Рішення № 138499756, 21.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026м. ДніпроСправа № 904/2019/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., за участю секретаря судового засідання Манастирного В.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ", 52405, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Надіївка, вул. Польова, буд.1/2, код ЄДРПОУ 20303576

про стягнення виплат по дивідендам

Представники сторін:

від позивача: Черкавський Юрій Сергійович, адвокат

від відповідача: Борисенко Владислав Анатолійович , адвокат

Задніпряний Анатолій Олегович, адвокат

СУТЬ СПОРУ :

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" про стягнення виплат по дивідендам у розмірі 1 384 000,00 грн, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2026 справу № 904/2019/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.05.2026 о 10:30год.

27.04.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність та передчасність. У відзиві відповідач зазначає, що рішенням загальних зборів учасників Товариства від 24.01.2022 вирішено нарахування частки дивідендів у розмірі 80 % від суми 8 650 000,00 грн в період звернення спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 , тобто даним рішенням визначено намір здійснити нарахування відповідної частини прибутку після звернення спадкоємців померлого учасника. Свідоцтво про право на спадщину, надане позивачем, не містить жодних відомостей щодо розподілу між спадкоємцями права на отримання дивідендів, а також не визначає розмір відповідної грошової вимоги кожного з них.

05.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивачки надійшла відповідь на відзив. Позивачка звертає увагу на те, що рішенням загальних зборів Товариства було визначено суми дивідендів, вказано порядок за якого Товариство повинно виплатити вказані кошти, визначено коло осіб, яким ці дивіденди мають бути перераховані - спадкоємці, що подали заяву, а тому таке рішення є рішенням про спрямування прибутку на виплату дивідендів, яким визначенні всі істотні умови для виплати дивідендів. Позивачка зазначає про звернення до ТОВ "Завод Полімердеталь" із заявою про виплату їй як спадкоємці частки дивідендів, але листом Товариства від 04.12.2025 було відмовлено у такій виплаті. Також були залишені без відповіді запити до Товариства від нотаріуса, у зв`язку з чим постановою приватного нотаріуса було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

15.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що позивачка на день прийняття рішення загальними зборами не була учасником Товариства, не мала частки у статутному капіталі Товариства, строк прийняття спадщини спадкоємцями померлого ОСОБА_3 на день проведення загальних зборів ще не сплив, тому рішення про виплату дивідендів позивачці не могло бути прийнято; нарахування дивідендів іншим учасникам Товариства ( ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ) було здійснено пропорційно до розміру саме їхніх часток у статутному капіталі Товариства, оскільки на день проведення загальних зборів вони були учасниками товариства та володіли частками у його статутному капіталі. Також відповідач звертає увагу, що позивачкою не було оскаржено дії приватного нотаріуса у відмові видачі свідоцтва про право на спадщину. водночас причиною такої відмови була відсутність належного підтвердження права позивачки на конкретну частку у спадковому майні. Посилання позивачки на постанову Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 916/4059/23 не є тотожними у спірних правовідносинах у справі № 904/2019/26, оскільки предметом спору у справі № 916/4059/23 була поведінка Товариства щодо учасника Товариства, якому за наявності визначених корпоративних прав та належного рішення органу управління створювались перешкоди, тоді як у даній справі між сторонами існує спір саме щодо обсягу та належності права вимоги позивачки.

18.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивачки надійшло клопотання про витребування доказів, в якому просить суд поновити строк на подання клопотання про витребування доказів та витребувати у приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Супруненко А.М. (Дніпропетровська область Дніпровський район, смт.Солоне, 52400, вул.Гагаріна, буд.23-А, прим.17) спадкову справу № 217/2021 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У підготовче засідання з`явилися представники позивачки та відповідача.

Представник позивачки у підготовчому засіданні підтримав своє клопотання про витребування доказів, представник відповідача не заперечував проти задоволення клопотання позивачки про витребування доказів та поновлення строку для його подання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2026 у справі № 904/2019/26 задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та поновлення процесуального строку на його подання, продовжено строк на подання клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Супруненко А.М. (Дніпропетровська область Дніпровський район, смт.Солоне, 52400, вул.Гагаріна, буд.23-А, прим.17) спадкову справу № 217/2021 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд підготовчого засідання на 24.06.2026 о 12 год 30 хв.

08.06.2026 до канцелярії суду від приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Супруненко А.М. надійшла копія спадкової справи № 217/2021.

15.06.2026 до канцелярії суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення, в яких зазначає, що позивачкою не доведено, що надання Товариством відповіді на запити нотаріуса саме по собі призвело б до встановлення її права на конкретну частку спірних дивідендів або до видачі їй свідоцтва про право на спадщину щодо такого майнового права.

