Рішення № 138499877, 24.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2026м. ДніпроСправа № 904/3039/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо-комерційне підприємство "Газінвест", м. Дніпро

про стягнення пені у розмірі 895 494,03 грн. та штрафу у розмірі 471 455,54 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо-комерційне підприємство "Газінвест" про стягнення пені у розмірі 895 494,03 грн. та штрафу у розмірі 471 455,54 грн.

Ухвалою суду від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/3039/26 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо-комерційне підприємство "Газінвест" (надалі - підрядник) було укладено договір про закупівлю послуг № 4600009329 від 07.05.2024 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов`язується на свій ризик, надати послуги: Послуги зі встановлення електричного обладнання (ремонт засобів електрохімзахисту Богородчанського ЛВУМГ, Бібрського ЛВУМГ, Закарпатського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів і технічної документації (які з урахуванням ч. 1 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями) є послугами, а, відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, є роботами (надалі - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору, склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток № 1), Договірною ціною (Додаток № 2) та Графіком виконання робіт (Додаток № 3), які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно з Договірною ціною (Додаток № 2) становить 12 588 000 грн., в тому числі ПДВ 20% 2 098 000 грн.

Пунктом 6.1 договору визначено, що замовник допускає підрядника на об`єкт (зазначений в п. 4.5 договору) для виконання робіт згідно з п.п. 7.1.1 договору.

Позивач вказав, що на виконання п. 6.1 договору підрядник надав замовнику заяви № 08474-24 від 05.08.2024 та № 08475-24 від 08.08.2024 про допуск бригади підрядника на об`єкт з метою виконання робіт.

Відповідно до п. 4.1 договору, підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 270 календарних днів з дати укладання цього договору.

Згідно з п. 4.2 договору, підрядник зобов`язується виконати роботи з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (додаток № 3).

Так, за твердженням позивача, відповідно до погодженого сторонами графіку виконання робіт:

- ремонт засобів ЕХЗ в межах обслуговування Закарпатського ЛВУМГ мав бути виконаний у строк 90 календарних днів з дати укладання договору;

- ремонт засобів ЕХЗ в межах обслуговування Бібрського ЛВУМГ мав бути виконаний у строк 150 календарних днів з дати укладання договору;

- ремонт засобів ЕХЗ в межах обслуговування Богородчанського ЛВУМГ мав бути виконаний у строк 270 календарних днів з дати укладання договору.

При цьому, в строк виконання робіт не враховуються місяці січень та лютий (у випадку припадання робіт на цей період строк виконання робіт автоматично продовжується на 60 календарних днів). Роботи виконуються в межах строку дії договору.

Пунктом 4.4 договору визначено, що датою закінчення виконання підрядником робіт за договором вважається дата підписання сторонами акту про завершення виконання робіт.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.

За розрахунком позивача, з урахуванням п.п. 4.1, 4.2 договору та Графіку виконання робіт (Додаток 3), ремонт засобів ЕХЗ в межах обслуговування Богородчанського ЛВУМГ мав бути виконаний підрядником у строк до 02.04.2025 включно.

Однак, підрядник, за твердженням позивача, порушив свої договірні зобов`язання та виконав ремонт засобів ЕХЗ в межах обслуговування Богородчанського ЛВУМГ з порушенням встановлених строків, що підтверджується:

- актом приймання виконаних робіт № 207 від 30.06.2025 на суму 2 237 504,04 грн.;

- актом приймання виконаних робіт № 228 від 25.08.2025 на суму 2 053 829,68 грн.;

- актом приймання виконаних робіт № 230 від 25.08.2025 на суму 6 882,76 грн.;

- актом приймання виконаних робіт № 231 від 25.08.2025 на суму 11 012,40 грн.;

- актом приймання виконаних робіт № 229 від 15.09.2025 на суму 1 722 434,95 грн.;

- актом приймання виконаних робіт № 232 від 15.09.2025 на суму 703 415,26 грн.

Згідно з п. 11.2.1 договору, у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток № 3), виконання робіт не у повному обсязі, до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% відсотка вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 відсотків вартості несвоєчасно виконаних робіт.

На підставі п. 11.2.1 договору позивач, за порушення відповідачем строків виконання ремонту засобів ЕХЗ в межах обслуговування Богородчанського ЛВУМГ, нарахував відповідачу пеню у розмірі 895 494,03 грн. за загальний період з 03.04.2025 по 14.09.2025 та штраф у розмірі 471 455,54 грн.

