Ухвала суду № 138504474, 20.07.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/786/25

2-з/301/5/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" липня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Даруда І.А. при секретарі Сатін Н.М., за участі представника позивача адвоката Костак В.І., відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засідання заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Семенович Т.С. про зустрічне забезпечення в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача виконавчий комітет Кам`янської сільської ради, Управління державної інспекції архітектури та містобудування України у Закарпатській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15.07.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Семенович Т.С. звернувся до Іршавського районного суду Закарпатської області із заявою про зустрічне забезпечення, просить суд зобов`язати ОСОБА_3 внести 944 376,00 гривень на депозитний рахунок Іршавського районного суду Закарпатської області протягом десяти днів з дня постановлення цієї ухвали та зобов`язати його в указаний строк надати до суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Заява мотивована тим, що у провадженні Іршавського районного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа № 301/786/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: виконавчий комітет Кам`янської сільської ради про зобов`язання вчинити певні дії, у якому, з урахуванням уточнених вимог, остаточно просив : зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 привести самочинне будівництво будівлі за адресою АДРЕСА_1 у відповідність до будівельних норм та правил. Спосіб приведення будівництва у відповідність до будівельних норм та правил буде визначено позивачем, шляхом проведення будівельно-технічної експертизи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачі будують будинок з порушенням відстані від межі земельної ділянки позивача. Спірне будівництво загрожує руйнуванню або знищенню будинку позивача. Покрівля такого будинку спрямована у бік будинку позивача, а падіння снігу з покрівлі може зруйнувати будинок позивача, а снігозатримувачі не зможуть зупинити падіння снігу.

27.03.2025 позивачем ОСОБА_3 було подано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони проводити будь-які будівельні роботи. У той же день, ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 27.03.2025 заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено. Заборонено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та будь яким іншим особам проводити будь-які будівельні роботи за адресою АДРЕСА_1 . Вказану ухвалу залишено без змін ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 23.04.2026.

Стороною відповідача надано до матеріалів справи висновки експерта, що містять у собі достатньо вихідних даних для з`ясування обставин, що мають значення для справи, котрі потребували спеціальних знань.

Згідно наданого до справи висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 301/786/25 від 15.10.2025 № 762/06-25 при будівництві ОСОБА_1 нового житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 не виявлено істотних порушень вимог нормативних документів, в тому числі протипожежних та інших норм, про які зазначено в позовній заяві ОСОБА_3 , за винятком прийнятого рішення з улаштування дахової конструкції, а також установлення на боковій стіні, що звернена в сторону домоволодіння ОСОБА_3 , одного дерев`яного віконного блоку, який за своєю конструктивною будовою не є протипожежною перешкодою і не обмежує поширення вогню в бік домоволодіння ОСОБА_3 .

Всі виявлені в ході дослідження порушення є можливим усунути на цьому етапі будівництва без знесення будівлі незавершеного будівництвом житлового будинку. У дослідницькій частині висновку експерта встановлено, що покриття покрівлі на спірному будинку взагалі не влаштовано, натомість установлено тільки дерев`яні крокви, звернуті в сторону домоволодіння позивача. У зв`язку з наведеним, неможливим є спадання снігу з покрівлі на будинок позивача та його руйнування з цих підстав.

Крім того, у висновку експерта зазначено, що існуюче проектне рішення дахової конструкції незавершеного будівництва житлового будинку можливо змінити таким чином, щоб сам дах не звисав за конструкцією зовнішньої стіни. Дерев`яний віконний блок, який встановлено в приміщенні гаража в прорізі на боковій стіні вказаного будинку, зверненої в сторону домоволодіння ОСОБА_3 , слід демонтувати, позаяк таке вікно не є протипожежною перешкодою, і не обмежує поширення вогню в бік та домоволодіння позивача ОСОБА_3 . Всі віконні прорізи на стіні, що звернена в бік домоволодіння позивача належить запроектувати протипожежними, відповідно до вимог п.п. 5.1, 6.3 та 6.29 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Зазначено послідовність дій котрі слід зробити для узаконення будівництва. Встановлено, що всі вказані дії можливо виконати на цьому етапі будівництва, а тому потреби у розбиранні вказаного незавершеного будівництвом житлового будинку ОСОБА_1 немає.

У дослідницькій частині висновку експерта встановлено відстані від межі земельної ділянки позивача до спірного об`єкту будівництва.

Згідно другого наданого до справи висновку експерта судової земельно-технічної експертизи по цивільній справі № 301/786/25 від 15.10.2025 № 763/06-25, експертом встановлено факт неправильного формування у 2024 році меж земельної ділянки позивача ОСОБА_3 з кадастровим номером 2121987000:04:001:0239 з означенням у Державному земельному кадастрі координат поворотних точок цієї земельної ділянки, що призвело до порушення меж земельної ділянки ОСОБА_1 , яка перебувала у її фактичному користуванні та була сформована ще задовго до цього більше 40 років тому назад.

Невідповідність промірів передньої та правої межі земельної ділянки позивача ОСОБА_3 з кадастровим номером 2121987000:04:001:0239, яка занесена в Державний земельний кадастр 02.12.2024 у вигляді координат поворотних точок призвела фактично до накладення на земельну ділянку ОСОБА_1 і площа такого накладення становить S = 17 кв.м.

В задній частині спірної межі частина фактично установленої огорожі між спірними домоволодіннями знаходиться з відступом від межі по Державному земельному кадастру в бік домоволодіння ОСОБА_1 і тим самим створено випадок, коли частина земельної ділянки площею S = 7 кв.м., яка перебуває в фактичному користуванні ОСОБА_3 , згідно із межами по Державному земельному кадастру належить ОСОБА_1 .

Загалом конфігурація земельної ділянки позивача ОСОБА_3 по Державному акту не відповідає конфігурації по Державному земельному кадастру.

В Державному акті вона зображена у вигляді шести промірів, три з яких є прямими відрізками і решта відносяться до лівої межі, а поданих Державного земельного кадастру ця земельна ділянка має 15 промірів. Державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_1 було видано 26.11.2002, а позивачу ОСОБА_3 пізніше 30.06.2003.

Відстань від стіни незавершеного будівництвом будинку ОСОБА_1 до межі земельної ділянки ОСОБА_3 є меншою за 1 м і становить від 0,86 м до 0,95 м. У разі проходження межі між спірними домоволодіннями по ознаках фактичного землекористування така відстань становила б від 1,43 до 1,53 м і вказаний норматив (більше 1 м) був би дотриманий.

У разі, якщо б межа земельної ділянки ОСОБА_3 у Державному земельному кадастрі була сформована з урахуванням фактичного землекористування на місцевості, була б витриманою й відстань до межі з суміжною земельною ділянкою величиною 1 м, яка регламентується положеннями 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019.

Отже, у процесі розгляду цієї справи виявлено ту обставину, що земельна ділянка позивача ОСОБА_3 з кадастровим номером 2121987000:04:001:0239, накладається на земельну ділянку відповідача ОСОБА_1 , конфігурація земельної ділянки позивача ОСОБА_3 згідно його державного акту не відповідає конфігурації по Державному земельному кадастру.

Без такого порушення з боку ОСОБА_3 , відстань від спірного будівництва до межі земельної ділянки ОСОБА_3 відповідає положенням 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019, становить більше 1 м.

З урахуванням наведеного, позивачем не доведено наявність порушення свого права стосовно дотримання відстані до межі його земельної ділянки, а також істотних порушень вимог нормативних документів, в тому числі протипожежних та інших норм, про які зазначено в позовній заяві ОСОБА_3 .

Натомість результати експертних досліджень дають підстави для висновку про те, що саме ОСОБА_1 має можливість для звернення до суду із позовом до ОСОБА_3 за захистом свого порушеного права, зокрема, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки позивача ОСОБА_3 з кадастровим номером 2121987000:04:001:0239, витребуванняземельної ділянки з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 .

Надаючи позовним вимогам ОСОБА_3 належну інтерпретацію, встановлюючи, якого саме результату позивач хоче досягнути внаслідок вирішення спору, вбачається, що у даній справі позовні вимоги спрямовані на зобов`язання відповідачів здійснити спірне будівництво відповідно до будівельних норм та правил.

Відповідач зазначає, що з огляду на встановлені у висновках експерта від 15.10.2025 № 762/06-25 та від 15.10.2025 № 763/06-25 обставини, підтверджено існування можливості виконати всі вказані експертом дії на даному етапі для здійснення будівництва відповідно до будівельних норм та правил, про які детально зазначено у висновку експерта від 15.10.2025 № 762/06-25, а всі виявлені в ході дослідження порушення є можливим усунути без знесення будівлі незавершеного будівництвом житлового будинку.

Отже, у даній справі стороною відповідача було надано до справи відповідний висновок експерта із тих питань, що ставить позивач, які зокрема стосуються порушення його прав, про які він вказував у позовній заяві, а саме чи спірне будівництво проведено з порушеннями вимог нормативних документів, в тому числі протипожежних та інших норм, про які зазначено в позовній заяві ОСОБА_3 .

Необґрунтоване штучне збільшення позивачем кількості запитань для експертизи, шляхом безпідставного їх подрібнення, котрі по своїй суті зводяться до єдиного питання виявлення порушень вимог нормативних документів, в тому числі протипожежних та інших норм, про які зазначено в позовній заяві на котрі вже надано відповіді у наявному у справі висновку експерта спрямоване на затягування судового процесу, а не на реальний захист прав позивача.

Умисне подання необґрунтованих клопотань про проведення експертизи, без обґрунтувань того, що наявні у справі висновки експерта викликають сумніви щодо їх правильності, а також той факт, що відповідач досі не визначився зі своїми позовними вимогами очевидно свідчать про зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Заявлення позивачем завідомо безпідставних клопотань про призначення судової експертизи із переліком питань, які не стосуються обставин, про які вказував ОСОБА_3 у позовній заяві як на порушення своїх прав, зокрема щодо перевірки об`єкта на відповідність усім відомим позивачу чинним державним будівельним нормам, стандартам та правилам свідчить про недобросовісність поведінки позивача.

Затягування позивачем розгляду справи, у якій вжито заходи забезпечення позову, шляхом заборони проведення будівельних робіт завдає відповідачу значних матеріальних збитків, обумовлених відсутністю покрівлі, пошкодженням і псуванням використаних будівельних матеріалів та конструктивних елементів будівлі внаслідок атмосферного впливу (опадів, перепаду температур).

За ініціативою позивача, судом було вжито заходи забезпечення позову, які забороняють проведення будь-якого будівництва, унеможливлюють здійснення будівництва відповідно до будівельних норм та правил.

Вжитий захід забезпечення позову, з урахуванням недобросовісної поведінки сторони позивача, спрямованої на затягування судового процесу, суперечить завданню цивільного судочинства, призводить до блокування виконання законних дій зі здійснення будівництва відповідно до будівельних норм та правил, а дійсна мета позивача не спрямована на реальний захист його прав.

Застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона проводити будь-які будівельні роботи за адресою відповідачів, призводить до невиправданого обмеження правомочнестей власника відносно свого майна, і за умови недоведеності наявності порушення прав позивача з тих підстав, на які він посилався у позовній заяві, свідчить про те, що захід забезпечення позову порушує збалансованість інтересів сторін справи.

Згідно з висновками ТОВ «Оціночна компанія «Західексперт» від 10.07.2026, внаслідок відсутності продовження будівельних робіт та відсутності перекриття ринкова вартість спірного об`єкту будівництва в результаті отриманих пошкоджень та зносу зменшилася на 944 376 грн (вартість об`єкту при відсутності пошкоджень та технічного зносу 4 464 323 грн, вартість об`єкту після отриманих пошкоджень та технічного зносу 3 519 947 грн).

Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони проводити будь-які будівельні роботи спричиняє відповідачу значних матеріальних збитків, у зв`язку з відсутністю покрівлі на будівлі, пошкодженням і псуванням використаних будівельних матеріалів та споруджених конструктивних елементів будівлі внаслідок атмосферного впливу (опадів, перепаду температур).

Позивач ОСОБА_3 01.10.1953 є пенсіонером, крім пенсії не має інших у доходів, крім єдиного житла житлового будинку ( АДРЕСА_2 ) та земельної ділянки, на якій він розташований, не має майна у розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідачу у розмірі 944 376 грн, а тому майновий стан позивача може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, що є обов`язковою підставою для застосування зустрічного забезпечення, передбаченою п. 2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України. Роз`яснити, якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

17.07.2026 представником позивача адвокатом Костак В.І. подано заперечення на заяву про зустрічне забезпечення, просить суд в задоволенні заяви відмовити з наступних підстав.

У даній справі відсутні як фактичні, так і правові підстави, передбачені частиною третьою статті 154 ЦПК України, для застосування зустрічного забезпечення, а тому вже з цієї підстави у задоволенні відповідної заяви слід відмовити.

Позивач є громадянином України, постійно проживає за місцем своєї реєстрації, бере участь у розгляді цієї справи, добросовісно реалізує надані йому процесуальні права та не вчиняє жодних дій, які могли б свідчити про ризик невиконання можливого судового рішення.

Одним із основних доводів заявника є посилання на тривалий розгляд даної справи як на підставу для застосування зустрічного забезпечення. Такий довід є юридично необгрунтованим, оскільки чинне процесуальне законодавство не пов`язує тривалість судового розгляду із можливістю чи обов`язком суду застосувати зустрічне забезпечення.

Твердження заявника про нібито безпідставне затягування розгляду справи позивачем не відповідають фактичним обставинам.

Матеріали справи свідчать, що протягом її розгляду представники позивача неодноразово зверталися до суду із клопотаннями про відкладення судових засідань, подання та дослідження доказів, призначення й долучення експертних висновків, реалізовуючи передбачені ЦПК України процесуальні права. Водночас відповідачами та їх представниками також неодноразово заявлялися відводи судді та інші процесуальні клопотання, вирішення яких об`єктивно впливало на тривалість розгляду справи.

Крім того, станом на час розгляду заяви про зустрічне забезпечення судом ще не вирішено навіть питання щодо долучення до матеріалів справи висновків експертів, замовлених позивачем, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Це свідчить про те, що справа перебуває на стадії дослідження та формування доказової бази, а не про недобросовісну процесуальну поведінку будь-якої зі сторін.

Особливої уваги заслуговує те, що законність застосованих у цій справі заходів забезпечення позову вже була предметом повної перевірки суду апеляційної інстанції.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року у справі № 301/786/25 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 27 березня 2025 року про забезпечення позову - без змін.

Апеляційний суд прямо встановив, що між сторонами існує реальний спір, заявлений захід забезпечення є співмірним позовним вимогам, а його застосування відповідає вимогам статей 149-150 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для забезпечення позову та відхилив усі доводи відповідача щодо його необґрунтованості.

Таким чином, питання про наявність правових підстав для забезпечення позову вже вирішене судом апеляційної інстанції і не може бути предметом повторної оцінки під час розгляду заяви про зустрічне забезпечення.

У заяві про застосування зустрічного забезпечення відповідач неодноразово посилається на висновки експертів, виконані ще у 2025 році, як на докази, що нібито підтверджують обґрунтованість його доводів та необхідність застосування зустрічного забезпечення.

Однак на момент розгляду цієї заяви зазначені експертні висновки взагалі не набули статусу доказів у справі, оскільки суд першої інстанції ще не вирішив питання про їх долучення до матеріалів справи та надання їм належної процесуальної оцінки.

Заявником не доведено факту можливих збитків, їх розміру та причинно-наслідкового зв`язку між застосованими заходами забезпечення позову і заявленими майновими втратами

Заявником не надано жодного первинного документа, який би підтверджував фактичне / понесення витрат у заявленому розмірі.

Заявник (відповідач) посилається на здійснення витрат на будівництво у розмірі понад 4 млн. грн, однак не надає суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував фактичне понесення таких витрат. До матеріалів справи не долучено договорів підряду, актів виконаних робіт, видаткових накладних, товарних чеків, платіжних доручень, банківських виписок чи інших первинних бухгалтерських документів, які підтверджували б оплату будівельних матеріалів, робіт або послуг саме у заявленому розмірі. За таких обставин наведена сума ґрунтується виключно на приватному звіті оцінювача і не є належним доказом фактичних майнових втрат чи можливих збитків.

Крім того, суд може врахувати, що заявником є особа пенсійного віку, яка стверджує про здійснення інвестицій у будівництво на суму понад 4 млн гри. За відсутності будь-яких документів, що підтверджують джерела фінансування та фактичне внесення таких коштів, ці твердження не можуть вважатися належним доказом розміру можливих збитків.

Визначаючи ринкову вартість спірного об`єкта як об`єкта нерухомого майна, оцінювач фактично виходить із презумпції законності будівництва та існування у відповідача права власності на нього. Проте саме ці обставини є предметом судового розгляду і до ухвалення рішення у справі не можуть вважатися встановленими. Отже, звіт про оцінку побудований на припущеннях щодо юридичного статусу об`єкта, а тому не може бути достатнім доказом для визначення розміру зустрічного забезпечення.

Отже, заявником не доведено належними та допустимими доказами ані факту можливих збитків, ані їх розміру, ані причинно-наслідкового зв`язку між застосованими заходами забезпечення позову та заявленими майновими втратами.

Експертні висновки ґрунтуються на неперевірених вихідних даних та не підтверджують законності формування земельних ділянок.

Заява про зустрічне забезпечення фактично спрямована на нівелювання чинної ухвали про забезпечення позову, законність якої вже перевірена судом апеляційної інстанції

Апеляційний суд дійшов висновку, що між сторонами дійсно існує спір щодо законності проведення будівельних робіт, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача, а обраний судом спосіб забезпечення є співмірним заявленим позовним вимогам.

Таким чином, питання щодо необхідності, співмірності та законності застосованих заходів забезпечення позову вже отримало належну судову оцінку та не може повторно ставитися під сумнів шляхом подання заяви про зустрічне забезпечення, яка ґрунтується на тих самих доводах про нібито безпідставність обмеження права відповідача на здійснення будівельних робіт.

Інститут зустрічного забезпечення не може використовуватися як засіб створення для позивача таких фінансових умов, за яких реалізація права на судовий захист стане фактично неможливою або надмірно обтяжливою.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заяву про зустрічне забезпечення, просить суд задовольнити дану з мотивів, викладених в заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні просить суд задовольнити заяву про зустрічне забезпечення з мотивів, викладених в заяві.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Костак В.І. просить суд відмовити в задоволенні заяви про зустрічне забезпечення.

Представник заявника адвокат Семенович Т.С. подав до суду заяву про розгляд заяви в його відсутність, заяву підтримав, з мотивів, викладених в ній, просить таку задовольнити.

Представник відповідача адвокат Микита М.Ф. в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про перебування її у відпустці, можливість розгляду клопотань представника відповідача у її відсутність.

Треті особи для участі в розгляді даної заяви не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо : 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

У заяві представник заявника зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони проводити будь-які будівельні роботи спричиняє відповідачу значних матеріальних збитків, у зв`язку з відсутністю покрівлі на будівлі, пошкодженням і псуванням використаних будівельних матеріалів та споруджених конструктивних елементів будівлі внаслідок атмосферного впливу (опадів, перепаду температур). Згідно з висновками ТОВ «Оціночна компанія «Західексперт» від 10.07.2026, внаслідок відсутності продовження будівельних робіт та відсутності перекриття ринкова вартість спірного об`єкту будівництва в результаті отриманих пошкоджень та зносу зменшилася на 944 376 грн (вартість об`єкту при відсутності пошкоджень та технічного зносу 4 464 323 грн, вартість об`єкту після отриманих пошкоджень та технічного зносу 3 519 947 грн).

Позивач є громадянином України, постійно проживає за місцем своєї реєстрації, бере участь у розгляді цієї справи, добросовісно реалізує надані йому процесуальні права та не вчиняє жодних дій, які могли б свідчити про ризик невиконання можливого судового рішення.

Станом на час розгляду заяви про зустрічне забезпечення судом ще не вирішено навіть питання щодо долучення до матеріалів справи висновків експертів, замовлених позивачем, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Це свідчить про те, що справа перебуває на стадії дослідження та формування доказової бази, а не про недобросовісну процесуальну поведінку будь-якої зі сторін.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року у справі № 301/786/25 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 27 березня 2025 року про забезпечення позову - без змін.

Апеляційний суд дійшов висновку, що між сторонами дійсно існує спір щодо законності проведення будівельних робіт, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача, а обраний судом спосіб забезпечення є співмірним заявленим позовним вимогам.

Таким чином, питання щодо необхідності, співмірності та законності застосованих заходів забезпечення позову вже отримало належну судову оцінку та не може повторно ставитися під сумнів шляхом подання заяви про зустрічне забезпечення, яка ґрунтується на тих самих доводах про нібито безпідставність обмеження права відповідача на здійснення будівельних робіт.

Питання про наявність правових підстав для забезпечення позову вже вирішене судом апеляційної інстанції і не може бути предметом повторної оцінки під час розгляду заяви про зустрічне забезпечення.

Заявником не доведено факту можливих збитків, їх розміру та причинно-наслідкового зв`язку між застосованими заходами забезпечення позову і заявленими майновими втратами.

Заявником не надано жодного первинного документа, який би підтверджував фактичне / понесення витрат у заявленому розмірі.

Заявник (відповідач) посилається на здійснення витрат на будівництво у розмірі понад 4 млн грн, однак не надає суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував фактичне понесення таких витрат. До матеріалів справи не долучено договорів підряду, актів виконаних робіт, видаткових накладних, товарних чеків, платіжних доручень, банківських виписок чи інших первинних бухгалтерських документів, які підтверджували б оплату будівельних матеріалів, робіт або послуг саме у заявленому розмірі. За таких обставин наведена сума ґрунтується виключно на приватному звіті оцінювача і не є належним доказом фактичних майнових втрат чи можливих збитків.

Зявником є особа пенсійного віку, яка стверджує про здійснення інвестицій у будівництво на суму понад 4 млн грн. За відсутності будь-яких документів, що підтверджують джерела фінансування та фактичне внесення таких коштів, ці твердження не можуть вважатися належним доказом розміру можливих збитків.

Інститут зустрічного забезпечення не може використовуватися як засіб створення для позивача таких фінансових умов, за яких реалізація права на судовий захист стане фактично неможливою або надмірно обтяжливою.

У даному випадку відповідач просить покласти на позивача обов`язок внести зустрічне забезпечення у розмірі 944 376 грн, що є надзвичайно значною сумою для фізичної особи та об`єктивно може позбавити її реальної можливості підтримувати заявлені позовні вимоги.

При цьому заявником не доведено, що саме такий розмір зустрічного забезпечення є необхідним для захисту його прав або що менш обтяжливі процесуальні засоби не можуть забезпечити справедливий баланс інтересів сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні Kreuz v. Poland (заява № 28249/95, рішення від 19 червня 2001 року) зазначив, що фінансові вимоги, які є непропорційними майновому стану особи та фактично позбавляють її можливості реалізувати право на судовий захист, становлять порушення права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про зустрічне забезпечення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.154, 260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Семенович Т.С. про зустрічне забезпечення в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача виконавчий комітет Кам`янської сільської ради, Управління державної інспекції архітектури та містобудування України у Закарпатській області про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 24.07.2026.

Суддя : І. А. Даруда