Рішення № 138501272, 27.07.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокуСправа № 912/1448/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 912/1448/26

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85)

до відповідача Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №2 ім. Святої Анни" Кропивницької міської ради (25002, м. Кропивницький, вул. Дмитрян Ганни, буд. 1)

про стягнення 270 333,26 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №2 ім. Святої Анни" Кропивницької міської ради про стягнення 270 333,26 грн, з яких 113 334,47 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію, 3 788,17 грн - пеня, 77 850,96 грн - інфляційні втрати, 75 359,66 грн - 15% річних, з покладенням на відповідача судового збору.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в частині оплати поставленої електричної енергії.

Ухвалою від 10.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/1448/26; постановив справу № 912/1448/26 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами; розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку з реєстрації електронного кабінету, ухвала від 10.06.2026 була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку та вручена відповідачу 15.06.2026, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 48).

Крім того, ухвала про відкриття провадження у справі від 10.06.2026 була надіслана 10.06.2026 відповідачу на його електронну поштову скриньку, зазначену в ЄДРЮОФОПГФ, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 47).

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався, правової позиції по суті спору не повідомив, позовних вимог не заперечив, будь-яких заяв і клопотань до суду не подавав.

Згідно з частиною 9 статті 165, частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

За частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Дослідивши пояснення позивача, наведені в позовній заяві, та наявні у справі докази, господарський суд установив обставини, які є предметом доказування у справі.

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - ДПЗД "Укрінтеренерго") здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 1344 від 06.11.2018.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1023-р від 12.12.2018 ДП ДПЗД "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" з 01.01.2019 до 31.12.2026. Територією провадження діяльності зазначеного підприємства територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Відповідно до частини 6 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» позивач здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується НКРЕКП (додаток 7 до ПРРЕЕ), є публічним договором приєднання та оприлюднений на офіційному вебсайті Позивача.

Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання, укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії без договору з іншим електропостачальником, тобто споживач безакцептно приймає умови Договору.

Згідно з частиною 8 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Положеннями пункту 6.2.4 ПРРЕЕ встановлено, що адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» постачальнику послуг комерційного обліку.

За даними ПрАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО», на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 11 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 ПРРЕЕ, КНП «Міська лікарня №2 ім. Святої Анни» Кропивницької міської ради» віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.11.2021, що підтверджується листом ПрАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО» від 13.12.2021 № 7511-1/05/14 (а.с. 18-20).

Між ДПЗД "Укрінтеренерго" та КНП "Міська лікарня №2 ім. Святої Анни" Кропивницької міської ради (далі - споживач, відповідач) укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" (далі - Договір) та додаток №1 до Договору "Комерційна пропозиція № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" (далі - Комерційна пропозиція № 5).

Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України (пункт 1.2. Договору).

Положеннями пункту 2.1. Договору встановлено, що за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Початок постачання електричної енергії Споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ (пункт 3.6. Договору).

У разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником умови договору з постачальником "останньої надії" вважаються прийнятими Споживачем (пункт 3.7. Договору).

Відповідно до пункту 5.1. Договору Споживач розраховуються з Постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "Останньої надії", яка є додатком до цього Договору (далі - комерційна пропозиція).

Крім цього, пунктом 5.8. Договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до положень пункту 5.10. Договору оплата виставленого Постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної вебсторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач має сплатити за вимогою Постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції (пункт 5.11. Договору).

Відповідно до пункту 13.1. Договору цей Договір приєднання Споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ.

За умовами Комерційної пропозиції № 5:

- ціна, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП №1179 від 05.10.2018 (далі - Порядок) (пункт 1.1.),

- остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі (пункт 4.2.),

- рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином, зокрема, у разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше) (пункт 4.3.),

- акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, обсяг якого визначається ОС - оператором системи розподілу (передачі) (пункт 4.4.),

- за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника. Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку (пункт 6.1.),

- споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання (пункт 7.4.),

- керуючись статтею 259 Цивільного кодексу України сторони договору домовились встановити в цьому договорі збільшений строк позовної давності: строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років; строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п`ять років (пункт 14.1.),

- цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ. Цей договір діє в частині розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів (пункт 15.1.),

- у випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою Сторони Договору використовують наступні адреси електронної пошти: Постачальника - pon@uie.kiev.ua; pon2@uie.kiev.ua; Споживача - зазначена на вебсайті Споживача та/або надана Постачальнику Споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу Постачальника, телефонограмою), та/або надана Постачальнику Оператором системи розподілу (передачі). Такі документи вважаються направленими однією Стороною та офіційно отриманими іншою Стороною без додаткового оформлення на паперовому носії (пункт 16.2).

Позивач на виконання умов Договору виставив відповідачу рахунок № 000041479315/10/О11/23804 від 14.12.2021 за листопад 2021 року та Акт купівлі-продажу електроенергії № 016414 від 30.11.2021 за розрахунковий період листопад 2021 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 19 731,00 кВт/год, на суму 113 334,47 грн (з ПДВ), які були надіслані відповідачу на його електронну адресу 14.12.2021 (а.с. 23-25).

Позивач зазначає, що відповідачем оплату за вказаним рахунком проведено не було.

Позивачем направлено на адресу відповідача претензію-вимогу від 30.10.2025 (а.с. 30-32), в якій відповідача повідомлено про наявну у нього заборгованість за спожиту електричну енергію. Вимога позивача залишена без задоволення.

Загальний обсяг спожитої відповідачем електроенергії за Договором у постачальника "останньої надії" за листопад 2021 року відповідно до розрахунку позивача становить 19 731,00 кВт/год на загальну суму 113 334,17 грн (а.с. 26).

Докази здійснення відповідачем оплат за Договором, в тому числі з оплати нарахувань за листопад 2021 року у справі відсутні.

Вирішуючи спір, господарський суд ураховує таке.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначено Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон).

Відповідно до статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Згідно з пунктом 137 статті 1 Закону постачальник "останньої надії" - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному вебсайті (частина 6 статті 64 Закону).

За приписами частин 7-9 статті 64 Закону електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу. Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів, крім випадків, визначених цим Законом. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживача.

Згідно з частиною 11 статті 64 Закону постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до частини 1 статті 57 Закону електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються ПРРЕЕ.

Відповідно до пункту 1.2.9 Правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який розробляється постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Зокрема, відповідно до пункту 8 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 3.4.4. Правил договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині 1 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини 1 статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання Споживача до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Відповідно до частин 1, 2 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина 5 статті 633 Цивільного кодексу України).

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З урахуванням наведеного, суд виснує, що між сторонами у справі укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" та положень ПРРЕЕ.

Як уже зазначалося, факт укладення публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" відповідно до наведеного вище законодавства пов`язується з початком фактичного постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії" (за наявності нормативно визначених умов та з віднесенням оператором системи розподілу такого споживача до портфоліо постачальника "останньої надії"), а не з датою повідомлення споживача про укладення такого договору.

Відповідно до пункту 3.4.1 Правил постачальник "останньої надії" повідомляє споживача про умови постачання, ціну на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника шляхом оприлюднення зазначеної у цьому пункті інформації на своєму офіційному вебсайті.

Суд дійшов висновку, що факт поставки позивачем електричної енергії відповідачу у спірний період підтверджений документально та відповідачем не заперечений і не спростований.

Водночас за приписами пункту 3 частини 1 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Таке право електропостачальника передбачено і підпунктом 1 пункту 7.1. Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Поряд з тим, за приписами пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" відповідач, як споживач зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Такий обов`язок забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору покладено на відповідача (споживача) і підпунктом 2 пункту 6.2. договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Суд зазначав, що у разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше) (пункт 4.3. Комерційної пропозиції № 5).

Оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (пункт 5.10. Договору),

Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано направлення позивачем 14.12.2021 на електронну адресу відповідача рахунка та акта за листопад 2021 року. Зазначений акт і рахунок на підставі пункту 4.3. Комерційної пропозиції № 5 отримано відповідачем 14.12.2021.

Враховуючи положення пункту 5.10. договору, комерційної пропозиції строк оплати електричної енергії за вказаний період є таким, що настав 21.12.2021.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

Приписи статті 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення спору становить 113 334,47 грн, яка відповідачем не заперечена, належними та допустимими доказами не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Щодо заявлених позивачем пені, 15% річних та інфляційних нарахувань.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 статтею 610 ЦК України установлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У пункті 6.1. Комерційної пропозиції № 5 сторони узгодили, що за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) Постачальника.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 788,17 грн пені за період з 22.12.2021 по 23.02.2022 на суму боргу 113 334,47 грн, що становить 3 788,17 грн.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та дійшов висновку, що він є арифметично правильним та здійсненим відповідно до вимог чинного законодавства і умов договору, у зв`язку з чим заявлені вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також позивач нарахував до стягнення з відповідача за період з 22.12.2021 по 28.05.2026 на суму заборгованості 113 334,47 грн:

- інфляційні втрати в сумі 77 850,96 грн;

- 15 % річних в сумі 75 359,66 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.4. Комерційної пропозиції № 5 передбачено, що Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Положеннями розділу 7 "Додаткові зобов`язання Споживача" комерційної пропозиції №5 встановлено збільшення розміру процентів до 15% у зв`язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшена плата за користування позикою (кредиту), яке слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором відповідно до положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши розрахунок 15% річних та інфляційних збитків, господарський суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та здійсненим відповідно до вимог чинного законодавства і умов договору.

За приписами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.02.2026 у справі № 911/969/24, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до пункту 108 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

У справі № 902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, тоді як підстави для такого зменшення процентів річних суд повинен установлювати в кожному конкретному випадку.

Законодавство не містить переліку підстав для зменшення процентів річних.

При вирішенні питання про зменшення процентів річних суд має враховувати принципи розумності, справедливості, пропорційності та дотримуватись балансу між інтересами боржника і кредитора.

До того ж, у постанові від 05.06.2024 року у справі № 910/14524/22 Велика Палата Верховного Суду зазначала, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов`язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.

З огляду на зазначені правові висновки Верховного Суду, враховуючи правову природу процентів річних як визначеної законом плати боржника за користування грошовими коштами кредитора, їх розмір може бути зменшено.

При цьому, суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.

Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому, зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.

За такого, розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом (пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24).

Як вже зазначено, за умовами Комерційної пропозиції № 5, яка є додатком до договору (пункт 7.4.), встановлено розмір процентів на рівні 15 %.

Суд враховує, що нараховані 15% річних є надмірними, оскільки їхня загальна сума (75 359,66 грн) становить 66,49% від основного боргу. Вказане, за висновком суду, є непропорційним і порушує баланс інтересів сторін, тобто є несправедливим фінансовим навантаження на відповідача, який є комунальним підприємством та фінансується з бюджету.

Суд вважає, що інфляційні нарахування вже частково компенсують втрати кредитора від знецінення коштів, тому додаткове стягнення 15% річних є завищеним. З метою дотримання принципу справедливості та балансу інтересів сторін суд зменшує розмір річних процентів на 50% (37 679,83 грн).

Стаття 13 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За положеннями статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, беручи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, господарський суд доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на суму 232 653,43 грн, з яких: 113 334,47 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію у листопаді 2021 року, 3 788,17 грн - пеня, 77 850,96 грн - інфляційні втрати та 37 679,83 грн процентів річних. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Господарський суд звертає увагу на те, що часткове задоволення пов`язано лише зі зменшенням судом процентів річних, тому, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 3 244,00 грн покладаються відповідача.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №2 ім. Святої Анни" Кропивницької міської ради (25002, м. Кропивницький, вул. Дмитрян Ганни, буд. 1, код ЄДРПОУ 41479315) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) 232 653,43 грн, з яких:

- 113 334,47 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію у листопаді 2021 року на рахунок IBAN НОМЕР_1 а АТ "Ощадбанк";

- 3 788,17 грн - пеня, 77 850,96 грн - інфляційні втрати та 37 679,83 грн процентів річних на рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №2 ім. Святої Анни" Кропивницької міської ради (25002, м. Кропивницький, вул. Дмитрян Ганни, буд. 1, код ЄДРПОУ 41479315) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 244,00 грн на рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.

Копії рішення надіслати позивачу до електронного кабінету у системі "Електронний суд", відповідачу на поштову адресу: вул. Дмитрян Ганни, буд. 1, м. Кропивницький, 25002.

Повне рішення складено 27.07.2026.

Суддя Б.М. Кузьміна