Позивач заперечив проти поданого відповідачем клопотання про зменшення заявленого до стягнення розміру штрафних санкцій.

Позивач зауважив, що, як зазначено у позовній заяві, при виконанні господарських зобов`язань за договором 07.05.2024 № 4600009329 ТОВ НВКП «Газінвест» було допущено прострочення виконання Робіт.

Отже, позивач наполягає на тому, що між фактом прострочення виконання робіт (їх окремих етапів) і застосуванням до боржника штрафних санкції наявний причинно-наслідковий зв`язок, а тому позивач у даному випадку діє виключно виходячи з положень Договору, статей 549 та 623 Цивільного кодексу України.

Позивач вказав, що співставивши у відсотковому співвідношенні розмір ціни Договору та сукупний розмір штрафних санкцій, нараховані позивачем штрафні санкції є співмірними (адекватними) із ціною договору та не перевищують її у зв`язку з чим правові підстави для застосування статті 551 ЦК України відсутні.

Також позивач зазначив, що право на неустойку, відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Позивач зауважив, що розмір штрафних санкцій - 1 366 949,57 грн. не є великим у порівнянні із ціною Договору від 07.05.2024 № 4600009329, яка становить 12 588 000,00 грн.

Позивач вказав, що вперше підрядник звернувся до змовника із заявою про надання доступу до об`єкта для виконання робіт по договору 05.08.2024, що підтверджується заявою № 08474-24 (вх. №7404ВХ-24-230 від 07.08.2024), тобто майже через 3 місяці після укладення договору.

Таким чином, за твердженням позивача, відповідач фактично приступив до виконання робіт за Договором майже через 3,5 місяці після укладення Договору.

Позивач послався на п. 1.4 Додатку 1 до Договору, яким передбачено, що обсяги і місце виконання робіт можуть коригуватись (змінюватись) за умови письмового погодження Сторонами із врахуванням особливостей умов експлуатації об`єкта Замовника.

Позивач звернув увагу на те, що докази про невідповідність групи ґрунту датовані 19.05.2025 (протокол лабораторних випробувань великоуламкових порід № 25/05) та 20.05.2025 (акт невідповідності групи ґрунтів). Тобто вже після граничного строку виконання робіт по договору та спливу граничного строку виконання робіт, зазначеного в п. 4.1. Договору.

Отже, позивач вважає, що належним чином виконав усі покладені на нього договором обов`язки, вжив усіх залежних від нього заходів, необхідних для своєчасного та належного виконання підрядником договірних зобов`язань.

Представник ТОВ «Оператор ГТС України» наполягає на тому, що відповідачем не наведено доводів та не надано належних і допустимих доказів, які підтверджували б наявність виняткових випадків, які надають право суду застосувати положення частини 3 статті 551 ЦК України.

Також позивач стверджує, що ТОВ «Оператор ГТС України» є підприємством критичної інфраструктури та, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 ТОВ «Оператор ГТС України», є підприємством, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави. З метою забезпечення функціонування газотранспортної системи, яка належить на праві власності державі Україна, ТОВ «Оператор ГТС України» за власні кошти постійно здійснює проведення ремонтів, пов`язаних із ліквідацією наслідків бойових дій, з метою не допущення припинення транспортування природного газу як для замовників, які здійснюють свою господарську діяльність на території України.

З огляду на вказане, представник ТОВ «Оператор ГТС України» наголошує на відсутності правових підстав для задоволення клопотання ТОВ НВКП «Газінвест» про зменшення розміру пені та штрафу на 99 %.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав до суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідач наполягає на тому, що затримка у виконанні робіт із ремонту засобів електрохімзахисту в межах обслуговування Богородчанського ЛВУМГ спричинена форс-мажорними обставинами, а також у зв`язку із наданням позивачем недостовірних вихідних даних, необхідних для належного виконання робіт за Договором.

Так, відповідач зазначив, що договір про закупівлю послуг № 4600009329 від 07 травня 2024 року укладався сторонами в межах процедури публічної закупівлі UА-2024-03-07-007762-а.

Відповідач вказав, що на виконання зазначених вимог Закону України «Про публічні закупівлі» замовник оприлюднив технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі «Послуги зі встановлення електричного обладнання (Ремонт засобів електрохімзахисту Богородчанського ЛВУМГ, Бібрського ЛВУМГ, Закарпатського ЛВУМГ)», які розміщені у Електронній системі публічних закупівель Prozorro.

Відповідач зауважив, що у зазначеній технічній специфікації вказано, що роботи із ремонту засобів електрохімзахисту Богородчанського ЛВУМГ будуть проводитися у ґрунтах 5 групи.

Відповідач наполягає на тому, що надання замовником підряднику достовірної інформації щодо типу ґрунтів на об`єкті є принципово важливим, оскільки надає останньому можливість визначити засоби, необхідні для виконання робіт, а також оцінити час, необхідний на виконання робіт та їхню вартість.

Однак, за твердженням відповідача, в ході виконання робіт, передбачених договором, останній встановив, що надана замовником інформація щодо групи ґрунтів не відповідає дійсності. Зокрема, усі об`єкти за договором, які знаходилися в межах Богородчанського ЛВУМГ відносяться до 7 групи ґрунтів, а не до 5 групи, що стало підставою для виникнення затримки із виконання робіт на зазначених об`єктах.

Відповідач зазначив, що після повідомлення підрядником замовника про невідповідність групи ґрунтів сторонами було скликано робочу нараду з метою узгодження строків та графіку умов виконання робіт за Договором. За результатом проведення робочої наради сторонами було складено та підписано Протокол № 1 від 15 квітня 2025 року, де письмово повідомлено Замовника, що причиною затримки робіт є невідповідність фактичних геологічних умов об`єкта тим, що були зазначені у вихідному технічному завданні.

За твердженням відповідача, зазначене фактично призвело до підвищеного використання ресурсів - потребу у використанні додаткової кількості бурильних доліт, які не завжди наявні на ринку та швидке зношення бурильного вузла.

Відповідач зауважив, що позивач у Протоколі № 1 не заперечував факт невідповідності ґрунтів умовам Договору та натомість зазначив, що Підряднику необхідно залучити додаткову техніку для скорочення термінів буріння.

Зазначеним, на думку відповідача, позивач фактично підтвердив надання недостовірної інформації як в межах процедури публічної закупівлі UА-2024-03-07-007762-а, так і під час укладання договору. Однак, замість сприяння підряднику у вирішенні проблемної ситуації, замовник лише зазначив про необхідність залучення додаткових сил та засобів для виконання договору.

Відповідач вказав, що, 19 травня 2025 року науково-дослідною геотехнічною лабораторією Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче технічне підприємство «Геологічні Технології» було відібрано проби порід на об`єктах УКЗ № 81, УКЗ № 110, УКЗ №113, УКЗ № 114 та УКЗ № 115 згідно з пунктом 2 Додатку № 1 до Договору та складено Протокол № 25/06 від 19 травня 2025 року, яким підтверджено, що ґрунти на вищезазначених об`єктах відносяться до 7 групи (щільно гравійно-галечникові відклади, цементовані піски, скельні породи).

Також, як зауважив відповідач, 20 травня 2025 року було складено Акт про невідповідність групи ґрунтів.

На переконання відповідача, ним було вжито усіх належних заходів з метою виконання своїх обов`язків за договором, не зважаючи на надання позивачем недостовірної інформації (прострочення кредитора). Саме невідповідність інформації щодо типів ґрунтів і стало основною причиною затримки із виконання робіт із ремонту засобів електрохімзахисту Богородчанського ЛВУМГ.

Отже, на думку відповідача, враховуючи, що порушення строків виконання робіт із ремонту засобів електрохімзахисту Богородчанського ЛВУМГ настало не з вини підрядника, то правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Крім того, відповідач повідомив, що в ході виконання робіт за договором у нього виникли форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які унеможливили своєчасне виконання робіт за третім етапом (ремонт засобів електрохімзахисту в межах обслуговування Богородчанського ЛВУМГ).

Відповідач вказав, що, на виконання пункту 9.2. Договору, 02 квітня 2025 року листом №0304/25-3 повідомив позивача про настання у нього форс-мажорних обставин, зокрема: «знищення перевірених логістичних ланцюгів, істотною затримкою постачання матеріалів, комплектуючих та обладнання для ТОВ «НВКП «Газінвест», що стали перешкодою для здійснення виробничих процесів Товариства, нестабільною логістикою на митну територію України, виявленням істотної відмінності характеристик ґрунтів від технічного завдання, всі зазначені вище непередбачувані та невідворотні обставини суттєво вплинули на господарську діяльність Товариства та об`єктивно унеможливлюють своєчасне виконання (завершення виконання) договірних зобов`язань».

Згодом, 01 травня 2025 року відповідач, за його твердженням, листом № 0105/25-1 повідомив позивача про продовження дії форс-мажорних обставин та про звернення до Торгово-промислової палати України/уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати з метою засвідчення та підтвердження виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії.

Відповідач зазначив, що, відповідно до Сертифікату № 3200-25-1079 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого 26 червня 2025 року Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою, засвідчено наступні форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): «виявлення істотної відмінності характеристик ґрунтів від технічного завдання, мобілізація працівників та їх відмова у виконані робіт, знищення перевірених логістичних ланцюгів постачання, істотна затримка постачання матеріалів, комплектуючих та обладнання для ТОВ «НВКП «Газінвест», нестабільна логістика на митну територію України, що сукупно стало перешкодою для здійснення виробничих процесів та господарської діяльності товариства і унеможливило своєчасне виконання зобов`язань за укладеним договором».

Датою настання форс-мажорних обставин визначено 02 квітня 2025 року, а станом на 26 червня 2025 року вони продовжували діяти.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідач зазначає, що Позивач не поніс жодних збитків у зв`язку із несвоєчасним виконанням робіт за третім етапом Договору, а також просить суд врахувати наступні обставини, які мають істотне значення.

Відповідач вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничо-комерційне підприємство «Газінвест» є критично важливою компанією для економіки, що підтверджується Повідомленням № 20260313-52356 про внесення змін про компанію в Перелік компаній для бронювання військовозобов`язаних.

Крім того, відповідач зазначив, що листом № ТОВВИХ-24-14231 від 17 вересня 2024 року позивач направив відповідачу вимогу про сплату штрафних санкцій в розмірі 19 671,74 грн. у зв`язку із несвоєчасним ремонтом засобів ЕХЗ в межах обслуговування Закарпатського ЛВУМГ.

З метою виконання взятих на себе зобов`язань, а також враховуючи принцип добросовісності, відповідач зазначив, що сплатив зазначені штрафні санкції, що підтверджується Платіжною інструкцією № 925 від 17 вересня 2024 року.

Також, за твердженням відповідача, враховуючи, що договір укладався в межах процедур публічних закупівель, то розділом 12 договору сторони передбачили додаткове забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії.

Відповідач повідомив, що в забезпечення виконання договору, ним, як принципалом, було надано позивачу, як бенефіціару, банківську гарантію № 2559-24, видану 25 квітня 2024 року. Гарантом виступило Акціонерне товариство «Банк Альянс».

Надалі, як вказав відповідач, позивач звернувся до Банку-гаранта, а АТ «Банк Альянс», відповідно, повідомило відповідача про здійснення ним виплати гарантійного платежу за Банківською гарантією на користь бенефіціара на суму 629 400,00 грн.

В свою чергу, відповідач, за йог твердженням, на виконання зобов`язань за Банківською гарантією, компенсував Гаранту 629 400,00 грн. за Банківською гарантією, що підтверджується платіжною інструкцією № 2054 від 18 червня 2025 року.

Отже, станом на момент подання відзиву на позовну заяву, Позивач уже стягнув із Відповідача 629 400,00 грн. банківської гарантії, а тому, на думку відповідача, додаткове заявлення ним вимоги про стягнення 1 366 949,57 грн. штрафних санкцій із відповідача фактично незаконно збагачує замовника. Що суперечить правовій природі неустойки.

До того ж відповідач зауважив, що розмір штрафних санкцій значно перевищує розмір його прибутку за договором.

Відповідач зазначив, що Ппунктом 5.30. Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, визначено, що у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) враховується економічно обґрунтований прибуток, який планується отримати від виконання робіт на об`єкті будівництва, який не може перевищувати 15 % від суми прямих і загальновиробничих витрат.

Відповідач вказав, що, що додатком № 2 до Договору сторони узгодили договірну ціну ремонту засобів електрохімзахисту Богородчанського ЛВУМГ, Бібрського ЛВУМГ, Закарпатського ЛВУМГ, що здійснюється в 2024 році. Зазначеним додатком визначено, що прибуток підрядника за договором складає лише 180 664,77 грн.

В той же час, відповідач зауважив, що позивачем у цій справі заявлено до стягнення 1 366 949,57 грн., а також вже було стягнуто із Відповідача 19 671,74 грн. пені та 629 400,00 грн. банківської гарантії.

Вищезазначені суми, які у сукупності складають 2 016 021,31 грн. та в 11 разів перевищують розмір прибутку Відповідача за Договором, що, за твердженням відповідача, однозначно свідчить про неспівмірність та несправедливість заявлених позовних вимог у справі № 904/3039/26.

Відповідач наполягає на тому, що фактичне стягнення з нього зазначених сум може призвести до укладення господарської діяльності Підприємства, що є неприпустимим для критично важливих підприємств для економіки під час дії воєнного стану.

Відповідач вважає, що заявлені до стягнення позивачем штрафні санкції в розмірі 1 366 949,57 грн. фактично набули ознак каральної санкції, що суперечить загальним принципам цивільного права та є неприпустимим.

За наведених вище обставин відповідач заявив клопотання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки на 99%.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за договором про закупівлю послуг № 4600009329 від 07.05.2024 у розмірі 895 494,03 грн. та штрафу у розмірі 471 455,54 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки і якому обсязі відповідачем мали бути виконані роботи), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були виконані відповідачем роботи у встановлені строки, у якому обсязі), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо-комерційне підприємство "Газінвест" (надалі - підрядник) було укладено договір про закупівлю послуг № 4600009329 від 07.05.2024 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 13.1 договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє протягом 360 календарних днів з дати укладання. В частині гарантійних зобов`язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов`язується на свій ризик, надати послуги: Послуги зі встановлення електричного обладнання (ремонт засобів електрохімзахисту Богородчанського ЛВУМГ, Бібрського ЛВУМГ, Закарпатського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів і технічної документації (які з урахуванням ч. 1 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями) є послугами, а, відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, є роботами (надалі - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору, склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток № 1), Договірною ціною (Додаток № 2) та Графіком виконання робіт (Додаток № 3), які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно з Договірною ціною (Додаток № 2) становить 12 588 000 грн., в тому числі ПДВ 20% 2 098 000 грн.

Пунктом 6.1 договору визначено, що замовник допускає підрядника на об`єкт (зазначений в п. 4.5 договору) для виконання робіт згідно з п.п. 7.1.1 договору.

На виконання п. 6.1 договору підрядник надав замовнику заяви № 08474-24 від 05.08.2024 та № 08475-24 від 08.08.2024 про допуск бригади підрядника на об`єкт з метою виконання робіт.

Відповідно до п. 4.1 договору, підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 270 календарних днів з дати укладання цього договору.

Згідно з п. 4.2 договору, підрядник зобов`язується виконати роботи з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (додаток № 3).

Так, відповідно до погодженого сторонами графіку виконання робіт:

- ремонт засобів ЕХЗ в межах обслуговування Закарпатського ЛВУМГ мав бути виконаний у строк 90 календарних днів з дати укладання договору;

- ремонт засобів ЕХЗ в межах обслуговування Бібрського ЛВУМГ мав бути виконаний у строк 150 календарних днів з дати укладання договору;

- ремонт засобів ЕХЗ в межах обслуговування Богородчанського ЛВУМГ мав бути виконаний у строк 270 календарних днів з дати укладання договору.

При цьому, в строк виконання робіт не враховуються місяці січень та лютий (у випадку припадання робіт на цей період строк виконання робіт автоматично продовжується на 60 календарних днів). Роботи виконуються в межах строку дії договору.

Пунктом 4.4 договору визначено, що датою закінчення виконання підрядником робіт за договором вважається дата підписання сторонами акту про завершення виконання робіт.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням п.п. 4.1, 4.2 договору та Графіку виконання робіт (Додаток 3), ремонт засобів ЕХЗ в межах обслуговування Богородчанського ЛВУМГ мав бути виконаний підрядником у строк до 02.04.2025 включно.

Однак, підрядник порушив свої договірні зобов`язання та виконав ремонт засобів ЕХЗ в межах обслуговування Богородчанського ЛВУМГ з порушенням встановлених строків, що підтверджується:

- актом приймання виконаних робіт № 207 від 30.06.2025 на суму 2 237 504,04 грн.;

- актом приймання виконаних робіт № 228 від 25.08.2025 на суму 2 053 829,68 грн.;

- актом приймання виконаних робіт № 230 від 25.08.2025 на суму 6 882,76 грн.;

- актом приймання виконаних робіт № 231 від 25.08.2025 на суму 11 012,40 грн.;

- актом приймання виконаних робіт № 229 від 15.09.2025 на суму 1 722 434,95 грн.;

- актом приймання виконаних робіт № 232 від 15.09.2025 на суму 703 415,26 грн.

Згідно з п. 11.2.1 договору, у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток № 3), виконання робіт не у повному обсязі, до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% відсотка вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 відсотків вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі п. 11.2.1 договору позивач, за порушення відповідачем строків виконання ремонту засобів ЕХЗ в межах обслуговування Богородчанського ЛВУМГ, нарахував відповідачу пеню у розмірі 895 494,03 грн. за загальний період з 03.04.2025 по 14.09.2025 та штраф у розмірі 471 455,54 грн.

Перевіривши надані розрахунки пені та штрафу суд встановив, що вони виконані правильно, коректно враховують періоди прострочення та відповідають вимогам чинного законодавства.

А отже, позовні вимоги про стягнення пеню у розмірі 895 494,03 грн. та штрафу у розмірі 471 455,54 грн. є обґрунтованими.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає про таке.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

ЩОДО НАЯВНОСТІ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРУ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ.

Відповідач заявив клопотання про зменшення заявленого розміру штрафних санкцій на 99%.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Так, як не заперечується позивачем у цій справі, під час оголошення процедури публічної закупівлі UА-2024-03-07-007762-а замовником було вказано, що роботи із ремонту засобів електрохімзахисту Богородчанського ЛВУМГ будуть проводитися у ґрунтах 5 групи.

Однак, в ході виконання робіт, передбачених договором, було встановлено, що надана замовником інформація щодо групи ґрунтів не відповідає дійсності. Зокрема, усі об`єкти за договором, які знаходилися в межах Богородчанського ЛВУМГ відносяться до 7 групи ґрунтів.

Після повідомлення підрядником замовника про невідповідність групи ґрунтів сторонами було скликано робочу нараду з метою узгодження строків та графіку умов виконання робіт за Договором. За результатом проведення робочої наради сторонами було складено та підписано Протокол № 1 від 15 квітня 2025 року.

Замовником у Протоколі № 1 визначено, що Підряднику необхідно залучити додаткову техніку для скорочення термінів буріння.

Також, 19 травня 2025 року науково-дослідною геотехнічною лабораторією Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче технічне підприємство «Геологічні Технології» було відібрано проби порід на об`єктах УКЗ № 81, УКЗ № 110, УКЗ № 113, УКЗ № 114 та УКЗ №115 згідно з пунктом 2 Додатку № 1 до Договору та складено Протокол № 25/06 від 19 травня 2025 року, яким підтверджено, що ґрунти на вищезазначених об`єктах відносяться до 7 групи (щільно гравійно-галечникові відклади, цементовані піски, скельні породи).

За участю представників підрядника та ПП "Водник", 20 травня 2025 року було складено Акт про невідповідність групи ґрунтів на об`єкті.

Вочевидь, виявлена невідповідність групи ґрунтів на об`єкті заявленій у тендерній документації, призвела до підвищеного використання ресурсів - потреби у використанні додаткової техніки та більш швидкого її зношення.

Суд погоджується з позицією відповідача про те, що надання замовником підряднику достовірної інформації щодо типу ґрунтів на об`єкті є принципово важливим, оскільки надає останньому можливість визначити засоби, необхідні для виконання робіт, а також оцінити час, необхідний на виконання робіт та їхню вартість.

Крім того, слід зазначити, що, відповідно до Сертифікату № 3200-25-1079 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого 26 червня 2025 року Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою, засвідчено наступні форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): «виявлення істотної відмінності характеристик ґрунтів від технічного завдання, мобілізація працівників та їх відмова у виконані робіт, знищення перевірених логістичних ланцюгів постачання, істотна затримка постачання матеріалів, комплектуючих та обладнання для ТОВ «НВКП «Газінвест», нестабільна логістика на митну територію України, що сукупно стало перешкодою для здійснення виробничих процесів та господарської діяльності товариства і унеможливило своєчасне виконання зобов`язань за укладеним договором».

Датою настання форс-мажорних обставин визначено 02 квітня 2025 року, а станом на 26 червня 2025 року вони продовжували діяти.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 викладено правовий висновок про те, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між: інтересами боржника та кредитора.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка, у такому випадку, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.

В постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 січня 2024 року у cправі № 911/2269/22 зроблено правовий висновок про те, що обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує, у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

За умови відсутності у замовника будь-яких збитків внаслідок порушення підрядником строків виконання робіт, виникнення обставин під час виконання договору, які підрядник не міг передбачити, а також враховуючи наявність неузгодженості у діях обох сторін, стягнення з підрядника штрафних санкцій у повному розмірі суперечитиме засадам розумності та справедливості та матиме наслідком спотворення дійсного правового призначення штрафних санкцій. Оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання штрафні санкції, у цьому випадку, перетворюються на несправедливо непомірний тягар для відповідача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем.

Під час вирішення питання про зменшення заявленого розміру штрафних санкцій, судом, зокрема, враховано, що відповідач під час виконання умов договору намагався діяти добросовісно, маючи на меті виконання умов договору та задоволення потреб позивача. Зокрема, підрядником в повному обсязі виконано роботи за договором.

За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованих штрафу з 471 455,54 грн. до 47 145,55 грн. та пені з 895 494,03 грн. до 89 549,40 грн.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 4600009329 від 07.05.2024 з додатками (том 1, а.с. 17 - 55), актами приймання виконаних робіт (том 1, а.с. 56 - 109), довідками про вартість виконаних будівельних робіт (том 1, а.с. 110 - 120), актами перевірки якості та комплектності товарів, робіт та послуг (том 1, а.с. 121 - 135), актами про завершення робіт (том 1, а.с. 136 - 137), заявами підрядника (том 1, а.с. 138 - 139), дозволом № 0559.21.12 (том 1, а.с. 140), декларацією відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (том 1, а.с. 141 - 145), протоколами засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці (том 1, а.с. 146 - 161), проект виконання робіт (том 1, а.с. 162 - 186), наказами про службове відрядження; про призначення відповідальних осіб (том 1, а.с. 187 - 188, 194 - 195), листами та заявами підрядника (том 1, а.с. 189 - 193, 196 - 199, 235 - 240), листами замовника з додатками (том 1, а.с. 200 - 209, 241 - 246), дозволи на виконання робіт в охоронній зоні (том 1, а.с. 210 - 234), бухгалтерською довідкою від 21.03.2026 (том 2, а.с. 79), листуванням між сторонами (том 2, а.с. 80 - 91), претензією № 10 від 08.01.2025 з доказами направлення (том 2, а.с. 92 -93).

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться повідомленням від 01.05.2025 №0105/25-1 з доказами направлення (том 2, а.с. 48 - 49), звітом про результати проведення процедури закупівлі (том 2, а.с. 50 - 51), актом від 20.05.2025 (том 2, а.с. 52), повідомленням № 20260313-52356 (том 2, а.с. 56), сертифікатом про форс-мажорні обставини (том 2, а.с. 58 - 59), вимогою про сплату штрафних санкцій (том 2, а.с. 60), платіжною інструкцією (том 2, а.с. 61), протоколом лабораторних випробувань (том 2, а.с. 62), повідомленням від 02.04.2025 № 0304/25-3 з доказами направлення (том 2, а.с. 63 - 64), протоколом № 1 від 15.04.2025 (том 2, а.с. 65), витягом з веб-сайту youcontrol.com.ua (том 2, а.с. 99 - 106), фінансовою звітністю (том 2, а.с. 113 - 114).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, зменшивши розмір нарахованих штрафу з 471 455,54 грн. до 47 145,55 грн. та пені з 895 494,03 грн. до 89 549,40 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зменшити розмір нарахованих штрафу з 471 455,54 грн. до 47 145,55 грн. та пені з 895 494,03 грн. до 89 549,40 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо-комерційне підприємство "Газінвест" (ідентифікаційний код: 36839409; місцезнаходження: вул. Кільченська, 8, м. Дніпро, 49045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (місцезнаходження: пр. Любомира Гузара, 44, м. Київ, 03065; ідентифікаційний код: 42795490) пеню у розмірі 89 549,40 грн., штраф у розмірі 47 145,55 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 20 504,24 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 24.07.2026.

Суддя М.О. Ніколенко