Рішення № 138499889, 27.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026м. ДніпроСправа № 904/2768/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/2768/26

за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АГРАРНИЙ ФОНД"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ХЛІБНИЙ КРАЙ ПРИВІЛЬНЕ"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АГРАРНИЙ ФОНД" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ХЛІБНИЙ КРАЙ ПРИВІЛЬНЕ" (далі - відповідач) про стягнення 12.351,58 грн пені.

Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2768/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026.

Ухвалою від 18.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

Через систему "Електронний суд" 20.05.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків разом із доказами усунення недоліків позовної заяви, виявлених судом.

Ухвалою від 21.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Щодо повідомлення відповідача.

Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу на адресу: Україна, 52405, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище Надіївка, вул.Шосейна, будинок 1 (трек-номер R 06810 582502 5).

Кореспонденцію суду отримав представник відповідача 06.06.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

З довідки про доставку електронного листа вбачається доставку до електронного кабінету відповідача ухвали про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі 21.05.2026 о 16:52.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.

Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідачу(ам) в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву тривав до 05.06.2026.

Станом на дату винесення рішення відзив відповідачем не надано.

Суддя Дупляк С.А. з 18.07.2026 по 26.07.2026 перебував у відпустці, у зв`язку з чим рішення ухвалено 27.07.2026.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Між позивачем (далі позивач, покупець) та відповідачем (далі відповідач, продавець) було укладено такі договори:

договір купівлі-продажу борошна від 20.03.2023 №20-03/2023, з урахуванням специфікації №1) на загальну суму 4.310.180,93 грн;

договір купівлі-продажу борошна від 21.03.2023 №21-03/2023, з урахуванням специфікації №1) на загальну суму 1.520.220,00 грн;

договір купівлі-продажу продуктів переробки від 23.03.2023 №23-03/2023, з урахуванням специфікації №1) на загальну суму 410.388,86 грн (далі спільно - договори).

Відповідач здійснив повний розрахунок за договорами з порушенням строків оплати, чим допустив прострочення виконання грошового зобов`язання.

За неналежне виконання договірних зобов`язань позивач нарахував пеню, передбачену розділом 8 договорів. Станом на 11.02.2025 сума заборгованості з пені за договорами складала 102.351,58 грн.

11.02.2025 на адресу позивача надійшов лист відповідача від 11.02.2025 №2, у якому відповідач визнав нараховану пеню та надав гарантії її оплати за графіком: починаючи з березня 2025 року - щомісячні платежі у розмірі 20.000,00 грн до повного погашення заборгованості.

Незважаючи на надані гарантії, відповідач здійснив лише часткову оплату пені, і непогашений залишок пені станом на 18.02.2026 складає 12.351,58 грн.

Станом на дату подання цієї позовної заяви заборгованість у розмірі 12.351,58 грн відповідачем не погашена.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладання договорів; поставки товарів; настання строку оплати товарів; оплати товарів; прострочення оплати товарів; правомірності нарахування пені; повної/часткової оплати пені з боку відповідача.

Суд встановив, що 20.03.2023 між позивачем (далі позивач, продавець) та відповідачем (далі відповідач, покупець) був укладений договір купівлі-продажу борошна №20-03/2023 (далі договір від 20.03.2023), відповідно до п. 1.1 умов якого продавець зобов`язується надати у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності (борошно), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності.

Строк дії договору, відповідно до п. 7.2, розпочинається з моменту набрання чинності та припиняється 31.12.2023, але не в будь-якому разі діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до специфікації №1 до договору від 20.03.2023 загальна вартість товарно-матеріальних цінностей становить 4.310.180,93 грн, у тому числі ПДВ 718.363,49 грн.

21.03.2023 між позивачем (далі позивач, продавець) та відповідачем (далі відповідач, покупець) був укладений договір купівлі-продажу борошна №21-03/2023 (далі договір від 21.03.2023), відповідно до п. 1.1 умов якого продавець зобов`язується надати у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності (борошно), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності.

