Ухвала суду № 138501470, 27.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 липня 2026 року Справа № 915/926/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімум Міт», вул.Кавказька, буд.9А, оф.201А, м.Рівне, 33013

електронна пошта: geliumbuh777@gmail.com

представник позивача: адвокат Перший В.В.

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Елікатний смак», вул.Комарова, буд.62, село Котляреве, Миколаївський район, Миколаївська область, 57260.

про: стягнення 1 757 910,93 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптімум Міт» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 20.07.2026 (вх.№10477/26 від 21.07.2026) в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елікатний смак» заборгованості у розмірі 1 757 910,93 грн., з яких: - 1 626 581,85 грн. основна заборгованість; - 131 329,08 грн. - штраф.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №26/01 від 26.01.2026 в частині своєчасної та повної оплати за поставлений позивачем товар.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява від 20.07.2026 (вх.№10477/26 від 21.07.2026) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюють ся.

Позовна заява не містить обґрунтованого розгорнутого розрахунку суми, що стягується, з зазначенням вартості отриманого, але не оплаченого товару та визначенням періоду виникнення заборгованості по кожній видатковій накладній.

Відповідно до ч.7 ст.162 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 07.04.2026 №4833-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження»), у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

За приписами ч.7 ст.164 ГПК України, у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Так, позивачем у порушення вказаних вимог ст.162, 164 Господарського процесуального кодексу України, не зазначено у позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та не надано документа, що підтверджує наявність такого рахунку.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.1) п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3328 гривня.

Позовна заява від 20.07.2026 (вх.№10477/26 від 21.07.2026) подана в електронній формі через систему «Електронний суд».

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення заборгованості у розмірі 1 757 910,93 грн., тому судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 21 094,93 грн. (1 757 910,93 грн. (сума позову) х 1.5% = 26 368,66 грн. х 0,8 (коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Як вбачається з поданої позовної заяви позивачем не надано до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву від 20.07.2026 (вх.№10477/26 від 21.07.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімум Міт» - залишити без руху.

2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України,

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Семенчук