22.06.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивачки надійшли додаткові пояснення у справі, в яких звертає увагу на те, що неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є, зокрема, підставою для відмови у її вчиненні, а тому вважає, що своїми діями відповідач перешкоджає позивачці в отриманні належного їй спадкового майна.

У підготовче засідання з`явилися представники позивачки та відповідача.

У підготовчому засіданні 24.06.2026 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 21.07.2026 о 12:00 год.

У судове засідання з`явилися представники позивачки та відповідача.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 21.07.2026 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" (далі - Товариство) від 11.10.2022, оформленого протоколом № 1/10-22, затверджено Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "АБВ-КОМБІ" в новій редакції.

Учасниками Товариства на момент державної реєстрації цього Статуту є :

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 (пункт 8.1. Статуту).

Відповідно до пункту 8.2. Статуту Учасники Товариства мають такі права:

8.2.1. брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства;

1) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства;

3) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Учасники Товариства зобов`язані дотримуватися статуту, виконувати рішення загальних зборів учасників Товариства (пункт 8.3. Статуту).

Розмір статутного капіталу Товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України (пункт 9.1. Статуту).

Статутний капітал Товариства формується з метою забезпечення мети діяльності Товариства, складається з вартості вкладів його учасників, становить 25 000,00 грн, на момент державної реєстрації Статуту є повністю внесений Учасниками Товариства.

Статутний капітал Товариства поділений на частки, які у Статутному капіталі розподіляються таким чином:

- ОСОБА_1 , частка у розмірі 5 000,00 грн, що становить 20 % статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_5 , частка у розмірі 10 000,00 грн, що становить 40 % статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_4 , частка у розмірі 10 000,00 грн, що становить 40 % статутного капіталу Товариства (пункт 9.2. Статуту).

У разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства (пункт 15.1. Статуту).

У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов`язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника (пункт 15.2. Статуту).

Виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток (пункт 18.1. Статуту).

Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (пункт 18.3. Статуту).

Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу (пункт 18.3. Статуту).

Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений рішенням загальних зборів учасників (пункт 18.4. Статуту).

Посадові особи товариства, винні у введенні в оману учасників товариства щодо його фінансового стану, зокрема шляхом подання (включення) недостовірної інформації до документів товариства, що призвело до здійснення неправомірних виплат, несуть разом з учасниками солідарну відповідальність за зобов`язанням щодо повернення виплат товариству (пункт 18.5. Статуту).

Товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо:

- Товариство не здійснило розрахунків з учасниками Товариства у зв`язку із припиненням їх участі у Товариства або з правонаступниками учасників Товариства відповідно до цього Закону;

- майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов`язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати (пункт 18.6. Статуту).

Товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад (пункт 19.1. Статуту).

Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада та виконавчий орган (пункт 19.1. Статуту).

Загальні збори учасників є вищим органом товариства (пункт 20.1. Статуту).

Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брата участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників (пункт 20.2. Статуту).

Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом (пункт 20.3. Статуту).

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (пункт 20.4. Статуту).

До виключної компетенції загальних зборів учасників належать:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства;

2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;

3) зміна розміру статутною капіталу товариства;

4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;

5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом;

7) обрання та звільнення членів наглядової ради та виконавчого органу товариства, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради, виконавчого органу; і

8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства;

9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності;

10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника;

11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період, затвердження наданих на розгляд виконавчим органом товариства детальних планів господарсько-фінансової діяльності підприємства на майбутній рік або інший період;

12) розподіл чистого прибутку товариства, прийнята рішення про виплату дивідендів;

13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;

14) прийняття рішення про палання згоди на вчинення привітну, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перепитує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу;

15) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових (службових) осіб органів управління товариства;

16) прийняття інших необхідних для діяльності товариства рішень, які не суперечать діючому законодавству України (пункт 20.5. Статуту).

Питання, передбачені пунктом 20.5. Статуту, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу Товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства (пункт 20.6. Статуту).

Відповідно до пункту 21.1. Статуту загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу товариства;

2) на вимогу наглядової ради товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

24.01.2022 відбулися збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ", на яких були присутні учасники Товариства, які володіють 20 % статутного капіталу: ОСОБА_4 (10 %) та ОСОБА_5 (10 %).

