Рішення № 138500330, 27.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.07.2026Справа № 910/5235/26Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/5235/26.

За позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро»

про стягнення 20 734, 14 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» про стягнення 20 734, 14 грн штрафних санкцій за недотримання строків виконання робіт за Договором №ПР/Ш-25624/НЮ від 05.12.2025.

12.05.2026 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, залишив її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 12.05.2026 для усунення недоліків позовної заяви.

21.05.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви в якій одночасно заявлено клопотання про поновлення процесуального строку для подання заяви про усунення недоліків.

25.05.2026 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/5235/26 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Задоволено клопотання позивача про поновлення процесуального строку для подання заяви про усунення недоліків позовної заяви.

10.06.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, встановлені судом.

05.12.2025 за результатами проведених електронних торгів №ЦБД UA-2025-11-05-001300-a між Акціонерним товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», як замовником (позивач) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро», як виконавцем (відповідач) укладено договір №ПР/Ш-25624/НЮ (надалі - Договір).

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2025, а в частині розрахунків - до повного виконання взятих сторонами зобов`язань. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від обов`язку виконання в повному обсязі взятих на себе за цим Договором зобов`язань щодо надання послуг та оплати за надані послуги в межах строків, визначених умовами цього Договору. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов Договору, яке мало місце під час дії цього Договору (пункту 15.1., 15.2., 15.3. Договору).

Згідно пункту 1.1. Договору, виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги з ремонту автотранспорту (ремонт автомобілів Citroen Berlingo 2 одиниці) (надалі - послуги), перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору, з власних матеріалів, а саме:

- послуги з ремонту автомобіля Citroen Berlingo, спеціалізований вантажний - спеціалізований фургон малотонажний - В, 2018 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;

- послуги з ремонту автомобіля Citroen Berlingo, автомобіль легковий, 2018 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Відповідно до пункту 2.2. Договору, загальна сума Договору становить 144 440, 00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 28 888, 00 грн, усього з ПДВ - 173 328, 00 грн. В Додатку №1 до Договору конкретизовано, що вартість ремонту Citroen Berlingo д.н.з. НОМЕР_1 становить 95 673, 00 грн без ПДВ, а Citroen Berlingo д.н.з. НОМЕР_3 - 48 767, 00 грн без ПДВ.

У відповідності до пункту 3.1. Договору, надання послуг проводиться партіями протягом дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника (також надсилається в електронному вигляді скан-копія), яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до отримання послуг. Рознарядка виконавцю направляється засобами електронної пошти, яка вказана у розділі «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін»/повідомлення через месенджер (які прив`язані до мобільного/их телефону/их вказаного/их у розділі «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін») та іншими доступними засобами, з урахуванням умов воєнного стану. Підтвердження відправлення рознарядки виконавцю в такому випадку є скріншот екрану пристрою, на якому будуть відображатись реквізити рознарядки з відомостями, що підтверджують відправлення. Виконавець повинен кожного робочого дня перевіряти надходження рознарядки. Строк надання послуг не повинен перевищувати 30 календарних днів з моменту направлення замовником письмової рознарядки, а у разі направлення письмової рознарядки після 01.12.2025 - строк надання послуг не пізніше 31.12.2025. Зі сторони замовника рознарядка підписується з урахуванням вимог статуту замовника щонайменше двома такими уповноваженими особами: 1) директор (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії; 2) перший заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії; 3) заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії, згідно з розподілом обов`язків; 4) головний інженер (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії; 5) керівники відповідних структурних підрозділів / виробничих структурних підрозділів регіональної філії «Придніпровська залізниця».

Позивач направив відповідачу засобами поштового зв`язку рознарядку вих.№ ШЧ-10 Придн.- 02/15 від 15.12.2025 щодо надання дозволу на надання послуг з ремонту автомобілів Citroen Berlingo д.н.з. НОМЕР_1 , Citroen Berlingo д.н.з. НОМЕР_3 .

Відповідач 18.12.2025 прийняв у позивача автомобіль Citroen Berlingo д.н.з. НОМЕР_3 , а 23.12.2025 прийняв автомобіль Citroen Berlingo д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується актами приймання-передачі автомобілів в ремонт.

Пунктами 6.1. та 6.2. Договору передбачено, що послуги приймаються одержувачем послуг за актом здачі-приймання наданих послуг. Керівник структурного підрозділу замовника - одержувача послуг на протязі 10 календарних днів з моменту отримання автомобіля з ремонту, що підтверджується актом приймання-передачі автомобіля з ремонту, підписує акт здачі-приймання наданих послуг.

02.02.2026 уповноважені представники сторін підписали акт прийому-передачі автомобіля Citroen Berlingo д.н.з. НОМЕР_3 з ремонту та 12.02.2026 акт здачі-приймання наданих послуг №57 на загальну суму 58 520, 40 грн з ПДВ.

20.02.2026 уповноважені представники сторін підписали акт прийому-передачі автомобіля Citroen Berlingo д.н.з. НОМЕР_1 з ремонту та 23.02.2026 акт здачі-приймання наданих послуг №92 на загальну суму 114 807, 60 грн з ПДВ.

Таким чином, відповідач виконав власні зобов`язання з прострочення узгодженого строку.

В пункті 7.3. Договору сторони узгодили, що за несвоєчасне надання послуг виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф 7% від вартості несвоєчасно наданих послуг.

Відтак, позивач нарахував відповідачу пеню та штраф у загальному розмірі 20 734, 14 грн та просить стягнути зазначену суму у судовому порядку.

ІI. Предмет позову.

Предметом позову у справі є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 20 734, 14 грн (пеня, штраф).

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Відповідач здійснив ремонт транспортних засобів з порушенням узгодженого строку, у зв`язку з чим, позивач нарахував відповідачу згідно умов Договору пеню та штраф.

IV. Заперечення відповідача по справі.

Відповідач вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки позивач не правильно здійснив розрахунок пені та штрафу.

Так, відповідач звертає увагу, що пункт 3.1. Договору передбачає два альтернативні варіанти виконання робіт, а враховуючи те, що рознарядка була направлена 15.12.2025, тобто за 16 днів до встановленої дати виконання робіт, а автомобілі відповідач отримав 18.12.2025 та 23.12.2025 останній був позбавлений можливості виконати роботи до 31.12.2025, тому відповідач вважає, що в даному випадку необхідно застосовувати умови виконання робіт протягом 30 календарних днів з моменту направлення рознарядки.

Відтак, відповідач надає власний розрахунок пені. В свою чергу, штраф в розрахунку відповідача відсутній, оскільки за твердженнями відповідача строк прострочення виконання робіт не перевищує 30 днів.

Окрім цього, відповідач просить зменшити розмір неустойки на 90%.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи був порушений відповідачем обов`язок по виконання робіт за договором №ПР/Ш-25624/НЮ від 05.12.2025?

- чи правомірно позивач нарахував неустойку відповідачу, а відтак чи обґрунтовано позивачем розрахунок сум, що підлягають стягненню?

- чи обґрунтовані заперечення відповідача?

- чи наявні підстави для зменшення неустойки?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Як підтверджено матеріалами справи, 05.12.2025 між сторонами укладено договір №ПР/Ш-25624/НЮ, за умовами якого відповідач приймає на себе зобов`язання щодо надання послуг з ремонту автомобілів Citroen Berlingo д.н.з. НОМЕР_3 , Citroen Berlingo д.н.з. НОМЕР_1 , а позивач зобов`язаний прийняти та оплатити послуги, надані позивачем. Предметом договору є надання послуг з ремонту автомобіля.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому оцінюючи відповідність волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків (постанова від 17.06.2020 у справі №913/420/19, від 19.08.2020 у справі №915/1302/19, від 01.10.2020 у справі №910/21935/17, від 01.07.2021 у справі №917/549/20, від 07.07.2021 у справі №903/601/20, від 27.07.2021 у справі №906/494/20, від 30.08.2022 у справі №903/601/20, від 03.11.2022 у справі №912/3747/20, від 17.11.2022 у справі №910/5704/21, від 18.05.2023 у справі №910/7975/21, від 18.01.2024 у справі №922/2487/22, від 05.12.2024 у справі №910/7378/23, від 17.12.2024 у справі №927/784/22, від 17.04.2025 у справі №910/3201/24).

Суд констатує, що правова природа укладеного між сторонами договору є виконання робіт по ремонту автомобілів, а отже між сторонами укладений договір підряду, який регулюється Главою 61 Цивільного кодексу України.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (часина 1-2 стаття 837 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (часина 1, 3 стаття 843 Цивільного кодексу України).

Сторонами узгоджено, що ціна робіт (ціна договору) становить 173 328, 00 грн з ПДВ.

В матеріалах справи наявна рознарядка вих.№ШЧ-10 Придн.- 02/15 від 15.12.2025, якою позивач згідно пункту 3.1. Договору надав дозвіл щодо початку робіт. Вказана рознарядка підписана уповноваженими особами передбаченими пунктом 3.1. Договору та направлена на електронну адресу відповідача, яка зазначена в Розділі 17 Договору та такий спосіб направлення передбачений пунктом 3.1. Договору.

Уповноваженим представником позивача переданий відповідачу автомобіль Citroen Berlingo д.н.з. НОМЕР_3 , про що між сторонами складено акт приймання-передачі автомобіля в ремонт від 18.12.2025; автомобіль Citroen Berlingo д.н.з. НОМЕР_1 , про що між сторонами складено акт приймання-передачі автомобіля в ремонт від 23.12.2025.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (часина 1 стаття 846 Цивільного кодексу України).

Строк виконання робіт встановлений пунктом 3.1. Договору, який передбачає, що надання послуг (1) не повинне перевищувати 30 календарних днів з моменту направлення замовником письмової рознарядки, (2) а у разі направлення письмової рознарядки після 01.12.2025 - строк надання послуг не пізніше 31.12.2025.

Таким чином, оскільки рознарядка направлена відповідачу після 01.12.2025, останній зобов`язаний був виконати роботи за Договором до 31.12.2025 включно.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що послуги приймаються одержувачем послуг за актом здачі-приймання наданих послуг.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (стаття 525, 526, 599, 610 Цивільного кодексу України).

Між сторонами підписані наступні акти здачі-приймання наданих послуг:

- №57 від 12.02.2026 на суму 58 520, 40 грн з ПДВ щодо автомобіля Citroen Berlingo д.н.з. НОМЕР_3 ;

- №92 від 23.02.2026 на суму 114 807, 60 грн з ПДВ щодо автомобіля Citroen Berlingo д.н.з. НОМЕР_1 .

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач прострочив узгоджений строк виконання робіт.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (стаття 610 Цивільного кодексу України). Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 стаття 614 Цивільного кодексу України).

Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (частина 1 статті 624 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (частина 2, 3 стаття 549 Цивільного кодексу України).

Із змісту частини 1 статті 546, частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України слідує, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання, щодо якого правочин вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 7.3. Договору встановлено, що за несвоєчасне надання послуг виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф 7% від вартості несвоєчасно наданих послуг.

Суд здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків пені та штрафу зазначає, що вони є арифметично правильними та позивачем правильно визначені боргові періоди.

Щодо заперечень відповідача, що позивач безпідставно збільшив кількість днів прострочення та клопотання про зменшення неустойки, суд зазначає наступне.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України).

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Суд зауважує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При цьому, обов`язок доказування переліку виняткових випадків, які мають істотне значення, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, покладається на сторону, до якої така санкція застосовується та кореспондується із обов`язком довести такою стороною, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 22.04.2019 у справі №925/1549/17, від 30.05.2019 у справі №916/2268/18, від 04.06.2019 у справі №904/3551/18.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

Згідно зі статтями 3, 6, 627 Цивільного кодексу України в Україні діє принцип свободи договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом взято до уваги, що відповідач, приймаючи участь у процедурі закупівлі №ЦБД UA-2025-11-05-001300-a щодо послуги з ремонту автомобілів Citroen Berlingo ознайомився з тендерною документацією та умовами договору, який в подальшому підписав та зобов`язався виконати.

Таким чином, на момент укладення Договору відповідач був обізнаний, що підписуючи договір після 01.12.2025, а саме 05.12.2026 він зобов`язаний буде виконати роботи до 31.12.2025 включно, а факт виконання робіт підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 27.01.2021 у справі №910/17876/19, кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію.

При цьому, суд звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частина 1 стаття 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

З огляду на зазначені обставини, відповідач під час прийняття участі у процедурі закупівлі №ЦБД UA-2025-11-05-001300-a та під час підписання договору №ПР/Ш-25624/НЮ від 05.12.2025 повинен був діяти добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію, відтак, судом відхиляються заперечення відповідача та клопотання про зменшення розміру неустойки.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.

Заяв/клопотань щодо понесення інших судових витрат від позивача не надходило.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» про стягнення 20 734, 14 грн - задовольнити.

2. Клопотання ТОВ "Автошини-Прозоро" про зменшення розміру неустойки відхилити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» (04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 25; ідентифікаційний код: 45504596) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49038, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницькогобуд. 108; ідентифікаційний код: 40075815) Акціонерного товариства «Українська залізниця» пеню у розмірі 8 601 (вісім тисяч шістсот одна) грн 18 коп., штраф у розмірі 12 132 (дванадцять тисяч сто тридцять дві) грн 96 коп. та судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких