Рішення № 138501476, 27.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Справа № 915/135/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами, справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306, м.Київ, 01133

електронна пошта: info@collect-center.com.ua

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Волкової Галини Леонідівни, АДРЕСА_1

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

про: стягнення 147 020,82 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №14128812 (вх.№1776/26 від 09.02.2026) про стягнення з Фізичної особи-підприємця Волкової Галини Леонідівни заборгованості за Договором №011/0027/74800/1 від 19.07.2018 у розмірі 147 020,82 грн., з яких:

- 83 463,88 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту);

- 56 797,27 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги;

- 5 305,35 грн. - інфляційні збитки;

- 1 454,32 грн. -3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором №011/0027/74800/1 від 19.07.2018.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2026 справу №915/135/26 розподілено судді Господарського суду Миколаївської області Семенчук Н.О.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.02.2026 позовну заяву №14128812 (вх.№1776/26 від 09.02.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивач через систему "Електронний суд" подав заяву про усунення недоліків від 17.02.2026 (вх.№2148/26 від 17.02.2026) в якій зокрема зазначає, що позивачем підготовлено позовну заяву в новій редакції з урахуванням недоліків зазначених судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Позивач через систему "Електронний суд" подав оновлену редакцію позовної заяви (вх.№2150/26 від 17.02.2026).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Ухвалено провести розгляд справи №915/135/26 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.

Вказана ухвала була направлена відповідачу та отримана останнім 25.02.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №R 067106758830.

Представник відповідача через систему «Електронний суд» подав заяву №45 від 17.03.2026 (вх.№3605/26 від 18.03.2026) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та внесення даних про представника відповідача, яку судом задоволено та надано доступ представнику відповідача до матеріалів справи через систему "Електронний суд".

Позивач через систему «Електронний суд» подав клопотання про долучення доказів №1-2121 від 17.02.2026 (вх.№2386/26 від 23.02.2026) в якому надає копію реєстру боржників до договору факторингу №114/2-9 від 26.06.2019 та копію Реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 у форматі А3.

20.05.2026 від відповідача до суду надійшли письмові пояснення б/н від 19.05.2026 (вх..№7497/26 від 20.05.2026), сформовані в системі «Електронний суд» 19.05.2026 в яких відповідач вказує, що після подання 18.03.2026 через систему «Електронний Суд» заяви про вступ у справу представником відповідачки також було завантажено до системи відзив на позовну заяву з клопотанням про розгляд справи №915/135/26 за правилами загального позовного провадження та призначення у справі судового засідання. Разом із тим, 19.05.2026 було з`ясовано, що зазначений документ не було повноцінно завантажено до системи та відправлено до електронного кабінету суду. Вказує, що існує висока ймовірність того, що причиною такого технічного збою стало проведення 18.03.2026 технічних робіт у Кабінеті електронного суду, в підтвердження чого посилається на відповідні повідомленням ДП «Інформаційні судові системи», опубліковані того ж дня на веб-сайті Всеукраїнського професійного юридичного видання «Юридична Газета». У зв`язку з цим вказує на необхідність подання до суду даних пояснень з клопотанням.

З урахуванням викладених вище обставин, суд вважає за можливе прийняти письмові пояснення відповідачки.

Так, у вказаних поясненнях відповідачка проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову. Вказує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами кожну складову боргу, заявлену до стягнення. Зазначає, що відкриття кредитного ліміту саме по собі не є тотожним фактичному отриманню та використанню всієї суми кредиту. Для підтвердження розміру заборгованості за тілом кредиту позивач має надати належні первинні документи, з яких можливо встановити: на який саме рахунок були надані кредитні кошти; чи відповідає цей рахунок рахунку, зазначеному в кредитному договорі; дату та суму кожного фактичного використання кредитного ліміту; розмір погашень, здійснених відповідачкою; дату виникнення прострочення за кожним платежем; залишок заборгованості станом на дату кожного відступлення права вимоги. Виписка по рахунку може бути належним доказом руху коштів лише за умови, що вона дає можливість ідентифікувати рахунок, період, операції, суму фактично використаного кредиту, суму погашень, залишок заборгованості та відповідність цих даних умовам кредитного договору. Зазначає, що позивач просить стягнути 56 797,27 грн процентів, до яких фактично включено 41 818,83 грн, нарахованих за період після 26.06.2019, тобто після первісного відступлення права вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». При цьому позивач не надав належних та допустимих доказів того, що після такої заміни кредитора тривало фактичне користування відповідачкою кредитними коштами, що кредитна лінія продовжувала діяти на попередніх умовах, що рахунок не був закритий та що нарахування процентів після 26.06.2019 відповідає умовам договору і правовій природі спірного зобов`язання. З посиланням на п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зазначає, що позивач не має права нараховувати та стягувати будь які суми відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, передбачені статтею 625 ЦК України, починаючи з 24.02.2022. Вказує, що до справи долучено не повні реєстри боржників, а лише окремі фрагменти та окремі витяги з них, тоді як самі договори відступлення прямо пов`язують перехід права вимоги з підписанням відповідних реєстрів боржників у встановленій формі. Наданий позивачем витяг з реєстру боржників № 114/2-9 від 26.06.2019, в якому наведено відомості щодо Волкової Г.Л. , містить підпис та печатку лише ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» і не містить підпису чи печатки АТ «Райффайзен Банк Аваль», тому цей витяг сам по собі не може безумовно підтверджувати, що відповідний реєстр у частині боржника Волкової Г.Л. був належним чином погоджений та підписаний обома сторонами саме на дату 26.06.2019. Також, відповідачка просить суд застосувати строк позовної давності

Крім того, відповідачка у наданих до суду письмових поясненнях клопоче про перехід до розгляду справи №915/135/26 за правилами загального позовного провадження та призначення в даній справи підготовчого засідання. В обґрунтування вказує, що спір у даній справі стосується не лише арифметичного розрахунку заборгованості, а й наявності та обсягу самого права вимоги позивача, належності доказів переходу цього права, правильності нарахування процентів у різні періоди, наявності часткових погашень, змісту та юридичного значення фрагментарно поданих реєстрів боржників, а також необхідності витребування додаткових доказів у Банку.

Щодо зазначеного клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до п.8 ч.4 ст.247 ГПК України у порядку спрощеного провадження не можуть бути розглянуті справи в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 4 ст.250 ГПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

У відповідності до ч.1, 2 ст.247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні(ч.3 ст. 12 ГПК України).

Згідно з ч. 5 ст.12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даній справі ціна позову не перевищує п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідач не позбавлений права в наданні доказів на заперечення позовних вимог. Надані докази, суд може оцінити в ході вирішення спору в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Розглянувши клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, судом встановлено, що відповідачем не наведено достатніх підстав для переходу від спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження, обставини та доводи викладені в позовній заяві та наданих сторонами заявах по суті справи, можуть бути розглянуті судом в рамках спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, отже клопотання не підлягає задоволенню.