До порядку денного було включено питання про виплату дивідендів засновникам ТОВ "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

За результатами проведених зборів учасників були прийняті наступні рішення:

- визначити суму дивідендів у розмірі 8 650 000,00 грн;

- нарахувати дивіденди: ОСОБА_4 - 865 000,00 грн, ОСОБА_5 - 865 000,00 грн;

- частка дивідендів у розмірі 80 % від суми 8 650 000,00 грн нарахувати в період звернення спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 .

Збори учасників Товариства від 24.01.2022 були оформлені протоколом № 2/22, який був підписаний головою зборів: ОСОБА_4 , секретарем зборів: ОСОБА_5

ОСОБА_1 посилається на недотримання відповідачем прийнятого 24.01.2022 рішення зборів учасників Товариства в частині виплати дивідендів у розмірі 80 % від суми 8 650 000,00 грн, як спадкоємцю.

Предметом спору у даній справі є стягнення виплат по дивідендам у розмірі 1 384 000,00 грн.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин набуття прав на частку у статутному капіталі Товариства, статус учасника Товариства, підстави для виплат дивідендів, порушення права й інтересу позивачки.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частиною першою статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно із частиною першою статті 53 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі (частини перша, друга статті 83 Цивільного кодексу України).

Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства (стаття 113 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом (пункт 1 частини третьої статті 96-1 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини шостої статті 96-1 Цивільного кодексу України корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом (пункт 1 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають такі права: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

Корпоративні права учасника товариства як правомочності на участь в управлінні господарським товариством, зокрема, шляхом участі в загальних зборах товариства, правомочності на отримання певної частки у прибутку від діяльності товариства (дивідендів).

До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів (пункт 12 частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону. До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань (частини друга, третя статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається вищим органом управління товариством - загальними зборами товариства. Прийняття такого рішення належить до виключної компетенції загальних зборів.

Отже, підставою для виплати дивідендів є відповідне рішення загальних зборів, яким визначається сума прибутку, яку вирішено спрямувати на виплату дивідендів, порядок та строки такої виплати.

Суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати, лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням.

Прийняття господарським судом рішення стосовно спрямування прибутку (частини прибутку) юридичної особи на виплату дивідендів виходить за межі компетенції господарського суду. Тобто у разі, якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства.

Отже, задоволення позовних вимог про стягнення дивідендів є можливим виключно за умови наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати. В іншому випадку дії суду призведуть до втручання у господарсько-управлінську діяльність суб`єкта господарювання (аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 02.02.2023 у справі № 910/10164/21, від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/12317/18).

Виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток (частина перша статті 26 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22.11.2021 серії НОМЕР_4 .

Розмір частки ОСОБА_3 в статутному капіталі у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" складав 80 %.

Приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Супруненко Аллою Миколаївною було відкрито спадкову справу № 217/2021 від 22.12.2021.

Рішенням зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" від 24.01.2022, оформленого протоколом № 2/22, визначено суму дивідендів у розмірі 8 650 000,00 грн; нараховано дивіденди: ОСОБА_4 - 865 000,00 грн, ОСОБА_5 - 865 000,00 грн. Водночас було вирішено здійснити нарахування частки дивідендів у розмірі 80 % від суми 8 650 000,00 грн в період звернення спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 .

Згідно матеріалів спадкової справи спадкоємцями ОСОБА_3 є його дружина - ОСОБА_1 , сини - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Згідно договору про поділ спадщини від 23.09.2022 у спадщину ОСОБА_1 перейшло, зокрема, 2/8 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" у розмірі 20 000,00 грн, що становить 80 % статутного капіталу;

- до ОСОБА_5 перейшло, зокрема, 3/8 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" у розмірі 20 000,00 грн, що становить 80 % статутного капіталу;

- до ОСОБА_4 перейшло, зокрема, 3/8 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" у розмірі 20 000,00 грн, що становить 80 % статутного капіталу.

27.09.2022 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадщина складається, зокрема, з частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" у розмірі 20 000,00 грн, що становить 80 % статутного капіталу Товариства.

03.04.2026 приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Супруненко Аллою Миколаївною прийнято постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю у спадковій справі всіх необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину.

Суд звертає увагу на те, що Закон розрізняє право на частку у статутному капіталі та корпоративні права (права, що випливають з володіння такою часткою (права з частки).

