Ухвала суду № 138504660, 27.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10572/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 липня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О. вирішуючи питання про прийняття цивільної справи за позовною заявою в.о. заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, поданої в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації та Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачево, Військова частина НОМЕР_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Ужгородська міська рада, про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

В.о. заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Харлапов А.М., який діє в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації та Міністерства оборони України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачево, Військова частина НОМЕР_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Ужгородська міська рада, про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, в якій просить: залучити до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачево (вул Берегівська-об`їзна, 1А, м. Мукачево, Закарпатська обл., код ЄДРПОУ 08439994) та військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ); залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Ужгородську міську раду (пл. Поштова, 3, м.Ужгород, Закарпатська обл., код ЄДРПОУ 33868924); витребувати земельну ділянку площею 0,0426 га з кадастровим номером 2110100000:35:001:0240 на користь держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до складу земель оборони із відповідною зміною цільового призначення та категорії цієї земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; витребувати земельну ділянку площею 0,0426 га з кадастровим номером 2110100000:35:001:0241 на користь держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до складу земель оборони із відповідною зміною цільового призначення та категорії цієї земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; судові витрати стягнути з відповідача ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (79007, Львівська область, м. Львів, вул. Клепарівська, 20, ідентифікаційний код 38326057).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І..

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ЦПК України, а тому, не може бути прийнята у провадження без усунення недоліків.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Також, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч.4 ст. 177 ЦПК України).

У п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Положеннями Закону України «Про судовий збір» чітко визначена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, таким чином позивачу необхідно надати суду документ про вартість спірної земельної ділянки, визначити розмір судового збору та доплатити частину судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» (ст.4).

Окрім того, 09.04.2025 набрав чинност Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-IX від 12.03.2025, яким передбачено зміни і до ЦПК України.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Відповідно до ч.5 ст.390 ЦК України, суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Згідно ч. 14 статті 265 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача.

Отже, в разі, якщо суд прийде до переконання про невідповідність відповідача критеріям добросовісного набувача і відмовить в позові та ін., держава отримає назад внесені позивачем на депозит суду грошові кошти, що нівелює будь-які ризики втрати суми оцінки майна.

Як вбачається, в.о. заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Харлаповим А.М. подано позов про витребування земельних ділянок земельну ділянку площею 0,0426 га з кадастровим номером 2110100000:35:001:0241 та земельну ділянку площею 0,0426 га з кадастровим номером 2110100000:35:001:0240 в порядку ст. 387 ЦК України, із чужого незаконного володіння.

Суд зауважує, що в пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача» метою запропонованих змін визначено: 1) вдосконалення правозастосування у правовідносинах щодо витребування майна у добросовісного набувача шляхом чіткого розмежування віндикаційного та негаторного позовів та можливості їх заявлення; 2) вирішення питання компенсації добросовісному набувачеві при витребуванні майна на користь держави чи територіальної громади та подальшого відшкодування шкоди за рахунок винних осіб на користь держави чи територіальної громади; 3) посилення правових засад захисту прав та інтересів добросовісного набувача у випадку вибуття майна з власності держави чи територіальної громади.

Отже мета вказаного Закону співвідноситься з метою цивільного судочинства, визначеної частиною 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, зокрема, ефективним захистом порушених прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Таким чином, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).

Судом прийнято до уваги, що за змістом ч.5 ст.12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

Враховуючи вищевикладене, внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду є обов`язковою умовою для вирішення спору.

З огляду на вказані норми закону суд дійшов висновку про зобов`язання позивача долучити до матеріалів справи експертно-грошову оцінку земельних ділянок з кадастровим номером 2110100000:35:001:0240 та з кадастровим номером 2110100000:35:001:0241 чинну на дату подання позовної заяви, а саме 22.07.2026 року, та внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання позовної заяви 22.07.2026 року.

З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачу необхідно:

- надати до суду експертно-грошову оцінку земельної ділянки;

- відповідно до експертно-грошової оцінки, доплатити розмір судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» (ст.4), документ підтверджуючий доплату судового збору надати до суду;

- внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, надати суду документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду зазначених грошових коштів.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу/представнику позивача строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву в.о. заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, поданої в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації та Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачево, Військова частина НОМЕР_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Ужгородська міська рада, про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачеві право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог, встановлених вимогами ЦПК України.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Бедьо В.І.