану. Зазначила, що вона та її родина тривалий час доглядала за цією земельною ділянкою. Також пояснила, що спірна земельна ділянка використовується виключно для особистих потреб. Частина земельної ділянки фактично використовується для вирощування картоплі та овочів з метою забезпечення власних побутових потреб сім`ї, тоді як інша її частина є непридатною для ведення сільськогосподарського виробництва через неродючість ґрунту. Крім того, зазначила, що їй не було відомо про вимоги земельного законодавства України, відповідно до яких іноземні громадяни, зокрема громадяни рф, зобов`язані відчужити земельні ділянки сільськогосподарського призначення протягом встановленого законом строку. У зв`язку з юридичною необізнаністю вона не усвідомлювала наявності такого обов`язку та, відповідно, не вживала заходів щодо відчуження земельної ділянки. Підсумовуючи, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вчинені судом процесуальні дії та постановлені ухвали.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31.03.2026 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Яніва Н.М.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31.03.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду на відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено підготовче судове засідання на 24 квітня 2026 року, о 11:10 год., в приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області (м. Стрий, вул. Шевченка, 89 Львівської області каб № 8).

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.04.2026 року, закрито підготовче провадження у справ та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.05.2026 року.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 19.05.2026 року, у судовому засіданні оголошено перерву.

Розгляд справи по суті відбувся 23.07.2026 року.

Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Фактичні обставини, встановлені судом

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майні від 19.02.2026 № 464839058 ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.01.2020, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу, зареєстрованого: реєстрі за №240, набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4625381600:04:009:0070 площею 0,2578 га, яка розташована в с.Нижня Лукавиця, Стрийського району, Львівської області.

30.01.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4625381600:04:009:0070 площею 0,2578 га (номер відомостей про речове право 35263605, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1971010246253).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4600265042026 від 24.02.2026 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4625381600:04:009:0070 зареєстрована у Державному земельному кадастрі 30.09.2019, категорія земель - «Землі сільськогосподарського призначення», вид цільового призначення земельної ділянки «01.03 Для ведення особистого селянського господарства»

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.02.2026 №464839058 вбачається, що ОСОБА_1 при реєстрації 30.01.2020 права власності (розмір частки 1/1) на земельну ділянку з кадастровим номером 4625381600:04:009:0070 була іноземцем, а саме громадянкою російської федерації.

Як вбачається з довідки Західного міжрегіонального управління ДМС №3030/1/4601-26 від 20.02.2026, згідно наявних облікових даних ЗМУ ДМС ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспортом громадянина України не документувалась. Відомості щодо громадянства України відсутні. Одночасно інформують, що громадянка рф ОСОБА_1 , отримала дозвіл на іміграцію в Україну 18.07.2013. На підставі отриманого дозволу документована посвідкою на постійне проживання з безстроковим терміном дії, та зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Релевантні джерела права, які застосовує суд,та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (стаття 41 Конституції України).

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі ЗК України).

Так, відповідного до приписів частин 1-3 статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно положеннями частин 1 та 2 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу (частина 5 статті 22 ЗК України).

За змістом вимог пункту «в» частини 3, частини 4 статті 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно з положеннями пункту «е» частини 1 статті 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до приписів пункту «в» частини 1 статті 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: конфіскації земельної ділянки.

Нормами частин 1 та 2 статті 145 ЗК України встановлено, що якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Мотиви, з яких виходить суд.

Положеннями статті 1 Першого протоколу до Європейська конвенція з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 07 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня2009 року, Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 20 жовтня 2025 року в справі № 559/2900/23 (провадження № 61-12729сво24) зазначила, що землі сільськогосподарського призначення дійсно є особливо цінною категорією, національним багатством і перебувають під особливою охороною закону. Тому вони можуть підлягати конфіскації у визначених законом випадках. У цьому саме проявляється публічний інтерес. Невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений Земельним кодексом України строк є підставою для припинення права власності на земельну ділянку у судовому порядку, а не автоматично. Застосування конфіскації зумовлює настання, зокрема, таких правових наслідків як припинення інших (аніж право власності) цивільних прав. Оскільки конфіскація є примусовою підставою припинення права власності на майно і набуття державою права власності, не залежить від прав попереднього власника, інші права (речові, зобов`язальні) стосовно майна, що конфісковане, повинні припинятися в результаті припинення права власності

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Надавши оцінку аргументам сторони позивача та дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що відповідачка ОСОБА_1 будучи громадянкою російської федерації та набувши права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, тим самим ставши її власницею з 30.01.2020 року, не виконала обов`язок, покладений на неї законом, відчужити її протягом року, з моменту набуття права власності, а тому право власності на спірну земельну ділянку підлягає припиненню шляхом її конфіскації, на підставі вимог статті 145 ЗК України.

Доводи відповідачки про те, що їй не було відомо про існування встановленого законом обов`язку щодо відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, суд оцінює критично, оскільки незнання закону не звільняє особу від обов`язку його дотримання та не може бути підставою для невиконання вимог законодавства.

Також суд відхиляє посилання відповідачки на те, що вона постійно проживає на території України, працює в Україні, має українське походження та фактично пов`язує своє життя з Україною. Зазначені обставини самі по собі не змінюють її правового статусу як громадянки російської федерації та не звільняють від обов`язку дотримуватися вимог чинного земельного законодавства України, яке пов`язує виникнення відповідних прав та обов`язків саме з належністю особи до громадянства, а не з місцем проживання, походженням чи іншими особистими обставинами.

При цьому, суд зауважує, що в даному випадку, наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваних земельних ділянок, оскільки остання мала достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак до цього часу земельну ділянку не відчужила, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Вказане узгоджується і з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №513/444/15-ц від 23 січня 2018 року.

Враховуючи викладене у сукупності, суд доходить переконання, що позов слід задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно, до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, у зв`язку із задоволенням заявлених позовних вимог, слід стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір в розмірі 3328 грн., який підтверджено платіжною інструкцією №774 від 27.03.2026 року.

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-82, 89-90, 95, 133, 137, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимог першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення, - задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області земельну ділянку з кадастровим номером 4625381600:04:009:0070 площею 0,2578 га, сільськогосподарського призначення, яка находиться в с. Нижня Лукавиця, Стрийського району, Львівської області і перебуває у власності ОСОБА_1 (номер відомостей про речове право 35263605, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1971010246253).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Львівської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: Стрийська окружна прокуратура, (ЄДРПОУ 02910031, місцезнаходження: вул. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область) в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ЄДРПОУ 39769942, місцезнаходження: пр. Чорновола, 4, м. Львів.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Назар ЯНІВ