Вирок № 138505337, 27.07.2026, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/6188/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12026141390000253 від 17.04.2026 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, із середньою освітою, раніше неодноразово судимого, востаннє 14.01.2025 Галицьким районним судом м. Львова за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць, ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 05.06.2025 звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Галицького районного суду м. Львова від 14.01.2025 з невідбутим терміном 4 роки 5 місяців 18 днів для проходження військової служби за контрактом, військовослужбовця за контрактом, солдата, водія 4 відділення кулеметного взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в :

Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 всупереч вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов?язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 14.08.2025 не з?явився вчасно без поважних причин на службу з лікувального закладу до місця постійної дислокації польових умов (військове містечко № НОМЕР_2 ) військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_2 , та перебував поза межами місця служби тривалістю понад три доби, проводячи час на власний розсуд за місцем свого проживання у м. Львові, Львівській області, до моменту прибуття 02.06.2026 до відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Чернівецька, 2, де фактично припинив вчинення триваючого кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.5 ст.407 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, 08.03.2026 близько 17:13 год., перебуваючи за адресою: м. Львів вул. Кульпарківська буд. 226 «А» в ТЦ «Вікторія Гарденс», де здійснює свою діяльність ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код ЕДРПОУ 40720198), маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно з метою власного збагачення, за рахунок злочинної діяльності, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю стороннього нагляду взяв із стелажів: масло торгової марки «Селянське солодковершкове екстра 82%» вартістю за одну штуку 128,38 грн. без ПДВ у кількості 24 шт., напій енергетичний торгової марки «Red Bull» вартістю за одну штуку 74,52 грн. без ПДВ у кількості 5 шт., батончики творожні «Злагода карамель та пломбір» вартістю за одну штуку 46,62 грн. без ПДВ в кількості 4 шт., пакети «Сільпо» вартістю за одну штуку 7,90 грн. без ПДВ в кількості 2 шт. та вийшов із магазину не оплативши за вказаний товар. Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код ЄДРПОУ 40720198) матеріальної шкоди на суму 3656 гривень 00 копійок без ПДВ.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив, що відомості, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. Пояснив, що ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 05.06.2025 був звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Галицького районного суду м. Львова від 14.01.2025 з невідбутим терміном 4 роки 5 місяців 18 днів для проходження військової служби за контрактом. Будучи військовослужбовця за контрактом, водієм 4 відділення кулеметного взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , після лікування не з`явився не з?явився вчасно без поважних причин на службу до місця постійної дислокації польових умов (військове містечко № НОМЕР_2 ) військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_2 , та перебував вдома. Також визнав факт крадіжки товарів в ТОВ "СІЛЬПО-ФУД", який мав місце 08.03.2026 на загальну суму 3656,00 грн. Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати. МАє намір відшкодувати матеріальну шкоду потерпілому.

Представник потерпілого ТОВ «Сільпо-Фуд» ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просить суд розглянути справу без її участі.

Враховуючи те, що учасники судового розгляду не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив провести судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі, оскільки на цьому не наполягали учасники судового розгляду, а фактичні обставини справи ніким не оспорювалися.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Допитавши обвинуваченого, який свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, дослідивши дані, які характеризують особу обвинуваченого, документів, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів та понесених процесуальних витрат у справі, суд приходить до переконання, що винуватість ОСОБА_4 доведена повністю, дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковано правильно, так як обвинувачений вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а також вчинив нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, з лікувального закладу, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного.

Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, а саме кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 185 КК України та ч. 5 ст. 407 КК України є тяжкими злочинами, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, на обліках в психоневродиспансераі та наркодиспансері не перебуває, раніше неодноразово судимий, востаннє 14.01.2025 Галицьким районним судом м. Львова за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць, ухвалою Маневицького районним судом Волинської області від 05.06.2025 звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Галицького районного суду м. Львова від 14.01.2025 з невідбутим терміном 4 роки 5 місяців 18 днів; відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 16.06.2025 з ОСОБА_4 укладено контракт строком до закінчення особливого періоду, прийнято на військову службу за контрактом; з місця служби характеризується посередньо, відповідно до медичних даних, стан після флегмони лівої бокової стінки живота, з 13.08.2025 рахується таким, що самовільно залишив військову частину. Також суд враховує, що кримінальним правопорушенням матеріальна шкода на час винесення вирооку не відшкодована потерпілому ТОВ «Сільпо-ФУД».

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також те, що обвинувачений розкаявся у вчинених кримінальних правопорушеннях, суд приходить до переконання, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції статі обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі та за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі.

Поруч з цим, згідно з ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Тому, покарання обвинуваченому слід обрати на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, враховуючи характер та співвідношення класифікації кримінальних правопорушень, їх наслідки, ступінь суспільної небезпечності скоєних кримінальних правопорушень - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Також, згідно з вимогами ч. 4 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше кримінальних правопорушень, суд призначаючи покарання за ці нові кримінальні правопорушення за правилами, передбаченими у статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком, у межах, встановлених у частині другій цієї статті.

Як встановлено судом, вироком Галицького районного суду м. Львова від 14.01.2025, яким ОСОБА_4 був засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років і 1 місяць та звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання Маневицьким районним судом Волинської області від 05.06.2025 на підставі ст. 81-1 КК України з невідбутим терміном 4 роки 5 місяців 18 днів для проходження військової служби за контрактом.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вчинив інкриміновані кримінальні правопорушення після постановлення вироку Галицьким районний судом м. Львова від 14.01.2025, але до повного відбуття покарання за таким, тому йому слід призначити остаточне покарання за сукупністю вироків, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднавши до покарання призначеного за даним вироком невідбуту частину покарання за попереднім вироком Галицького районного суду м. Львова від 14.01.2025.

За правилами ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Призначене покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Підстав для застосування ст. 69, ст. 75 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не вбачає у зв`язку із відсутністю передумов, за яких ці правові норми можуть бути застосовані.

При цьому, до ОСОБА_4 відповідно до ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова з 03.06.2026, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова з 20.07.2026 продовжено запобіжний захід.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368-371, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.5 ст. 407 КК України та призначити покарання:

за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

за ч. 5 ст. 407 КК України у виді 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 14.01.2025 та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 6 (шість) років і 6 (місяців) позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахуватиз дня затримання, тобто з 02.06.2026.

На підставі ч. 5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення, перебування під вартою з 02.06.2026 до набрання вироком законної сили у співвідношенні один день перебування під вартою за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Речові докази - DVD-R диск з відеозаписом з ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя: (підпис) ОСОБА_1

З оригіналом згідно. Оригінал вироку знаходиться у справі № 462/6188/26

Суддя: ОСОБА_1