Ухвала суду № 138501390, 27.07.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

27.07.2026 Справа № 914/1623/26

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Василькевич С. І., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в режимі відеоконференції, матеріали

заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс», м. Київ,про:відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері бурове обладнання (Україна)» (ідентифікаційний код 33797665),За участю: від ТзОВ «ФК «Фактор Плюс»:Правдюк В. М.,від ТзОВ «Діскавері бурове обладнання (Україна)»:Фелді О. В. та Гелетій І. І. адвокати,ВСТАНОВИВ:

Судові процедури.

01 червня 2026 року до суду надійшла заява ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Діскавері бурове обладнання (Україна)».

Ухвалою суду від 05.06.2026 подану заяву залишено без руху та надано заявнику строк 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

15 червня 2026 року суду подано заяву про усунення недоліків (вх. № 17002/26 від 15.06.2026).

Ухвалою суду від 22.06.2026 заяву ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Діскавері бурове обладнання (Україна)» прийнято до розгляду; підготовче засідання призначено на 06.07.2026; зобов`язано ТзОВ «Діскавері бурове обладнання (Україна)» до підготовчого засідання надати суду відзив на заяву про відкриття провадження разом з доказами відправлення його копії ініціюючому кредитору.

03 липня 2026 року ТзОВ «Діскавері бурове обладнання (Україна)» подано до суду відзив (вх. № 18921/26).

06 липня 2026 року адвокатом ТзОВ «Діскавері бурове обладнання (Україна)» подано до суду додаткові письмові пояснення разом з заявою про застосування строків позовної давності (вх. № 19049/26).

Ухвалою суду від 06.07.2026 підготовче засідання відкладено на 22.07.2026.

21 липня 2026 року до суду надійшли додаткові пояснення ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» (вх. № 20573/26) та ТзОВ «Діскавері бурове обладнання (Україна)» (вх. № 20639/26).

22 липня 2026 року до суду надійшли заперечення ТзОВ «Діскавері бурове обладнання (Україна)» (вх. № 20742/26).

Ухвалою суду від 22.07.2026 підготовче засідання відкладено на 27.07.2026.

24.07.2026 ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» подано заперечення (вх. № 21013/26).

У підготовчому засіданні 27.07.2025 заслухано доводи та заперечення учасників справи.

Позиції учасників справи.

Заява ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» про відкриття провадження у справі.

ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» зазначає, що 28.08.2012 між ПАТ «Златобанк» та ТзОВ «Діскавері-Бурове Об`єднання (Україна)» було укладено Кредитний договір № 196/12-KL, за умовами якого Банк надав ТзОВ «Діскавері-Бурове Об`єднання (Україна)» кредит.

04.02.2015 між ПАТ «Златобанк» та ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» укладено Договір відступлення права вимоги, за яким ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» набуло права вимоги до ТзОВ «Діскавері-Бурове Об`єднання (Україна)» за Кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012.

11.08.2017 між ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» та ТзОВ «Діскавері - Завод бурового обладнання» укладений Договір поруки №1108/17-1, згідно з умовами якого ТзОВ «Діскавері - Завод бурового обладнання» поручилось за повне та своєчасне виконання ТзОВ «Діскавері-Бурове Об`єднання (Україна)» Кредитного договору № 196/12-KL від 28.08.2012.

01.08.2019 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/14598/17 присуджено стягнути солідарно з ТзОВ «Діскавері-Бурове Об`єднання (Україна)» та ТзОВ «Діскавері - Завод бурового обладнання» на користь ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» заборгованість за кредитом у розмірі 2 400 000,00 дол. США, 95 000,00 дол. США заборгованості за процентами, 16 055 388,09 грн пені, штраф у розмірі 5 000,00 грн, а також стягнуто з вказаних відповідачів на користь ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» 59 160,00 грн судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 повернуто без розгляду апеляційну скаргу ТзОВ «Діскавері-Бурове Об`єднання (Україна)».

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 910/14598/17 видано відповідні накази від 06.11.2019.

Станом на сьогодні вказане рішення не виконане, а тому ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» звернулось до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Діскавері-Бурове Об`єднання (Україна)»

Відзив ТзОВ «Діскавері бурове обладнання (Україна)» та додаткові пояснення від 21.07.2026.

(1) Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі № 910/17763/17, зокрема, визнано недійсним з моменту укладення Договір відступлення права вимоги від 04.02.2015, що укладений між ПАТ «Златобанк» та ТзОВ «ФК «Фактор Плюс». Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 вказане рішення залишено без змін.

09.12.2021 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду за наслідком перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 у справі № 910/17763/17 прийняв ухвалу, якою вирішив касаційне провадження за касаційною скаргою ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» закрити.

Таким чином, ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» не є та не може бути кредитором ТзОВ «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» за Кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012.

(2) Крім цього, в межах господарської справи № 910/14598/17 судом був встановлений факт припинення зобов`язання за Кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012.

З ухвали Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі № 910/14598/172 вбачається, що, після визнання недійсним Договору відступлення права вимоги від 04.02.2015, на сайті ДП «Прозоро», були проведені повторні торги з реалізації (продажу) права вимоги за Кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012. Переможцем таких торгів визначено ТзОВ «ФК «Депт Фінанс».

25.10.2023 між ПАТ «Златобанк» та ТзОВ «ФК «Депт Фінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги за Кредитним договором № 196/12-KJL від 28.08.2012.

Надалі, ТзОВ «ФК «Депт Фінанс» відступило своє право вимоги за кредитним договором ТзОВ «Юридична фірма «Алексєєв, Боярчуков та партнери», а останнє - ТзОВ «Діскавері Бурове обладнання (Україна)».

Таким чином мало місце поєднанням боржника і кредитора в одній особі, а тому зобов`язання за Кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012 є припиненими на підставі статті 606 Цивільного кодексу України.

Вказане стало підставою для визнання наказу Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі № 910/14598/17 щодо солідарного стягнення з ТзОВ «Діскавері Бурове обладнання (Україна)» на користь ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» заборгованості за кредитом у розмірі 2 400 000,00 дол США, 95 000,00 дол США заборгованості за процентами, 16 055 388,09 грн пені та штраф у розмірі 5 000,00 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Наявність суперечностей (розбіжностей) щодо переходу прав за кредитним договором, на якому ґрунтуються вимоги ініціюючого кредитора до боржника, свідчать про існування спору про право щодо його вимог, що виключає можливість відкриття провадження у даній справі про банкрутство.

(3) 28.05.2025 Господарський суд міста Києва прийняв ухвалу, залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2025, якою заяву ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» про видачу дублікатів наказів у справі № 910/14598/17 задовольнив частково, а саме: видав дублікати наказів про стягнення судового збору, а в частині видачі дублікатів наказів на основну суму боргу відмовив на тій підставі, що ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» вчасно не подало заяву про перегляд відомого йому судового рішення за нововиявленими обставинами.

Потім ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» все таки звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. У вказаній заяві ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» заявило також клопотання про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

05.06.2025 Господарський суд міста Києва прийняв ухвалу, залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025, якою відмовив у задоволенні клопотання ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 21.08.2024; залишив без розгляду заяву ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 21.08.2024.

За таких умов, звернення ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» до Господарського суду Львівської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Діскавері бурове обладнання (Україна)» по суті своїй фактично є не передбаченою законом спробою замінити одну судову процедуру (позовне судове провадження, в якому позивач ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» допустив недбалість) іншою судовою процедурою (провадженням у справі про банкрутство, де заявник ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» має намір повторно, тобто «з другої спроби», задовольнити свої майнові вимоги).

(4) Щодо нарахування ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» відсотків за користування кредитом та пені, ТзОВ «Діскавері бурове обладнання (Україна)» вказує, що відсотки за користування кредитними коштами за період з 05.02.2015 по 28.05.2026 є неправомірним, оскільки право нараховувати такі припинилось у день спливу строку кредитування, а саме 02.02.2015.

Пеня за кредитним договором може нараховуватися протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, а ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» нарахувало пеню поза межами такого строку.

(5) ТзОВ «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» просить застосувати позовну давність щодо кредиторських вимог ТзОВ «ФК «Фактор Плюс», оскільки у пункті 1.4. Кредитного договором № 196/12-KL від 28.08.2012 вказано, що кінцева дата повернення кредиту не пізніше « 02» грудня 2014 року включно, натомість заява ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Діскавері бурове обладнання (Україна)» подана лише 29.05.2026.

Письмові пояснення ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» від 20.07.2026.

(1) Чинні положення положень КУзПБ не вимагають доведення саме безспірності вимог. Положення про «безспірність вимог» містились в Законі «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що наразі втратив чинність.

(2) Ухвала Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі № 910/14598/172 не зазначає яка особа має виступати належним стягувачем (кредитором) за Кредитним договором № 196/12-KL. Сама ідентифікація Кредитного договору в ухвалі як «спірного» прямо суперечить вимогам ч. 2 ст. 328 ГПК України, яка не надає суду права оцінювати дійсність чи спірність відповідного договору. Натомість суд при постановленні такої ухвали мав обґрунтувати лише, що виконавчий документ було видано помилково або що обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Також, Господарський суд м. Києва при розгляді питання визнання виконавчого документу таким що не підлягає виконанню протиправно не врахував, що станом на 21.08.2024 ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» подало позов до Господарського суду міста Києва в тому числі про: визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 25.10.2023, укладеного між ПАТ «Златобанк» та ТзОВ «ФК «Депт Фінанс», та визнння права власності ТзОВ «ФК «Фактор Плюс за Кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012 (справа № 910/17006/23).

Натомість, рішенням Господарського суду м. Києва від 13.06.2024 у справі 910/17006/23, залишеним в силі постановою Північного апеляйційного господарського суду від 10.12.2024 та постановою Верховного Суду від 16.04.2025, визнано права власності ТзОВ ФК «Фактор Плюс» на право вимоги за Кредитним договором-196/12-KL та договорами, що укладені для забезпечення його виконання.

Додаткові пояснення ТзОВ «Діскавері бурове обладнання (Україна)» від 21.07.2026.

ТзОВ «Діскавері бурове обладнання (Україна)» вказує, що рішення у господарській справі № 910/17763/17, в межах якої було визнано недійсним з моменту укладення Договір відступлення права вимоги від 04.02.2015, що був укладений між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «ФК «Фактор Плюс», набрало законної сили 16.09.2021, а рішення у господарській справі № 910/17006/23 було прийняте значно пізніше 13.06.2024.

ТзОВ «Діскавері бурове обладнання (Україна)» переконане у тому, що через визнання недійсним за рішенням суду (справа № 910/17763/17) Договору відступлення права вимоги від 04.02.2015, вказаний правочин згідно імперативних вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України не створював жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Проте суди при розгляді справи № 910/17006/23 не надали оцінку правовим наслідкам недійсності Договору відступлення прав вимоги від 04.02.2015, і помилково, застосували передбачений статтею 392 ЦК України механізм для визнання права власності ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» на право вимоги за Кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012.

Отже обставини, які встановлено у справі № 910/17006/23 є неповними та упередженими, а тому такими, що не повинні враховуватися при розгляді даної справи № 914/1623/26.

Додаткові пояснення ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» від 23.07.2026.

Категорично не можна доводитись з доводами боржника про сплив строку позовної давності.

Боржник не заперечує що подача позову в межах справи № 910/14598/17 здійснила переривання позовної давності, а отже строк почав свій новий відлік наступного дня 30.08.2017 , тому необхідності в аргументах в цій частині заявника немає.

Законом України від 30.03.2020 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Вказаний закон набрав чинності 02.04.2020 року. Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 року.

Законом України від 08.11.2023 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений цим кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України від 14.05.2025 року пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено. Вказаний Закон набрав він чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 04.09.2025.

З зазначеного випливає що на підставі діючих законодавчих актів перебіг строків позовної давності в Україні було зупинено безперервно з 02.04.2020 до 04.09.2025.

До того ж слід враховувати що лише 22.10.2019 ухвалою Північного апеляційного господарського суду повернуто без розгляду апеляційну скаргу ТзОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 910/14598/17. Враховуючи пряму заборону подавати відповідну заяву та відкривати провадження про банкрутство в разі наявного спору про право (ст. 39 КУзПБ) до набуття чинності рішення про стягнення боргу яке сталось 22.10.2019 законних підстав для звернення до суду заяви про банкрутство боржника ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» не мало.

До того ж за наявного рішення про стягнення боргу від 01.08.2019 у справі № 910/14598/17 обраховування строку позовної давності при подачі заяви про банкрутство протирічить закону.

Слід також враховувати, що згідно з частиною 5 статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Очевидним є те, що протягом 2017-2026 років ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» безперервно перебувало в активних судових процесах в тому числі з ТзОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)». Відповідні обставини свідчать про добросовісну процесуальну поведінку Кредитора та про поважність пропуску строків, хоч на переконання заявника строки пропущені не були.

Позиція суду.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Стаття 34 КУзПБ унормовує, зокрема, порядок звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, зміст такої заяви та перелік додатків до неї.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ, згідно абзацу першого частини першої якої перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 6 статті 39 КУзПБ унормовано, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії.

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі та у порядку, передбаченому статтями 74, 76-77 ГПК України, виходячи із правової природи правовідносин, які виникли між боржником та його кредитором.

Згідно усталеної практики Верховного Суду, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 916/4644/15; постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 30.11.2023 у справі № 910/2423/23, від 01.02.2024 у справі № 910/3835/22, від 29.02.2024 у справі № 908/2586/22 та ін).

З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (висновок Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування спору (висновок Верховного Суду у постанові від 15.10.2020 у справі №922/1174/20).

Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо (висновок Верховного Суду у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20).

Правова категорія «спір про право», яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як в процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у складі вимог кредитора, а відтак відсутності можливості, на цій стадії судового провадження, встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника (висновок Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2042/20).

При цьому наявність спору про право, згідно наведених вище правових висновків Верховного Суду, може бути виражена не лише у процесуальній формі (наявність позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора), а й в матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника).

Здійснивши перевірку обґрунтованості вимог ТзоВ «ФК «Фактор Плюс», заслухавши у підготовчому засіданні пояснення учасників справи, суд зазначає таке.

Обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків.

Законодавчо встановлені вимоги до доказів у господарському судочинстві визначають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 76, 77 ГПК України).

Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиційний характер. Преюдиційність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 26.11.2019 у справі № 922/643/19.

У справах № 910/17006/23, № 910/17763/17 та № 910/14598/17, учасниками яких були ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» та ТзОВ «Діскавері Бурове обладнанняи (Україна)» встановлено факти, що є преюдиційними при розгляді справи № 914/1623/26, а саме:

- факт укладення 28.08.2012 між ПАТ «Златобанк» та ТзОВ «Діскавері-Бурове Об`єднання (Україна»)» Кредитного договору № 196/12-КL;

- факт укладення 04.02.2015 між ПАТ «Златобанк» та ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» Договору відступлення права вимоги, за яким ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» набуло права вимоги до ТзОВ «Діскавері-Бурове Об`єднання (Україна)» за Кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012;

- факт укладення 11.08.2017 між ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» та ТзОВ «Діскавері - Завод бурового обладнання» Договору поруки № 1108/17-1, згідно з умовами якого ТзОВ «Діскавері - Завод бурового обладнання» поручилось за повне та своєчасне виконання ТзОВ «Діскавері-Бурове Об`єднання (Україна)» Кредитного договору № 196/12-KL від 28.08.2012;

- факт прийняття 05.12.2017 Господарським судом міста Києва рішення у справі № 910/17763/17 про визнання недійсним з моменту укладення Договіру відступлення права вимоги від 04.02.2015, що укладений між ПАТ «Златобанк» та ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» (набрало законної сили 16.09.2021);

- факт прийняття 01.08.2019 Господарським судом міста Києва рішення у справі № 910/14598/17 про стягнення солідарно з ТзОВ «Діскавері-Бурове Об`єднання (Україна)» та ТзОВ «Діскавері - Завод бурового обладнання» на користь ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» заборгованості за кредитом у розмірі 2 400 000,00 дол. США, 95 000,00 дол. США заборгованості за процентами, 16 055 388,09 грн пені, штрафу у розмірі 5 000,00 грн (набрало законної сили 23.10.2019);

- факт укладення 25.10.2023 між ТзОВ «ФК «Депт Фінанс» та ПАТ «Златобанк» Договору про відступлення права вимоги за Кредитним договором № 196/12-KJL від 28.08.2012;

- факт укладення 26.10.2023 між ТзОВ «ФК «Депт Фінанс» та ТзОВ «Юридична фірма «Алексєєв, Боярчуков та партнери» Договору № 26-10/23 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги Кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012;

- факт укладення 27.10.2023 між ТзОВ «Юридична фірма «Алексєєв, Боярчуков та партнери»

- факт укладення 25.01.2024 між ТзОВ «Юридична фірма «Алексєєв, Боярчуков та партнери» та ТзОВ «Діскавері Бурове обладнання (Україна)» Договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги за Кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012;

- факт постановлення 21.08.2024 Господарським судом міста Києва у справі № 910/14598/17 ухвали про визнання таким, що не підлягає виконанню наказів щодо солідарного стягнення з ТзОВ «Діскавері Бурове обладнання (Україна)» на користь ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» заборгованості за Кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012. Постановою Півничного апеляційнного господарського суду від 08.01.2025 залишено без змін вказану ухвалу;

- факт прийняття 13.06.2024 Господарським судом міста Києва рішення справі 910/17006/23 про визнання права власності ТзОВ ФК «Фактор Плюс» на право вимоги за Кредитним договором-196/12-KL (набрало законної сили 10.12.2024).

Суд визнає прийняття судових рішення юридичним фактом, оскільки вони, у даному випадку, змінюють чи припиняють цивільні права та обов`язки сторін, сторюють для них юридичні наслідки.

Зважаючи на викладені факти, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про наявність між сторонами спору про право в частині питання наявності/відсутності у ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» права на висунення вимоги про визнання заборгованості ТзОВ «Діскавері Бурове обладнання (Україна)», яка ґрунтується на рішенні Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 910/14598/17 про стягнення боргу за Кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012, з урахуванням одночасного існування фактів: (1) переходу права вимоги за таким договором до ТзОВ «Юридична фірма «Алексєєв, Боярчуков та партнери», (2) визнання наказу, виданого на виконання рішення у справі № 910/14598/17 таким, що не підлягає виконанню, (3) визнання права власності ТзОВ ФК «Фактор Плюс» на право вимоги за Кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Діскавері бурове обладнання (Україна)».

Крім того, зважачи, що у даній ухвалі не встановлюється обґрунтованісь заявлених вимог, суд дійшов висновку залишити без розгляду заяву про застосування строків позовної давності.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 8, 34, 39 КУзПБ, ст. ст. 3, 12, 76, 77, 78, 79, 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити ТзОВ «ФК «Фактор Плюс» у відкритті провадження в справі про банкрутство ТзОВ «Діскавері бурове обладнання (Україна)» (ідентифікаційний код 33797665).

2. Заяву ТзОВ «Діскавері бурове обладнання (Україна)» про застосування строків позовної давності залишити без розгляду.

Відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за наявності підстав, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення 27.07.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256 ГПК України.

Повна ухвала складена 27.07.2026.

Суддя Трускавецький В.П.