Позивач через систему «Електронний суд» подав заяву (вх.№7772/26 від 26.05.26) в якій вказує, що викладені відповідачем заперечення у письмових поясненнях є необґрунтованими та не спростовують обставини, які зазначені в позовній заяві. Зазначає, що Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Кредитного договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. До матеріалів позовної заяви була надана виписка по рахунку із зазначенням номеру рахунку, дати та даних Позичальника. А саме, в виписці зазначено призначення - рефінансування зг кредитного договору №011/0027/74800/1 від 19.07.2018 року, дата 25.07.20218 року, у сумі 86 378,03 грн. Виписка оформлена та завірена належним чином. Виписка по рахунку є належним доказом отримання кредитних коштів за договором. Зазначає, що відповідач вказує лише на недоведеність факту видачі кредитних коштів, але будь-яких доказів цьому не надає. Вказує, що відповідач не був позбавлений можливості відповідно до умов договору відмовитися від договору протягом 14 календарних днів від дати його укладення шляхом повідомлення кредитора в письмовій формі з одночасним поверненням грошових коштів, одержаних згідно з цим договором та сплати процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором. Проте, у вказаний строк відповідач від договору не відмовлявся, жодних заперечень щодо його змісту не висловлював, що свідчить про його згоду з умовами укладеного договору. Доказів звернення до Кредитодавця відповідач до суду також не надав. В тому числі, зазначає, що відповідач здійснював активне користування з частковим погашенням за кредитним договором, таким чином підтвердив свою згоду з погодженими сторонами умовами Договору. Внесення Відповідачем грошових коштів на рахунок кредитодавця, є визнанням існування зобов`язань за Договором, що, у свою чергу, фактично вказує на підтвердження волевиявлення Відповідача на укладення договору та погодження всіх умов договору. Підписуючи Договір сторони погодили умови по сплаті коштів, в тому числі порядок нарахування процентів. Відповідно до п.1.2 Договору визначено та погоджено сторонами, що строк дії кредиту до 27.07.2021 року. Відповідно до розрахунку заборгованості нарахування за договором було проведено до 26.07.2021 року. Тобто, в межах строку кредитування та дії договору. Нарахування 3% річних та інфляційних збитків проведено з 27.07.2021 року по 23.02.2022 року. Розрахунок проведений на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, що також повністю відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає стягненню з відповідача. Зазначає, що нарахування ТОВ «Вердикт Капітал» процентів за договором було проведено на підставі того, що строк кредитування відповідно до умов договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування не закінчився, в тому числі з урахуванням відповідного застереження в договорі відступлення права вимоги, щодо права правомірного нарахування процентів в межах визначеного та погодженого сторонами строку. Зауважує, що відповідно до заявленої суми заборгованості, позивач просить суд стягнути заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за відсотками, відтак додаткових нарахувань неустойки не зазначено. Вказує, що в матеріалах справи відсутні будь які докази на підтвердження належного виконання умов договору, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам, відповідно до умов Договору та контррозрахунок заборгованості, здійснений відповідачем. Зазначає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від первісного кредитодавця до Позивача прав вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем. Надані документи підписані та засвідчені належним чином, є чинними, правомірність вказаних договорів не оскаржується сторонами, відтак відповідні посилання є безпідставними та необґрунтованими. Вищезазначені договори відступлення прав вимоги не є предметом спору по справі. Відповідач не оскаржує правомірність даних договорів. Посилання відповідача щодо ненадання доказів отримання права вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Вказує, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача, що підтверджується належними доказами. Всі документи щодо вимоги за договором про стягнення заборгованості з ФОП Волкова Г.Л. були надані правонаступнику та відображені в матеріалах позовної заяви. Сторонами договору було погоджено збільшений строк позовної даності до 5 років. Такі умови були прийняті Відповідачем шляхом підписання відповідної редакції договору. Більш того, умовами договору передбачено, що строк кредитування погоджений до 27.07.2021 року. Отже, перебіг строку позовної давності розпочався 28.07.2021 року та 5-річний договірний строк давності повинен закінчуватись 28.07.2026 року. Таким чином, строк позовної давності щодо заявлення вимог про стягнення заборгованості за таким Договором не минув. З посиланням на ст.257, 258 ЦК України, п.12, 19 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України вважає посилання Відповідача на пропущення строку позовної давності щодо будь якої вимоги позивача безпідставним та необґрунтованим. Посилання відповідача на складні життєві умови не є безумовною підставою для зменшення розміру заборгованості. В тому числі з урахуванням пасивної поведінки боржника щодо вирішення питання про погашення боргу та виконання зобов`язань за кредитним договором. Будь яких доказів звернення до Первісного кредитодавця чи Позивача з пропозицією щодо реструктуризації заборгованості відповідачем надано не було.

Відповідачка через систему «Електронний суд» подала заперечення (на відповідь на відзив (вх.№7993/26 від 29.05.2026) в яких вказує, що ознайомившись із відповіддю на відзив, відповідачка вважає, що наведені позивачем доводи не спростовують правову позицію відповідачки, викладену у письмових поясненнях, не усувають істотних недоліків доказування, не підтверджують належним чином заявлений розмір заборгованості, не спростовують сумнівів щодо обсягу відступленого права вимоги та не доводять співмірність заявлених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

19 липня 2018 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та фізичною особою - підприємцем Волковою Галиною Леонідівною (позичальник) було укладено Кредитний договір №011/0027/74800/1 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор зобов`язується надати позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з літом в сумі 86 800,00 грн., а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені договором (п.1.1 Кредитного договору).

У відповідності до п.1.2 Кредитного договору, кінцевий термін погашення кредиту - 27 липня 2021 року, або інша дата, визначена відповідно до статті 8 Договору.

Відповідно до п.1.3 Кредитного договору, кредит надається позичальнику на погашення боргових зобов`язань, які виникли згідно умов Додаткового договору (на встановлення кредитної лінії) №1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватись з використанням платіжної картки, укладеного між позичальником та кредитором.

Згідно п.1.4 Кредитного договору, заборгованість за кредитом обліковується на позичковому рахунку № НОМЕР_1 , код Банку 328351 АТ «Райффайзен Банк Аваль», який може змінюватися Кредитором самостійно.

За умовами п.2.1 Кредитного договору, протягом всього строку фактичного користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця Кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 24% річних.

Згідно п.2.2 Кредитного договору, нарахування процентів за Кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості Позичальника за Кредитом протягом всього строку користування Кредитом. При розрахунку процент враховується день видачі Кредиту (частини Кредиту); останній день строку користування Кредитом не враховується.

У відповідності до п.3.1 Кредитного договору, обов`язковими умовами надання позичальнику кредиту є:

3.1.1. наявність поточного рахунку позичальника, відкритого в установі кредитора;

3.1.2. підписання Графіку погашення заборгованості (Додаток №1 до Договору);

3.1.3. наявність заборгованості позичальника перед кредитором за Кредитним договором.

Відповідно до п.3.2 Договору, на умовах договору, після виконання позичальником обов`язкових умов, вказаних в пункті 3.1 Договору, кредитор на підставі письмової заяви позичальника, протягом 2 банківських днів з дати її отримання, надає кредитні кошти в розмірі фактичної заборгованості позичальника за кредитним договором (п.1.3 договору) на дату видачі кредиту, але не більше суми, визначеної в пункті 1.1 договору. Кредитні кошти за Договором надаються з позичкового рахунку шляхом безготівкового переказу через балансовий рахунок кредитора на поточний рахунок позичальника для подальшого використання за цільовим призначенням, зазначеним в п.1.3 Договору.

Фактична заборгованість позичальника за кредитним договором, зазначеним у п.1.3 договору, визначається кредитором самостійно на підставі умов кредитного договору та даних обліку кредитора на дату видачі кредиту.

У відповідності до п.4.1 Кредитного договору, позичальник зобов`язаний виконати зобов`язання за Договором (в тому числі здійснити повернення кредиту, сплатити проценти, комісії, пеню, штрафи, неустойку та інші платежі) в порядку, визначеному договором.

Згідно п.4.2 Кредитного договору, позичальник здійснює повернення Кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірах згідно з Графіком.

Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми Кредиту та сплату процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:

Сума щомісячного ануїтетного платежу = сума Кредиту за Договором * ((1 + процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) * процентна ставка за місяць) / ((1+ процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) -1);

Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом * річна процентна ставка / кількість днів поточного року) * кількість днів в місяці, який передує даті сплати ануїтетного платежу;

Сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного повернення кредиту - сума щомісячного платежу за %.

Відповідно до п.4.3 Кредитного договору, позичальник зобов`язується здійснювати ануїтетний платіж шляхом повернення Кредиту та сплати процентів окремими платежами у валюті Кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання Кредиту в дату, визначену Графіком. Якщо дата сплати, зазначена у Графіку, не є Банківським днем, платіж здійснюється не пізніше останнього Банківського дня, що передує даті, визначеній у Графіку.

Під поняттям «Банківський день» сторони розуміють робочий день кредитора, протягом якого приймаються документи клієнтів на переказ і документи на відкликання та здійснення їх оброблення, передавання і виконання.

У відповідності до п.4.6 Договору, при простроченні повернення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі, протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком.

Згідно п.4.8 Кредитного договору, вимоги кредитора щодо погашення заборгованості позичальника за договором підлягають задоволенню у такій черговості:

- сплата пені, штрафів та неустойки за неналежне виконання зобов`язань за договором;

- сплата прострочених процентів;

- повернення простроченої суми кредиту;

- сплата процентів;

- повернення суми заборгованості за кредитом;

- сплата інших платежів, передбачених Договором або договорами застави/іпотеки, укладеними як забезпечення виконання зобов`язань позичальника за договором (у разі наявності).

При цьому кредитор на власний розсуд має право направити грошові кошти, отримані від позичальника для погашення заборгованості, на погашення простроченої заборгованості за договором, у разі її наявності.

Позичальник надає кредитору право самостійно приймати рішення щодо встановлення іншої черговості погашення заборгованості (кредиту, процентів, за користування кредитом, штрафів, неустойки та пені) за Договором. За запитом позичальника кредитор інформує позичальника про застосовану черговість погашення заборгованості.

Відповідно до п.10.1 Кредитного договору, у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених Договором, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України та положень Договору. До регулювання правовідносин, які неврегульовані договором, застосовуються відповідні норми законодавства України.

У відповідності до п.10.5 Кредитного договору, всі спори, що виникають між сторонами у зв`язку з договором, підлягають вирішенню шляхом переговорів, а у разі неможливості їх вирішити шляхом переговорів - у судовому порядку відповідно до законодавства України.

Пунктом 10.6 Кредитного договору передбачено, що до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням Договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у п`ять років.

Згідно п.11.1 Кредитного договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань відповідно до Договору.

Відповідно до п.11.5 Кредитного договору, номери рахунків, зазначені в Договорі на які або з яких здійснюється виконання грошових зобов`язань за Договором, не є істотною умовою Договору та можуть змінюватись за ініціативою Кредитора. Нові номери таких рахунків визначаються згідно повідомлення, направленого кредитором, та визначаються сторонами належними для виконання грошових зобов`язань позичальника.

Договір підписано та скріплено печаткою сторін.

У Додатку №1 до Кредитного договору сторонами погоджено Графік погашення заборгованості, у якому визначено розміри щомісячних ануїтетних платежів, а також терміни їх внесення.

У матеріалах справи наявна банківська виписка по особовому рахунку підприємця №206358460 за період з 19.07.18 по 26.06.19, з якої вбачається, що 25.07.18 на розрахунковий рахунок підприємця було зараховано кошти у сумі 86 378,03 грн із наступним призначенням платежу: «…Рефінансування зг. кредитного договору №011/0027/74800/1 від 19.07.2018.».

Також, з банківської виписки вбачається, що відповідачка здійснила часткове погашення кредитної заборгованості в сумі 2 914,15 грн. (1700,00 грн. +1214,15 грн.).

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 23.09.2019 року у справі №910/10254/18.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості по Договору №011/0027/74800/1 від 19.07.2018 станом на 26.06.2019, заборгованість за кредитом становить 86 463,88 грн., заборгованість за відсотками становить 14 979,44 грн. за період з 27.08.2018 по 26.06.2019.

У подальшому, 26.06.2019 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - Новий кредитор) уклали договір відступлення права вимоги №114/2-9 (далі Договір відступлення №114/2-9), відповідно до п.2.1 якого на умовах встановлених цим договором та відповідно до ст.512-519 ЦК України Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату належні йому Права вимоги, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредиторові Права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників (Портфель заборгованості).

Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку №1 до Договору (попередній реєстр боржників), що є його невід`ємною частиною.

У відповідності до п.2.2 Договору відступлення №114/2-9, відступлення Новому кредитору зазначених в Попередньому реєстрі боржників (Додаток № 1 до Договору) Прав вимоги відбувається за умови виконання Новим кредитором п. 3.2. Договору, та з моменту підписання Сторонами Реєстру(ів) Боржників, складених за формою, наведеною в Додатку №2 до Договору. Сторони погодили, що Реєстр(и) Боржників підписується(ються) Сторонами не пізніше 5 робочого дня з дати підписання Договору та Попереднього реєстру боржників та передається(ються) шляхом направлення повідомлення на електронну пошту Oshvets@verdict.kiev.ua, яка зазначена в п. 8.8.1 даного Договору.

Пунктом 2.3 Договору відступлення №114/2-9, передбачено, що Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами.

Права Вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотнього відступлення.

Остаточний розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного Договору визначається на дату відступлення прав вимоги та зазначається в реєстрі боржників.

Новий кредитор має право здійснити наступне відступлення прав вимог без згоди Первісного кредитора.

У відповідності до п.2.5 Договору відступлення №114/2-9, на дату укладання договору права вимоги, кредитні договори та договори забезпечення є дійсними. Новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов`язані з визнанням прав вимоги., кредитного договору та/або договорів забезпечення недійсними, з будь якими судовими рішеннями або діями боржників/поручителів щодо заперечення (оспорювання) своїх обов`язків та/або умов Кредитного договору чи Договорів забезпечення після укладання цього Договору.

Відповідно до п.2.6 Договору відступлення №114/2-9, відступлення прав вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за Кредитними договорами та/або поручителів за Договорами забезпечення.

Згідно п.2.8 Договору відступлення №114/2-9, у зв`язку з відступленням Прав Вимоги, в Дату відступлення Прав Вимоги Первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а Новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав Первісного кредитора за Договорами забезпечення.

У відповідності до п.3.1 Договору відступлення №114/2-9, загальна вартість прав вимоги за Договором (ціна договору) становить 2 254 957,83 грн. Новий кредитор здійснює оплату загальної вартості (ціни договору) шляхом безготівкового переказу на рахунок первісного кредитора протягом 5 робочих днів з моменту укладення цього договору.

Відповідно до підпунктів 4.1.1, 4.1.10 пункту 4.1 Договору відступлення №114/2-9, новий кредитор засвідчує та гарантує, що:

- новий кредитор є фінансовою установою, що внесена до Державного реєстру фінансових установ та на підставі відповідних ліцензій, виданих в Нацкомфінпослуг (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг), надає фінансові послуги з факторингу, надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, а також здійснює іншу діяльність згідно чинного законодавства України, та не є афілійованою особою Первісного кредитора;

- новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів за Кредитними договорами з Дати відступлення Прав Вимоги за умови дотримання вимог чинного законодавства України. При цьому Новий кредитор має право нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов`язань, а також право вимагати у Боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов Кредитного договору.

Згідно з підпунктами 4.3.3, 4.3.8 пункту 4.3 Договору відступлення №114/2-9, на дату укладання договору первісний кредитор гарантує та засвідчує, що:

- відповідно до законодавства він має право відступлення кожного права вимоги третім особам, в тому числі новому кредитору.

- інформація, вказана у Реєстрі боржників, відповідає відомостям, вказаним у Кредитних договорах, є повна та правдивою в частині, що стосується ПІБ/ найменування Боржника, ІПН/коду ЄДРПОУ, паспортних даних Боржника, номеру та дати Кредитного договору.

Згідно п.5.1 Договору відступлення №114/2-9, не пізніше 180 (сто вісімдесят) календарних днів з Дати відступлення Прав Вимоги за Кредитними договорами та відступлення прав за Договорами забезпечення. Первісний кредитор передає, а Новий кредитор зобов`язаний прийняти Документацію, про що складається Акт приймання-передачі за формою згідно з Додатком №4 до Договору Приймання-передача Документації здійснюється уповноваженими представниками Сторін за адресою Первісного кредитора м. Київ, вул. Алмазова 4а.

Пунктом 7.1 Договору відступлення №114/2-9 визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по Договору.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано Реєстр боржників до Договору відступлення №114/2-9, у якому під порядковим номером 404 вказано боржника - Волкова Галина Леонідівна кредитний договір №011/0027/74800/1, сума заборгованості за основною сумою боргу по кредиту 83 463,88 грн, сума заборгованості за відсотками - 14 978,44 грн, загальна сума заборгованості 98 442,32 грн.

Також, сторонами підписано «Акт приймання - передачі документації за Договором відступлення права вимоги №114/2-9 від 26.06.2019» відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв згідно з вимогами п.5.1 Договору про відступлення права вимоги №114/2-9 від 26.06.2019 документацію боржників, перелічених в Таблиці №1 цього Акту, зокрема Волкова Г.Л (п.807 Таблиці).

Згідно з платіжним дорученням №1 від 26.06.2019 ТОВ «Вердикт Капітал» перерахувало АТ «Райффайзен Банк Аваль» кошти у розмірі 2 254 957,83 грн з призначенням платежу «оплата згідно договору 114/2-9 від 26.06.2019».

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - Новий кредитор) уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 (далі - Договір відступлення №10-01/2023).

Згідно з п.2.1 Договору відступлення №10-01/2023, за цим Договором Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1, 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.

Права вимоги, що є предметом цього Договору, належить Первісному кредитору на підставі, зокрема, договору відступлення №114/2-9 від 26.06.2029, укладеному між Первісним кредитором та АТ «Райффайзен Банк Аваль».

