Ухвала суду № 138499965, 27.07.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

27 липня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/871/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді Сікорської Н.А.,

розглядаючи заяву про забезпечення позову у справі

за позовом: Заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новоборівської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валки - Ільменіт"

про стягнення 7678334,45 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Коростишівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Новоборівської селищної ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валки Ільменіт» про стягнення 7678334,45 грн. заборгованості за договорами оренди земельних ділянок та договором про встановлення земельного сервітуту, розірвання договору про встановлення земельного сервітуту від 01.02.2022р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1821183000:05:001:1552 площею 7,8027 га та зобов`язання відповідача повернути зазначену земельну ділянку Новоборівській селищній раді.

23.07.2026р. до суду від заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову, в якій прокурор просить накласти арешт на належні ТОВ «Валки Ільменіт» два трактори марки «Беларус-82.1», майновий комплекс фабрики первинного збагачення пісків, нежитлове приміщення та комплекс фабрики первинного збагачення пісків.

Заява мотивована тим, що після ухвалення Господарським судом Житомирської області рішення у справі № 906/938/25 про стягнення з відповідача заборгованості за користування земельними ділянками, у останнього утворилася нова заборгованість у сумі 7678334,45 грн. Крім того, заявник зазначає про припинення дії спеціального дозволу на користування надрами, низьку платоспроможність відповідача, а також вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки відповідач має можливість у будь-який момент розпорядитися належним йому майном.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову та навести обставини, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі №910/3704/21).

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Дослідивши доводи заявника, суд встановив, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову прокурор обґрунтовує значним розміром заявленої до стягнення заборгованості, наявністю рішення Господарського суду Житомирської області про стягнення з відповідача заборгованості за користування земельними ділянками, припиненням дії спеціального дозволу на користування надрами, а також посиланням на відомості відкритих джерел щодо низької платоспроможності відповідача. Крім того, прокурор зазначає, що відповідач може у будь-який момент розпорядитися належним йому майном, що ускладнить виконання можливого рішення суду.

Разом з тим наведені у заяві обставини самі по собі не свідчать про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що на момент виконання рішення суду майно відповідача може зникнути.

Зокрема, прокурором не надано доказів вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на відчуження належного йому майна, його приховування, передачу третім особам, припинення господарської діяльності, ліквідацію юридичної особи чи інших дій, які б свідчили про існування реальної, а не гіпотетичної загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

Посилання заявника на наявність у відповідача попередньої заборгованості та інформацію з відкритих джерел щодо його платоспроможності не можуть самі по собі свідчити про існування підстав для застосування такого виняткового заходу процесуального примусу як забезпечення позову, оскільки не підтверджують вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на уникнення виконання можливого судового рішення.

При цьому суд звертає увагу, що прокурор просить накласти арешт на два транспортні засоби та три об`єкти нерухомого майна відповідача, однак не наводить відомостей щодо їх вартості, що позбавляє суд можливості перевірити співмірність заявленого заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами відповідно до вимог частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, наведені у заяві доводи зводяться до припущення про можливість розпорядження відповідачем належним йому майном у майбутньому, що саме по собі не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Враховуючи принципи розумності, обґрунтованості, співмірності та необхідності забезпечення балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 136, 137, 140, 232-235 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Коростишівській окружній прокуратурі у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

1 - в справу