Строк дії договору, відповідно до п. 7.2, розпочинається з моменту набрання чинності та припиняється 31.12.2023, але не в будь-якому разі діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до специфікації №1 до договору від 21.03.2023 загальна вартість товарно-матеріальних цінностей становить 1.520.220,00 грн, у тому числі ПДВ 718.363,49 грн.

23.03.2023 між позивачем (далі позивач, продавець) та відповідачем (далі відповідач, покупець) був укладений договір купівлі-продажу продуктів переробки №23-03/2023 (далі договір від 23.03.2023), відповідно до п. 1.1 умов якого продавець зобов`язується надати у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності (борошно), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності.

Строк дії договору, відповідно до п. 7.2, розпочинається з моменту набрання чинності та припиняється 31.12.2023, але не в будь-якому разі діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до специфікації №1 до договору від 23.03.2023 загальна вартість товарно-матеріальних цінностей становить 410.388,86 грн, у тому числі ПДВ 68.398,14 грн.

До справи долучено докази сплати ТМЦ, а саме: платіжна інструкція від 31.03.2023 на суму 2.000.000,00 грн; платіжна інструкція від 31.03.2023 на суму 600.000,00 грн; платіжна інструкція від 31.03.2023 на суму 700.000,00 грн; платіжна інструкція від 31.03.2023 на суму 700.000,00 грн; платіжна інструкція від 05.04.2023 на суму 310.180,93 грн; платіжна інструкція від 12.04.2023 на суму 57.653,13 грн; платіжна інструкція від 13.04.2023 на суму 150.000,00 грн; платіжна інструкція від 19.04.2023 на суму 200.000,00 грн; платіжна інструкція від 26.04.2023 на суму 20.604,00 грн; платіжна інструкція від 27.04.2023 на суму 435.500,00 грн; платіжна інструкція від 27.04.2023 на суму 368.025,60 грн; платіжна інструкція від 03.05.2023 на суму 744.860,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 05.05.2023 у якому позивач визнав, що станом на 04.05.2023 відповідач здійснив повний розрахунок за отриманий по трьом договорам товар.

Водночас позивач застосував до відповідача штрафні санкції (пеню), визначені п. 8.3 договорів, та вимагав сплатити пеню у розмірі 102.351,75 грн.

З повторною вимогою сплатити пеню у розмірі 102.351,75 грн позивач звернувся до відповідача у листі від 10.02.2025.

Відповідач у листі від 11.02.2025 підтвердив факт укладення спірних договорів та визнав наявність заборгованості з пені, яка становить 102.351,58 грн згідно з п. 8.3 договорів. Також відповідач запропонував позивачу графік погашення пені починаючи з березня 2025 року по 20.000,00 грн щомісячно.

У листі від 17.02.2025 позивач погодив графік погашення пені таким чином: у лютому 2025 року 35.000,00 грн; у березні 2025 року 35.000,00 грн; у квітні 2025 року 32.351,58 грн.

Разом із цим, у листі від 13.08.2025 позивач визнав часткову сплату пені і залишок заборгованості з пені у сумі 22.351,58 грн.

Позивач долучив до справи докази сплати пені, а саме платіжні інструкції: від 13.03.2025 на суму 35.000,00 грн; від 24.04.2025 на суму 15.000,00 грн; від 21.05.2025 на суму 15.000,00 грн; від 23.05.2025 на суму 15.000,00 грн.

24.03.2026 позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити залишок заборгованості з пені у розмірі 12.351,58 грн. В якості доказів направлення вимоги на адресу відповідача позивач долучив до справи лист з описом вкладення, фіскальний чек від 24.03.2026 та накладну.

Оскільки вимога позивача про сплату залишку пені у розмірі 12.351,58 грн залишена відповідачем без відповіді та задоволення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 12.351,58 грн пені.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оцінивши зміст договорів, господарський суд встановив, що сторонами погоджено їх істотні умови.

Договори підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договори у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсними.

