Рішення № 138502416, 23.07.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/702/26

Провадження № 2/493/727/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОЇ-СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ ЖУКОВСЬКОЇ О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2026 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» через електронний кабінет ЄСІТС «Електронний суд» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 483002122 від 08.12.2019 року в розмірі 15657,23 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 08.12.2019 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір № 483002122, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 12196,00 грн на строк до 09.12.2021 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,01 %.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору.

Відповідач, у свою чергу, не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит у строки, передбачені договором.

17.05.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ФЛЕКСІ» було укладено договір факторингу № 2, відповідно до якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «ФК «ФЛЕКСІ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 483002122 від 08.12.2019 року.

18.05.2021 року між ТОВ «ФК «ФЛЕКСІ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 18-05/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «ФЛЕКСІ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 483002122 від 08.12.2019 року.

10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 483002122 від 08.12.2019 року.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 483002122 від 08.12.2019 року.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 483002122 від 08.12.2019 року становить 15657,23 грн, з яких: 10453,10 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 4568,12 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 200,00 грн заборгованість за пенею/штрафами; 369,86 грн інфляційні збитки; 66,15 грн нараховані 3% річних.

Посилаючись на викладене представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 483002122 від 08.12.2019 року у розмірі 15657,23 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Ухвалами судді від 16.04.2026 року провадження у даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвала про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу рекомендованим листом на його зареєстровану адресу місця проживання. Конверт із зазначеною ухвалою повернувся на адресу суду з довідкою Укрпошти про причини повернення з відміткою «адресат відсутній».

Оскільки відповідач не отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі, ухвалою судді від 08.05.2026 року постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом до суду сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання, яке було призначено на 03.06.2026 року, не з`явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки. Конверт із судовою повісткою про його виклик до суду повернувся на адресу суду з довідкою Укрпошти про причини повернення з відміткою «адресат відсутній». Крім того про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення про його виклик до суду як відповідача на офіційному сайті Судової влади України.

Відповідач у судове засідання, яке було призначено на 23.07.2026 року, не з`явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом розміщення оголошення про його виклик до суду як відповідача на офіційному сайті Судової влади України.

У зв`язку з неявкою в судові засідання відповідача та неповідомлення суду про поважність причин своєї неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов, судом відповідно до ст. 280 ЦПК України застосовано заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених вимог, дослідивши письмові докази та матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

08.12.2019 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір угоду про надання кредиту № 483002122 та графік платежів, а також підписано Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «АЛЬФА-БАНК» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Договір на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до договору, розміщені на вебсторінці банку: www.alfabank.ua.

З паспорта споживчого кредиту вбачається, що сторонами за вказаним кредитним договором узгоджено суму кредитного ліміту 12196,00 грн; строк кредитування 24 місяці, процентну ставку 0,01 %; погоджено графік платежів.

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 08.12.2019 року до 17.05.2021 року вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та частково сплачував проценти за користування кредитом.

17.05.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ФЛЕКСІ» було укладено договір факторингу № 2, відповідно до якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «ФК «ФЛЕКСІ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 483002122 від 08.12.2019 року, що укладений між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 на загальну суму 15220,64 грн, що підтверджується також додатком 1-1 до договору факторингу.

18.05.2021 року між ТОВ «ФК «ФЛЕКСІ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 18-05/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «ФЛЕКСІ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 483002122 від 08.12.2019 року, що укладений між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 на загальну суму 15220,64 грн, що підтверджується також додатком 1-1 до договору факторингу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 10.01.2023 року, заборгованість відповідача становить15657,23 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту у розмірі 10453,10 грн; заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги у розмірі 4567,54 грн; заборгованості за пенею у розмірі 200,00 грн; нараховані відсотки в межах строку кредитування 0,58 грн; нараховані 3% річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України; інфляційні збитки за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України 369,86 грн.

10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 483002122 від 08.12.2019 року, що укладений між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 на загальну суму 15657,23 грн, що підтверджується також витягом з додатку № 3 реєстром боржників до договору відступлення прав вимоги.

Згідно з розрахунком ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість відповідача за договором №483002122 від 08.12.2019 року станом на 17.03.2026 року не погашена та становить 15657,23 грн.

Суд констатує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами пов`язані з виконанням умов кредитного договору, вирішуючи які, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 існували договірні зобов`язання внаслідок укладання Договору 483002122 від 08.12.2019 року.

Ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За правилами статей 525, 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за договором № 483002122 від 08.12.2019 року належним чином не виконав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо ,процентами на дату відступлення права вимоги; 200,00 грн заборгованість за пенею/штрафами; 369,86 грн інфляційні збитки; 66,15 грн нараховані 3% річних.

Процесуальний обов`язок, передбачений ст. ст. 12, 81 ЦПК України, відповідачем не виконано та не надано доказів, які б підтверджували належність виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором або відсутність обов`язку його виконання.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно з вимогами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню,з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору, сплаченого за подання позову в сумі 2662,40 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 01/07-2024 від 01.07.2024 року; витяг з акту № 19 про надання юридичної допомоги від 07.02.2026 року; заявку на надання юридичної допомоги № 1455 від 02.02.2026 року, відповідно до яких вартість послуг становить 9000,00 грн.

Заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями ст. 141 ЦПК України, з огляду на таке.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у ч. 3-5, 9 ст. 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Отже, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Водночас заявлені позивачем витрати не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями ст. 141 ЦПК України, з урахуванням критеріїв розумності, реальності, неминучості таких витрат, зважаючи на те, що ця справа є малозначною в силу вимог закону, розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, суд відповідно положень ст. 141 ЦПК України дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 612, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054, 1077-1078, 1081 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 95, 133, 137, 141, 258, 259, 263-268, 277-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за Договором № 483002122 від 08.12.2019 року у розмірі 15657,23 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, а всього 21319,63 грн (двадцять одна тисяча триста дев`ятнадцять гривень 63 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 27.07.2026 року

С У Д Д Я