Рішення № 138499834, 27.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (904/1935/26)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А., розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

за позовом позивача -1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

позивача - 2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

позивача - 3 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )

позивача - 4 ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 )

позивача -5 ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 )

позивача - 6 ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 )

позивача - 7 ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 )

позивача - 8 ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 )

позивача - 9 ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 )

позивача - 10 ОСОБА_10 ( АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_10 )

позивача - 11 ОСОБА_11 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_11 )

позивача - 12 ОСОБА_12 ( АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_12 )

позивача -13 ОСОБА_13 ( АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_13 )

до Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат"

про стягнення невиплаченої заробітної плати, індексації інфляції, компенсації за невикористані щорічні відпустки

в межах справи №904/2684/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙКЕРС КОНСАЛТІНГ", м. Київ

до боржника Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання банкрутом

СУТЬ СПОРУ:

08.04.2026 представник позивачів звернувся з колективним позовом до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення невиплаченої заробітної плати.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.04.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Примаку С.А. в межах справи про банкрутство №904/2684/25.

Ухвалою господарського суду від 09.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Зобов`язано Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду надати до господарського суду, щодо кожного з позивачів окремо довідки про: розмір середньої заробітної плати за місяць та за один день та за останні 12 місяців до березня 2026 року включно, розрахунок та розмір компенсації за невикористані відпустки в грошовому виразі станом на березень 2026 року; розмір виплаченої позивачам заробітної плати за кожен місяць з зазначенням дати таких виплат та кількості днів прострочення виплати; розмір заборгованості за кожен місяць з зазначенням кількості днів прострочення станом на 31.03.2026 року; копії заяв позивачів про виплату їм компенсації за щорічні невикористані відпустки. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

04.05.2026 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення.

11.06.2026 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду від 14.05.2026.

24.07.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивачів надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим правом на подання відзиву на позовну заяву.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

При цьому, такий розумний строк визначений у статті 248 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

ВСТАНОВИВ:

Відносно відповідача - Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" 09.06.2025 Господарським судом Дніпропетровської області відкрито провадження у справі про банкрутство № 904/2684/25, станом на теперішній час провадження у справі перебуває на стадії розпорядження майном.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на посаді посадових та службових осіб боржника.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Пунктом 8 ч.1 ст.20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі та зокрема, справи у спорах стягнення заробітної плати.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 перебувають у трудових відносинах із відповідачем - Акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат", що підтверджується відомостями трудових книжок долучених до матеріалів справи.

На день подання позову до суду з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та довідок відповідача розмір заборгованості із заробітної плати перед позивачками складає:

- ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати за період з липня - листопад 2025 року, січня - березень 2026 року включно в сумі 51 792,48 грн.,

- ОСОБА_2 заборгованість з заробітної плати за період з липня - листопад 2025 року, січня - березень 2026 року включно в сумі 69 781,67 грн.,

- ОСОБА_3 заборгованість з заробітної плати за період з липня - листопад 2025 року, січня - березень 2026 року включно в сумі 69 997,75 грн.,

- ОСОБА_4 заборгованість з заробітної плати за період з липня - листопад 2025 року, січня - березень 2026 року включно в сумі 67 479,67 грн.,

- ОСОБА_5 заборгованість з заробітної плати за період з липня - листопад 2025 року, січня - березень 2026 року включно в сумі 66 826,69 грн.,

- ОСОБА_6 заборгованість з заробітної плати за період з липня - листопад 2025 року, січня - березень 2026 року включно в сумі 66 796,71 грн.,

- ОСОБА_7 заборгованість з заробітної плати за період з липня - листопад 2025 року, січня - березень 2026 року включно в сумі 63 174,35 грн.,

- ОСОБА_8 заборгованість з заробітної плати за період з липня - листопад 2025 року, січня - березень 2026 року включно в сумі 52 870,74 грн.,

- ОСОБА_9 заборгованість з заробітної плати за період з липня - листопад 2025 року, січня - березень 2026 року включно в сумі 66 545,95 грн.,

