Ухвала суду № 138501438, 06.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

06 липня 2026 року Справа № 915/810/26

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА. УА", б-р Миколи Міхновського, 8-А, м. Київ, 01103 (код ЄДРПОУ 37193071)

до відповідача Морозової Олени Вікторівни , АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення коштів в сумі 23 990, 00 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА. УА" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Морозової Олени Вікторівни заборгованість у розмірі 23 990, 00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму судових витрат в розмірі 3 328, 00 грн.

Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА. УА" (надалі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем Пєшковою Оленою Вікторівною (надалі - відповідач) було укладено Субліцензійний договір № 14253/87536 від 07.02.2020.

18.10.2023 на виконання п. 12.6 зазначеного вище Договору, відповідач направила на адресу ТОВ "РОЗЕТКА. УА" лист щодо зміни реквізитів, а саме зміни прізвища з Пєшкової на Морозова .

У 2025 році між ОСОБА_3 (покупець) та Морозовою Оленою Вікторівною (продавець) за допомогою Онлайн платформи Rozetka (маркетплейсу) було укладено договір купівлі-продажу товару на суму 23 990, 00 грн. На виконання умов вказаного договору покупець здійснив 100 % передоплату за товар у розмірі 23 990, 00 грн. Проте, у порушення взятих на себе зобов`язань, відповідач товар у встановлений строк не поставив, покупцю його не передав, а кошти за неотриманий товар не повернув.

16.05.2025 між ТОВ "РОЗЕТКА. УА" (цесіонарій), ОСОБА_3 (покупець) та ФОП Морозовою Оленою Вікторівною (боржник) було укладено тристоронній Договір № 2025/237206/Р про відступлення права вимоги (цесії).

Позивач зазначає, що до ТОВ "РОЗЕТКА. УА" перейшло право вимоги до відповідача (боржника) щодо повернення грошових коштів у розмірі 23 990, 00 грн., у зв`язку з чим позивачем було направлено відповідачу претензію про повернення коштів, проте станом на дату подання позову відповіді не отримано, кошти не повернуто, що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 11, 52, 512, 514, 526, 609, 610, 693 ЦК України, ст. 193 ГК України, судовою практикою та умовами договорів.

Розглянувши матеріали позовної заяви судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України, частиною першою якої унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 цього Кодексу.

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Аналогічна правова позиція щодо розмежування господарської та цивільної юрисдикції наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 916/385/19, від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 (постанова ВС КГС від 07.03.2023 у справі № 904/587/22).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Статтями 25, 26 ЦК України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 07.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА. УА" (ліцензіар) та Фізичною особою-підприємцем Пєшковою Оленою Вікторівною (ліцензіат) було укладено Субліцензійний договір № 14253/8753.

Відповідно до п. 2.1 договору відповідно до умов договору ліцензіар надає ліцензіату обмежену, як визначено нижче, зокрема у пункті 2.2 щодо переліку послуг та пункті 2.3 щодо способів використання, невиключну субліцензію на використання торговельних марок, а ліцензіат зобов`язується виплачувати ліцензіару роялті відповідно до пункту 3 договору.

Договір підписано сторонами 07.02.2020 шляхом накладання електронного цифрового підпису (ЕЦП), що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 19.05.2026.

18.10.2023 відповідачем направлено на адресу ТОВ «РОЗЕТКА. УА» лист щодо зміни реквізитів, а саме зміни прізвища з Пєшкової на Морозова .

Позивач у позовній заяві зазначає, що у 2025 році між ОСОБА_3 (покупець) та Морозовою Оленою Вікторівною (продавець) за допомогою Онлайн платформи Rozetka (маркетплейсу) було укладено договір купівлі-продажу товару на суму 23 990, 00 грн.

Так, 16.05.2025 між фізичною особою ОСОБА_3 (цедент), ТОВ "РОЗЕТКА. УА" (цесіонарій) та ФОП Морозовою Оленою Вікторівною (боржник) було укладено Договір № 2025/237206/Р про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1 договору договір спрямований на регламентацію господарських правовідносин, що виникають з приводу відступлення, в порядку та на умовах визначених Договором та чинним в Україні законодавством, Цедентом Цесіонарієві права вимоги, належного Цедентові, в межах яких Цесіонарій стає кредитором Боржника за усним Договором, укладеним між Цедентом та Боржником (далі - «Основний Договір») на суму 23 990 грн. (двадцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто гривень 00 копійок). До Цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента до Боржника в обсязі та на умовах, що існують на момент підписання цього Договору, на вищезазначену суму.

Відповідно до п. 2 договору до Цесіонарія переходить право вимагати (замість Цедента) від Боржника належного виконання зобов`язань відповідно до Основного Договору на суму, що зазначена в п. 1 цього Договору, а Боржник зобов`язується перед Цесіонарієм належно виконати зобов`язання, які виникли перед Цедентом, відповідно до Основного Договору, на суму, що зазначена в п. 1 цього Договору.

Відповідно до п. 4 договору боржник не заперечує проти заміни Цедента Цесіонерієм в зобов`язанні по Основному договору на суму зазначену в п. 1 цього Договору, і, підписуючи зі своєї сторони цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 6 договору усі спори, що виникають з Договору або пов`язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного в Україні законодавства.

Договір підписано ТОВ «РОЗЕТКА. УА», фізичною особою ОСОБА_3 та ФОП Морозовою О.В. у сервісі "Вчасно" шляхом накладання електронного цифрового підпису (ЕЦП). Договір засвідчено печатками ТОВ «РОЗЕТКА. УА» та ФОП Морозовою О.В. шляхом накладання електронної печатки.

Позивач в тексті позовної заяви зазначає: "Оскільки Відповідач не виконав зобов`язання з поставки Товару, а Позивач повністю компенсував Покупцю сплачені кошти на підставі договору цесії, право вимоги повернути 23 990, 00 грн. (двадцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто грн. 00 коп.) перейшло до Позивача. Відповідач свій обов`язок з повернення коштів не виконав, чим порушив майнові права Позивача".

Отже, правовідносини у даному випадку виникли в рамках основного договору купівлі-продажу товару, укладеного між фізичною особою ОСОБА_3 (покупець) та ФОП Морозовою О.В. (продавець), а також на підставі тристороннього договору про відступлення права вимоги № 2025/237206/Р від 16.05.2025, укладеного між фізичною особою ОСОБА_3 , ТОВ «РОЗЕТКА. УА» та ФОП Морозовою О. В.

Вищевказаний тристоронній договір про відступлення права вимоги № 2025/237206/Р від 16.05.2025 укладено та підписано, зокрема, фізичною особою ОСОБА_3 .

При цьому, суд зазначає, що фізична особа ОСОБА_3 при укладенні договору купівлі-продажу, за допомогою Онлайн платформи Rozetka (маркетплейсу), виступала як покупець, споживач в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Як договір купівлі-продажу товару, так і договір відступлення права вимоги не є за своєю правовою природою господарськими договорами.

Не зазначення позивачем сторони тристороннього договору - фізичної особи ОСОБА_3 - в якості учасника справи не змінює характер спору на господарський, оскільки у вказаної фізичної особи відсутні господарські відносини як з ТОВ «РОЗЕТКА. УА», так і з ФОП Морозовою О. В.

Крім того, з матеріалів справи вбачається відсутність спору між ТОВ «РОЗЕТКА. УА» та ФОП Морозовою О. В., який виник з підстав порушення умов субліцензійного договору № 14253/8753 від 07.02.2020, який за своєю правовою природою є господарським (відсутній спір щодо використання торговельних марок, щодо виплати роялті тощо).

Отже, з огляду на суб`єктний склад учасників спору, предмет і підставу позову, характер спірних правовідносин, а також наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 175 ГПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 175 ГПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Враховуючи, що позовна заява з додатками (вх. № 9548/26 від 29.06.2026) з додатками сформовані за допомогою підсистеми "Електронний суд" фактичне повернення позовної заяви та доданих документів у паперовій формі судом не здійснюється.

Керуючись ст. 20, 175, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі № 915/810/26 за позовною заявою (вх. № 9548/26 від 29.06.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА. УА" до відповідача Морозової Олени Вікторівни про стягнення коштів в сумі 23 990, 00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 254-259 ГПК України.

Суддя Е.М. Олейняш