Рішення № 138501275, 27.07.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокуСправа № 912/1151/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №912/1151/26 від 27.05.2026

за позовом: Селянського (фермерського) господарства "Колос" (далі - СФГ "Колос"), код ЄДР 30814876, вул. Паркова, 11, с. Стара Оржиця, Броварський р-н, Київська обл., 07632

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс Плюс" (далі - ТОВ "Фортекс Плюс"), код ЄДР 45227492, вул. Замоцького Ігоря, 40, оф. 27, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25015

про стягнення 548 946,44 грн,

До Господарського суду Кіровоградської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява СФГ "Колос" до ТОВ "Фортекс Плюс" з вимогами:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТЕКС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 45227492, адреса місцезнаходження: 25015, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Замоцького Ігоря, 40, оф. 27) на користь Селянського (фермерського) господарства "КОЛОС" (код ЄДРПОУ 30814876, адреса місцезнаходження: 07632, Київська обл., Броварський р-н, с. Стара Оржиця, вул. Паркова, 11) 517 704 гривень 00 копійок основного боргу, 25 285 гривень 30 копійок інфляційного збільшення, 5 957 гривень 14 копійок 3% річних.

2. Судові витрати покласти на Відповідача у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №ФП-09122025-122 від 09.12.2025, оскільки товар, за який позивач здійснив оплату у розмірі 517 504,00 грн на підставі рахунку на оплату №303 від 09.12.2025, відповідач не поставив.

Ухвалою від 27.05.2026 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1151/26, ухвалив справу №912/1151/26 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи здійснювати в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження (без засідання)" від 27.05.26 по справі №912/1151/26 (суддя Коваленко Н.М.) надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТЕКС ПЛЮС" ІПН/ЄДРПОУ 45227492 в його електронний кабінет; документ доставлено до електронного кабінету: 27.05.26 17:14.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Згідно з положеннями ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою Господарського суду Кіровоградської області про доставку електронного листа.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив такі обставини, які є предметом доказування у справі.

09.12.2025 ТОВ "Фортекс Плюс" (Постачальник) та СФГ "Колос" (Покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів №ФП-09122025-122 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору нафтопродукти.

Відповідно до п. 1. Договору предметом цього Договору є поставка дизельного палива, автомобільного бензину А-92, А-95, А-98, їх компонентів (код УКТ ЗЕД 2710 12 41 94; 2710 12 45 12; 2710 19 43 00), (далі по тексту - нафтопродукти).

Згідно з п. 1.3. Договору номенклатура, одиниця виміру, кількість, ціна та вартість нафтопродуктів на кожну конкретну партію, що поставляється за даним Договором, визначається в Рахунку-фактурі, виставленому Покупцеві та у видаткових накладних/актах прийому передачі, підписаних уповноваженими представниками Сторін.

Відповідно до п. 2.2. Договору кількість фактично поставлених Покупцеві нафтопродуктів кожної конкретної партії визначається підписаною Сторонами видатковою накладною або актом прийому-передачі.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що поставка нафтопродуктів здійснюється Постачальником відповідно до заявки Покупця, яка має містити номенклатуру, ціну, кількість, умови поставки та вид транспортування нафтопродуктів. Заявка надається Постачальнику на електронну пошту з подальшим направленням документів паперового виду засобами поштового зв`язку (ТОВ Нова пошта).

Згідно з п. 3.2. Договору поставка нафтопродуктів за даним Договором здійснюється залізничним або автомобільним транспортом на умовах, визначених в рамках наступних базисів поставки:

1. EXW (пункт відвантаження заводу виробника або резервуар зберігання вказується Постачальником), налив та транспортування нафтопродуктів здійснюється за рахунок Покупця;

2. СРТ (пункт призначення визначається заявкою Покупця), налив та транспортування нафтопродуктів до пункту призначення здійснюється за рахунок Постачальника. Тлумачення Сторонами зазначених умов поставки нафтопродуктів здійснюється відповідно до Міжнародних правил з тлумачення термінів ІНКОТЕРМС 2010р., з урахуванням особливостей умов даного Договору.

Відповідно до п. 3.3. Договору конкретні умови поставки кожної замовленої Покупцем партії нафтопродуктів визначаються заявкою Покупця на відвантаження та вважаються погодженими Постачальником з моменту здійснення ним відвантаження на таких умовах замовленої партії нафтопродуктів, підтвердженням чого є товарно супровідні документи, на підставі яких Постачальник виставляє Покупцю рахунок-фактуру на оплату поставлених нафтопродуктів. У випадку, якщо заявка Покупця містить умови, що суперечать даному Договору, або не передбачені ним, такі умови є недійсними, за винятком підписання уповноваженими представниками Сторін з цього приводу Додаткової угоди до даного Договору.

Згідно з п. 3.5. Договору відвантаження нафтопродуктів Покупцю здійснюється протягом трьох (3) робочих днів з моменту отримання Постачальником заявки на відвантаження нафтопродуктів.

Пунктом 3.8. Договору визначено, що кількість фактично поставлених нафтопродуктів Покупцю визначається рахунком-фактурою, виставлених Постачальником на відвантажену партію нафтопродуктів та видатковою накладною або актом прийому-передачі, підписаним уповноваженими представниками Сторін.

Згідно з п. 4.1. Договору ціна за одиницю виміру нафтопродуктів обумовлюється Сторонами та визначається в Рахунку-фактурі та у видаткових накладних/актах прийому-передачі на кожну конкретну партію нафтопродуктів, що є невід`ємними частинами даного Договору.

Пунктами 4.3.-4.5. Договору встановлено, що оплата кожної партії нафтопродуктів здійснюється Покупцем у формі попередньої оплати 100% вартості нафтопродуктів, визначеної виставленим Постачальником рахунком-фактурою. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточних рахунок Постачальника. Строк оплати Покупцем виставленого рахунку-фактури складає один банківський день.

Відповідно до п. 4.9.-4.10. Договору за ініціативою кожної зі Сторін, в будь-який робочий час, може бути проведена звірка взаєморозрахунків за даним Договором. Сторона, яка отримала від іншої сторони АКТ звірки взаєморозрахунків, зобов`язується протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання підписати його та направити іншій стороні, або протягом такого ж строку направити свої мотивовані зауваження до даного акту. Акти звірки взаєморозрахунків надсилаються за допомогою факсимільного зв`язку або електронної пошти з майбутнім підтвердженням рекомендованим листом протягом 10 (десяти) календарних днів з дати факсимільного або електронного відправлення.

Згідно з п. 4.11. Договору у випадку проведення Покупцем оплати, яка перевищує вартість відвантаженої Постачальником партії нафтопродуктів, сплачені надлишкові кошти повертаються на поточний рахунок покупця протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати відвантаження нафтопродуктів, за винятком надходження від Покупця протягом цього строку наступної заявки на відвантаження. В такому випадку, вказані грошові кошти зараховуються як передоплата майбутніх поставок на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 8.1. Договору Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31 грудня 2027 року, а в частині взаєморозрахунків - до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до умов Договору СФГ "КОЛОС" 09.12.2025 на підставі рахунку на оплату №303 від 09.12.2025, сформованого та направленого відповідачем, здійснено оплату за товар "Паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО (код УКТЗЕД 2710194300)" у розмірі 517 704,00 грн з ПДВ на рахунок ТОВ "ФОРТЕКС ПЛЮС", що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №1554 від 09.12.2025 з призначенням платежу "За паливо дизельне згідно рахунку №303 від 09.12.2025 р., у т.ч. ПДВ 20% 86284.00 грн".

Разом з тим, за твердженням позивача, товар, за який СФГ "КОЛОС" здійснено оплату у розмірі 517 504,00 грн на підставі рахунку на оплату №303 від 09.12.2025, відповідачем не поставлено, будь-які видаткові накладні, які б підтверджували поставку товару, відсутні, жодні акти прийому-передачі Сторонами не підписувалися.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із письмовими зверненнями, зокрема із листами за вих. №50 від 19.12.2025, №51 від 24.12.2025, №1 від 27.01.2026, у яких СФГ "КОЛОС" висловлено прохання щодо поставки оплаченого товару та/або повернення сплачених коштів СФГ "КОЛОС", натомість такі звернення СФГ "КОЛОС" залишені ТОВ "ФОРТЕКС ПЛЮС" без будь-якого на те реагування.

Також, через програму M.E.Doc позивачем направлено відповідачу Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.12.2025 по 31.12.2025, який доставлено відповідачу 04.01.2026 о 14:56, що підтверджується повідомленням про доставку документа адресату від 05.01.2026, натомість такий акт з боку відповідача підписаний не був.

Відповідач 06.01.2026 склав та через програму M.E.Doc надіслав позивачу видаткову накладну №270 від 11.12.2025, яка нібито засвідчує факт передачі товару, а саме палива дизельного ДП-3-Євро5-ВО (код УКТЗЕД 2710194300) у кількості 10 600 літрів вартістю 517 704,00 грн з ПДВ, натомість означений документ відхилено позивачем із зазначенням причини відмови прийняття такого документа: товар не поставлений.

Окрім цього, 09.12.2025 відповідачем подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 на суму 517 704,00 грн, у т.ч. ПДВ 86 284,00 грн, натомість господарська операція з поставки відповідачем позивачу палива дизельного ДП-3-Євро5-ВО (код УКТЗЕД 2710194300) у кількості 10 600 літрів вартістю 517 704,00 гривень з ПДВ здійснена не була.

Не отримавши жодної відповіді на неодноразові звернення щодо виконання зобов`язань за Договором, позивач звернувся до відповідача із досудовою претензією за вих. №28/04-2026 від 28.04.2026 із вимогою поставити товар (дизельне паливо, автомобільного бензину А-92, А-95, А-98, їх компонентів) згідно умов Договору від 09.12.2025 року АБО протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання цієї претензії повернути СФГ "КОЛОС" грошові кошти у розмірі 517 704,00 грн.

Разом із претензією позивач додатково відправив відповідачу Заявку №1 від 09.12.2025 до Договору щодо поставки партії нафтопродуктів, а саме палива дизельного ДП-3-Євро5-ВО (код УКТЗЕД 2710194300) у кількості 10 600 (десять тисяч шістсот) літрів вартістю 517 704,00 (п`ятсот сімнадцять тисяч сімсот чотири) гривень з ПДВ до пункту призначення: 07632, Київська обл., Броварський р-н, с. Стара Оржиця, вул. Паркова, 11. Копії опису вкладення до цінного листа за трекінгом поштового відправлення №0760100100333 (АТ "Укрпошта"), експрес-накладної ТОВ "НОВА ПОШТА" №59001651133786 та витягу щодо відправки електронною поштою додаються.

Однак, станом на момент пред`явлення позову відповідачем не надано будь-якої відповіді на досудову претензію позивача, товар, за який СФГ "КОЛОС" сплачено грошові кошти у розмірі 517 704,00 грн, не поставлено, сплачені позивачем грошові кошти не повернуто.

Також позивачем нараховано 25 285,30 грн - інфляційних втрат та 5 957,14 грн - 3% річних.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом положень ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права (ст. 656 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 662-663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

Покупець, згідно правил ст. 692 ЦК України, зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з ч. 1 ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

За нормами ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525-526 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, за укладеним договором ТОВ "ФОРТЕКС ПЛЮС" зобов`язалось поставити у власність СФГ "Колос" товар, а СФГ "Колос" прийняти та оплатити паливо.

Позивач направив відповідачу заявку №1 від 09.12.2025 року до Договору поставки нафтопродуктів №ФП-09120225-122 від 09.12.2025 року, відповідно до якої на виконання умов Договору поставки нафтопродуктів №ФП-09120225-122 від 09.12.2025 року, укладеного 09.12.2025 року між ТОВ "ФОРТЕКС ПЛЮС" (Постачальником) та СФГ "Колос" (Покупцем), просить здійснити поставку наступної партії нафтопродуктів:

1. Номенклатура товару: Паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО (код УКТЗЕД 2710194300)

2. Кількість: 10 600 (десять тисяч шістсот) літрів

3. Ціна: 517 704,00 (п`ятсот сімнадцять тисяч сімсот чотири) гривень з ПДВ

4. Умови поставки: згідно пп. 2 п. 3.2. Договору (СРТ (пункт призначення визначається заявкою Покупця)

5. Пункт призначення: 07632, Київська обл., Броварський р-н., с. Стара Оржиця, вул. Паркова, 11.

6. Вид транспортування: автомобільний.

7. Строк поставки: протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання Постачальником цієї заявки.

09.12.2025 відповідачем виставлено рахунок на оплату №303, у якому зазначено наступне: найменування постачальника: ТОВ "ФОРТЕКС ПЛЮС"; найменування покупця: СФГ "КОЛОС"; найменування товару: паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО (код УКТЗЕД 2710194300) кількість: 10 600; одиниця товару: літр; ціна без ПДВ: 40,70; сума без ПДВ: 431 420,00; сума ПДВ: 86 284,00; усього з ПДВ: 517 704,00.

У відповідності до п. 4.3.-4.5. Договору позивач здійснив оплату за указаний товар на підставі виставленого відповідачем рахунку протягом одного банківського дня у формі попередньої оплати 100% вартості нафтопродуктів.

Проте, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем свого зобов`язання щодо поставки товару.

19.12.2025 через програму M.E.Doc позивач звернувся до відповідача із листом за вих. №50 про повернення сплачених коштів у розмірі 517 704,00 грн. Одержання відповідачем указаного листа позивача підтверджується повідомленням від 19.12.2025 про доставку документа адресату о 14:20 19.12.2025 (з використанням платформи ПТАХ).

24.12.2025 через програму M.E.Doc позивач звернувся до відповідача із листом за вих. №51 про повернення сплачених коштів у розмірі 517 704,00 грн. Одержання відповідачем указаного листа позивача підтверджується повідомленням від 31.12.2025 про доставку документа адресату о 10:29 29.12.2025 (з використанням платформи ПТАХ).

27.01.2026 через програму M.E.Doc позивач звернувся до відповідача із листом за вих. №1 про повернення сплачених коштів у розмірі 517 704,00 грн у разі не поставки товару останнім. Одержання відповідачем указаного листа позивача підтверджується повідомленням від 27.01.2026 про доставку документа адресату о 16:20 27.01.2026 (з використанням платформи ПТАХ).

Пунктом 4.11. Договору визначено, що у випадку проведення Покупцем оплати, яка перевищує вартість відвантаженої Постачальником партії нафтопродуктів, сплачені надлишкові кошти повертаються на поточний рахунок Покупця протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати відвантаження нафтопродуктів, за винятком надходження від Покупця протягом цього строку наступної заявки на відвантаження.

Позивач 19.12.2025 звернувся до відповідача із листом за вих.№50 із вимогою повернути сплачені ним кошти у розмірі 517 704,00 грн, отже відповідач повинен був повернути грошові кошти до 26.12.2025.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань за Договором не надав.

Згідно з ч. 1-2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №911/1958/18.

З підстав викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених як передоплата за товар грошових коштів у розмірі 517 704,00 грн грн, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 25 285,30 грн збитків від інфляції та 5 957,14 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних та інфляційних за період з 27.12.2025 по 15.05.2026, господарським судом встановлено, що вказаний розрахунок здійснений позивачем вірно на відповідну суму боргу.

Відповідач не подав контррозрахунку на спростування заявлених позивачем вимог.

Отже, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги СФГ "Колос" доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню повністю в розмірі 517 704,00 грн - основного боргу, 25 285,30 грн - інфляційного збільшення, 5 957,14 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Позивач також заявив про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У рішенні Конституційного Суду України №23-рп/2009 (п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного вбачається, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копії таких доказів: договір про надання правничої допомоги №23/04-ДН-АО від 23.04.2026, заявки №1-ДН від 23.04.2026, ордер на надання правничої допомоги та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, крім витрат із сплати судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція, викладена в постанові об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

23.04.2026 Адвокатським об`єднанням "СЕНСУМ" та СФГ "Колос" укладено договір №23/04-ДН-АО про надання правничої допомоги, відповідно до п. 2.1. якого на умовах, передбачених цим Договором, та відповідно до ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види Правничої допомоги Клієнту без обмеження обсягу повноважень, а Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокатському об`єднанню Гонорар та супутні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Відповідно до п. 3.1.2. Договору заявка Клієнта надається Адвокатському об`єднанню переважно в простій письмовій формі. В окремих випадках необхідності надання Клієнту негайної (невідкладної та/або оперативної) правничої допомоги Заявка може бути прийнята Адвокатським об`єднанням в усній формі.

Згідно з п. 7.1.1.-7.1.2. Договору Гонорар Адвокатського об`єднання зазвичай розраховується відповідно до Системи тарифів Адвокатського об`єднання та вказується в Акті приймання послуг в залежності від обсягу часу, що його витрачено спеціалістами Адвокатського об`єднання на надання Правничої допомоги. Сторонами також може бути визначено у Заявці фіксований Гонорар або Гонорар успіху. За бажанням Клієнта Гонорар узгоджується до надання Правничої допомоги та є однією з умов Заявки Клієнта.

Відповідно до п. 9.1.-.9.3. Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами, що свідчитиме про повне розуміння останніми умов цього Договору та досягнення Сторонами згоди щодо всіх умов цього Договору, у тому числі тих, які кожна з них вважає істотними умовами цього Договору. Строк дії цього Договору складає 12 (дванадцять) місяців. Якщо жодна із Сторін за 1 (один) місяць до закінчення дії Договору не надала іншій Стороні письмової заяви про відмову від продовження дії Договору, Договір є продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Так, відповідно до п. 1. Заявки, укладеної між АО "СЕНСІМ" та СФГ "КОЛОС", предметом Заявки є:

1.1. Підготовка та подання до Господарського суду Кіровоградської області позовної заяви про стягнення грошових коштів з ТОВ "ФОРТЕКС ПЛЮС" за Договором поставки нафтопродуктів №ФП-09122025-122 від 09.12.2025 року.

1.2. Представництво інтересів Клієнта та супровід справи у Господарському суді Кіровоградської області.

1.3. Підготовка та подання в інтересах Клієнта необхідних документів у справі, зокрема заяв та клопотань з процесуальних питань, а також заперечень проти заяв та клопотань учасників справи.

1.4. Участь адвоката у судових засіданнях у справі у Господарському суді Кіровоградської області.

1.5. Вчинення інших необхідних дій, у тому числі для збирання (отримання) доказів та/або інших документів.

Відповідно до п. 2.1. Заявки вартість надання послуг згідно цієї Заявки визначено у фіксованій формі та складає 50 000,00 гривень.

СФГ "КОЛОС" частково оплачено послуги з правничої допомоги на суму 25 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №1907 від 04.05.2026 та №1923 від 08.05.2026.

Матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу позивачу у справі надав адвокат Навроцький Дмитро Миколайович на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АІ №2205840 від 15.05.2026 та договору №23/04-ДН-АО від 23.04.2026 про надання правничої допомоги.

Суд враховує, що у розумінні положень ч. 5-6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У даному випадку, відповідач будь-яких клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача не заявив, що позбавляє право суду зменшувати такі витрати з власної ініціативи.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

У цьому контексті суд враховує, що має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки сформульовані в пунктах 106-108 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №922/1964/21.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зазначає, що предметом спору у даному випадку є стягнення суми попередньої оплати, розрахунок заборгованості складається з суми основного боргу та нарахувань згідно ст. 625 ЦК України.

Вказана категорія справ не представляє собою особливої складності в її законодавчому регулюванні та правозастосовчій практиці, об`єм справи (матеріали) є незначним, включаючи докази, які подано позивачем, при цьому відповідач відзив на позов до суду не подав.

Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Крім позовної заяви позивачем до суду не подавалися інші заяви по суті справи, клопотання, тощо.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн не відповідають таким критеріям, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору.

Ураховуючи критерій розумності розміру заявлених витрат та виходячи з обставин даної конкретної справи, суд вважає, що розмір таких витрат має становити 25 000,00 грн, які покладаються на відповідача у справі.

Решта витрат покладається на позивача.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс Плюс" (код ЄДР 45227492, вул. Замоцького Ігоря, 40, оф. 27, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25015) на користь Селянського (фермерського) господарства "Колос" (код ЄДР 30814876, вул. Паркова, 11, с. Стара Оржиця, Броварський р-н, Київська обл., 07632) 517 704,00 грн - основного боргу, 25 285,30 грн - інфляційного збільшення, 5 957,14 грн - 3% річних, а також 6 587,36 грн судового збору та 25 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.