Таким чином укладені між сторонами договори є дійсним, укладеними належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладені між сторонами договори від 20.03.2023, від 21.03.2023 та від 23.03.2023 за своєю правовою природою є договорами поставки.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У пункті 3.2 договорів визначено, що покупець зобов`язується до 27.03.2023 (включно) здійснити повний розрахунок з продавцем в безготівковій формі у гривнях шляхом перерахування покупцем продавцю вартості ТМЦ зазначених у специфікації (додаток №1 до договору).

До справи долучено докази сплати ТМЦ, а саме: платіжна інструкція від 31.03.2023 на суму 2.000.000,00 грн; платіжна інструкція від 31.03.2023 на суму 600.000,00 грн; платіжна інструкція від 31.03.2023 на суму 700.000,00 грн; платіжна інструкція від 31.03.2023 на суму 700.000,00 грн; платіжна інструкція від 05.04.2023 на суму 310.180,93 грн; платіжна інструкція від 12.04.2023 на суму 57.653,13 грн; платіжна інструкція від 13.04.2023 на суму 150.000,00 грн; платіжна інструкція від 19.04.2023 на суму 200.000,00 грн; платіжна інструкція від 26.04.2023 на суму 20.604,00 грн; платіжна інструкція від 27.04.2023 на суму 435.500,00 грн; платіжна інструкція від 27.04.2023 на суму 368.025,60 грн; платіжна інструкція від 03.05.2023 на суму 744.860,00 грн.

З огляду на долучені до справи платіжні доручення та умови п. 3.2 договорів вбачається порушення строків здійснення повного розрахунку з боку відповідача за отримані від позивача ТМЦ.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ч. 3).

Відповідно до п. 8.3 договорів у разі невиконання умов оплати за ТМЦ згідно п. 3.1 3.2 договорів, покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період її обчислення, від вартості ТМЦ оплата яких прострочена, за кожен день прострочення.

Суд встановив, що позивач звернувся до відповідача з листом від 05.05.2023 у якому позивач визнав, що станом на 04.05.2023 відповідач здійснив повний розрахунок за отриманий по трьом договорам товар.

Водночас позивач застосував до відповідача штрафні санкції (пеню), визначені п. 8.3 договорів, та вимагав сплатити пеню у розмірі 102.351,75 грн.

У листі від 10.02.2025 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою сплатити пеню у розмірі 102.351,75 грн.

Відповідач у листі від 11.02.2025 підтвердив факт укладення спірних договорів та визнав наявність заборгованості з пені, яка становить 102.351,58 грн згідно з п. 8.3 договорів. Також відповідач запропонував позивачу графік погашення пені починаючи з березня 2025 року по 20.000,00 грн щомісячно.

У листі від 17.02.2025 позивач погодив графік погашення пені таким чином: у лютому 2025 року 35.000,00 грн; у березні 2025 року 35.000,00 грн; у квітні 2025 року 32.351,58 грн.

Разом із цим, у листі від 13.08.2025 позивач визнав часткову сплату пені і залишок заборгованості з пені у сумі 22.351,58 грн.

Позивач долучив до справи докази сплати пені, а саме платіжні інструкції: від 13.03.2025 на суму 35.000,00 грн; від 24.04.2025 на суму 15.000,00 грн; від 21.05.2025 на суму 15.000,00 грн; від 23.05.2025 на суму 15.000,00 грн.

24.03.2026 позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити залишок заборгованості з пені у розмірі 12.351,58 грн. В якості доказів направлення вимоги на адресу відповідача позивач долучив до справи лист з описом вкладення, фіскальний чек від 24.03.2026 та накладну.

Вказана вимога позивача відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Дослідивши наявні у справі докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ХЛІБНИЙ КРАЙ ПРИВІЛЬНЕ" (Україна, 52405, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище Надіївка, вул. Шосейна, будинок 1; ідентифікаційний код 44761437) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АГРАРНИЙ ФОНД" (Україна, 03151, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОЧАКІВСЬКА/ПРОВУЛОК ОЧАКІВСЬКИЙ, будинок 5/6; ідентифікаційний код 38926880) 12.351,58 грн (дванадцять тисяч триста п`ятдесят одну грн 58 к.) пені, 2.662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк