Рішення № 138501215, 15.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.07.2026Справа № 910/3325/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/3325/26

за первісним позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області (Україна, 73036, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 23; ідентифікаційний код: 25899361)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вега КМ" (Україна, 02149, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 42, оф. 1; ідентифікаційний код: 35557259)

про стягнення 300 000,00 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вега КМ" (Україна, 02149, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 42, оф. 1; ідентифікаційний код: 35557259)

до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області (Україна, 73036, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 23; ідентифікаційний код: 25899361)

про зобов`язання вчинити дії

Представники учасників справи:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Федоришина Н.О., довіреність №4 від 01.01.2026;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Івахненко Ю.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вега КМ" (далі - відповідач) про стягнення 300 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про закупівлю робіт № 2-ВЕГА/23 від 08.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

03.04.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, яка 03.04.2026 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3325/26, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

23.04.2026 представником ТОВ "Компанія Вега КМ" сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву та зустрічну позовну заяву до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області, які 24.04.2026 зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

28.04.2026 представником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, яка 28.04.2026 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 було прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вега КМ" до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області про зобов`язання вчинити дії до спільного розгляду з первісним позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вега КМ" про стягнення 300 000,00 грн, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.05.2026.

04.05.2026 представником ТОВ "Компанія Вега КМ" сформовано в системі "Електронний суд" заперечення щодо відповіді на відзив, які 05.05.2026 зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

13.05.2026 представником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області сформовано в системі "Електронний суд" відзив на зустрічну позовну заяву, який 14.05.2026 зареєстрований в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

19.05.2026 представником ТОВ "Компанія Вега КМ" сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив на зустріну позовну заяву, яка 20.05.2026 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

25.05.2026 представником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області сформовано в системі "Електронний суд" заперечення щодо відповіді на відзив, які 25.05.2026 зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

У підготовче засідання 27.05.2026 з`явився представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом, представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась, проте від ТОВ "Компанія Вега КМ" надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі його представника.

У підготовчому засіданні 27.05.2026 судом було прийнято до розгляду відзиви на позовні заяви, відповіді на відзиви та заперечення щодо відповідей на відзиви, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву до 17.06.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2026, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/3325/26 призначено на 17.06.2026.

У підготовче засідання 17.06.2026 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась, проте від ТОВ "Компанія Вега КМ" надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі його представника.

У підготовчому засіданні 17.06.2026 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.07.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2026, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що судове засідання у справі № 910/3325/26 призначено на 15.07.2026.

У судове засідання 15.07.2026 з`явились представники сторін.

Представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом надала суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги за первісним позовом підтримала, проти задоволення зустрічного позову заперечувала.

Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом надав суду усні пояснення по суті спору, проти задоволення первісного позову заперечував, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав.

У судовому засіданні 15.07.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області було проведено відкриті торги UA-2023-09-29 007819-a з предметом закупівлі: Нове будівництво приватних житлових будинків по вул. Садова, буд. 19, буд. 29, буд. 37, вул. Херсонська, буд. 40, буд. 89, вул. Южна, буд 4, с. Посад-Покровське Чорнобаївської сільської ради Херсонського району Херсонської області.

За наслідками проведених торгів 08.11.2023 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Вега КМ" (далі - підрядник) було укладено Договір № 2-ВЕГА/23 про закупівлю робіт "Нове будівництво приватних житлових будинків по вул. Садова, буд. 19, буд. 29, буд. 37, вул. Херсонська, буд. 40, буд. 89, вул. Южна, буд 4, с. Посад-Покровське Чорнобаївської сільської ради Херсонського району Херсонської області" (далі - Договір).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціна договору визначається на підставі Договірної ціни (Додаток №1 до договору) i становить 15 633 704,40 грн, у тому числі ПДВ 20% - 2 605 617,40 грн.

Відповідно до п. 3.3 Договору фінансування Робіт проводиться відповідно до Плану фінансування робіт, що є додатком до цього договору, який є його невід`ємною частиною (Додаток №3 до Договору).

Згідно з п. 3.5 Договору договірна ціна включає податки, збори та інші обов`язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України.

У разі зміни нормативно-правових актів, що стосуються ціноутворення у будівництві, договір приводиться у відповідність до таких нормативно-правових актів шляхом укладення додаткової угоди (п. 3.6 Договору).

Відповідно до п. 12.1 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником відповідно до взятих бюджетних зобов`язань в межах бюджетних асигнувань (ст. 49 Бюджетного кодексу України), виключно в межах відповідних фактичних надходжень (ст. 48 Бюджетного кодексу України) на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (Форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форми КБ-3) та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Акти приймання виконаних будівельних робіт (Форми КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3), акти приймання-передачі обладнання підписуються замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Підрядник надає разом із формами КБ-2в, КБ-3 (у 4-х примірниках) замовнику в паперовому і електронному вигляді (в машинозчитувальному форматі) документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження, та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та завірена печаткою (за наявності), а також реєстр накладних застосованих матеріалів i устаткування із зазначенням вартості, завірений підписом керівника і печаткою (за наявності).

Взаєморозрахунки проводяться на підставі виконаних обсягів робіт, що зазначені у проектній документації, та їх вартості, визначеній у договірній ціні (п. 12.2 Договору).

Згідно з п. 12.14 Договору замовник має право здійснювати попередню оплату з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", в розмірі, що не перевищує 30% від вартості робіт, надання яких здійснюється протягом поточного бюджетного періоду, на строк не більше 90 календарних днів.

10.12.2023 на виконання умов Договору замовник здійснив попередню оплату на рахунок підрядника в сумі 1 800 000,00 грн, з них ПДВ - 300 000,00 грн.

23.04.2024 сторонами було підписано Довідку про вартість виконаних робіт та витрати (форма №КБ-3) за квітень 2024 року на суму 1 800 000,00 грн, в тому числі ПДВ 300 000,00 грн та Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за квітень 2024 року на суму 256 354,90 грн (42 725,81 грн ПДВ), на суму 152 507,58 грн (25 417,93 грн ПДВ), 318 960,47 грн (53 160,08 грн ПДВ), на суму 353 805,10 грн (58 967,52 грн ПДВ), на суму 364 566,85 грн (60 761,14 грн ПДВ), на суму 353 805,10 грн (58 967,52 грн ПДВ).

11.12.2024 сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, якою пункт 3.1 розділу 3 "Ціна договору" викладено в новій редакції: "Ціна Договору визначається на підставі Договірної ціни (Додаток №1 до договору) і становить 15 051 323,44 грн без ПДВ згідно пп. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України".

З огляду на звільнення робіт за Договором від оподаткування податком на додану вартість та відсутність у підрядника підстав для збереження відповідних грошових коштів, замовник звернувся до суду з первісним позовом та просить стягнути з підрядника безпідставно набуті кошти в сумі 300 000,00 грн.

Водночас, після укладення Додаткової угоди № 3 підрядник звернувся до замовника з листом щодо підписання відкоригованих актів виконаних робіт за Договором без врахування ПДВ.

З огляду на невиконання замовником обов`язку вчинити дії щодо приведення вже існуючих первинних облікових документів у відповідність до підписаної обома сторонами Додаткової угоди № 3, підрядник звернувся до суду з зустрічним позовом та просить суд зобов`язати замовника вчинити дії щодо приведення первинних облікових документів за Договором у відповідність до умов Додаткової угоди № 3 від 11.12.2024, а саме підписати відкориговані Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за квітень 2024 року в редакції без урахування податку на додану вартість.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та за своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частинами 1, 3 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Податок на додану вартість визначено у підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України як непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Відповідно до п. 197.15 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.

Режим звільнення від оподаткування ПДВ за приписами вказаної норми застосовується до операцій, а не до суб`єктів.

Умовами Договору визначено, що замовником будівництва є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області, підрядником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Вега КМ"; предметом Договору є будівництво приватних житлових будинків по вул. Садова, буд. 19, буд. 29, буд. 37, вул. Херсонська, буд. 40, буд. 89, вул. Южна, буд 4, с. Посад-Покровське Чорнобаївської сільської ради Херсонського району Херсонської області; фінансування робіт здійснюється коштом державного бюджету.

Відповідно до ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Поняття "будівництво житла за державні кошти" у п. 197.15. ст. 197 Податкового кодексу України слід розуміти як будівництво за грошові кошти, що належать державі.

Поняттю "державні кошти" відповідає інше поняття, яке застосовується у чинному законодавстві "публічні кошти". Так, п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відкритість використання публічних коштів" визначено, що публічні кошти - це кошти державного бюджету, місцевих бюджетів, кошти суб`єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності тощо.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), юридичні особи, які є установами, організаціями, які забезпечують потреби держави та є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.

Отже, грошові кошти, що отримані відповідачем як підрядником і надавачем (постачальником) будівельно-монтажних робіт з будівництва житла є державними коштами, отриманими з державного бюджету, що відповідає умовам договорів.

Наказом Міністерства фінансів України №397 від 09.08.2024 затверджено "Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, встановленого пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України" (далі - Узагальнююча консультація), якою сформовано загальну позицію щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання замовнику будівельно-монтажних робіт з нового будівництва житла, у разі оплати таких робіт за рахунок державних коштів.

Згідно з положеннями Узагальнюючої консультації генеральний підрядник (платник податку на додану вартість) зобов`язаний відкоригувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість, що були нараховані за операцією з постачання замовнику будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів, яка підлягала звільненню від оподаткування податком на додану вартість, за правилами, встановленими статтею 192 розділу V ПКУ, зокрема:

- повернути замовнику суму попередньо нарахованого податку на додану вартість;

- скласти розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена з нарахуванням податку на додану вартість, в якому вказати зі знаком "-" показники щодо поставлених будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН замовником;

- скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на операцію з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів, яка підлягала звільненню від оподаткування податком на додану вартість згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, без нарахування податку (з позначкою "Без ПДВ").

Норми Податкового кодексу України не передбачають можливості для платників податку здійснювати вибір щодо застосування чи незастосування звільнення від оподаткування ПДВ, оскільки застосування встановленої діючим законодавством ставки податку або звільнення від його застосування є обов`язком, а не правом платника податку.

Хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку (постанови Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20 та від 03.12.2021 у справі №910/12764/20).

Порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами Податкового кодексу України та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

При цьому, сторонами було погоджено виключення суми ПДВ з ціни Договору шляхом укладення Додаткової угоди №3.

Водночас, до внесення відповідних змін до Договору, 10.12.2023 замовником, на виконання п. 12.14 Договору, було перераховано підряднику попередню оплату на 2023 рік у розмірі 1 800 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 300 000,00 грн.

Відтак підрядник, як одна із сторін зобов`язання, набув грошові кошти в сумі 300 000,00 грн, що є предметом спору, за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими Договором, внаслідок їх перерахування на рахунок підрядника понад вартість робіт, погоджену умовами Договору.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Передбачений інститутом кондикції вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Отже предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи наведені вище обставини щодо звільнення від оподаткування ПДВ операції з постачання замовнику будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів, суд дійшов висновку про те, що неповернення підрядником замовнику суми, перерахованої поза межами договірних платежів (суми ПДВ, яка не підлягала сплаті за встановлених обставин), мало наслідком збагачення підрядника на суму 300000,00 грн, тобто підрядник збагатився за рахунок замовника поза підставою, передбаченою законом.

З огляду на викладене, первісний позов замовника про стягнення з підрядника безпідставно набутих коштів в сумі 300000,00 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Водночас судом встановлено, що 23.04.2024 сторонами було підписано Довідку про вартість виконаних робіт та витрати (форма №КБ-3) за квітень 2024 року на суму 1800000,00 грн, в тому числі ПДВ 300000,00 грн та Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за квітень 2024 року на загальну суму 1800000,00 грн, в тому числі ПДВ 300000,00 грн.

Однак, роботи за Договором не є об`єктом оподаткування ПДВ, що також закріплено сторонами шляхом укладення Додаткової угоди №3 до Договору.

Суд враховує, що з огляду на звільнення робіт за Договором від оподаткування ПДВ, у підрядника, як у платника податку на додану вартість, виник обов`язок відкоригувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість, що були нараховані за операцією з постачання замовнику будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів, за правилами, встановленими статтею 192 розділу V Податкового кодексу України, зокрема:

- повернути замовнику суму попередньо нарахованого податку на додану вартість;

- скласти розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена з нарахуванням податку на додану вартість, в якому вказати зі знаком "-" показники щодо поставлених будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН замовником;

- скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на операцію з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів, яка підлягала звільненню від оподаткування податком на додану вартість згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, без нарахування податку (з позначкою "Без ПДВ").

Відповідно до п. 201.3 ст. 201 Податкового кодексу України у разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках, зокрема, такі обов`язкові реквізити: е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відтак у підрядника виникло зобов`язання з реєстрації податкових накладних в ЄРПН за відповідними Актами приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2024 року без включення до них ПДВ. При цьому вказаний обов`язок узгоджується із загальним принципом щодо відповідності податкових накладних первинним документам, на підставі яких вони складені.

Зважаючи на викладене, підрядник звернувся до замовника з запитом (лист №05-04 від 21.04.2026) щодо коригування підписаних Актів та Довідки за квітень 2024 року в частині ПДВ, який останнім проігноровано.

При цьому замовник сам зазначає, що після укладення Додаткової угоди № 3 сторони мали привести у відповідність первинні документи та пов`язані з ними податкові наслідки.

Також суд враховує доводи підрядника про те, що коригування стосується вже раніше підписаних сторонами Актів КБ-2в та Довідки КБ-3 за тими ж самими господарськими операціями, які були прийняті замовником без зауважень та на підставі яких було погашено аванс.

Відтак суд дійшов висновку, що коригування Актів та Довідки за квітень 2024 року в частині ПДВ має суто технічний характер та є необхідним для відображення дійсного змісту господарських операцій.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість первісного позову, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з підрядника на користь замовника безпідставно набутих коштів в сумі 300 000,00 грн.

Також, зважаючи на зміст позовних вимог підрядника, обставини, встановлені під час розгляду справи, судом встановлено обґрунтованість зустрічного позову, у зв`язку з чим наявні підстави для зобов`язання замовника вчинити дії щодо приведення первинних облікових документів за Договором у відповідність до умов Додаткової угоди № 3 від 11.12.2024, а саме підписати відкориговані Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за квітень 2024 року в редакції без урахування податку на додану вартість.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову в розмірі 4500,00 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача за первісним позовом, оскільки позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову в розмірі 3328,00 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача за зустрічним позовом, оскільки позов підлягає задоволенню.

Частиною 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

У постанові від 13.11.2019 у справі № 910/16135/18 Верховний Суд сформував правовий висновок щодо застосування частини одинадцятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши, що аналіз даної норми свідчить, що її мета є по суті аналогічною меті ст. 203 Господарського кодексу України та ст. 601 Цивільного кодексу України. При цьому, зазначена норма Господарського процесуального кодексу України не проводить жодної диференціації, які за правовою природою чи підставами виникнення мають бути ці грошові суми.

Враховуючи викладене, суд здійснює зустрічне зарахування сум, що підлягають стягненню зі сторін у справі, в порядку частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вега КМ" на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області підлягають стягненню грошові кошти в сумі 300000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1172,00 грн.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вега КМ" (Україна, 02149, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 42, оф. 1; ідентифікаційний код: 35557259) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області (Україна, 73036, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 23; ідентифікаційний код: 25899361) грошові кошти в сумі 300000 (триста тисяч) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

3. Зустрічний позов задовольнити.

4. Зобов`язати Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області (Україна, 73036, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 23; ідентифікаційний код: 25899361) вчинити дії щодо приведення первинних облікових документів за Договором №2-ВЕГА/23 від 08.11.2023 у відповідність до умов Додаткової угоди № 3 від 11.12.2024, а саме підписати відкориговані Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за квітень 2024 року в редакції без урахування податку на додану вартість.

5. Стягнути зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області (Україна, 73036, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 23; ідентифікаційний код: 25899361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вега КМ" (Україна, 02149, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 42, оф. 1; ідентифікаційний код: 35557259) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

6. Відповідно до частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів.

7. За наслідками зустрічного зарахування стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Вега КМ" (Україна, 02149, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 42, оф. 1; ідентифікаційний код: 35557259) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області (Україна, 73036, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 23; ідентифікаційний код: 25899361) грошові кошти в сумі 300000 (триста тисяч) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1172 (одна тисяча сто сімдесят дві) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.07.2026.

Суддя О.В. Нечай