Рішення № 138503562, 13.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16597/24-ц

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - Остапчук Т.В., з секретарем судового засідання - Погребняк В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі 757/16597/24-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13.11.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором, задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» код ЄДРПОУ 44276926 заборгованість за Договором надання позики від 20.09.2019 р в сумі 3599,98 грн та витрати судового збору. Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Чернецька Ганна подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати на правову допомогу в розмірі 23 000 грн. Представник позивача пода до суду письмові заперечення щодо витрат, та зазначив, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного провадження, заявлена сума відповідачем витрат на правничу домопогу в розмірі 23 000 грн є необгрунтованою. Вивчивши зміст поданої до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд зазначає про наступне. Згідно п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Згідно зі статтею 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»). За приписами ч. 3ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Разом з тим, за змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво у суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, у питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу слід враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19(постанова від 03.10.2019 року), в яких, серед іншого наголошено, що: - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; - суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Стороною відповідача на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу надано засвідчені копії: договору №12/25 про надання правової допомоги від 23.03.2025; Акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 23 березня 2025 року №12/25; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії №5046 від 20.06.2012 року. Відповідно до Акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 23 березня 2025 року №12/25 загальна вартість виконаних робіт визначається у сумі - 23 000 грн. Факт надання правничої допомоги підтверджується належними та допустимими доказами. Однак, враховуючи те, що у позовні вимоги задоволено частково, суд приходить до наступних висновків. У своїх письмових запереченнях сторона Позивача заперечує проти розміру витрат Відповідача на правову допомогу у розмірі 23 000 гривень, у зв`язку з їх явним завищенням, не співмірністю зі складністю справи та обсягом наданої правової допомоги, невідповідністю рівню ринкових цін адвокатських послуг у зазначеній категорії справ та їх необґрунтованістю. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17: «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Крім того, у постанова Верховного Суду від 04.06.2025 р. по справі № 490/1923/23, від 27.08.2025 р. по справі № 138/8/24 міститься посилання на те, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України В постановах Верховного Суду від 02.10.2019 р. у справі № 211/3113/16-ц та від 06.11.2020 р. у справі № 760/11145/18, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Дослідивши надані стороною Відповідача докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на складність справи, враховуючи відсоток задоволених вимог, вимоги розумності і справедливості та подання письмових заперечень позивача, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача частково та стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн., що відповідає складності справи та спірозмірності понесених витрат. Керуючись статями 137, 141, 264, 268, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі 757/16597/24-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», на користь ОСОБА_2 , судові витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн. Додаткове рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду. Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»: 01133, м.Київ, вул.. Мечнікова,3, оф. 306

Відповідач: ОСОБА_2 : АДРЕСА_1

Суддя Т.В.Остапчук