Рішення № 138504897, 16.07.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 16.07.2026

Справа № 334/1201/26

Провадження № 2/334/1701/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря Александрової А.С., відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в :

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» звернувся до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 25654,87 гривень, яка складається з 14180,04 грн. діло кредиту, 2449,83 грн. - простроченої заборгованості за відсотками, 9025 грн.- простроченої заборгованості за комісією.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддям від 16.02.2026 року, справа надійшла у провадження судді Козлової Н.Ю. Відводів, самовідводів не заявлялося.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2026 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, разом з копією позовної заяви та додатками до нього направлено відповідачу з роз`ясненням права на подання відзиву на позовну заяву.

Скориставшись своїм правом, відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд заявлені позовні вимоги залишити без задоволення.

Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач зазначав, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом.

У судове засідання представник позивача не з`явився та письмово звернувся до суду з клопотанням про розгляд справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у судовому засіданні просив суд відмовити позивачу у задоволенні його вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та долучених до відзиву письмових доказів.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову та обґрунтування заперечень проти нього, суд прийшов до висновку, про відсутність підстав для незадоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2021 року між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 , укладений Кредитний договір №5/3118783.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Кредитор надає Позичальнику кредит в сумі 19000 грн. строком на 48 місяців з 22.01.2021 року до 21.01.2025 року (включно).

Згідно умов кредитного договору, позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за договором щомісячно в число місяця, визначене графіком платежів по кредиту (Додаток №1 до Договору, що є його невід`ємною частиною), як день повернення кредиту.

Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, кредит надається позичальнику на споживчі потреби.

Відповідно до підпунктів 1.3.1-1.3.2 пункту 1.3. статті 1 кредитного договору, позичальник зобов`язаний сплачувати банку: процентну винагороду щомісячно, в розмірі 11.00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно, в розмірі 2.50% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. договору.

При цьому, обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості під якими розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасної сплати платежів тощо.

Підписанням договору та паспорту споживчого кредиту позичальник замовляє у банку супровідні послуги з обслуговування кредитної заборгованості. Умови кредитування в Паспорті споживчого кредиту передбачали: комісію 2,50 % від початкової суми кредиту, яка сплачується щомісячно, в гривні, супровідні послуги з обслуговування кредитної заборгованості, що включають в себе: моніторинг заборгованості, під якими розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, своєчасності сплати платежів.

Факт укладання кредитного договору та факт отримання грошових коштів від банку, відповідач не заперечував та підтвердив правовідносини з Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Кредитодавець виконав свій обов`язок: надав всю необхідну інформацію до укладання Кредитного договору №5/3118783 від 22.01.2021 р. про споживчий кредит в Паспорті споживчого кредиту, де виклав основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача та з якими позичальник погодився, про що свідчить його особистий підпис. А також перерахував позичальнику грошові кошти на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору, всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом, згідно договору, визначені в правилах надання споживчого кредиту в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та на умовах страхування життя позичальника, які є невід`ємною частиною договору та розміщені на офіційному сайті Банку: зобов`язаний сплачувати Банку: www.credit agricole.ua .

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору, з метою обслуговування кредиту Банк відкриває Позичальнику єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості №UA173006140000029099000593619 в Банку.

Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору, позичальник зобов`язаний погашати кредит та сплачувати проценти та комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків графіку платежів по кредиту, щомісяця, в день повернення кредиту на рахунок погашення заборгованості.

Сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісії в день повернення кредиту. У випадку, якщо припадає на неробочий день, то сплатити у попередній робочий день. Проте, відповідач припинив виконання своїх зобов`язань за кредитним договором.

29.08.2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», укладено договір №4-2023 про відступлення (купівлю продаж) прав вимог до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №5/3118783 від 22.01.2021 р.

Відповідно до п. 2.1. Договору №4-2023 від 29.08.2023р., у відповідності до умов Договору Первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені договором.

Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення права вимоги за цим договором не є забезпечувальними відступленням. Разом з правом вимоги до нового кредитора переходять всі інші права та обов`язки первісного кредитора за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимог. Кожен наступний реєстр прав вимог доповнює, а не замінює попередній.

Отже, 15.09.2023 р. передача права вимоги за кредитним договором №5/3118783 від 22.01.2021 року відбулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» з дати підписання відповідного реєстру прав вимоги за зразком, згідно додатку №1 до договору про відступлення права вимоги.

При цьому, відповідачу направлявся витяг з додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги з його прізвищем з метою нерозголошення інформації в частині інших клієнтів.

Тобто, відповідач ОСОБА_1 вважається обізнаним про відступлення прав вимоги за договором №4-2023 від 29.08.2023 р. до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ», яке в свою чергу стало новим кредитором та має право вимагати від ОСОБА_1 погашення кредитної заборгованості згідно кредитного договору №5/3118783 від 22.01.2021 р.

На виконання умов договору відступлення прав вимоги ОСОБА_1 був повідомлений про необхідність перерахувати кошти в сумі 25 654,87 грн. що відповідає розміру поточних зобов`язань за договором.

При цьому, загальна сума заборгованості за договором №5/3118783 від 22.01.2021 року у розмірі 25 654,87 грн. складається з: простроченої заборгованості за основним боргом: 14 180,04 грн.; простроченої заборгованості за відсотками: 2 449,83 грн.; простроченої заборгованості за комісією у сумі 9 025,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В ході судового розгляду доведено та підтверджено належними та допустимими доказами що нарахування відсотків та заборгованість за основним боргом повністю узгоджується з умовами договору та не суперечать нормам ЦК України.

Щодо стягнення комісії за кредитним договором у розмірі 9 025 гривень, суд зазначає.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Відповідно до п. 1.3.1-1.3.2 пункту 1.3. статті 1 кредитного договору, розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості в 2,50 % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного періоду.

Разом з тим, кредитний договір №5/3118783 від 22.01.2021 року не містить опису послуги, за яку здійснюється щомісячне нарахування комісійної винагороди.

Наведене дає підстави для висновку, що пункт договору, яким передбачено сплату комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, суперечать положенням ч.ч.1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемним.

Оскільки, у кредитному договору не обумовлено за перелік яких саме послуг позичальник повинен сплачувати комісію в сумі 9025 гривень, то таку умову кредитних договорів слід вважати такою, яка суперечить Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем належними та допустимими доказами перед судом доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах із ОСОБА_1 , а тому з останнього на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №5/3118783 від 22.01.2021 року у розмірі 14180,04 грн., заборгованості за тілом кредиту та 2449,83 грн заборгованості за процентами за користування кредитом. В частині стягнення комісії відмовити.

Доводи відповідача щодо застосування строків позовної давності для стягнення кредитної заборгованості суд вважає хибним з огляду на таке.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як встановлено в ході судового розгляду позивач ТОВ «ФК «ГЛОБАЛ СПЛІТ» набуло права вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договору відступлення права вимоги (купівлі-продажу кредитного портфеля) 29.08.2023 року.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, на момент звернення ТОВ «ФК «Глобал Спліт» із цим позовом до суду, загальний трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, не сплив, а звідси весь період нарахованої заборгованості повністю охоплюється часовими межами дії строків позовної давності.

Інших доводів в обґрунтування своїх заперечень відповідач не наводив.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає:

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог.

Судом задоволено позов частково, а саме на 16 629,87 грн із заявленої вимоги на 25654,87 гривень. Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 725,52 грн.

Керуючись ст. ст. 525,526, 530, 536, 631, 1046,1050 ЦК України, ст. ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268,273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (01135, м. Київ, вул. Казарменна, буд. 4Г) заборгованість за кредитним договором у розмірі на 16 629,87 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14 180,04 грн. та простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 2 449,83 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (01135, м. Київ, вул. Казарменна, буд. 4Г) судовий збір у розмірі 1 725,52 грн. пропорційне задоволених вимог.

В іншій частині позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: Козлова Н. Ю.