Рішення № 138499899, 27.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026м. ДніпроСправа № 904/2755/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/2755/26

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДС-СЕК`ЮРІТІ"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОМАЙН ІНЖИНІРИНГ"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДС-СЕК`ЮРІТІ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОМАЙН ІНЖИНІРИНГ" (далі - відповідач) про стягнення 272.836,00 грн основної заборгованості.

Судові витрати (судовий збір за подачу позову та витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 20.000,00 грн) позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2755/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026.

Ухвалою від 18.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

Через відділ документального забезпечення 20.05.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, виявлених судом.

Ухвалою від 21.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Щодо повідомлення відповідача.

Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу на адресу: Україна, 50071, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул.Глазового Павла, будинок 15б (трек-номер R 06810 582505 0).

Кореспонденцію суду отримав представник відповідача 11.06.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

З довідки про доставку електронного листа вбачається доставку до електронного кабінету відповідача ухвали про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі 21.05.2026 о 16:52.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.

Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідачу(ам) в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву тривав до 05.06.2026.

Станом на дату винесення рішення відзив відповідачем не надано.

Суддя Дупляк С.А. з 18.07.2026 по 26.07.2026 перебував у відпустці, у зв`язку з чим рішення ухвалено 27.07.2026.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

30.06.2025 між позивачем та відповідачем було укладено договір №08/25 про надання послуг з охорони об`єкта (далі - договір).

Починаючи з жовтня 2025 року відповідач допустив виникнення заборгованості за надані охоронні послуги. З цього приводу неодноразово проводилися телефонні переговори з керівництвом відповідача, під час яких останні запевняли про намір здійснити оплату та погасити заборгованість.

Станом на 01.12.2025 сума заборгованості становила 94.395,00 грн.

30.12.2025 відповідач частково погасив заборгованість, перерахувавши на рахунок позивача 49.875,00 грн за послуги, надані у жовтні 2025 року. Надалі відповідач не вжив належних заходів для повного погашення заборгованості, у зв`язку з чим її розмір продовжував зростати.

31.12.2026 позивачем було направлено відповідачу письмове повідомлення (лист №87), в якому зазначалося про наявність заборгованості та попереджалося, що у разі її непогашення позивач буде змушений вжити заходів щодо розірвання договору у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань. Після отримання вказаного листа, 17.04.2026, відповідач здійснив ще один платіж, перерахувавши на рахунок позивача 44.520,00 грн за послуги, надані у листопаді 2025 року.

У період з грудня 2025 року до квітня 2026 року включно сторонами щомісячно підписувалися акти виконаних робіт відповідно до умов договору. У зазначених актах підтверджено, що боку відповідача відсутні будь-які претензії чи зауваження до якості та обсягу наданих послуг.

Таким чином на початок травня 2026 року загальна сума заборгованості становить 272.836,00 грн, що підтверджується підписаними актами здачі-приймання виконаних робіт а саме:

за грудень 2025 року: акт №071 від 31.12.2025 на суму 47.940,00 грн; акт №073 від 31.12.2025 на суму 1.000,00 грн; рахунок №65 від 31.12.2025 на суму 48.940,00 грн;

за січень 2026 року: акт №08 від 31.01.2026 на суму 59.364,00 грн; акт №09 від 31.01.2026 на суму 1.200,00 грн; рахунок №6 від 31.01.2026 на суму 60.564,00 грн;

за лютий 2026 року: акт №017 від 28.02.2026 на суму 53.856,00 грн; акт №018 від 28.02.2026 на суму 1.200,00 грн; рахунок №13 від 28.02.2026 на суму 55.056,00 грн;

за березень 2026 року: акт №024 від 31.03.2026 на суму 62.118,00 грн; акт №025 від 31.03.2026 на суму 1.200,00 грн; рахунок №19 від 31.03.2026 на суму 63.318,00 грн;

за квітень 2026 року: акт №031 від 22.04.2026 на суму 44.958,00 грн; рахунок №19 від 22.04.2026 на суму 44.958,00 грн.

Разом: 272.836,00 грн.

Позивач звернув увагу суду, що заборгованість у розмірі 272.836,00 грн є визнаною відповідачем, що підтверджується підписаним 22.04.2026 актом звіряння взаємних розрахунків за договором.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; надання послуг; настання строку оплати; повної/часткової оплати; наявності/відсутності заборгованості.

Суд встановив, що 30.06.2025 між позивачем (далі позивач, виконавець) та відповідачем (далі відповідач, замовник) був укладений договір №08/25 на виконання послуги з охорони об`єкта (далі - договір), відповідно до п. 1.1 умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати послуги з охорони об`єкту за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Електрична, будинок 1, відповідно до Дислокації (додаток №1 до договору) та майна, що знаходиться в ньому (далі - об`єкт).

Обов`язковою умовою на час укладення та здійснення договору є наявність y «замовника» повноважень на володіння (користування) «об`єктом» (у формі права власності, права на повне господарське відання, оперативне управління, оренда, лізинг, доручення тощо), відсутність у «замовника» не вирішених в судовому порядку господарських (майнових) суперечок щодо «об`єкта», відомості про що надаються «виконавцю» в завіреній «замовником» письмовій формі.

Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна послуг за цим договором визначається сторонами на підставі протоколу договірної ціни, що додається (додаток №2 до договору).

У період дії договору сторони неодноразово вносили зміни шляхом укладення додаткових угод, а саме:

19.08.2025 у додатковій угоді №1 до договору сторони досягли згоди змінити строк дії договору (п. 9.1 договору), а саме цей договір набуває чинності з моменту виставлення наряду «виконавця», а саме з 30.06.2025, про що складається двосторонній акт. Договір укладається строком до 31.10.2025 включно. Інші умови договору не змінювалися.

08.10.2025 у додатковій угоді №2 до договору сторони досягли згоди змінити строк дії договору (п. 9.1 договору), а саме цей договір набуває чинності з моменту виставлення наряду «виконавця», а саме з 30.06.2025, про що складається двосторонній акт. Договір укладається строком до 30.11.2025 включно. Інші умови договору не змінювалися.

17.11.2025 у додатковій угоді №3 до договору сторони досягли згоди змінити строк дії договору (п. 9.1 договору), а саме цей договір набуває чинності з моменту виставлення наряду «виконавця», а саме з 30.06.2025, про що складається двосторонній акт. Договір укладається строком до 31.12.2025 року включно. Інші умови договору не змінювалися.

10.12.2025 у додатковій угоді №4 до договору сторони досягли згоди змінити строк дії договору (п. 9.1 договору), а саме цей договір набуває чинності з моменту виставлення наряду «виконавця», а саме з 30.06.2025, про що складається двосторонній акт. Договір укладається строком до 28.02.2026 включно. Інші умови договору не змінювалися.

12.02.2026 у додатковій угоді №6 до договору сторони досягли згоди змінити строк дії договору (п. 9.1 договору), а саме цей договір набуває чинності з моменту виставлення наряду «виконавця», а саме з 30.06.2025, про що складається двосторонній акт. Договір укладається строком до 30.04.2026 включно. Інші умови договору не змінювалися.

21.04.2026 у додатковій угоді №7 до договору сторони досягли згоди змінити строк дії договору (п. 9.1 договору), а саме цей договір набуває чинності з моменту виставлення наряду «виконавця», а саме з 30.06.2025, про що складається двосторонній акт. Договір укладається строком до 22.04.2026 включно, про що склали відповідний двосторонній акт зняття об`єкту з під охорони, відповідно до якого 22.04.2026 о 08 годин 00 хвилин всі пости виконавця знято з об`єкту, який охоронявся.

30.06.2025 між позивачем та відповідачем складено акт про початок надання послуг, а саме виконавець починає надавати послуги з охорони відповідно до Дислокації з 30.06.2025 о 00 годин 00 хвилин, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1.

22.04.2026 між позивачем та відповідачем складено акт зняття об`єкту з-під охорони, відповідно до умов якого 22.04.2026 о 08:00 годині всі пости виконавця знято з об`єкту, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Електрична, будинок 1. Даний акт зняття об`єкту з-під охорони є невід`ємною частиною договору №08/25 від 30.06.2025 на виконання послуги з охорони об`єкта.

Надання послуг на загальну суму 272.836,00 грн підтверджується підписаними актами здачі-приймання виконаних робіт, а саме:

за грудень 2025 року: акт №071 від 31.12.2025 на суму 47.940,00 грн; акт №073 від 31.12.2025 на суму 1.000,00 грн; рахунок №65 від 31.12.2025 на суму 48.940,00 грн;

за січень 2026 року: акт №08 від 31.01.2026 на суму 59.364,00 грн; акт №09 від 31.01.2026 на суму 1.200,00 грн; рахунок №6 від 31.01.2026 на суму 60.564,00 грн;

за лютий 2026 року: акт №017 від 28.02.2026 на суму 53.856,00 грн; акт №018 від 28.02.2026 на суму 1.200,00 грн; рахунок №13 від 28.02.2026 на суму 55.056,00 грн;

за березень 2026 року: акт №024 від 31.03.2026 на суму 62.118,00 грн; акт №025 від 31.03.2026 на суму 1.200,00 грн; рахунок №19 від 31.03.2026 на суму 63.318,00 грн;

за квітень 2026 року: акт №031 від 22.04.2026 на суму 44.958,00 грн; рахунок №19 від 22.04.2026 на суму 44.958,00 грн.

Між сторонами підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з грудня 2025 року до квітня 2026 року включно на суму 272.836,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 31.03.2026 за №87, у якому просив відповідача у 10-денний термін розглянути можливість погашення заборгованості (або частково) та надати відповідь щодо подальших дій. Лист позивача був залишений без відповіді та задоволення.

Наведені обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 272.836,00 грн основної заборгованості.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Отже двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору виконавець бере на себе обов`язок надати послуги в установлених обсягах, належної якості і, водночас, споживач зобов`язується прийняти та оплатити послуги з охорони.

Відповідно до п. 2.2 договору оплата за послуги охорони відповідно до визначених тарифів та кількості годин здійснюється щомісячно на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та наданих виконавцем рахунків до 05 числа наступного місяця.

Згідно з п. 2.2.1 акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за надані послуги підписується сторонами в останній день поточного місяця, а також по закінченні строку дії цього договору, один екземпляр якого замовник повертає виконавцю протягом 3-х робочих днів. У цей же строк замовник має право надати виконавцю свої заперечення щодо підписання акту.

Послуги вважаються наданими у повному обсязі з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання робіт (надання послуг).

Між сторонами без зауважень та заперечень підписано акти здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 272.836,00 грн, а саме:

за грудень 2025 року: акт №071 від 31.12.2025 на суму 47.940,00 грн; акт №073 від 31.12.2025 на суму 1.000,00 грн; рахунок №65 від 31.12.2025 на суму 48.940,00 грн;

за січень 2026 року: акт №08 від 31.01.2026 на суму 59.364,00 грн; акт №09 від 31.01.2026 на суму 1.200,00 грн; рахунок №6 від 31.01.2026 на суму 60.564,00 грн;

за лютий 2026 року: акт №017 від 28.02.2026 на суму 53.856,00 грн; акт №018 від 28.02.2026 на суму 1.200,00 грн; рахунок №13 від 28.02.2026 на суму 55.056,00 грн;

за березень 2026 року: акт №024 від 31.03.2026 на суму 62.118,00 грн; акт №025 від 31.03.2026 на суму 1.200,00 грн; рахунок №19 від 31.03.2026 на суму 63.318,00 грн;

за квітень 2026 року: акт №031 від 22.04.2026 на суму 44.958,00 грн; рахунок №19 від 22.04.2026 на суму 44.958,00 грн.

Строк оплати наданих послуг є таким, що настав.

Докази оплати послуг до справи не долучені.

Між сторонами підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з грудня 2025 року до квітня 2026 року включно на суму 272.836,00 грн.

Суд враховує, що акт звірки взаємних розрахунків не є майновою дією боржника, не свідчить про проведення певної господарської операції; сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом; акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами (Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №910/9004/13, 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17, від 23.09.2021 у справі №910/866/20).

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.12.2020 у справі №916/499/20.

Такі висновки підтримав Верховний Суд у постанові від 09.06.2026 у справі №910/14613/24 (п. 57, 58).

Таким чином позовна вимога про стягнення 272.836,00 грн основної заборгованості визнається обґрунтованою, документально доведеною і такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати

23.04.2026 між позивачем (далі - позивач, клієнт) та адвокатом Абусовою Катериною Юріївною (далі - адвокат) був укладений договір №01/04-26 про надання правової допомоги (далі - договір), відповідно до п. 1.1 умов якого адвокат зобов`язується за завданням клієнта надавати клієнту правову допомогу (далі - послуги), а клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору.

Під послугами у цьому договорі розуміється таке:

адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу, що включає:

1) вивчення та правовий аналіз договору №08/25 від 30.06.2025 про надання послуг з охорони об`єкта, укладений між позивачем та відповідачем, а також можливих ризиків;

2) надання правової консультації щодо правової позиції клієнта, відповідно до договору №08/25 від 30.06.2025 про надання послуг з охорони об`єкта, укладеного між позивачем та відповідачем, перспектив вирішення спору та рекомендацій щодо подальших дій;

3) підготовка необхідних процесуальних документів, у тому числі позовної заяви, додатків до неї, а також здійснення відповідних розрахунків (суми заборгованості, штрафних санкцій тощо - за наявності), відповідно до договору №08/25 від 30.06.2025 про надання послуг з охорони об`єкта, укладеного між позивачем та відповідачем;

4) подання позовної заяви в інтересах клієнта до Господарського суду Дніпропетровської області щодо заборгованості за договором №08/25 від 30.06.2025 про надання послуг з охорони об`єкта, укладеного між позивачем та відповідачем;

5) представництво інтересів клієнта в Господарському суді Дніпропетровської області під час судового засідання.

У пункті 3.2 договору визначено, що розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами у додатку №1 до цього договору. При визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний адвокату для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду адвоката у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката.

Цей договір, в силу п. 9.1, вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє по 31.12.2027.

Додаток №1 до договору визначає розмір гонорару та порядок його оплати, а саме:

1) вивчення та правовий аналіз договору №08/25 від 30.06.2025 про надання послуг з охорони об`єкта, укладений між позивачем та відповідачем, а також можливих ризиків 6.600,00 грн;

2) надання правової консультації щодо правової позиції клієнта, відповідно до договору №08/25 від 30.06.2025 про надання послуг з охорони об`єкта, укладеного між позивачем та відповідачем, перспектив вирішення спору та рекомендацій щодо подальших дій 2.100,00 грн;

3) підготовка необхідних процесуальних документів, у тому числі позовної заяви, додатків до неї, а також здійснення відповідних розрахунків (суми заборгованості, штрафних санкцій тощо - за наявності), відповідно до договору №08/25 від 30.06.2025 про надання послуг з охорони об`єкта, укладеного між позивачем та відповідачем 10.800,00 грн;

4) подання позовної заяви в інтересах клієнта до Господарського суду Дніпропетровської області щодо заборгованості за договором №08/25 від 30.06.2025 про надання послуг з охорони об`єкта, укладеного між позивачем та відповідачем - 500,00 грн;

5) представництво інтересів клієнта в Господарському суді Дніпропетровської області під час судового засідання.

Разом 20.000,00 грн.

До справи долучено видатковий касовий ордер від 27.04.2026 на суму 10.000,00 грн.

Повноваження адвоката позивача підтверджуються ордером серії АЕ №1497302 від 23.04.2026.

Оцінюючи правові відносини позивача з адвокатом, суд доходить таких висновків.

Статтею 15 ГПК України регламентовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.11.2021 у справі №914/1945/19, від 23.11.2021 у справі №873/126/21).

Дослідивши надані позивачем докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує такі критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: категорію справи, обсяг виконаної роботи під час розгляду справи, відшукання доказів на підтвердження заперечень. Також суд враховує, що вивчення та правовий аналіз договору №08/25 від 30.06.2025 про надання послуг з охорони об`єкта, укладений між позивачем та відповідачем, а також можливих ризиків 6.600,00 грн, надання правової консультації щодо правової позиції клієнта, відповідно до договору №08/25 від 30.06.2025 про надання послуг з охорони об`єкта, укладеного між позивачем та відповідачем, перспектив вирішення спору та рекомендацій щодо подальших дій 2.100,00 грн, підготовка необхідних процесуальних документів, у тому числі позовної заяви, додатків до неї, а також здійснення відповідних розрахунків (суми заборгованості, штрафних санкцій тощо - за наявності), відповідно до договору №08/25 від 30.06.2025 про надання послуг з охорони об`єкта, укладеного між позивачем та відповідачем 10.800,00 грн, подання позовної заяви в інтересах клієнта до Господарського суду Дніпропетровської області щодо заборгованості за договором №08/25 від 30.06.2025 про надання послуг з охорони об`єкта, укладеного між позивачем та відповідачем - 500,00 грн, охоплюються послугою підготовки та оформлення позовної заяви до суду, вартість якої сторони договору про надання правової допомоги визначили у сумі 10.800,00 грн. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у постановах від 25.08.2025 у справі №924/1334/23, від 02.07.2025 у справі №910/10776/24, від 01.07.2025 у справі №916/1986/24, від 13.05.2025 у справі №870/1/25, від 06.02.2025 у справі №904/4463/23 тощо.

Також суд виходить з того, що Верховний Суд неодноразово вказував, що послуги з вивчення позову (відзиву, апеляційної чи касаційної скарг тощо), аналізу актуальної судової практики та підготовки правової позиції у справі охоплюється послугою з підготовки позову (або відзиву, апеляційної чи касаційної скарг тощо) (зокрема у постанові Великої Палата Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/789/21, від 20.05.2024 у справі №910/14588/21, від 14.01.2025 у справі №914/1689/23).

Крім того, така послуга як підготовка додатків до позовної заяви не відноситься до послуг правничої допомоги, а витрати на неї не підлягають відшкодуванню як витрати на оплату правничої допомоги.

Верховний Суд неодноразово вказував, що підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів не є професійною правничою допомогою, оскільки такі дії не потребують спеціальних професійних знань/навичок; витрати, пов`язані з виготовленням (друком) копій, скануванням документів та іншими технічними операціями, не мають характеру самостійної юридичної послуги, а зазначені витрати є організаційно-технічним процесом, що є невід`ємною частиною надання адвокатом правничої допомоги клієнту, відтак їх виокремлення у складі витрат на професійну правничу допомогу є недоцільним (зокрема у постановах від 11.12.2025 у справі №910/10798/23, від 16.01.2024 року у cправі №903/87/23).

Отже суд визнає обґрунтованим розмір витрат позивача на оплату професійної правової допомоги у сумі 10.800,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви (у розмірі 4.092,54 грн) та витрати на професійну правничу допомогу (10.800,00 грн) покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОМАЙН ІНЖИНІРИНГ" (Україна, 50071, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул.Глазового Павла, будинок 15б; ідентифікаційний код 37065299) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДС-СЕК`ЮРІТІ" (Україна, 50027, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул.Соборності, будинок 35; ідентифікаційний код 43381916) 272.836,00 грн (двісті сімдесят дві тисячі вісімсот тридцять шість грн 00 к.) заборгованості, 4.092,54 грн (чотири тисячі дев`яносто дві грн 54 к.) судового збору, 10.800,00 грн (десять тисяч вісімсот грн 00 к.) витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк