Ухвала суду № 138501295, 27.07.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

27 липня 2026 рокуСправа № 912/2984/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянувши клопотання Приватного підприємства "Компанія Росток-Агро" від 23.07.2026 про забезпечення позову у справі №912/2984/24

за позовом Приватного підприємства "Компанія Росток-Агро", вул. Аджамська, 27, м. Кропивницький, 25015

до відповідача Фермерського господарства "Міллєр Надії Іванівни", вул. Надії, 1, с. Гурівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28540

про стягнення 3 524 366,52 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Компанія Росток-Агро" до Фермерського господарства "Міллєр Надії Іванівни" з вимогами про стягнення 2 044 144,52 грн основного боргу, 574 551,30 грн пені, 630 028,73 грн річних, 275 641,97 грн курсової різниці, з покладенням судового збору.

Ухвалою від 03.12.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/2984/24 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Згідно ухвали від 20.03.2025 суд за клопотанням відповідача призначив комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу у справі №912/2984/24.

14.05.2025 суд ухвалою проведення експертизи доручив Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинив провадження у справі.

23.07.2026 позивач подав клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

Для розгляду вказаного клопотання господарський суд, на підставі ст. 230 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне поновити провадження у даній справі.

На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України позивач до клопотання додав платіжну інструкцію №1950 від 23.07.2026, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову позивач зазначає таке. Провадження по даній справі відкрите в грудні 2024 року. Станом на сьогодні відповідачем вживаються різні заходи, які на думку позивача направлені на затягування розгляду даної справи. Позивач вважає, що зволікання в скорішому ухваленню рішення може призвести до того, що відповідач, дохід якого складає реалізація вирощеної на полях сільгосппродукції, може зібрати та швидко продати врожай. Тому, за доводами позивача вказані обставини можуть ускладнити виконання рішення суду.

Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право внести передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи щодо забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до передбаченого позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або відновлення порушених чи оскаржених прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір подати до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповіді і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її звернення без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Як вже зазначено, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач вказує на те, що відповідачем вживаються різні заходи, які направлені на затягування розгляду даної справи, що в свою чергу може призвести до реалізації врожаю, що становить дохід відповідача.

Господарський суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеному у постанові від 24.05.2022 у справі №911/2719/21, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Водночас, жодних доказів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, позивачем до заяви не додано.

При цьому, слід вказати, що сам лише факт можливості розпорядження відповідачем коштами, які перебувають на його рахунках, не може свідчити про неможливість виконання рішення суду у цій справі у випадку задоволення позовних вимог, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б давали можливість встановити наявність чи відсутність у відповідача іншого майна та, відповідно, встановити, що відповідач не має достатньо коштів для виконання своїх зобов`язань. Тобто, позивачем не надані докази, що свідчать про те, що відповідач, у випадку задоволення цього позову, не буде мати можливості виконати рішення суду.

Господарський суд також зауважує, що позивачем до своєї заяви не надано та матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідач має намір вчинити або вчиняє дії щодо зменшення як наявних у нього грошових коштів, так і належного йому майна.

Клопотання позивача мотивоване лише припущенням про потенційну можливість невиконання судового рішення відповідачем в майбутньому.

Проте, саме лише припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів у майбутньому, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача.

Позивачем не наведено доказів того, що у відповідача відсутні грошові кошти, в тому числі і на рахунках в банківських установах, за рахунок яких може відбутись погашення заборгованості.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.

При цьому, сам факт існування спору між сторонами не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, дослідивши клопотання про забезпечення позову, суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 76-77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів про забезпечення позову, та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів.

Судом враховано також те, що арешт коштів на рахунках відповідача може призвести до перешкод у здійсненні господарської діяльності останнім та, в свою чергу, погіршення майнового стану сторони, оскільки знерухомлення грошових активів, як основного інструменту ведення юридичною особою господарської діяльності, унеможливлює здійснення такої діяльності.

За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, оскільки клопотання про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову із врахуванням дотримання збалансованості інтересів сторін, недоведеність заявником обставин, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Приватного підприємства "Компанія Росток-Агро" від 23.07.2026 про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

У зв`язку з відмовою в задоволенні клопотання про забезпечення позову, сплачена позивачем сума судового збору за його подання покладається на позивача та не відшкодовується.

Господарський суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Враховуючи, що у даній справі призначена судова експертиза, провадження у справі підлягає зупиненню на період її проведення.

Керуючись ст.ст. 136-140, 230, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Поновити провадження у справі №912/2984/24.

Відмовити в задоволенні клопотання Приватного підприємства "Компанія Росток-Агро" від 23.07.2026 про забезпечення позову у справі №912/2984/24.

Провадження у справі №912/2984/24 зупинити на період проведення судової експертизи.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду.

Копії ухвали надіслати сторонам (до електронних кабінетів).

Суддя В.Г. Кабакова