Рішення № 138501159, 27.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.07.2026Справа № 910/6588/26Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 65; ідентифікаційний код: 30115243)

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40; ідентифікаційний код: 20782312)

про стягнення 44618,25 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.06.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 44618,25 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов`язок щодо повної виплати страхового відшкодування, у зв`язку із завданням шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу «BMW», державний номер НОМЕР_1 , водієм транспортного засобу «Opel», державний номер НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/233219194, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 відкрито провадження у справі №910/6588/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

24.06.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідач надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив, що відповідно до частини 3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів.

Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Як вказав відповідач, з доданого до позовної заяви свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 роком випуску автомобіля «BMW», державний номер НОМЕР_1 , є 2016 рік. Тобто на дату ДТП вказаний автомобіль експлуатувався більше дев`яти повних років, а відтак для обрахунку страхового відшкодування можна включати вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Зважаючи на викладені обставини, відповідачем з урахуванням вартості аналогових запчастин за допомогою програмного комплексу AUDATEX було складено ремонтну калькуляцію №69757, яка визначила страхове відшкодування в розмірі 83405,52 грн, які і були сплачені позивачу.

29.06.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив яку суд долучив до матеріалів справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.09.2025 між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір комплексного страхування FO-02805105, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, пов`язаних з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем «BMW», державний номер НОМЕР_1 ; строк страхування - з 27.09.2025 по 26.09.2026.

19.12.2025 у місті Стрий сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «BMW», державний номер НОМЕР_1 , та транспортного засобу «Opel», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок вказаної ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

За фактом ДТП між його учасниками було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), згідно з яким винуватцем ДТП є водій автомобіля «Opel», державний номер НОМЕР_2 .

Згідно з абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001, якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею. Третіми особами вважаються інші учасники дорожнього руху, які через обставини виявились причетними до дорожньо-транспортної пригоди. У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров`ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції спільно скласти для надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених Моторним (транспортним) страховим бюро. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров`ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції України спільно скласти для надання страховику (МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції України про настання дорожньо-транспортної пригоди. У разі встановлення Національним банком України обмеження максимального розміру страхової виплати за внутрішніми договорами страхування при врегулюванні страхових випадків із складенням повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ, без участі працівників відповідних підрозділів Національної поліції України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб, не може перевищувати максимальний розмір, встановлений Національним банком України, що діяв на день настання страхового випадку.

Рішенням Президії МТСБУ від 13.07.2017 №403/2017 визначено, що з 01.10.2017 європротокол, оформлений в електронній формі, є повним аналогом європротоколів, надісланих або пред`явлених страховику у паперовій формі.

З 1 січня 2025 року Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-ІХ скасовАНО ліміт страхового відшкодування по випадку, оформленому за допомогою Європротоколу.

Отже, враховуючи вищенаведене, беручи до уваги приписи чинного законодавства, суд приймає європротокол від 19.12.2025 як належний доказ настання 19.12.2025 дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу «BMW», державний номер НОМЕР_1 , та транспортного засобу «Opel», державний номер НОМЕР_2 .

Дослідивши схему та обставини дорожньо-транспортної пригоди, які вказані в європротоколі від 19.12.2025, суд дійшов висновку про порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу «Opel», державний номер НОМЕР_2 , та наявності вини водія автомобіля «Opel», державний номер НОМЕР_2 , у вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.

Згідно із ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Відповідно до Ремонтної калькуляції від 30.12.2025, вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW», державний номер НОМЕР_1 , становить 128023,77 грн.

Згідно із Страховим актом №00512/17/926 від 07.01.2026, складеним Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС», сума страхового відшкодування за Договором комплексного страхування FO-02805105 від 27.09.2025 становить 128023,77 грн., на підставі якого позивачем було виплачено страхове відшкодування за вказаним договором добровільного страхування у сумі 128023,77 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №114698 від 08.01.2026.

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Opel», державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/233219194 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 250000,00 грн., франшизи - 0,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача із Заявою про страхове відшкодування за Полісом ЕР/233219194.

Отримавши вказану заяву, відповідач виплатив позивачу страхове відшкодування за Полісом ЕР/233219194 у сумі 83405,52 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №00162015 від 09.04.2026.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача решту страхового відшкодування за Полісом ЕР/233219194 у сумі 44618,25 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, враховуючи наступні обставини.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

20.06.2024 набрав чинності новий Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX, який введено в дію з 01.01.2025.

У ч. 6 розділу 6 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX від 20.06.2024 зазначено, що дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону.

Оскільки в Полісі ЕР/233219194 вказано, що він укладений 2025 року, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX, який введено в дію з 01.01.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з: 1) пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи; 2) пошкодженням чи знищенням дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; 3) пошкодженням чи знищенням іншого майна потерпілої особи, крім випадків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 30 цього Закону; 4) проведенням робіт, необхідних для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; 5) пошкодженням транспортного засобу внаслідок його використання для доправлення потерпілої особи до закладу охорони здоров`я, у тому числі забрудненням салону такого транспортного засобу; 6) доставкою (транспортуванням), зокрема з використанням спеціального автомобіля-евакуатора, пошкодженого транспортного засобу потерпілої особи з місця дорожньо-транспортної пригоди, якщо такий транспортний засіб не може рухатися самостійно.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із: 1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; 2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; 3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

У ч. 3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказано, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

Як встановив суд, відповідно до Ремонтної калькуляції від 30.12.2025, вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW», державний номер НОМЕР_1 , становить 128023,77 грн.

Згідно із Страховим актом №00512/17/926 від 07.01.2026, складеним Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС», сума страхового відшкодування за Договором комплексного страхування FO-02805105 від 27.09.2025 становить 128023,77 грн., на підставі якого позивачем було виплачено страхове відшкодування за вказаним договором добровільного страхування у сумі 128023,77 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №114698 від 08.01.2026.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором комплексного страхування FO-02805105 від 27.09.2025 позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Opel», державний номер НОМЕР_2 , станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/233219194, відповідно до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу «Opel», державний номер НОМЕР_2 , власнику транспортного засобу «BMW», державний номер НОМЕР_1 , покладається на відповідача.

У ч. 1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що для отримання страхової (регламентної) виплати потерпіла особа чи інша особа, яка має право на її отримання (далі - заявник), подає страховику, а у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - до МТСБУ, заяву про страхову виплату, заяву про регламентну виплату у строк, що не перевищує: 1) один рік з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), - якщо шкоду заподіяно майну потерпілої особи; 2) три роки з дня настання дорожньо-транспортної пригоди (у випадках, передбачених пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - з дня припинення членства страховика в МТСБУ), - якщо шкоду заподіяно життю або здоров`ю потерпілої фізичної особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо страховик (МТСБУ) протягом 30 календарних днів з дня отримання заяви про страхову (регламентну) виплату не повідомив заявника у зазначений у заяві спосіб про відсутність одного чи кількох документів, передбачених частиною третьою цієї статті, вважається, що заявник виконав вимоги частини третьої цієї статті та разом із заявою про страхову (регламентну) виплату подав усі передбачені цим Законом документи для здійснення такої виплати.

Згідно з ч. 5 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» граничний строк для прийняття рішення за заявою про страхову (регламентну) виплату становить 60 календарних днів з дня подання заяви та всіх необхідних у відповідному страховому випадку документів, передбачених частиною третьою цієї статті, з урахуванням положень цієї частини та частини сьомої цієї статті.

Як встановив суд, позивач звернувся до відповідача із Заявою про страхове відшкодування за Полісом ЕР/233219194.

Отримавши вказану заяву, відповідач виплатив позивачу страхове відшкодування за Полісом ЕР/233219194 у сумі 83405,52 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №00162015 від 09.04.2026.

У відзиві на позовну заяву відповідач пояснив, що відповідно до частини 3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів.

Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Оскільки з доданого до позовної заяви свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 вбачається, що роком випуску автомобіля «BMW», державний номер НОМЕР_1 , є 2016 рік, то на дату ДТП вказаний автомобіль експлуатувався більше дев`яти повних років, а відтак для обрахунку страхового відшкодування можна включати вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Зважаючи на викладені обставини, як вказує відповідач, він з урахуванням вартості аналогових запчастин за допомогою програмного комплексу AUDATEX склав ремонтну калькуляцію №69757, яка визначила страхове відшкодування в розмірі 83405,52 грн, які і були сплачені позивачу.

Однак, суд критично ставиться до таких пояснень відповідача з огляду на таке.

Відповідно до п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних ТЗ аналог оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу або неоригінальні складові частини КТЗ - складові частини (деталі), які за своїми характеристиками, розмірами та функціями відповідають оригінальним запчастинам, які не поставляє виробник КТЗ до своєї сервісної мережі пунктів технічного обслуговування та гарантійного ремонту або уповноважених ним суб`єктів підприємницької діяльності, за умови, що такі складові частини (деталі) пройшли відповідну сертифікацію та реалізуються на ринку України або за її межами.

Відповідно до п. 8.5.11 Методики до оригінальних складових частин належать:

- складові, які поставляє виробник КТЗ до своєї сервісної мережі пунктів технічного обслуговування та гарантійного ремонту або уповноважених ним суб`єктів підприємницької діяльності;

- складові, які поставляє виробник складових частин виробнику КТЗ, який їх продає, зокрема своїм дистриб`юторам;

- складові, які не поставляють відповідному виробнику КТЗ, проте виготовляють згідно з технічними умовами і виробничими стандартами виробника КТЗ.

У разі документального підтвердження відновлення КТЗ чи його складової частини у авторизованого виконавця ремонту певної моделі КТЗ застосовують ціни на оригінальні запасні частини на цьому підприємстві.

Пріоритетними є дані про вартість складових частин, які поставляє виробник КТЗ у торгову мережу своїх офіційних дилерів у регіоні, зазначені у відповідних джерелах інформації, вказаних у додатку 8 до цієї Методики.

При розрахунку страхового відшкодування, якщо строк експлуатації КТЗ не перевищує 5 років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника КТЗ, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості включається вартість невживаних оригінальних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних КТЗ.

Якщо строк експлуатації КТЗ перевищує 5 років, до розрахунку вартості складових частин деталей КТЗ, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) КТЗ, що відповідають технічним характеристикам такого КТЗ та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) КТЗ (складові частини групи II таблиці 2.1 додатка 2 до цієї Методики).

Незалежно від строку експлуатації КТЗ дані про вартість складових частин активної системи безпеки (подушки безпеки, паски безпеки, датчики безпеки, блоки керування, піропатрони, тощо) визначаються за цінами оригінальних складових частин.

До аналогів оригінальних складових частин (деталей) КТЗ не належать:

вживані складові частини;

складові частини, що не мають сертифіката відповідності;

складові частини, геометричні розміри (місця кріплень) та матеріал яких не відповідають розмірам та матеріалу оригінальної складової частини;

складові частини, що можуть змінити конструкцію автомобіля або привести його у невідповідність до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, чи технічних вимог виробника, та роблять його небезпечним для подальшої експлуатації.

Вартість аналога оригінальної складової частини (деталі) КТЗ при розрахунку страхового відшкодування не може відрізнятись від вартості оригінальної складової частини (деталі) більш ніж на 20%.

Якщо заміні підлягають неоригінальні складники, які були встановлені на КТЗ до останньої події (за умови їх ідентифікації), слід використовувати запасні частини відповідної якості.

Як вбачається з калькуляції ремонту, яка надана відповідачем, в ній вказана вартість запасних частин, що підлягають заміні, у сумі 33433,72 грн (аналоги - зі слів відповідача), що значно відрізняється (більше ніж на 20%) від вартості запасних частин, які наведені у калькуляції позивача - 79168,32 грн.

Крім того, суд погоджується із запереченнями позивача, що відповідач повинен надати належні та допустимі докази, зокрема відомості про: виробника використаних аналогів; їх походження; сертифікати відповідності; відповідність технічним характеристикам конкретного транспортного засобу; дотримання цінового критерію, встановленого Методикою.

За відсутності таких доказів розрахунок страховика не відповідає вимогам частини 3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не може вважатися належним доказом розміру страхового відшкодування.

Оскільки розрахунок відповідача не містить документального підтвердження відповідності аналогів вимогам частин 2, 3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п. 8.5.11 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій наказом Мін`юсту та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зокрема щодо їх походження, сертифікації, технічної відповідності, безпечності та здатності забезпечити відновлення транспортного засобу до стану, який він мав до настання дорожньо-транспортної пригоди, суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Отже, з урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/233219194 у межах фактично здійснених ним витрат (128023,77 грн.) та в межах вартості відновлювального ремонту ТЗ (128023,77 грн), суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» страхового відшкодування у розмірі 44618,25 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40; ідентифікаційний код: 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 65; ідентифікаційний код: 30115243) страхове відшкодування у розмірі 44618 (сорок чотири тисячі шістсот вісімнадцять) грн 25 коп. та судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Спичак