Ухвала суду № 138501473, 22.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

22 липня 2026 року Справа № 915/747/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

представники учасників справи відсутні

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658; вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005)

про грошові вимоги кредитора до боржника у сумі 10319,09 грн

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Днепрострой (код ЄДРПОУ 30602474; вул. Космонавтів, 81/16, м. Миколаїв, 54028);

ліквідатор: арбітражний керуючий Пляка С.В. (а/с 8, м. Миколаїв, 54017)

встановив:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/747/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Днепрострой (ТОВ Днепрострой).

Постановою суду від 14.09.2021 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ Днепрострой, визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ін.

Наразі у справі здійснюється процедура ліквідації згідно норм Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), повноваження ліквідатора ухвалою від 13.09.2023 покладено на арбітражного керуючого Пляку Сергія Валерійовича (свідоцтво № 465 від 15.03.2013).

16.04.2026 через систему Електронний суд надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про грошові вимоги кредитора до боржника у сумі 10319,09 грн. (пеня, нарахована у зв`язку з несплатою платником податків сум грошових зобов`язань з орендної плати).

Ухвалою суду від 21.04.2026 суд прийняв до розгляду указану заяву та призначив її розгляд на 19.05.2026.

Заявнику та ліквідатору ухвала доставлена до Електронного кабінету ЄСІТС 21.04.2026.

Ліквідатор 19.05.2026 сформував у системі електронний суд повідомлення про результати розгляду грошових вимог, за змістом якого вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області визнає повністю та вважає, що заявлені кредиторські вимоги можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів по справі № 915/747/20 в наступній черговості: перша черга 5324,80 грн. (судовий збір за подання заяви), шоста черга 10319,09 грн.

Ухвалою суду від 19.05.2026, занесеною до протоколу судового засідання, за усним клопотанням представника заявника, судове засідання відкладено на 01.07.2026.

17.06.2026 до суду від заявника надійшли додаткові пояснення, в яких вказує, що грошові вимоги виникли з орендної плати з юридичних осіб внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов`язань на загальну суму 10 319,09 грн (пеня), а саме: пеня у сумі 2341,58 грн, нарахована на податковий розрахунок земельного податку №9036345020 від 12.03.2015 за період з 29.01.2016 по 29.02.2020 на суму грошового зобов`язання 3578,92 грн; пеня у сумі 2 736,74 грн, нарахована на податковий розрахунок земельного податку №9036345020 від 12.03.2015 за період з 29.02.2016 по 29.02.2020 на суму грошового зобов`язання 4 305,50 грн; пеня у сумі 2 659,10 грн, нарахована на податковий розрахунок земельного податку №9036345020 від 12.03.2015 за період з 30.03.2016 по 29.02.2020 на суму грошового зобов`язання 4 305,50 грн; пеня у сумі 2 581,67 грн, нарахована на податковий розрахунок земельного податку №9036345020 від 12.03.2015 за період з 30.04.2016 по 29.02.2020 на суму грошового зобов`язання 4 305,47 грн.

Також звертає увагу суду на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 по справі №814/2473/16, яким стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрострой" (код ЄДРПОУ 30602474) на користь Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податковий борг у сумі 16 495,39 грн. Відповідним судовим рішенням встановлено, що з матеріалів справи слідує, відповідачем до Новомосковської ОДПІ подано податкову декларацію з плати за землю на 2015 рік №9036345020 від 12.03.2015, у якій самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет щомісячно протягом 2015 року в розмірі 4305,50 грн.

Вказує, що оскільки право нарахування пені, заявленої у даній справі, як грошові вимоги до боржника, виникло у контролюючого органу до 01.01.2021, пеня у сумі 10 319,09 не підлягає анулюванню. Також зазначає, що відповідно до абз.4 ч.3 ст. 41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію. Оскільки, пеня у сумі 10 319,09 нарахована до відкриття провадження у справі про банкрутство, строки позовної давності, встановлені зокрема ст. 102 ПК України, зупинені.

Судове засідання 01.07.2026 не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 01.07.2026 повідомлено учасників справи про наступне судове засідання на 22.07.2026.

Заявнику та ліквідатору ухвала доставлена до Електронного кабінету ЄСІТС 02.07.2026.

Окрім цього, варто зазначити, що ухвала суду від 01.07.2026 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень у відповідності до положень законодавства, і сторони мали можливість ознайомитися з її змістом.

22.07.2026 до суду від ліквідатора надійшла заява про розгляд заяви за його відсутності.

Інших заяв по суті призначеної до розгляду заяви про грошові вимоги до суду не надійшло.

Учасники справи у судове засідання представників не направили, причин неявки не повідомили.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів.

Разом з тим, присутність представників учасників справи у даному судовому засіданні не визнавалась судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання грошових вимог, суду не повідомлялося.

Тому, зважаючи на безпекову ситуацію в країні, та належне повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, суд вважає можливим розглянути заяву кредитора про визнання грошових вимог у даному судовому засіданні за відсутності учасників справи.

Відповідно до приписів Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду заяв про грошові вимоги господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Слід зауважити, що заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, виходячи з вимог Кодексу обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16).

Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

На підставі ст. 233 ГПК України, 22.07.2026 судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, оцінивши їх відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, суд встановив наступне.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що кредитор це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання (борг) зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно ч. 1, 2 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

Згідно ст. 59 КУзПБ з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 КУзПБ у ліквідаційної процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості надходження.

Згідно матеріалів справи ТОВ Днепрострой є платником податків та перебуває на податковому обліку у контролюючому органі.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.3, 16.1.4 ст.16 ПК на боржника, як на платника податків, покладено обов`язки подавати до державних податкових органів декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в розмірах та у встановлені законами строки.

Згідно з п. 282.2 ст. 282 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пп 129.1.3., п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 ПК України, на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

За твердженнями заявника, викладеними у додаткових поясненнях, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 по справі №814/2473/16, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрострой" (код ЄДРПОУ 30602474) на користь Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податковий борг у сумі 16 495,39 гривень. Вказаним рішенням встановлено, що відповідачем до Новомосковської ОДПІ подано податкову декларацію з плати за землю на 2015 рік №9036345020 від 12.03.2015, у якій самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет щомісячно протягом 2015 року в розмірі 4305,50 грн.

Судом встановлено, що додаткові вимоги ГУ ДПС України у Миколаївській області складаються з: 10 319,09 грн пені, що виникла з орендної плати з юридичних осіб внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов`язань, з якої:

- пеня у сумі 2 341,58 грн, нарахована на податковий розрахунок земельного податку №9036345020 від 12.03.2015 за період з 29.01.2016 по 29.02.2020 на суму грошового зобов`язання 3578,92 грн;

- пеня у сумі 2 736,74 грн, нарахована на податковий розрахунок земельного податку №9036345020 від 12.03.2015 за період з 29.02.2016 по 29.02.2020 на суму грошового зобов`язання 4 305,50 грн;

- пеня у сумі 2 659,10 грн, нарахована на податковий розрахунок земельного податку №9036345020 від 12.03.2015 за період з 30.03.2016 по 29.02.2020 на суму грошового зобов`язання 4 305,50 грн;

- пеня у сумі 2 581,67 грн, нарахована на податковий розрахунок земельного податку №9036345020 від 12.03.2015 за період з 30.04.2016 по 29.02.2020 на суму грошового зобов`язання 4 305,47 грн.

На підтвердженнями наявної заборгованості у боржника заявником до матеріалів заяви долучено розрахунок сум пені з відображенням періоду її нарахування, кількості днів її нарахування, облікової ставки НБУ, що була застосована для розрахунку пені, суми грошового зобов`язання, на яку нараховано пеню, тощо.

З 01.01.2021 пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню, зокрема, у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

При цьому, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.

Тобто положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України щодо не нарахування пені чи анулювання нарахованої пені у разі проведення такого нарахування поза межами 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню, розповсюджується виключно на правовідносини які виникли з 01.01.2021.

Положення Податкового кодексу України, у тому числі статті 129, не містять прямої вказівки на те, коли у контролюючого органу виникає право нарахувати пеню платнику податків. Такі норми, зокрема пункти 129.1 та 129.3 статті 129 Податкового кодексу України, визначають лише початок нарахування пені (день, від якого слід проводити нарахування) та закінчення нарахування пені (останній день нарахування). Відтак право на нарахування пені у контролюючого органу виникає також з моменту (дня) початку строку, визначеного Податковим кодексом України, для нарахування пені у відповідному випадку. Тобто початок нарахування пені збігається в часі з правом (обов`язком) контролюючого органу здійснити таке нарахування пені.

Отже, враховуючи, що положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України розповсюджується на правовідносини які виникли з 01.01.2021, то відповідно за вказаним підпунктом анулюванню підлягатиме пеня, право по нарахуванню якої виникло у контролюючого органу з 01.01.2021 та нарахування такої пені контролюючим органом проведено поза межами 1095 днів з дня виникнення такого права. Оскільки право нарахування пені, заявленої у даній справі, як грошові вимоги до боржника, виникло у контролюючого органу до 01.01.2021, пеня у сумі 10 319,09грн не підлягає анулюванню.

Отже, з поданих документів та доказів судом встановлено, що прострочена заборгованість ТОВ Днепрострой перед ГУ ДПС у Дніпропетровській області у заявленому розмірі документально підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, розрахунки кредитора є обґрунтованими та правильними.

Станом на дату звернення заявника з грошовими вимогами до боржника борг не сплачено та боржником не оспорено.

Відомостей щодо забезпечення вимог кредитора у заяві не наведено.

Отже, грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області у загальній сумі 10319,09 грн, є обґрунтованими та належним чином підтвердженими, виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, конкурсними та не забезпечені заставою майна боржника, проте заявлені суду з порушенням строку на подання.

Згідно ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

З огляду на викладене, судом визнаються грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ Днепрострой у загальній сумі 10319,09 грн.

Згідно приписів чинного законодавства визнані судом вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області у загальній сумі 10319,09 грн належить включити до реєстру вимог кредиторів ТОВ ДП Днепрострой наступним чином:

- пеня у загальному розмірі 10319,09 грн до шостої черги.

Крім цього, судом зазначається, що включенню до реєстру вимог кредиторів також підлягають судові витрати у сумі 5324,80 грн, сплачені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області при поданні заяви з грошовими вимогами до боржника, з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України Про судовий збір, відповідно до якої, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (3328,00 х 2 х 0,8). Згідно ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства такі витрати задовольняються у пергу чергу.

Керуючись ст. ст. 2, 45-47, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю Днепрострой (код ЄДРПОУ 30602474) у загальній сумі 10319,09 грн (пеня) та 5324,80 грн судових витрат. Зазначені вимоги підлягають задоволенню у такій черговості:

1 черга: 5324,80 грн (судові витрати);

6 черга: 10319,09 грн (пеня).

2. Ухвалу надіслати кредитору та ліквідатору.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.07.2026.

Суддя Т.М. Давченко