Рішення № 138500247, 25.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.06.2026Справа № 910/8366/24

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко - Легких Г. П.,

за участю секретаря судового засідання (помічника судді) - Конона В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/8366/24

За позовом Фермерського господарства «Анаста»

До 1) Міністерства юстиції України

2) Сільськогосподарського публічного акціонерного товариства «Україна»

3) Завідувача сектору реєстрації Лозівської міської ради Харківської області - державного реєстратора Калинченко Вікторії Вікторівни в особі Лозівської міської ради Харківської області

Про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання відновити становище

За участі представників сторін:

Представник позивача: Юсубов Е. С. - адвокат, довіреність від 02.10.2024 (в режимі ВКЗ);

Представник відповідача-1: Субота О. В. - самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ, наказ про призначення;

Представник відповідача-2: не прибув;

Представник відповідача-3: не прибув;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство «Анаста» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України №556/5 від 09.02.2023 в частині скасування рішення від 12.10.2022 № 65112219, прийнятого державним нотаріусом Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області Садановим Олександром Валерійовичем, та відновлення становища, що існувало до прийняття Міністерством юстиції України наказу №556/5 від 09.02.2023, шляхом поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису № 65112219 про право власності ФГ "Анаста" на нежитлове приміщення.

10.07.2024 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, залишив її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 10.07.2024 для усунення недоліків позовної заяви.

16.07.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки, встановлені ухвалою суду від 10.07.2024.

31.07.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, та підготовче засідання у справі призначив на 24.09.2024. Задоволено заяву позивача про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Залучено до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Сільськогосподарське публічне акціонерне товариство «Україна».

15.08.2024 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

05.09.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 24.09.2024 суд на місці ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 05.11.2024.

30.10.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

04.11.224 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

У судовому засіданні 05.11.2024 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 14.01.2025.

08.01.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 14.01.2025 суд проголосив ухвалу про повернення на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/2546/22.

13.10.2025 до суду від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі.

15.10.2025 суд ухвалою поновив провадження у справі, продовжив розгляд справи у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 18.11.2025.

14.11.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

18.11.2025 до суду від позивача заява про заміну третьої особи на співвідповідача (відповідача-2), а також залучити співвідповідача Завідувача сектору реєстрації Лозівської міської ради Харківської області - державний реєстратор Калинченко Вікторія Вікторівна (відповідач-3), а також уточнена позовна заява з у урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 03.09.2025 у справі №910/2546/22.

У судовому засіданні 18.11.2025 суд на місці ухвалив: (1) задовольнити клопотання позивача про залучення у справу співвідповідачів - Сільськогосподарське публічне акціонерне товариство «Україна» (68150, Одеська обл., Татарбунарський р-н, село Дивізія, вул. Леніна, буд. 102) - відповідач-2; Завідувача сектору реєстрації Лозівської міської ради Харківської області - державний реєстратор Калинченко Вікторія Вікторівна в особі Лозівської міської ради Харківської області (ЄДРПОУ: 06716633; 64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, буд. 4, поверх 3, кабінет 21, 25) - відповідач-3; (2) Встановити залученим відповідачам строк подання відзиву на позов із урахуванням вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України - 15 днів з дня вручення ухвали та не пізніше закінчення строку підготовчого провадження, та 15 днів на подання заперечень на відповідь на відзив з моменту отримання відповіді на відзив. (3) Запропонувати позивачу у строк 15 днів з моменту отримання відзиву, надати суду відповідь на відзив залучених відповідачів; (4)відкласти підготовче судове засідання на 23.12.2025.

17.12.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 23.12.2025 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 22.01.2026.

16.01.2026 до суду від відповідача-3 надійшов лист про розгляд справи за відсутності відповідача-3.

19.01.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 22.01.2026 суд на місці ухвалив: (1) зобов`язати відповідача-1 та відповідача-3 надати суду письмові пояснення щодо того як здійснювалася реєстрація на майно, яке зазначено в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2019 та докази накладення арешту на таке майно; (2) зобов`язати позивача надати суду письмові пояснення щодо того, як, під час участі в електронних торгах, здійснювалася перевірка наявності прав власності у СГ ПАТ "Україна" та чи накладено арешт на таке майно; (3) оголосити перерву у судовому засіданні по суті справи на 17.03.2026.

16.02.2026 до суду від відповідача-3 надійшов лист про розгляд справи за відсутності відповідача-3.

13.03.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, а також клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 17.03.2026 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 05.05.2026.

30.03.2026 до суду від відповідача-3 надійшов лист про розгляд справи за відсутності відповідача-3.

31.03.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 05.05.2026 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті до 25.06.2026.

18.05.2026 до суду від відповідача-3 надійшов лист про розгляд справи за відсутності відповідача-3.

21.05.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

11.06.2026 до суду від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення.

У судове засідання 25.06.2026 прибули представники позивача та відповідача-1. Відповідач-2 та відповідач-3 не прибули, про причини неявки суд не повідомляли (відповідач-3 просив здійснювати розгляд справи за його відсутності).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши виступи у судових дебатах присутніх представників сторін, які підтримали власні правові позиції, що викладені у заявах по суті справи, Суд -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що встановлені судом.

12.09.2022 року головним державним виконавцем Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горділовським М.М., у межах виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання вимоги ГУ ДФС в Одеській області №ю-28002-52 від 09.08.2019 року про стягнення коштів в сумі 107 550 (сто сім тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень 93 коп. на користь Ізмаїльського управління ГУ ДФС в Одеській області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська,буд.3 код ЄДРПОУ 44069166) з СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНА" (надалі - СПАТ «Україна», відповідач-2), було виставлено на реалізацію на електронних торгах нерухоме майно, а саме - виробничі будівлі МТФ №4, за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський (Татарбунарський) р-н, с. Дивізія, вул. Садова, буд. 108, загальною площею 7019,55 кв.м., що складається з: «А» - будівля охорони, літ. «Б» - будівля охорони, літ., «В» - вагова, літ. «Г» - будівля склад, літ. «Д» - будівля склад, літ. «Е» - будівля склад, «Ж» - будівля склад, 1- силосна яма, літ. «К» - будівля склад, № 1-5 огорожа, (надалі - спірне нерухоме майно, виробничі будівлі МТФ №4).

Вказані виробничі будівлі МТФ №4 належали СПАТ «Україна» на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності, номер №18, виданий 10.01.2001, видавник Татарбунарська бригада МБТІ.

Відповідно до протоколу №576254 проведення електронного аукціону (торгів) ДП «Сетам» від 12.09.2022, переможцем торгів визнано ФГ «Анаста» (надалі - позивач) з ціновою пропозицією 324 000,00 (триста двадцять дві тисячі) гривень 00 коп.

За результатами проведення торгів головним державним виконавцем Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горділовським М.М. складено Акт про проведені електронні торги від 16.09.2022, що затверджений начальником Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) С. В. Оліфером.

З Акту про проведені електронні торги від 16.09.2022 вбачається, що переможцем торгів здійснено оплату за лот у повному обсязі 13.09.2022 у розмірі 324000,00 грн.

12.10.2022 року державним нотаріусом Першої Білгород-дністровської державної нотаріальної контори Одеської області Садановим О.В., у відповідності до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі Акту про проведені електронні торги від 16.09.2022 було видано ФГ «Анаста» Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), зареєстровано в реєстрі за №1434.

На підставі вказано вище свідоцтва №1434 від 12.10.2022 державним нотаріусом Садановим О.В., як державним реєстратором, було прийнято рішення №65112219 від 12.10.2022, яким зареєстровано перехід права власності на виробничі будівлі МТФ №4 від відповідача до ФГ «Анаста», що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №312217044 від 12.10.2022.

У подальшому, до Міністерства юстиції України (надалі - Мін`юст, відповідач-1) від державного реєстратора Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Калиниченко Вікторії Вікторівни (надалі - відповідач-3) надійшла скарга від 26.01.2023 №17-07/21 (надалі - Скарга від 26.01.2023), у якій державний реєстратор Калинченко В.В. зазначає, що на підставі рішень від 09.12.2021 № 62147780, від 13.12.2021 № 62221901, від 15.12.2021 № 62290628, від 17.12.2021 №№ 62359366, 62359193, від 24.12.2021 № 62557973, від 29.12.2021 №№ 62644758, 62645104, від 26.01.2022 № 63053116, від 02.09.2022 № 64672584, від 08.09.2022 № 64730137, від 10.11.2022 №№ 65416463, 65416921, від 11.11.2022 № 65439325, від 15.11.2022 № 65465806, від 25.11.2022 №№ 65572780, 65573000, від 13.12.2022 № 65754968, прийнятих нібито від її імені, припинено записи про арешт на все нерухоме майно, в тому числі щодо виробничих будівель МТФ № 4, розташованих за адресою: Одеська обл., Татарбунарський р-н, с. Дивізія, вул. Садова, буд. 108.

За результатами розгляду Скарги від 26.01.2023 Мін`юстом прийнято наказ від 09.02.2023 №556/5 «Про задоволення скарги» (надалі - Наказ від 09.02.2023), за яким вказану скаргу задоволено в повному обсязі, скасовані рішення від 29.12.2021 № 62645104 в частині припинення запису про арешт № 30683643, а також рішення від 12.10.2022 № 65112219, прийняте державним нотаріусом Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області Садановим О.В. про державну реєстрацію прав на це нерухоме майно.

ФГ «Анаста» не погоджуючись з Наказом Мін`юсту від 09.02.2023 звертається до суду з даним позовом, з метою його оскарження.

2. Предмет та підстави позову.

Предметом позову є вимоги позивача до відповідачів про скасування Наказу Мін`юсту №556/5 від 09.02.2023 в частині скасування рішення від 12.10.2022 №65112219 та про зобов`язання Мін`юсту відновити становище, яке існувало до порушення шляхом відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (надалі - ДРРП) рішення від 12.10.2022 №65112219, прийнятого державним нотаріусом Першої білгород-дністровської державної нотаріальної контори Одеської області Садановим Олександром Валерійовичем.

Фактичними підставами позову є прийняття Наказу від 09.02.2023 за неналежного з`ясування обставин справи та з грубим порушенням процедуру розгляду скарг в сфері державної реєстрації, що призвело до прийняття незаконного рішення, внаслідок чого права ФГ «Анаста» були порушенні.

Юридичними підставами позову є частина 1 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пункт 17 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (надалі - Порядок №1128).

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) ФГ «Анаста» у законний спосіб набуло право власності на виробничі будівлі МТФ №4, а саме відповідно до пунктів 4, 8 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мін`юсту від 29.09.2016 №2831/5;

(2) внаслідок прийняття Наказу від 09.02.2023 мало місце порушення гарантованого статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на мирне володіння майном, шляхом протиправного позбавлення такого права та породження необхідності позивача у судовому порядку відновлювати свої порушені права; Отже, Наказ від 09.02.2023 не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, вказаним наказом позивача фактично позбавлено права власності на майно, добросовісним набувачем якого він є;

(3) наявність чи відсутність зареєстрованих обтяжень речових прав на спірне нерухоме майно (арешт № 30683643) не є перешкодою для реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, що набуте позивачем у власність у результаті примусової реалізації вказаного майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», що відповідає приписам пункту 3 частини 4 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

(4) рішення №65112219 прийняте державним нотаріусом Садановим О. В. 12.10.2022, але відповідач-3 звернувся до відповідача-1 із Скаргою лише 26.01.2023, тобто після спливу двох місячного терміну на оскарження такого рішення, що передбачений частиною 3 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

(5) відповідач-1 всупереч пункту 10 Порядку №1128 не оприлюднив на своєму офіційному веб-сайті інформацію про розгляд скарги колегією Мін`юсту, що призвело до порушення права ФГ «Анаста» на справедливий розгляд справи Мін`юстом в якій він є заінтересованою особою;

(6) зазначені процедурні порушення є самостійною та достатньою підставою для скасування Наказу від 09.02.2023;

(7) ухвала Печерського районного суду у справі №757/7185/19-к на яку відповідач-1 посилається у відзиві не була визначена серед підстав для скасування рішення від 12.10.2022 №65112219, а також вказаною ухвалою суду було накладено арешт на інше нерухоме майно;

У додаткових поясненнях, що надійшли на вимогу суду 13.03.2026 позивач додаткового зазначає, що виробничі будівлі МТФ №4 перебували у спільній часткові власності позивача та СПАТ «Україна» з 2017 року, а станом на жовтень 2022 в ДРРП були відсутні відомості про обтяження частини нерухомого майна, що належало СПАТ «Україна».

4. Заперечення відповідачів щодо суті позовних вимог.

Відповідач-1 (Мін`юст) проти задоволення позовних вимог заперечує з наступних підстав:

(1) скаржник (відповідач-3) дізналась про порушення її прав не раніше 20.01.2023, що підтверджується сформованими звітами, що додані до Скарги від 26.01.2023. Отже, передбачений частиною 3 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» строк на оскарження відраховується з 20.01.2023. Разом з тим, позивач не надає жодних доказів на підтвердження обізнаності скаржника (відповідача-3) щодо скасованих арештів та наявність рішення від 12.10.2022 №65112219 раніше 20.01.2023;

(2) Скарга від 26.01.2023 згідно приписів абзацу другого пункту 8 Порядку №1128 розглядалась Мін`юстом невідкладно без розгляду її колегіально на підставі службової записки №409-33.1.1-23 від 08.02.2023 посадових осіб Мін`юсту погодженої першим заступником Міністра юстиції України. Розгляд скарги невідкладно без розгляду її колегіально обумовлено наявністю очевидних порушень закону в рішеннях державного реєстратора та не передбачає повідомлення заінтересованих осіб про її (скарги) розгляд;

(3) таким чином, твердження позивача про вчинення відповідачем-1 процедурних порушень під час розгляду Скарги від 26.01.2023 є безпідставними;

(4) Скаргу від 26.01.2023 подано відповідачем-3 з огляду на виявлений нею факт використання ідентифікаторів її доступу до ДРРП іншими особами та вчинення реєстраційних дій, зокрема, щодо припинення арешту № 30683643. Разом з тим, арешт №30683643 накладено в рамках кримінального провадження за частиною 5 статті 191 КК України на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №757/7185/19-к шляхом заборони вчиняти будь-яких дій щодо відчуження, розпорядження та користування майном а також передбачено накладення заборони всім суб`єктам державної реєстрації прав, окрім Мін`юсту, проводити будь-які реєстраційні дії в ДРРП з нерухомим майном;

(5) таким чином, за наявності арешту № 30683643, який вчинено на підставі ухвали суду в рамках кримінального провадження та який забороняє всім суб`єктам державної реєстрації прав (в тому числі нотаріусам) проводити будь-які реєстраційні дії в ДРРП з нерухомим майном, що належить СПАТ «Україна», державний нотаріус Саданов О.В. мав зупинити державну реєстрацію прав на майно СПАТ «Україна» за позивачем з огляду на пункт 1 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

(6) так, як реєстраційна дія щодо переходу права власності відбулась за наслідком припинення арешту (рішення від 12.10.2022 №65112219), то Мін`юст на підставі підпункту 5 пункту 9 Порядку № 1128 скасував рішення щодо переходу права власності як наслідок припинення арешту (абз. 17 службової записки № 409-33.1.1-23 від 08.02.2023);

У додаткових поясненнях, що надійшли на вимогу суду 11.06.2026 відповідач-1 додатково зазначає, що без скасування рішення від 12.10.2022 № 62112219 неможливо було поновити права скаржника (неможливо скасувати рішення про припинення обтяження, якщо було вчинено подальші реєстраційні дії).

Відповідач-2 (СПАТ «Україна») правом на подання відзиву не скористався. Ухвала виклик-повідомлення від 19.11.2025, якою суд повідомляв СПАТ «Україна» про залучення якого в якості співвідповідача у справі повернулась на адресу суду з поміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідач-3 (державний реєстратор Калинченко В. В.) у своєму листі, що надійшов до суду 16.01.2026 залишила вирішення спору на розсуд суду та зазначила, що за період 2022-2023 років нею було виявлено декілька випадків проведення незаконних реєстраційних дій, зокрема, в ДРРП, а саме використання невідомими особами реєстраційних рішень відповідача-3 з метою зняття обтяжень та арештів з нерухомого майна. Отже, відповідачем-3 було вжито відповідні заходи реагування стосовно виявлених порушень у сфері державної реєстрації, в тому числі, шляхом звернення із відповідною скаргою до Мін`юсту.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Спір у справі виник у зв`язку із наявністю чи відсутністю підстав для скасування Наказу Мін`юсту від 09.02.2023, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за позивачем, про поновлення якого (рішення державного реєстратора) просить позивач, як похідного обов`язку Мін`юсту.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, чинній на момент прийняття рішення державним реєстратором).

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Разом із цим Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», крім визнання та підтвердження державою таких речових прав на нерухоме майно також спрямований на їх захист та контроль за діями державних реєстраторів та осіб, які уповноважені на виконання функцій державного реєстратора.

Так, частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін`юсту, його територіальних органів або до суду.

Згідно із частиною 2 цієї ж статті вказаного закону Мін`юст розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Мін`юсту.

За загальним правилом, захист порушених прав особи здійснюється у судовому порядку.

Крім судового розгляду справи, оскарження рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав до Мін`юсту є додатковим механізмом захисту речових прав на нерухоме майно. Таке оскарження може бути оперативним механізмом захисту державою порушених помилковими діями та рішеннями державного реєстратора прав, однак не може підміняти собою судовий розгляд.

Мін`юст, в свою чергу, згідно приписів статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у межах своїх повноважень здійснює контроль у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно; оцінює помилковість дій та рішень державного реєстратора, однак не досліджує помилки або протиправні дії скаржника, інші аспекти захисту прав на нерухоме майно.

Процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту врегульовано Порядком №1128.

Згідно з пунктом 9 Порядку №1128 (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного наказу -25.04.2022) - під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема, шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Тобто Мін`юст оцінює законність проведеної державним реєстратором адміністративної процедури, а не вирішує по суті спір та, керуючись підпунктом 5 пункту 9 Порядку № 1128, наділено повноваженнями встановлювати які саме рішення підлягають скасуванню.

Вказане пояснюється тим, що під час розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юст встановлює обставини не лише із тексту самої скарги, а й з доданих до неї матеріалів та відомостей, що містяться в реєстрах, зокрема, в ДРРП.

Матеріалами справи встановлено, що 26.01.2023 державний реєстратор Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Калинченко Вікторія Вікторівна (відповідач-3) звернулась до Мін`юсту зі Скаргою від 26.01.2023, у якій зазначила, що 25.01.2023 нею, як державним реєстратором було виявлено незаконно проведену дію в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 25.01.2023 проведено реєстраційну дію стосовно ТОВ «Полтавський ремонтно-механічний завод» (ЄДРПОУ 31966932). Крім цього, за результатами вибіркової перевірки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скаржницею було встановлено випадки використання її реєстраційних рішень з метою зняття обтяжень, арештів нерухомого майна, яке розташоване за межами Лозівської міської територіальної громади. Однак, вона зазначила, що не має жодного відношення до таких реєстраційних дій та яким чином було використано її рішення, скаржниці не відомо.

Зі Скарги від 26.01.2026 вбачається, що державний реєстратор Калинченко В.В. дізналась про порушення її прав не раніше 20.01.2023 (що підтверджується сформованими звітами, доданими до скарги), інших доказів на підтвердження того, що відповідач-3 дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав раніше вказаної дати, матеріали даної справи не містять.

Крім того, суд зазначає, що відповідач-3 як особа, на яку державою покладено функції щодо здійснення реєстраційних дій в сфері державної реєстрації нерухомого майна, не повинна доводити наявність порушення в неї прав, а діє відповідно до вимог закону, в межах покладених на неї повноважень, зокрема і щодо виявлення незаконного використання власного електронного цифрового підпису та вчинення під ним реєстраційних дій, які відповідач-3 як реєстратор, не вчиняла.

За таких обставин, суд зазначає про необґрунтованість доводів позивача щодо пропуску скаржником строку передбаченого частиною 3 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на подачу Скарги від 26.01.2023.

За наслідками розгляду Скарги від 26.01.2023 Мін`юстом прийнято Наказ № 556/5 від 09.02.2023 «Про задоволення скарги», яким скасовано ряд рішень державних реєстраторів.

ФГ «Анаста» в свою чергу стверджує, що в законний спосіб набуло право власності на наступне майно: нежитлові приміщення, виробничі будівлі МТФ №4, за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський (Татарбунарський) р-н, с. Дивізія, вул. Садова, буд. 108, загальною площею 7019,55 кв.м., що складається з: «А» - будівля охорони, літ.,«Б» - будівля охорони, літ., «В» - вагова, літ. «Г» - будівля склад, літ. «Д» - будівля склад, літ. «Е» - будівля склад, «Ж» - будівля склад, 1- силосна яма, літ. «К» - будівля склад, № 1-5 огорожа, внаслідок придбання такого майна на аукціоні з примусової реалізації арештованого майна у межах виконавчого провадження НОМЕР_1.

Зазначене підтверджується Актом про проведені електронні торги від 16.09.2022 на підставі якого державним нотаріусом Першої білгород-дністровської нотаріальної контори Одеської області Садановим О. В. видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), зареєстровано в реєстрі №1434 та прийнято рішення від 12.10.2022 № 62112219.

Відповідно до пунктів 4, 8 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мін`юсту від 29.09.2016 №2831/5 після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів (пункт 4 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Натомість, судом встановлено, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13.02.2019 у справі № 757/7185/19-к, окрім накладення арешту на окреме нерухоме майно СПАТ «Україна», також заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з нерухомим майном, що належить СПАТ «Україна» - 03766292.

Як вбачається зі скріншоту з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про арешт № 30683643, що долучений Мін`юстом до додаткових пояснень, що надійшли на вимогу суду 11.06.2026, містить наступні дані:

- Вид обтяження: Арешт нерухомого майна.

- Зміст, характеристика обтяження: заборонити всім суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно: державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям, акредитованим суб`єктам; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях) окрім Міністерства юстиції України, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з нерухомим майном, що належить СПАТ «Україна» - 03766292.

- Опис предмета обтяження/Невизначене майно: все майно, що належить СПАТ «Україна» - 03766292.

Зазначений запис було внесено на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 13.02.2019 у справі № 757/7185/19-к державним реєстратором Комунального підприємства «Юридичний департамент реєстрації» Кротовою Світланою Олександрівною.

Таким чином, обтяження у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій (арешт №30683643, який скасовано відповідним рішенням від 29.12.2021 № 62645104) накладено на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 13.02.2019 у справі № 757/7185/19-к та стосувалась всього нерухомого майна, яке належить СПАТ «Україна», в тому числі і виробничих будівель МТФ №4.

Отже, доводи позивача про те, що ухвала Печерського районного суду міста Києва від 13.02.2019 у справі № 757/7185/19-к та арешт №30683643, який скасовано відповідним протиправним рішенням від 29.12.2021 № 62645104 не стосується виробничих будівель МТФ №4 є безпідставними.

З оскаржуваного наказу Мін`юсту (п. 6) вбачається, що внаслідок припинення арешту №30683643 на підставі рішення від 29.12.2021 № 62645104, яке нібито прийнято державним реєстратором Калинченко В. В., державним реєстратором Садановим О. В. прийнято рішення від 12.10.2022 № 65112219, яким зареєстровано перехід права власності на виробничі будівлі МТФ № 4, розташовані за адресою: Одеська обл., Татарбунарський р-н, с. Дивізія, вул. Садова, буд. 108, від СПАТ «Україна» до ФГ «Анаста».

Мін`юст в Наказі від 09.02.2023 виходить з того, що рішення від 29.12.2021 №62645104 прийняте за результатами розгляду заяв щодо інших об`єктів нерухомого майна, відмінних від тих, щодо яких прийняті оскаржувані рішення. Крім того, реєстраційні дії проведені за відсутності документів, що підтверджують факт виникнення, припинення арешту, іпотеки, заборони на об`єкти нерухомого майна.

Отже, Мін`юст констатував, що рішення від 29.12.2021 № 62645104 в частині припинення запису про арешт № 30683643 прийняті з порушеннями вимог статей 10, 18, 22, 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а відтак підлягає скасуванню, проти чого позивач не заперечує та Наказ від 09.02.2023 в цій частині не оскаржує.

ФГ «Анаста» стверджує, що Мін`юстом не враховано положення пункту 6 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в комплексі із пунктом 3 частини 4 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, підставами для відмови в державній реєстрації прав є: наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом (пункт 6 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону (пункт 3 частини 4 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Разом з тим, проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили (пункт 1 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Аналогічні приписи містяться в пункті 17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (скорочено - Порядок № 1127).

У розумінні статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших осіб, яких законом уповноважено накладати відповідну заборону (обмеження), або такі, що виникли з правочину.

Отже, наявність такого виду обтяження як «заборона вчинення реєстраційних дій в ДРРП з нерухомим майном» є підставою для зупинення проведення реєстраційних дій на підставі статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а отже приписи статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в даному випадку, не підлягають застосуванню та врахуванню судом.

За таких обставин, рішення від 12.10.2022 № 62112219 є незаконним, оскільки, прийняте всупереч пункту 1 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також пункту 17 Порядку № 1127, тобто прийняте за наявності підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію права власності, що державним реєстратором зроблено не було.

Суд також вважає обґрунтованими доводи відповідача-1, що без скасування рішення від 12.10.2022 № 62112219 неможливо було поновити права скаржника (неможливо скасувати рішення про припинення обтяження, якщо було вчинено подальші реєстраційні дії).

Отже, Мін`юст, здійснивши перевірку відомостей з реєстрів та повно і всебічно встановивши обставини, якими обґрунтовано Скаргу від 26.01.2023, керуючись підпунктом 5 пункту 9 Порядку № 1128, належним чином встановив, що рішення від 12.10.2022 № 62112219, прийняте державним нотаріусом Садановим О.В., за яким було зареєстровано перехід права власності на виробничі будівлі МТФ № 4, розташовані за адресою: Одеська обл., Татарбунарський р-н, с. Дивізія, вул. Садова, буд. 108, від СПАТ «Україна» до ФГ «Анаста» підлягало скасуванню як похідне від рішення від 29.12.2021 № 62645104 в частині припинення запису про арешт № 30683643.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2017 між ФГ «Анаста» (покупець) та ТОВ «Агроінвестгруп» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу майна, що складається із 159/100 часток, належних продавцю виробничих будівель МТФ №4.

Цього ж дня, між ФГ «Анаста» та СПАТ «Україна» укладено договір поділу виробничих будівель МТФ №4, що є спільною частковою власністю (ФГ «Анаста» належить 159/1000 часток таких будівель, а СПАТ 2Україна 841/1000).

Отже, ФГ «Анаста» як співвласник виробничих будівель МТФ №4 на праві спільної часткової власності, не міг не знати про наявність ухвали Печерського районного суду міста Києва від 13.02.2019 у справі № 757/7185/19-к, якою заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з нерухомим майном, що належить СПАТ «Україна» - 03766292.

За обставин вище встановленого, суд не вбачає підстав для висновку про порушення Наказом від 09.02.2023 гарантованого статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на мирне володіння майном,

Твердження позивача про порушення Мін`юстом пункту 10 Порядку №1128 під час розгляду Скарги від 26.01.2026, судом також відхиляються, оскільки розгляд зазначеної скарги здійснено відповідачем-1 у порядку передбаченому абзацом другим пункту 8 Порядку № 1128.

Згідно абзацу другого пункту 8 Порядку №1128 - у разі наявності очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, наявності очевидних підстав для залишення скарги у сфері державної реєстрації без розгляду по суті, визначених Законами України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а також повідомлень державних реєстраторів про виявлені ними факти використання їх ідентифікаторів доступу до реєстрів іншими особами розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом на підставі службової записки посадової особи Мін`юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її комісією.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2023 у справі №910/18193/21 дійшов висновку, що Порядок №1128 та Закон про державну реєстрацію не містять переліку та критеріїв оцінки віднесення правопорушень у сфері державної реєстрації до очевидних, тому наявність підстав для віднесення конкретного правопорушення до категорії очевидних оцінюється безпосередньо Мін`юстом під час розгляду скарги в силу наявності дискреційних повноважень.

Вказане свідчить про те, що саме Мін`юст, отримавши скаргу на реєстраційні дії та встановивши очевидні порушення закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, здійснює її розгляд невідкладно без розгляду її колегіально (пункт 130 постанови Верховного суду від 21.06.2023 у справі №910/2529/22).

У даному випадку, до відзиву відповідачем-1 було додано службову записку №409-33.1.1-23 від 08.02.2023 підписану посадовими особами Мін`юсту, а саме: директором департаменту (керівником офісу) Офісу протидії рейдерству Віктором Дубовиком, заступником директора департаменту Оленою Антонюк, заступником директора департаменту (керівника офісу) - начальником Управління Іваном Кородюком, заступником начальника управління - начальником відділу Анастасією Книжник, заступником начальника управління - начальником відділу Олегом Лук`янчиковим, заступником начальника відділу Софією Ковальчук, головним спеціалістом Анастасією Ткаченко та погоджену першим заступником Міністра юстиції України Євгенієм Горовцем.

Згідно змісту службової записки №409-33.1.1-23 від 08.02.2023 було рекомендовано, зокрема, згідно абзацу другого пункту 8 Порядку №1128 розглянути Скаргу від 26.01.2023 невідкладно без розгляду її колегіально (тобто без повідомлення заінтересованих осіб) та задовольнити.

За обставин вище встановленого, суд вважає, що Наказ від 09.02.2023 прийнятий в межах та згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», а також Порядку №1128, у зв`язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог суд покладає понесені судові витрати позивача на останнього.

Відповідачі про понесення ним судових витрат суду не повідомляв.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Фермерського господарства «Анаста» - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.07.2026.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких