Ухвала суду № 138503640, 18.07.2026, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12675/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2026 року м. Київ

Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026100070000941, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

Слідча СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернулась до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026100070000941, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2026 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання вказує на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 16.07.2026 року приблизно о 14 год. 00 хв., ОСОБА_4 перебував за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 36, де побачив автомобіль марки «Ford Transit», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить представництву «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» (ЄДРПОУ 26579227), де були відчиненні передні вікна автомобіля, та в цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням до сховища, вчиненого в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням до сховища, вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , діючи умисно, переслідуючи мету особистого матеріального збагачення, підійшов до автомобіля марки «Ford Transit», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить представництву «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» (ЄДРПОУ 26579227), та впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та він діє таємно, шляхом вільного доступу, проникнувши до салону вказаного автомобіля через переднє вікно, таємно викрав майно, а саме: мобільний телефон марки «Xiomi Redmi 14 Pro» чорного кольору, об`єм пам`яті 256 GB, імеі: НОМЕР_2 , вартістю 11 000 грн., з сім - картою з номером мобільного оператора «Vodafone» НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_7 , сумку чорного кольору з жовтими вставками фірми «Staff», вартістю 350 грн, в якій знаходились бездротові навушники «JBL Tune 115» чорного кольору, вартістю 1200 грн, павербанк чорного кольору «MIKE», 20 000 mAh, вартістю 700 грн, зарядний пристрій ХО Type-C, вартістю 80 грн та грошові кошти в сумі 2400 грн, що належить ОСОБА_8 .

В подальшому, ОСОБА_4 , маючи при собі викрадене майно, яке належить ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , майнову шкоду на загальну суму 15 730 грн. 00 коп. (без урахування ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у таємному викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному із проникненням у сховище, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, оскільки злочин вчинено під час воєнного стану.

Враховуючи зазначені обставини, метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наступним ризикам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; може впливати на потерпілих з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин.

На думку органу досудового розслідування відносно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не призведуть до нормальної процесуальної поведінки та можуть перешкодити розслідуванню кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити. Зазначив, що 17.07.2026 року ОСОБА_4 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Посилався на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання, посилалась на те, що підозрюваний був затриманий працівниками поліції майже одразу після вчинення злочину, визнав свою вину та сприяє органу досудового розслідування у розкритті кримінального правопорушення. Посилалась на відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням на підозрюваного процесуальних обов`язків.

Підозрюваний в судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, зазначив, що не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування та просив застосувати до нього домашній арешт.

Заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла наступних висновків.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 176 КПК України тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12026100070000941, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2026 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

17.07.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене . 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 віднесено до категорії тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

У судовому засіданні слідчою суддею встановлено, що копію клопотання органу досудового розслідування та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний та його захисник отримали у встановлений ч. 2 ст. 184 КПК України строк.

Слідча суддя перевірила наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується наступними доказами: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.07.2026 від ОСОБА_7 ; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.07.2026 від ОСОБА_8 ; протоколом огляду місця події від 16.07.2026; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; рапортом працівника поліції; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 16.07.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 16.07.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.07.2026; протоколом огляду відео від 17.07.2026.

Оцінка критерію обґрунтованості підозри здійснюється слідчою суддею з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у пункті 48 рішення від 13.11.2007 року у справі «Чеботарь проти Молдови», а також у пункті 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

Таким чином, оцінюючи наведені прокурором докази обґрунтованості підозри, слідча суддя дійшла висновку, що стороною обвинувачення зібрані у встановленому законом порядку фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та про причетність ОСОБА_4 до його вчинення.

Водночас слідча суддя зауважує, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. При цьому, доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, має відбутись за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.

При цьому слідча суддя враховує те, що доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої підозри, за своєю суттю зводяться до оцінки наявних у сторони обвинувачення доказів з точки зору їх належності, допустимості і достатності для висновку про остаточну винуватість підозрюваного, що виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Оцінку таким доказам і кінцевий висновок щодо винуватості особи має надати суд під час розгляду справи по суті.

Оцінюючи наявність на даний час ризиків у кримінальному провадженні, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, слідча суддя встановила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як зазначено у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту встановлено наявність наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; може впливати на потерпілих з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин.

Щодо наявності ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Як вже зазначалось вище, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, відноситься до тяжкого злочину. Зазначена обставина вже сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Крім того, підозрюваний раніше судимий.

З врахуванням викладеного, на думку слідчої судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, а також те, що ОСОБА_4 на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчинення тяжкого злочину, на даному етапі досудового розслідування можуть свідчити про наявність ризиків переховування підозрюваного від органу досудового розслідування чи суду, а також вчинення іншого кримінальне правопорушення, тобто існують реальні ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, слідча суддя дійшла висновку, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризику впливу підозрюваного на потерпілого з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, оскільки як вбачається з матеріалів справи та підтверджено показаннями підозрюваного останній повністю визнає своє вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та не має на меті впливати на потерпілого.

Також, слідча суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України враховує відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_4 , який є громадянином України, освіта середня, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Слідча суддя зауважує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Отже, стороною обвинувачення доведено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обставини справи та відомості щодо особи підозрюваного свідчать про можливість застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт є одним із видів запобіжних заходів та полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).

За таких обставин, слідча суддя приходить до переконання, що на даному етапі досудового розслідування об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання вказаним ризикам є застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із покладанням на нього наступних обов`язків: заборонити залишати місце свого проживання, а саме адресу: АДРЕСА_2 ; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Статтею 205 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193 - 194, 309 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- заборонити залишати місце свого проживання, а саме адресу: АДРЕСА_2 ;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали та обов`язків визначити до 17 вересня 2026 включно, тобто в межах строку досудового розслідування.

Копію даної ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Cлідча суддя Подільського

районного суду м. Києва ОСОБА_1