Рішення № 13850287, 03.02.2011, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 2- 39/2011рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року. смт. Чернігівка Чернігівський районний суд Запорізької області

в складі:

головуючого-судді Поди Н.М.

при секретарі: Синяк Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чернігівка цивільну справу за позовом прокурора Чернігівського району Запорізької області в інтересах малолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Чернігівського району в інтересах малолітніх, ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, в якій просить позбавити її батьківських прав відносно її дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач посилається на те, що відповідачка ОСОБА_3 має двох малолітніх дітей, але не виконує своїх батьківських обовязків, діти з 27.09.2010 р. влаштовані до КУ «Мирненського обласного притулку для дітей», де мати їх навідала тільки один раз, не проявляє до них батьківського піклування, не цікавиться їх успіхами, станом здоровя, не підтримує їх морально та матеріально.

У зв'язку з тим, що мати самоусунулася від виконання батьківських обов'язків, не цікавиться життям своїх дітей, не дбає про їх розвиток, не піклується про їх виховання, позивач просить суд позбавити відповідачку батьківських прав відносно її малолітніх дітей, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В судовому засіданні представник позивача, позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_3 в судове засідання не зявилася, надала до суду письмову заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, проти задоволення позову не заперечувала..

Представник третьої особи, орган опіки і піклування Чернігівської районної державної адміністрації в судовому засіданні просив позов задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, третю особу, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 є матірю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.14-15).

Відповідно до матеріалів справи відповідачка дітьми не цікавиться, не дбає про їх здоровя, моральний та фізичний розвиток, не забезпечує належними житлово-побутовими умовами, не турбується про їх фізичний та моральний розвиток, ухиляється від їх виховання та утримання, діти з 27.09.2010 р. влаштовані до КУ «Мирненського обласного притулку для дітей», де мати тільки один раз їх навідувала, не проявляла до них материнського піклування, не цікавилася їх успіхами, станом здоровя, не підтримувала їх морально та матеріально.

Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 ухиляється від виховання малолітніх дітей і в силу ст. 164 Сімейного кодексу України підлягає позбавленню батьківських прав.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім»ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров»я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ч.ч.1-5 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України та ч. 2 п. 16 Пленуму Верховного суду від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкуються з дитиною, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.ст. 8,11 Закону України „Про охорону дитинства ” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки, або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя тощо.

Відповідно до статей 25, 27, 29 Конвенції про Права дитини, ратифікованої Постановою ВР 27.02.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Держави-учасниці визнають права дитини, яка віддана компетентними органами на піклування з метою догляду за нею, її захисту або фізичного чи психічного лікування, на періодичну оцінку лікування, наданого дитині, і всіх інших умов, пов'язаних з таким піклуванням про дитину. Держави-учасниці погоджуються щодо того, що освіта дитини має бути спрямована на: розвиток особи, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі; виховання поваги до прав людини та основних свобод, а також принципів, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй; виховання поваги до батьків дитини, її культурної самобутності, мови і національних цінностей країни, в якій дитина проживає, країни її походження та до цивілізацій, відмінних від її власної; підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, миру, терпимості, рівноправності чоловіків і жінок та дружби між усіма народами, етнічними, національними і релігійними групами, а також особами з корінного населення.

Враховуючи вищевикладене, суд, вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі та вважає необхідним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за тими підставами, що відповідачка самоусунулася від виконання своїх батьківських обовязків по відношенню до неповнолітніх дітей, взагалі не проявляє до дітей материнської турботи, постійної матеріальної допомоги не надає, байдуже ставиться до їх виховання та їхньою долею не цікавиться, тому формальна наявність матері ставить дітей в скрутне становище, так як вони не можуть мати юридичного статусу дітей, які залишились без піклування батьків, і в повній мірі користуватись пільгами та державними гарантіями, що мають діти даної категорії, згідно чинного законодавства та вважає необхідним, в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою встановлення їх соціального статусу, позбавити відповідачку ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до її дітей, які влаштовано до КУ «Мирненського обласного притулку для дітей»

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 150, 155, 164, 165, 166 СК України , суд,

В И Р І Ш И В:

позов прокурора Чернігівського району Запорізької області в інтересах малолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області судовий збір в розмірі 51 грн.- в дохід держави на р/р 31419537700317 отримувач місцевий бюджет, селищна рада Банк ГУДКУ в Запорізькій області ОКПО 34677035 МФО 813015.

Стягнути ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 07,50грн. - на депозитний рахунок № 31215259700316 Код ЄДРПОУ 34677035 , Банк одержувача ГУДКУ у Запорізькій області МФО 813015 , одержувач Держбюджет Чернігівський район 22050000.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя / підпис/