У відповідності до п.5.1 Договору відступлення №10-01/2023, первісний кредитор зобов`язаний передати Новому кредитору Реєстри Боржників (в електронному та друкованому (підписаному) вигляді) та Документацію на умовах та в порядку визначених цим Договором. Первісний кредитор має право передавати Документацію, в тому числі у вигляді копій договорів. При цьому, умови передачі Документації будуть вважатися виконаними. Первісний кредитор не несе будь-якої відповідальності за стан та наявність Документації.

Згідно п.5.1.1 Договору відступлення №10-01/2023, реєстр боржників в електронному вигляді (Додаток № 1) передається Новому Кредитору за Актом прийому-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток № 2) не пізніше наступного робочого дня після підписання Новим кредитором цього Договору. Реєстр Боржників в електронному вигляді передається відповідальній особі Нового Кредитора шляхом запису на матеріальний носій, наданий Новим Кредитором.

Реєстр Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 3) передається Новому кредитору за Актом прийому-передачі (Додаток № 4) не пізніше наступного робочого дня після підписання Новим кредитором цього Договору (п.5.1.2 Договору відступлення №10-01/2023) .

У відповідності до п.5.1.3 Договору відступлення №10-01/2023, документація передаються Новому кредитору за Актом прийому-передачі (Додаток № 5) не пізніше 365 календарних днів з моменту підписання Договору. Новий кредитор може отримати від Первісного кредитора Документацію, раніше за умови надання письмового запиту з зазначенням обґрунтованих підстав (зокрема, але не виключно, у зв`язку з необхідністю звернення до суду). Первісний кредитор надає Документацію щодо Боржників, вказаних в письмовому запиті Нового кредитора, протягом 5 робочих днів з дати отримання такого запиту.

Відповідно до п.5.2 Договору відступлення №10-01/2023, права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).

Згідно п.5.3 Договору відступлення №10-01/2023, з моменту відступлення (передачі) Первісним кредитором Новому кредитору Прав вимоги, Первісний кредитор втрачає всі права вимоги за Договорами позики (Кредитними договорами), що існували на момент відступлення (передачі) Прав вимоги і, відповідно, Первісний кредитор не матиме жодних прав вимоги до Боржника за Кредитним договором.

Пунктом 5.4 Договору відступлення №10-01/2023 визначено, що з моменту відступлення (передачі) Первісним кредитором Новому кредитору Прав вимоги, Новий кредитор є таким, що замінив Первісного кредитора у правовідносинах з Боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) Прав вимоги та мають відношення до Прав вимоги.

До Нового кредитора переходять права Первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема Новий Кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та/чи процентів, за прострочення виконання грошового зобов`язання (відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України) за Договорами позики (Кредитними договорами) (в тому числі за періоди що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені Первісним Кредитором) за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у Боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов Договорів позики (Кредитних договорів).

За умовами п.7.1 Договору відступлення №10-01/2023, за відступлення прав вимоги за новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в сумі 5 312 491,59 без ПДВ.

Згідно з п.7.2 Договору відступлення №10-01/2023, ціна договору сплачується Новим кредитором Первісному кредитору, в будь який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в п.12 цього Договору або зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку визначеному п.5.6.2 цього Договору, протягом 1065 календарних днів з дати підписання Сторонами цього договору.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень і заперечень.

Також, 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за Договором №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 та акт прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за Договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023.

28.02.2023 ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» підписали акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого зобов`язання ТОВ «Коллект Центр» перед ТОВ «Вердикт Капітал», у тому числі за Договором №28-12/2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 в сумі 5 312 491,59 грн припиняються в результаті зарахування зустрічних однорідних вимог.

У подальшому, 04.02.2025 ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» підписали додаткову угоду №10/6 до Договору №10-01/2023 відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги від 10.01.2023, у якому у зв`язку із виявленням технічної помилки (описки) Сторони дійшли згоди внести зміни в Реєстр боржників, що є Додатком до Договору №10-01/2023 відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги від 10.01.2023.

Відповідно до Змін в Реєстр боржників (додаток №1 до Додаткової угоди №10/6 від 04.02.2025) боржником є Волкова Галина Леонідівна за кредитним договором №011/0027/74800/1: сума заборгованості за основною сумою боргу по кредиту 83 463,88 грн, сума заборгованості за відсотками 56 797,27 грн, відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно зі ст.625 ЦК України 6 759,67 грн; загальна сума заборгованості 147 020,82 грн.

Так, з наданих позивачем доказів вбачається, що Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» відступило право вимоги до відповідача за кредитним договором № 011/0027/74800/1 від 19.07.2018 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за договором № 114/2-9 від 26.06.2019, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», у свою чергу, відступило це право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» за договором №10-01/2023 від 10.01.2023 (з урахуванням Додаткової угоди №10/6 від 04.02.2025).

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до Фізичної особи-підприємця Волкової Галини Леонідівни у розмірі 147 020,8 грн., з яких: - 83 463,88 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); - 56 797,27 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; - 5 305,35 грн. - інфляційні збитки; - 1 454,32 грн. - 3% річних.

Однак позичальник не виконав умови кредитного договору та не сплатив заборгованість.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань по поверненню кредитних коштів позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані позивачем та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Положеннями ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно з ч.1 ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Статтями 6 і 627 Цивільного Кодексу України передбачено свободу договору, що полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст.513 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно ч.1 ст.514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідач доказів сплати заборгованості по основній сумі кредиту у розмірі 83 463,88 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 56 797,27 грн. не надав, та матеріали справи не містять.

Оскільки відповідач взятих на себе зобов`язань не виконав та не повернув АТ «Райффайзен Банк» надані кредитні кошти у встановлений у Кредитному договорі строк у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 83 463,88 грн., право вимоги якої перейшло до позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 83 463,88 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно процентів (24 % річних), суд зазначає, що при відступлені права вимоги на підставі договору № 114/2-9 від 26.06.2019 було визначено розмір заборгованості відповідача за нарахованими процентами станом на 26.06.2019 року в сумі 14 979,44 грн.

При передачі права вимоги на підставі договору відступлення №10-01/2023 збільшено розмір зобов`язання в частині заборгованості за процентами до суми 56 797,27 грн., у зв`язку з їх нарахуванням за період з 26.06.2019 - 26.07.2021.

Суд враховує, що Кредитний договір передбачає, що протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 24 % річних (п.2.1. Кредитного договору).

У пункті 4.1.10 Договору відступлення права вимоги № 114/2-9 від 26.06.2019 узгоджено, що новий кредитор (ТОВ "Вердикт Капітал") має право здійснювати нарахування та стягнення процентів за Кредитними договорами з Дати відступлення Прав Вимоги за умови дотримання вимог чинного законодавства України. При цьому Новий кредитор має право нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов`язань, а також право вимагати у Боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов Кредитного договору.

Враховуючи викладені умови договорів, суд вважає підтвердженим право вимоги нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" на стягнення 24 % річних у розмірі 56 797,27 грн.

Відтак, оскільки судом встановлено, що відповідач є таким, що порушив договірні зобов`язання, зокрема, не повернув кредитні кошти та не здійснив в повному обсязі сплату проценті, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь нового кредитора, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованості за кредитом та процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Позивач також просить стягнути з відповідача 5 305,35 грн інфляційних втрат за період з серпня 2021 року по лютий 2022 року та 1 454,32 грн. 3% річних за період з 27.07.2021 по 23.02.2022, нарахованих на суму заборгованості у розмірі 83 463,88 грн.

Відповідно до статті 1050 ЦК України у разі, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 викладено висновок, що за змістом "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. Проценти відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

При цьому, надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України.

Уклавши договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі № 911/3728/20.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, заявлених до стягнення позивачем, дійшов висновку про їх правомірне нарахування, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності врахувавши заперечення позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до положень п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , прийнятої відповідно до ст.29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611 неодноразово продовжено. Постановою Кабінету Міністрів України №611 від 16.06.2021 строк дії карантину встановлено до 31.08.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (зі змінами) встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, №52, ст.1626) та від 22 липня 2020 р. №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україн» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не було пропущено строк позовної давності при зверненні з даним позовом до суду.

Більш того, згідно з п.10.6 Кредитного договору, до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням Договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у п`ять років.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

У відповідності ч.1 до ст.79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Волкової Галини Леонідівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) у розмірі 83 463,88 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 56 797,27 грн., інфляційні збитки у розмірі 5 305,35 грн., 3% річних у розмірі 1 454,32 грн. та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Н.О. Семенчук