Рішення № 138505508, 27.07.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 450/1152/26

пр.№ 2/464/2079/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова у складі: судді Шашуріної Г.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу № 450/1152/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

Позивач ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування у сумі 262 718,13 грн.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 березня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, передано на розгляд Сихівського районного суду м. Львова за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 березня 2026 року таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.

Ухвалою судді від 02 квітня 2026 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» про забезпечення позову відмовлено

Ухвалою судді від 03 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали подати до суду згідно з вимогами ст.178 ЦПК України відзив на позовну заяву.

Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено ухвалу про відкриття провадження у справі за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання. Позовну заяву з додатками відповідачу було направлено позивачем, про що долучено відповідне підтвердження, як це передбачено ст.ст.43, 177 ЦПК України.

Відповідач подав відзив на позов в якому просить в задоволенні позову відмовити, оскільки не перебування виконавчого листа на виконанні в органах державної виконавчої служби у поєднанні з відсутністю судового рішення про поновлення строку для його пред`явлення до ви-конання виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 625 ЦК України, оскільки ця норма підлягає застосуванню у разі наявності грошового зобов`язання, яке підлягає виконанню. .

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12, 81 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

За приписами п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (ст.ст.526, 530 ЦК України). За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 висловлено правову позицію, що ст.204 ЦК України закріплює презумпцію право-мірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не-спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст.1048 ЦК України).

Як регламентовано ст.ст.1, 13 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у па-перовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Судом встановлено, що 27.06.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №067/45/08-ф. За умовами якого відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» зобов`язався надати кредит у розмірі 124646,94 доларів США, а ОСОБА_1 зобов`язався до 12 червня 2033 року повернути кредит шляхом сплати щомісячних платежів у та сплатити відсотки за користування ним у розмірі 14,89% річних.

22.12.2010 року рішенням Шевченківського районного суду м.Києва в справі №2-6795/10 задоволено позов ВАТ «КБ «Надра» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №067/45/08-ф від 27.06.2008 року у розмірі 1053303,17 грн.

30 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» був укладений договір №GL3N217215_ПВ про відступлення (купівлю-продаж) прав вимог в результаті чого ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №067/45/08-ф від 27.06.2008 року.

Суд зазначає, що нарахування трьох процентів річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України має компенсаційний, а не штрафний характер, є способом захисту майнового права кредитора та полягає у відшкодуванні втрат від знецінення грошових коштів і компенсації за користування ними боржником.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах, зокрема від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19, від 03 жовтня 2023 року у справі № 366/203/21, від 09 листопада 2023 року у справі № 420/2411/19, зазначала, що інфляційні втрати та три проценти річних нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання, а зобов`язання зі сплати інфляційних втрат і трьох процентів річних є акцесорним (додатковим) щодо основного зобов`язання, залежить від нього та поділяє його долю.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 22.12.2010 року в справі №2-6795/10 задоволено позов ВАТ «КБ «Надра» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 067/45/08-ф від 27.06.2008 року у розмірі 1053303,17 грн.

Саме на цю суму нараховувано три проценти річних та інфляційні втрати за період з 01.10.2017 року по 01.03.2020 року.

Разом із тим, як установили суди, після видачі 09.12.2013 року виконавчого листа 229.06.2015 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 42261128. Надалі виконавчий документ до виконання повторно не пред`являвся.

Докази відновлення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22.12.2010 року в справі № 2-6795/10 та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин основна вимога позивача про примусове виконання грошового зобов`язання, підтверджена судовим рішенням, не може бути реалізована у примусовому порядку, а можливість стягнення за виконавчим документом є вичерпаною.

Неперебування виконавчого листа на виконанні в органах державної виконавчої служби у поєднанні з відсутністю судового рішення про поновлення строку для його пред`явлення до виконання виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 625 ЦК України, оскільки ця норма підлягає застосуванню у разі наявності грошового зобов`язання, яке підлягає виконанню.

Вищевказана правова позиція стверджується постановою Верховного Суду від 18 березня 2026 року у справі №753/1527/22.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід відмовити за безпідставністю.

У порядку ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», код ЄДРПОУ 43490372, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 27 липня 2026 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Галина ШАШУРІНА