- ОСОБА_10 заборгованість з заробітної плати за період з липня - листопад 2025 року, січня - березень року включно в сумі 59 752,58 грн.,

- ОСОБА_11 заборгованість з заробітної плати за період з липня - листопад 2025 року, січня - березень 2026 року включно в сумі 59 058,25 грн.,

- ОСОБА_12 заборгованість з заробітної плати за період з липня - листопад 2025 року, січня - березень 2026 року включно в сумі 60 290,07 грн.,

- ОСОБА_13 заборгованість з заробітної плати за період з липня - листопад 2025 року, січня - березень 2026 року включно в сумі 61 980,85 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

При цьому відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Питання у сфері трудових відносин регулюється положеннями Кодексу законів про працю України.

Згідно статті 2 КЗпП України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно частини 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно частини 1 статті 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Положенням ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 зазначила, що праву працівника на належну заробітну плату кореспондує обов`язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник у разі порушення законодавства про оплату праці має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Відповідно до наявних у матеріалах справи розрахункових листів позивачкам була нарахована, але не виплачена заробітна плата за липень 2025 - березень 2026.

При цьому доказів виплати указаної суми матеріали справи не містять.

Враховуючи той факт, що матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості по заробітній платі позивачкам, господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 щодо заборгованості з заробітної плати в сумі 51 792,48 грн., ОСОБА_2 щодо заборгованості з заробітної плати в сумі 69 781,67 грн., ОСОБА_3 щодо заборгованості з заробітної плати в сумі 69 997,75 грн., ОСОБА_4 щодо заборгованості з заробітної платив сумі 67 479,67 грн., ОСОБА_5 щодо заборгованості з заробітної плати в сумі 66 826,69 грн., ОСОБА_6 щодо заборгованості з заробітної плати в сумі 66 796,71 грн., ОСОБА_7 щодо заборгованості з заробітної плати в сумі 63 174,35 грн., ОСОБА_8 щодо заборгованості з заробітної платив сумі 52 870,74 грн., ОСОБА_9 щодо заборгованості з заробітної плати в сумі 66 545,95 грн., ОСОБА_10 щодо заборгованості з заробітної плати в сумі 59 752,58 грн., ОСОБА_11 щодо заборгованості з заробітної плати в сумі 59 058,25 грн., ОСОБА_12 щодо заборгованості з заробітної плати в сумі 60 290,07 грн., ОСОБА_13 щодо заборгованості з заробітної плати в сумі 61 980,85 грн.

Щодо компенсації за невикористані щорічні відпустки позивачок, суд зазначає наступне.

Відповідач заперечив проти задоволення вимог позивачок щодо стягнення компенсації за невикористані щорічні відпустки та зазначив, що відповідно до ст.12 Закону України "про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" №2136-IX від 15.03.2022 року та внесеними змінами - у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні за поточний робочій рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься па період після припинення або скасування воєнного стану.

Відповідно до ст. 24 Закону України " про відпустки" - основними умовами для нарахування та виплати компенсації невикористаних днів щорічної відпустки є звільнення працівника, або якщо під час роботи, лише за письмовою заявою працівника і лише частину щорічної відпустки.

Нарахування виплати компенсації за невикористані дні відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані дні відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023, проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

На переконання відповідача, на даний час підстави для нарахування компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та стосовно індексації "прострочення" виплати компенсації за невикористані дні відпустки відсутні.

Представник позивача заперечив проти заперечень відповідача, оскільки вони не відповідають вимогам діючого законодавства та є необґрунтованими.

Суд дослідивши наявні матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Нормами Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" визначено зокрема наступне.

Статтею 1 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" визначено, що цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану". На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Частиною 6 статті 6 встановлено, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої -п`ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України "Про відпустки".

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", у період дії воєнного стану роботодавець може ініціювати зупинення дії окремих положень колективного договору, які регулюють відносини, визначені цим Законом. Дія таких положень може бути зупинена тільки за взаємною згодою сторін колективного договору у порядку, визначеному цим колективним договором.

Статтею 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" встановлено, що у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік, Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати. У період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв`язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим цієї частини, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати (Приписи абзацу третього частини першої статті 12 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № З-р/2026 від 19.05.2026). У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини сьомої статті 79, частини п`ятої статті 80 Кодексу законів про працю України та частини п`ятої статті 11, частини другої статті 12 Закону України "Про відпустки" у період дії воєнного стану не застосовуються. У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки".

Приписи абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № З-р/2026 від 19.05.2026} другого речення абзацу другого частини першої та третього речення абзацу третього частини першої статті 12 цього Закону, які втрачають чинність з моменту використання днів відпусток, які були перенесені на період після припинення або скасування воєнного стану.

Частина 5 ст. 11 Закону України "Про відпустки" (У період дії воєнного стану не застосовуються норми частини п`ятої статті 11 згідно із Законом № 2136-ІХ від 15.03.2022 з урахуванням змін, внесених Законом №2352-ІХ від 01.07.2022) Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Частина 2 ст. 12 Закону України "Про відпустки" (У період дії воєнного стану не застосовуються норми частини другої статті 12 згідно із Законом № 2136-ІХ від 15.03.2022 з урахуванням змін, внесених Законом № 2352-ІХ від 01.07.2022) Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

В свою чергу за приписами ч. 1 ст. 16 КЗпП умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними. (Стаття 16 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 4617-10 від 24.01.83. № 5938-11 від 27.05.88. № 871-12 від 20.03.91: Законом № 3693-12 від 15.12.93).

Стаття 17 КЗпП визначає строк чинності колективного договору: колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у ньому. Після закінчення строку чинності колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором. Колективний договір зберігає чинність у разі зміни складу, структури, найменування роботодавця, від імені якого укладено цей договір. У разі зміни власника, реорганізації юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) умови колективного договору діють протягом строку, на який його укладено, але не більше одного року, якщо сторони не домовилися про інше. Колективний договір зберігає чинність протягом усього строку проведення ліквідації підприємства, установи, організації, закриття відокремлених підрозділів юридичної особи. На новоствореному підприємстві, в установі, організації колективний договір укладається за ініціативою однієї із сторін.

Крім того, в порушення вимог п. 5 Розділу І Колективного договору Наказом від 23.02.2024 №189 "Про надання відпусток тривалістю понад 24 календарних днів за поточний рік" визначено, що надання працівникам з 01.03.2024 року будь-яких видів відпустки понад щорічної основну відпустку, тривалістю 24 календарних днів здійснюється без збереження заробітної плати, (крім відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв`язку з усиновленням дитини, відпустки, що надаються громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, додаткову відпустку учасникам бойових дій, додаткової відпустки у разі смерті члена сім`ї або близького родича (подружжя, батьків, дітей, рідних брата або сестри) абз.1 пп. 18.4.1. Колективного договору АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" (п. 2 Наказу).

Однак, пп. 18.4.1 Колективного договору стосується лише додаткових відпусток у разі: смерті члена сім`ї або близького родича (подружжя, батьків, дітей, рідних брата або сестри) - 3 дні; батькам, діти яких ідуть до першого класу. Тобто на додаткові відпустки позивачів цей пункт наказу не поширюється.

Пунктом 3-м цього ж наказу визначено, що невикористані у період дії воєнного стану дні щорічних відпусток працівників АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ", тривалість яких становить більше 24 календарних днів, перенести на період після припинення або скасування воєнного стану.

Припис другого речення абзацу другого частини першої статті 12 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в тім, що він не забезпечує надання особам віком до вісімнадцяти років та особам з інвалідністю оплачуваної щорічної основної відпустки, мінімальна тривалість якої більше 24 календарних днів, згідно з Рішенням Конституційного Суду № З-р/2026 від 19.05.2026.

Пунктом 4-м наказу відповідача №189 визначено, що Невикористані дні інших видів відпусток (які можуть бути перенесені згідно законодавства) перенести на період після припинення або скасування воєнного стану. Невикористані дні таких відпусток в період дії військового стану надавати без збереження заробітної плати, згідно заяви про надання відпустки, та підтверджуючих документів.

Проте позивачки не просять надати їм відпустки, а вимагають виплатити їм компенсацію на підставі положень ч. 4 ст. 24 КЗпП дія якої не зупинена Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", оскільки в частині що стосується надання та оплати відпусток (окрім положення обчислення відпусток календарними днями) норми зазначеного закону мають не імперативний характер, а отже прийняття рішення щодо додаткових відпусток є дискреційними повноваженнями керівника відповідача, які в свою чергу обмежені умовами колективного договору, положеннями якого і врегульовані питання які стосуються додаткових відпусток.

Оскільки норми Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" не обмежують положення КЗпП в частині, що регулює питання колективного договору та положень ч. 4 ст. 24 Закону України "Про відпустки", тому лише одного наказу керівника відповідача недостатньо для прийняття рішень, зазначених в його наказу №189 виходячи з наступного.

За приписами п. 5. Розділу І Колективного договору, який регламентує порядок внесення змін та доповнень до договору, зміні в Колективний договір можуть бути внесені: 5.1. Зміни і доповнення до договору вносяться у разі потреби тільки за взаємною згодою сторін і в обов`язковому порядку у зв`язку зі змінами чинного законодавства, Генеральної, Галузевої угод з питань, що є предметом Колективного договору. 5.2. У випадку необхідності внесення змін чи доповнень до договору сторони письмово звертаються одна до одної, протягом 7-й днів вивчають проблему і при досягненні взаємозгоди приймають спільну постанову про їх внесення до договору. Спільні постанови за підписом представника Власника та уповноважених осіб Профспілок, щодо внесення змін та доповнень до Колективного договору є частиною Колективного договору. 5.3. Жодна зі сторін протягом дії договору не може в односторонньому порядку приймати рішення про зміну обов`язків за договором, внутрішніх нормативних актів комбінату, які є частиною цього договору або призупинити їх виконання. 5.4. Сторони зобов`язуються доводити положення договору до відома працівників, інформувати про внесені зміни та хід його реалізації.

В свою чергу згідно п. 2.1. Розділу І Колективного договору, договір укладено між представниками Власника ПАТ "Кривбасзалізрудком" в особі Голови Правління та Директора фінансового, з однієї сторони, та трудовим колективом, в особі виборних профспілкових органів: Первинної організації Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" та первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат", які створили спільний представницький орган (надалі за текстом - Профспілки), з іншої сторони.

Таким чином, на теперішній час діють положення пункту 11. Розділу II Колективного договору, яким встановлено наступне: 11.2. Надавати працівникам комбінату, зайнятим на роботах, пов`язаних з негативним впливом на здоров`я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України, щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівників в цих умовах (додаток № 2.1.). 11.3. Надавати щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, пропорційно фактично відпрацьованому часу в цих умовах, окремим категоріям працівників, робота яких пов`язана з нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров`я, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України (додаток № 2.1.). 11.4. Надавати працівникам комбінату додаткову щорічну відпустку за особливий характер праці (ненормований робочий день) тривалістю згідно зі "Списком професій та посад працівників з ненормованим робочим днем" (додаток № 2.2.).

Крім того, в порушення вимог ч. 2 ст. 3 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

На теперішній час відповідачем не надано доказів внесення змін у Колективний договір та доказів ознайомлення позивачів з наказом від 23.02.2024 №189 "Про надання відпусток тривалістю понад 24 календарних днів за поточний рік".

Тобто, відповідачу як роботодавцю законом не заборонено застосувати обмеження прав позивачів, але за умови внесення відповідних змін до Колективного договору чи за умови зупинена дія відповідних його положень, що на підприємстві відповідача зроблено не було.

За таких обставин суд вважає, що відсутні підстави для відмови у задоволенні позову в частині стягнення компенсації за невикористані відпустки.

Так, у позивачів наявна наступна кількість невикористаних днів щорічних відпусток, розмір компенсації станом на 23.02.2026 становить:

- ОСОБА_1 , з 01.11.2021 по 30.09.2022, використано 31 день, невикористані дні відпусток - 4 к.дн.; з 01.11.2022 по 30.09.2024, використано 36 днів, невикористані дні відпусток - 1 к.дн.; з 01.11.2023 по 30.09.2025, використано 26 днів, невикористані дні відпусток - 9 к.дн.; з 01.11.2024 по 30.09.2025, використано 24 дні, невикористані дні відпусток - 9 к.дн.; загалом 23 дні + 12042,83)/42)х23 = 13 235,92 грн;

- ОСОБА_2 , з 01.10.2020 по 01.10.2021, використано 35 днів, невикористані дні відпусток - 1 к.дн.; з 01.10.2021 по 01.10.2022, використано 31 день, невикористані дні відпусток - 4 к.дн.; з 01.10.2022 по 01.10.2024, використано 27 дні, невикористані дні відпусток - 8 к.дн.; з 01.10.2023 по 01.10.2025, використано 24 дні, невикористані дні відпусток - 11к.дн.; з 01.10.2024 по 01.10.2025, використано 24 дні, невикористані дні відпусток -10 к.дн.; загалом 34 дні ((20132,75 + 13794,3)/42)х34=27 464,75 грн;

- ОСОБА_3 , з 02.10.2021 по 01.10.2022, використано 31 день, невикористані дні відпусток - 4 к.дн.; з 02.10.2022 по 01.10.2024, використано 24 дні, невикористані дні відпусток - 11 к.дн.; з 02.10.2023 по 01.10.2025, використано 24 дні, невикористані дні відпусток - 11 к.дн.; з 02.10.2024 по 01.10.2025, використано 24 дні, невикористані дні відпусток - 11 к.дн.; загалом 37 днів ((13794,3+20118,52)742x37=29 875,58 грн;

- ОСОБА_4 , з 17.02.2020 по 16.02.2021, використано 35 днів, невикористані дні відпусток - 1 к.дн.; з 17.02.2021 по 16.02.2022, використано 26 днів, невикористані дні відпусток - 9 к.дн.; з 17.02.2022 по 16.02.2024, використано 29 дні, невикористані дні відпусток - 6 к.дн.; з 17.02.2023 по 16.02.2025, використано 24 дні, невикористані дні відпусток - 11 к.дн.; з 17.02.2024 по 16.02.2025, використано 24 дні, невикористані дні відпусток - 10 к.дн.; з 17.02.2025 по 16.02.2026, використано 24 дні, невикористані дні відпусток - 11к.дн.; загалом 48 дні ((13680,41 + 14217Д5)/42)х48=31 882,93 грн;

- ОСОБА_5 , з 23.04.2021 по 22.04.2022, використано 31 днів, невикористані дні відпусток - 4 к.дн.;з 23.04.2022 по 22.04.2023, використано 24 дні, невикористані дні відпусток - 9 к.дн.; з 23.04.2023 по 22.04.2024, використано 24 дні, невикористані дні відпусток - 9 к.дн.; з 23.04.2024 по 22.04.2025, використано 24 дні, невикористані дні відпусток - 11 к.дн.; загалом 33 днів ((20062,82 + 18399,60)/42)х33=30 220,47 грн;

- ОСОБА_6 , оскільки відповідач відмовив позивачки та її представнику у наданні інформації про: кількість днів не використаної відпустки, розрахунок компенсації та відомості про середню заробітну плату, позивачка за її підрахунками не використала 45 днів ((12930,89 + 13037,74)/42)х45=27 823,53 грн.

Натомість суд наголошує, що відповідачем була додана до суду довідка про залишок невикористаних днів відпусток, відповідно до якої залишок складає 21 к.дн. - основної, 9 к.дн. - додаткової), але суд не має права вийти за межі позовних вимог, тому суд приймає до уваги розрахунок позивача;

- ОСОБА_7 , з 15.11.2021 по 14.11.2022, використано 31 день, невикористані дні відпусток - 4 к.дн.; з 15.11.2022 по 14.11.2024, використано 31 день, невикористані дні відпусток - 11 к.дн.; з 15.11.2023 по 14.11.2025, використано ЗО днів, невикористані дні відпусток - 11 к.дн.; з 15.11.2024 по 14.11.2025, використано 24 дні, невикористані дні відпусток - 11 к.дн.; загалом 37 днів ((13908,09 + 14005,72)/42)х37=24 590,74 грн;

- ОСОБА_11 , з 27.11.2021 по 26.11.2022, використано 31 день, невикористані дні відпусток - 4 к.дн.; з 27.11.2022 по 26.11.2024, використано 31 день, невикористані дні відпусток - 4 к.дн.; з 27.11.2023 по 26.11.2025, використано 30 днів, невикористані дні відпусток - 5 к.дн.; з 27.11.2024 по 26.11.2025, використано 24 дні, невикористані дні відпусток -11 к.дн.; загалом 24 дні ((13 582,87 + 13 452,73)/42)х24=15 448,91 грн;

- ОСОБА_10 , з 03.05.2020 по 02.05.2021, використано 31 день, невикористані дні відпусток - 1 к.дн.; з 03.05.2021 по 02.05.2022, використано 31 день, невикористані дні відпусток - 4 к.дн.; з 03.05.2022 по 02.05.2023, використано 30 днів, невикористані дні відпусток - 11 к.дн.; з 03.05.2023 по 02.05.2024, використано 40 днів, невикористані дні відпусток -11 к.дн.; з 03.05.2024 по 02.05.2025, використано 24 дні, невикористані дні відпусток -11 к.дн.; загалом 38 днів ((12933,41 + 19706,09)/42)х38=29 530,98 грн;

- ОСОБА_9 , з 13.06.2023 по 12.06.2024, використано 24 дні, невикористані дні відпусток - 7 к.дн.; з 13.06.2024 по 12.06.2025, використано 24 дні, невикористані дні відпусток - 6 к.дн.; з 13.06.2024 по 12.06.2025, використано 24 дні, невикористані дні відпусток - 11 к.дн.; загалом 24 днів ((19962,57 + 12930,89)/42)х24=18 796,26 грн;

- ОСОБА_8 , з 13.12.2021 по 12.12.2022, використано 31 день, невикористані дні відпусток - 4 к.дн.; з 13.12.2023 по 12.12.2024, використано 29 днів, невикористані дні відпусток - 6 к.дн.; з 13.12.2024 по 12.12.2025, використано 24 дні, невикористані дні відпусток - 9 к.дн.; загалом 19 днів ((11944,27 + 12042,83)/42)х19 = 10 851,31 грн;

- ОСОБА_14 , з 30.01.2021 по 29.01.2022, використано 31 день, невикористані дні відпусток - 3 к.дн.; з 30.01.2022 по 29.01.2023, використано 30 днів, невикористані дні відпусток - 5 к.дн.; з 30.01.2023 по 29.01.2024, використано 37 днів, невикористані дні відпусток - 2 к.дн.; з 30.01.2024 по 29.01.2025, використано 28 днів, невикористані дні відпусток - 7 к.дн.; з 30.01.2025 по 29.01.2026, використано 24 дні, невикористані дні відпусток -11 к.дн.; загалом 28 днів ((9971,05+13128,97)/42)х28=15 400,01 грн;

- ОСОБА_13 , з 26.06.2020 по 27.06.2021, використано 31 день, невикористані дні відпусток - 4 к.дн.; з 26.06.2021 по 27.06.2022, використано 31 день, невикористані дні відпусток - 4 к.дн.; з 26.06.2022 по 27.06.2023, використано 30 днів, невикористані дні відпусток - 5 к.дн.; з 26.06.2023 по 27.06.2024, використано 40 днів, невикористані дні відпусток - 5 к.дн.; з 26.06.2024 по 27.06.2025, використано 24 дні, невикористані дні відпусток - 11 к.дн.; з 26.06.2024 по 23.02.2026, використано 12 дні, невикористані дні відпусток - 11 к.дн.; загалом 30 днів ((19146,15 + 13689,97)/42)х30=23 454,37 грн.

Також, слід наголосити, що доводи відповідача про те, що компенсація втрати частину доходу може бути нарахована лише в день виплати заборгованості по заробітній платі не заслуговує на увагу, оскільки Верховний Суд в наведених для прикладу відповідачем судових рішеннях обставини справ були відмінними від справи за цім колективним позовом до АТ "Кривбасзалізрудком", оскільки у наведених для прикладу справах грошові кошти, які підлягали виплаті по-перше не були заробітною платою, по-друге не були не тільки не виплачені, але не були і нараховані. Також у наведених відповідачем для прикладу справах, не було надано доказів відмови відповідачів у здійсненні нарахування індексації та її виплати, а також щомісячні виплати повинні були тривати далі.

Проте позивачам відповідач надав розрахункові листки, в яких відсутні нарахування індексації заробітних плат, які не були своєчасно виплачені, тобто фактично має місце відмова у такому нарахуванні та виплаті. Тому у відповідності до ст. 7 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", а тому суд вбачає підстави для задоволення вимог позивачів про стягнення індексації заробітних плат, а саме:

- ОСОБА_1 індексація інфляції у сумі 1 489,98 грн.,

- ОСОБА_2 індексація інфляції у сумі2 761,24 грн.,

- ОСОБА_3 індексація інфляції у сумі 1 450,33 грн.,

- ОСОБА_4 індексація інфляції у сумі 2 227,30 грн.,

- ОСОБА_5 індексація інфляції у сумі 1 848,65 грн.,

- ОСОБА_6 індексація інфляції у сумі 1 751,81 грн.,

- ОСОБА_7 індексація інфляції у сумі 1 911,71 грн.,

- ОСОБА_11 індексація інфляції у сумі 1 909,89 грн.,

- ОСОБА_10 індексація інфляції у сумі 1 531,60 грн.,

- ОСОБА_9 індексація інфляції у сумі 1 911,87грн.,

- ОСОБА_8 індексація інфляції у сумі 1 702,42 грн.,

- ОСОБА_12 індексація інфляції у сумі 2 338,61 грн.,

- ОСОБА_13 індексація інфляції у сумі 1 710,43 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 38 090,00 грн.

Згідно з ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Практична реалізація принципу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (з врахуванням правової позиції, викладеної Верховним Судом у Постанові від 08.12.2022 у справі №910/16564/21) відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Так, Позивачем на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу надано:

- Договір від 09.02.2026 про надання правничої допомоги, укладений між адвокатом Амельчишиним Олегом Валерійовичем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

Відповідно до абзаці 1, 2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначенні розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Верховний Суд в постанові від 14.11.2018 у справі №910/8682/18 зазначив, що необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

В Постанові від 16.11.2022 №870/9/21 викладена позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного суду: "20. Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі N826/1216/16). 21. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latia) за заявою N 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п. п. 79 і 112). 22. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268)....".

Водночас зміна суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можлива виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.06.2020 у справі №906/598/19.

Проаналізувавши детальний опис робіт, які відображені в Акті виконаних робіт, суд дійшов висновку, що відображена інформація про характер наданих адвокатом послуг відповідає документам і інформації, які містяться в матеріалах даної справи.

З урахуванням критеріїв співмірності витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу позивача у розмірі 38 090,00грн.

Щодо розподілу судових витрат, господарський суд зазначає наступне.

Згідно пп.1 п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за розгляд позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Позовна заява подана позивачем в електронній формі.

У відповідності до приписів п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору за розгляд позовних вимог в частині стягнення заробітної плати.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що звільнення позивача від сплати судового збору не звільняє відповідача від обов`язку, у разі задоволення позову, сплатити судовий збір в дохід державного бюджету України, в розмірі встановленому пп.1 п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", при цьому враховуючи загальний розмір задоволених позовних вимог.

За приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, в частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету України в іншій частині на користь позивача.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що позовні вимоги задоволено, керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України судовий збір по кожному позивачу у загальному розмірі 34 611,20 грн (2 662,40 грн * 13 вимог).

Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов позивачки - 1 ОСОБА_1 , позивачки -2 ОСОБА_2 , позивачки -3 ОСОБА_3 , позивачки - 4 ОСОБА_4 , позивачки -5 ОСОБА_5 , позивачки-6 ОСОБА_6 , позивачки - 7 ОСОБА_7 , позивачки - 8 ОСОБА_8 , позивачки - 9 ОСОБА_9 , позивачки - 10 ОСОБА_10 , позивачки - 11 ОСОБА_11 , позивачки - 12 ОСОБА_12 , позивачки -13 ОСОБА_13 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення невиплаченої заробітної плати, індексації інфляції, компенсації за невикористані щорічні відпустки - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; код ЄДРПОУ 00191307) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 51 792,48 грн- заборгованість з заробітної плати (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), 1 489,98 грн - індексації заробітної плати, 13 235,92 грн - компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі, 2 930,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; код ЄДРПОУ 00191307) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 69 781,67 грн - заборгованість з заробітної плати (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), 2 761,24 грн - індексації заробітної плати, 27 464,75 грн - компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі, 2 930,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; код ЄДРПОУ 00191307) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 69 997,75 грн - заборгованість з заробітної плати (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), 1 450,33 грн - індексації заробітної плати, 29 875,58 грн - компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі, 2 930,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; код ЄДРПОУ 00191307) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 67 479,67 грн - заборгованість з заробітної плати (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), 2 227,30 грн - індексації заробітної плати, 31 882,93 грн - компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі, 2 930,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; код ЄДРПОУ 00191307) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 66 826,69 грн - заборгованість з заробітної плати (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), 1 848,65 грн - індексації заробітної плати, 30 220,47 грн - компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі, 2 930,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; код ЄДРПОУ 00191307) на користь ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ) 66 796,71 грн - заборгованість з заробітної плати (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), 1 751,81 грн - індексації заробітної плати, 27 823,53 грн - компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі, 2 930,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; код ЄДРПОУ 00191307) на користь ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 ) 63 174,35 грн - заборгованість з заробітної плати (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), 1 911,71 грн - індексації заробітної плати, 24 590,74 грн - компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі, 2 930,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; код ЄДРПОУ 00191307) на користь ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 ) 52 870,74 грн - заборгованість з заробітної плати (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), 1 702,42 грн - індексації заробітної плати, 10 851,31 грн - компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі, 2 930,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; код ЄДРПОУ 00191307) на користь ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 ) 66 545,95 грн - заборгованість з заробітної плати (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), 1 911,87 грн - індексації заробітної плати, 18 786,26 грн - компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі, 2 930,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; код ЄДРПОУ 00191307) на користь ОСОБА_10 ( АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_10 ) 59 752,58 грн - заборгованість з заробітної плати (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), 1 531,60 грн - індексації заробітної плати, 29 530,98 грн - компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі, 2 930,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; код ЄДРПОУ 00191307) на користь Майдибури Ольги Сергіївни ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_11 ) 59 058,25 грн - заборгованість з заробітної плати (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), 1 909,89 грн - індексації заробітної плати, 15 448,91 грн - компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі, 2 930,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; код ЄДРПОУ 00191307) на користь ОСОБА_12 ( АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_12 ) 60 290,07 грн - заборгованість з заробітної плати (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), 2 338,61 грн - індексації заробітної плати, 15 400,01 грн - компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі, 2 930,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; код ЄДРПОУ 00191307) на користь ОСОБА_13 ( АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_13 ) 61 980,85 грн - заборгованість з заробітної плати (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), 1 710,43 грн - індексації заробітної плати, 23 454,37 грн - компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі, 2 930,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; код ЄДРПОУ 00191307) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 34 611,20 грн - судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 27.07.2026

Суддя С.А. Примак