Рішення № 138501643, 27.07.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/766/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання С. Оліфер, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

до Громадської організації "Центр єдиноборств "Удар",

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико - санітарної допомоги "Центральний" Рівненської міської ради,

про стягнення 399 245,00 грн,

за участю представників учасників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У червні 2026 року Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Громадської організації "Центр єдиноборств "Удар" (відповідач) про стягнення 399 245,00 грн заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 26.11.2019 № 545-б.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, 26.11.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нежитлового приміщення, що належить територіальній громаді міста Рівного № 545б, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення підвалу будівлі на вул. Драгоманова, 7, загальною площею 282,8 кв.м, що перебувають на балансі КНП Центр медико-санітарної допомоги Центральний міської ради (балансоутримувач) для проведення занять різними видами спорту. Позивач направив на адресу відповідача лист № 08-238/24 від 22.03.2024 про припинення дії договору з 25.10.2022, з проханням повернути майно балансоутримувачу - КНП "ЦПМСД "Центральний". Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.06.2024 зобов`язано відповідача звільнити нежитлові приміщення підвалу шляхом виселення та передати за актом прийому - передачі КНП "Центр медико - санітарної допомоги "Центральний" Рівненської міської ради. У результаті здійснення виконавчих дій рішення суду виконане в повному обсязі, що підтверджується постановою відділу ДВС у м. Рівне про закінчення виконавчого провадження від 14.01.2026. Однак за відповідачем залишилось невиконане зобов`язання зі сплати орендної плати. Станом на 14.01.2026 заборгованість відповідача перед позивачем становить 339 245,84 грн, які позивач просить стягнути в судовому порядку.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на Закон України "Про оренду державного та комунального майна" та статті 15 - 16, 526, 530, 628 - 629 ЦК України.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 22.06.2026 та ГПК України, не подав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами. При цьому суд зазначає, що ухвали суду направлялися відповідачу на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (відповідні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).

Процесуальні рішення, заяви і клопотання учасників справи, результати їх розгляду.

Ухвалою суду від 22.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 27.07.2026 та залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико - санітарної допомоги допомоги "Центральний" Рівненської міської ради.

27.07.2026 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке. Неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами справи. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 статті 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого суду», гарантованого статтею 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України"). Суд уважає за необхідне також зазначити, що у справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Ураховуючи викладене, зважаючи, що позивачу забезпечене право на ефективне представлення справи в суді, враховуючи, що представництво інтересів позивача не обмежене одним представником, беручи до уваги строки розгляду заяви, визначені ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

26.11.2019 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 545-6, що належить територіальній громаді міста Рівного, за пунктом 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення підвалу будівлі на вул. Драгоманова. 7 у м. Рівне загальною площею 282,8 кв.м, що перебувають на балансі КНП "Центр медико - санітарної допомоги "Центральний" Рівненської міської ради. Вартість майна визначена згідно з звітом про оцінку майна станом на 31.08.2019 і становить 1 275 345,00 грн.

Пунктами 1.2., 1.3. договору передбачено, що майно передається в оренду для розміщення суб`єкта господарювання, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту. Стан майна на момент укладення договору визначається в акті прийому передачі.

Відповідно до пунктів 2.1.- 2.2. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада м. Рівне, а орендар користується ним протягом строку дії договору.

Пунктами 10.1, 10.2. договору визначено, що цей договір укладено строком на два роки одинадцять місяців; договір діє з 26.11.2019 до 25.10.2022. Зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються у 20-денний строк з моменту їх отримання іншою стороною.

Згідно з пунктами 10.7., 10.8. договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю або за його вказівкою балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим орендодавцю (або за вказівкою орендодавця балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта прийому передачі. Обов`язок щодо складання акта прийому передачі про повернення майна покладається на орендодавця.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відбитком печаток сторін.

26.11.2019 між сторонами підписано Розрахунок орендної плати до договору оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Драгоманова, 7, площею 282,8 кв.м.

Відповідно до Акту № 622 прийому передачі нежитлового приміщення на вул. Драгоманова, 7 від 26.11.2019 представниками сторін та балансоутримувача підтверджено факт передачі нежитлових приміщень підвалу загальною площею 282,8 кв.м.

13.09.2022 третя особа звернулося з листом № 01-02/665-04 до відповідача, у якому повідомила, що 25.10.2022 закінчується строк дії договору № 545-б від 26.11.2019, а також про відмову у продовжені договору оренди з огляду на наявність заборгованості зі сплати орендної плати строком більше трьох місяців (станом на 13.09.2022 заборгованість становила 176 049,36 грн).

19.09.2022 третя особа звернулося з листом № 01-02/674-04 до позивача, в якому просила не продовжувати договір оренди.

25.10.2022 третя особа звернулася до відповідача з повідомленням № 01-02/736-04 про те, що 25.10.2022 закінчується строк дії договору, у зв`язку з чим відповідно до пункту 10.7. договору протягом трьох робочих днів, починаючи з 25.10.2022 з 9:00 до 14:00 год., з`явитися в приміщення балансоутримувача для передачі орендованого приміщення.

22.03.2024 позивач направив на адресу відповідача лист № 08-238/24, у якому зазначено, що у зв`язку з припиненням строку дії договору оренди нерухомого майна, останньому необхідно повернути його балансоутримувачу. Передача нежитлового приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Драгоманова, 7, відбудеться 02.04.2024 об 11:00 год за місцезнаходженням майна.

02.04.2024 представники відповідача для передачі орендованого майна не з`явились, нежитлові приміщення балансоутримувачу не передали, що підтверджується актом № 756 від 02.04.2024 прийому - передачі нежитлового приміщення на вул. Драгоманова, 7, складеного представниками позивача та третьої особи.

Оскільки відповідачем не звільнено нежитлове приміщення і не передане за актом приймання-передачі після закінчення строку дії договору оренди, позивач у травні 2024 року звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Громадської організації "Центр єдиноборств "Удар", у якій просив зобов`язати звільнити нежитлові приміщення підвалу (на технічному плані № № 1-14) будівлі на вул. Драгоманова, 7 у м. Рівне загальною площею 282,8 кв.м шляхом виселення та передати за актом прийому - передачі КНП "Центр медико - санітарної допомоги "Центральний" Рівненської міської ради.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.06.2024 у справі № 918/411/24 позов задоволено, зобов`язано Громадську організацію "Центр єдиноборств "Удар" звільнити нежитлові приміщення підвалу шляхом виселення та передати за актом прийому - передачі КНП "Центр медико - санітарної допомоги "Центральний" Рівненської міської ради.

У результаті здійснення виконавчих дій рішення суду виконане в повному обсязі, що підтверджується постановою відділу ДВС у м. Рівне про закінчення виконавчого провадження від 14.01.2026.

Однак відповідачем не сплачено заборгованості з орендної плати.

Відповідно до положень пунктів 3.1.-3.4. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади м. Рівного, і становить без ПДВ за місяць оренди 5 372,17 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін та тарифів, змін орендних ставок, затверджених органом місцевого самоврядування, та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Пунктом 3.5 договору оренди визначено, що орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок балансоутримувача - КНП Центр медико-санітарної допомоги Центральний Рівненської міської ради до 20 числа поточного місяця.

У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату по день фактичної передачі майна за актом прийому-передачі. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість з орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, балансоутримувачу (пункт 3.8 договору).

Згідно з пунктом 5.2 договору орендар зобов`язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Так, за розрахунком, наданим позивачем, станом на 14.01.2026 заборгованість відповідача становить 399 245,84 грн, яка виникла за такий період: травень 2022 року - 8 248,67 грн, червень 2022 року - 8 471,39 грн, вересень 2022 року - 8 891,88 грн, жовтень 2022 року - 9060,83 грн, листопад 2022 року - 9 287,35 грн, грудень 2022 року - 9 352,36 грн, травень 2023 року - 9 722,44 грн, червень 2023 року - 9 771,05 грн, липень 2023 року - 9 849,22 грн, серпень 2023 року - 9 790,12 грн, вересень 2023 року - 9 653,05 грн, жовтень 2023 року - 9 701,32 грн, листопад 2023 року - 9 778,93 грн, грудень 2023 року - 9 827,82 грн, січень 2024 року - 9 896,62 грн, лютий 2024 року - 9 936,20 грн, березень 2024 року - 9966,01 грн, квітень 2024 року - 10 015,85 грн, травень 2024 року - 10 035,88 грн, червень 2024 року - 10 096,09 грн, липень 2024 року - 10 318,20 грн, серпень 2024 року - 10 318,20 грн, вересень 2024 року - 10 380,12 грн, жовтень 2024 року - 10 535,82 грн, листопад 2024 року - 10 725,46 грн, грудень 2024 року - 10 929,24 грн, січень 2025 року - 11 082,25 грн, лютий 2025 року - 11 215,24 грн, березень 2025 року - 11 304,96 грн, квітень 2025 року - 11 474,53 грн, травень 2025 року - 11 554,86 грн, червень 2025 року - 11 705,06 грн, липень 2025 року - 11 798,71 грн, серпень 2025 року - 11 775,11 грн, вересень 2025 року - 11 751,56 грн, жовтень 2025 року - 11 786,82 грн, листопад 2025 року - 11 892,90 грн, грудень 2025 року - 11 940,47 грн, січень 2026 року - 5 403,25 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

23.04.2026 КНП "Центр первинної медико - санітарної допомоги "Центральний" Рівненської міської ради надіслало на адресу відповідача претензію № 01-02/173 від 21.04.2026 щодо оплати орендної плати у розмірі 399 245,84 грн, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

11.05.2026 балансоутримувач звернувся до позивача з листом № 01- 02/199 із проханням вжити заходів щодо примусового стягнення заборгованості з відповідача.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди щодо своєчасної та у повному розмірі сплати орендної плати, регулювання яких здійснюється Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу вимог статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Судом, із фактичних обставин справи установлено, що договір оренди укладений у листопаді 2019 року.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинні станом на дату виникнення спірних правовідносин) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частинами першою, п`ятою статті 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (стаття 286 ГК України (у редакції, чинні станом на дату виникнення спірних правовідносин)).

Відповідно до частин першо-третьої статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинні станом на дату виникнення спірних правовідносин) орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За частиною першою статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін (частина перша статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинні станом на дату виникнення спірних правовідносин)).

Згідно з частиною другою статі 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинні станом на дату виникнення спірних правовідносин) договір оренди припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, відповідачу не погоджено продовження строку дії договору, відтак останній закінчився 25.10.2022.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.06.2024 позов задоволено, зобов`язано Громадську організацію "Центр єдиноборств "Удар" звільнити нежитлові приміщення підвалу (на технічному плані № № 1-14) будівлі на вул. Драгоманова, 7 у м. Рівне загальною площею 282,8 кв.м. шляхом виселення та передати за актом прийому - передачі КНП "Центр медико - санітарної допомоги "Центральний" Рівненської міської ради.

Відповідно до частин четвертої, сьомої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19).

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17).

У постанові Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 910/11761/21 викладено висновок про те, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/11287/16, від 19.12.2019 у справі № 520/11429/17).

Отже, преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було би не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.08.2023 у справі № 910/4316/22, від 16.05.2023 у справі № 910/17367/20, від 29.06.2021 у справі № 910/11287/16).

Отже, у рішенні суду від 05.06.2024 у справі № 918/411/24 встановлені обставини, пов`язані із використанням орендованого приміщення, припиненням строку дії договору оренди та звільнення орендованого приміщення, а відтак такі обставини не потребують доказування у цій справі.

У силу вимог статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У силу вимог частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статей 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом установлено, що позивачем розрахунок заборгованості з орендної плати проведений за період з травня 2022 року по січень 2026 року, тоді як договір оренди припинив свою дію 25.10.2022.

Заразом договір оренди є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку його дії зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору, а припинення такого договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Користування майном за договором оренди є правомірним, якщо воно відповідає його умовам та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Отже, користування майном після припинення договору оренди є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) і регулятивним нормам ЦК України та ГК України.

Відтак обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору оренди (до спливу строку його дії), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Водночас, неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним (подібний правовий висновок викладений в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19, Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 904/342/19, від 08.07.2021 у справі № 904/6063/19, від 23.06.2021 у справі № 908/3593/19).

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 ЦК України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

Отже, положення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (стаття 6 ЦК України).

Неврахування таких висновків щодо застосування положень цивільного та господарського законодавства на практиці призводить до того, що з орендаря, який після припинення строку дії договору оренди не повернув майно орендодавцю на його вимогу, фактично стягується потрійний розмір орендної плати, а саме: безпосередньо орендна плата, а також неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Наведений підхід у регулюванні орендних правовідносин, вочевидь, не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Яким би способом у договорі оренди не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення такого договору, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період 01.05.2022 по 25.10.2022, розмір якої становить 32 919,12 грн та доказів погашення якої відповідачем суду не надано.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами статей 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а отже, про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша статті 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 4 791,00 грн (з урахуванням частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 395,26 грн покладається на відповідача, а решта на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до Громадської організації "Центр єдиноборств "Удар", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико - санітарної допомоги "Центральний" Рівненської міської ради, про стягнення 399 245,00 грн, задовольнити частково.

Стягнути з Громадської організації "Центр єдиноборств "Удар" (33000, м. Рівне, вул. Клешканя, 4, кв. 4, ідентифікаційний код 43181708) на користь Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико - санітарної допомоги "Центральний" Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Драгоманова, 7, ідентифікаційний код 33982673) 32 919,06 грн орендної плати.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Громадської організації "Центр єдиноборств "Удар" (33000, м. Рівне, вул. Клешканя, 4, кв. 4, ідентифікаційний код 43181708) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А, ідентифікаційний код 26259563) 395,26 грн судового збору.

Позивач: Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А, ідентифікаційний код 26259563).

Відповідач: Громадська організація "Центр єдиноборств "Удар" (33000, м. Рівне, вул. Клешканя, 4, кв. 4, ідентифікаційний код 43181708).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша, друга статті 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 256 ГПК України).

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складене та підписане 27.07.2026.

Суддя О. Андрійчук