За змістом частини першої статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

За своєю природою корпоративні права та обов`язки є змістом корпоративних правовідносин, а частка у статутному капіталі - об`єктом правовідносин. Разом з іншими складовими (суб`єкт, підстави виникнення правовідношення) ці елементи становлять структуру корпоративних правовідносин. Зазначене свідчить про певний правовий зв`язок між часткою в статутному капіталі, статутним капіталом та корпоративними правами. Цей зв`язок полягає в такому: 1) частка в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю не збігається з поняттям «корпоративні права» чи «майнові права»; 2) частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю - це частина статутного капіталу товариства, яка виражена у вартісному еквіваленті у співвідношенні до статутного капіталу в цілому; 3) частка у статутному капіталі є об`єктом цивільних прав, що здатна обертатися у цивільному обороті та спадкуватися. Частка у статутному капіталі засвідчує участь особи у товаристві. Право на частку у статутному капіталі є майновим правом; 4) виходячи з юридичного факту набуття права на частку у статутному капіталі закон або статутні документи товариства наділяють її володільця правами та обов`язками як стосовно частки, так і стосовно власне товариства та інших учасників цього товариства. Слід розрізняти право на частку у статутному капіталі, та права, що випливають з володіння такою часткою; 5) корпоративні права та обов`язки учасника товариства з обмеженою відповідальністю є похідними від права учасника на частку в статутному капіталі; 6) корпоративні права виникають у тієї особи, якій належить частка в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, проте момент виникнення корпоративних прав не завжди збігається з моментом набуття права на частку в статутному капіталі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 і постанова Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 911/1149/19).

Отже, право на частку в статутному капіталі юридичної особи, як майнове право в розумінні статті 190 Цивільного кодексу України, входить до складу спадщини. Натомість право на участь у товаристві, як різновид корпоративних прав, не входить до складу спадщини.

Верховний Суд у постанові від 28.06.2023 у справі № 723/1239/19 виснував, що: "особисте немайнове право участі в товаристві припинилося в разі смерті фізичної особи учасника, а спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь у товаристві, а лише право на частку в статутному капіталі товариства. Після набуття частки в статутному капіталі у спадкоємців (правонаступників) виникає переважне право вступу до цього товариства, передбачене статтею 33 Закону України "Про господарські товариства", проте, не виникає автоматичного права набуття таким спадкоємцем права участі у товаристві. Після набуття частки в статутному капіталі у спадкоємців (правонаступників) виникає переважне право вступу до цього товариства, передбачене статтею 55 Закону України "Про господарські товариства". Прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) до складу учасників ТОВ належить до компетенції загальних зборів учасників товариства. Тобто лише після прийняття вищим органом ТОВ позитивного рішення спадкоємець (правонаступник) частки у статутному капіталі може стати учасником відповідного товариства. У свою чергу товариство може відмовитися від прийняття спадкоємця (правонаступника) до складу учасників. Чинне законодавство не обмежує товариство у такому праві. Існує законодавчо визначений порядок переходу до спадкоємця фізичної особи - учасника товариства з обмеженою відповідальністю частки учасника (спадкодавця) у статутному капіталі, його вступу до товариства та виплати грошової компенсації".

Відповідно до частини другої статті 1220 Цивільного кодексу України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 Цивільного кодексу України).

20.11.2025 ОСОБА_1 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" із заявою про виплату їй, як спадкоємцю, дивідендів за 2021 рік у розмірі 80 % від суми 8 650 000,00 грн, прийнятих рішенням зборів учасників від 24.01.2022.

У відповідь на згаданий лист відповідач відмовив у виплаті дивідендів за 2021 рік, зазначивши, що оскільки на день прийняття рішення зборами учасників Товариства (24.01.2022) майнове право вимоги на отримання цих дивідендів не існувало у спадкодавця на день його смерті. Право, яке не виникло у спадкодавця до відкриття спадщини, не увійшло до його складу та не могло бути успадковано позивачем.

03.04.2026 приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Супруненко Аллою Миколаївною прийнято постанову про відмову у вчинення нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю у спадковій справі всіх необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину.

На думку позивачки, у зв`язку із ненаданням Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" на запит приватного нотаріуса рішення на виплату дивідендів, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а такі дії відповідача свідчать про перешкоду в отриманні належного позивачу спадкового майна.

Відповідно до пункту 12 частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про виплату дивідендів.

Водночас рішенням зборів учасників Товариства від 24.01.2022 було вирішено, що частка дивідендів у розмірі 80 % від суми 8 650 000,00 грн буде нарахована в період звернення спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 .

Отже, рішення про виплату дивідендів померлого учасника Товариства на зборах учасників 24.01.2022 не приймалося.

Так, відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Судом встановлено, що на день прийняття рішення (24.01.2022) учасниками Товариства були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а тому загальними зборами були прийняті рішення про нарахування дивідендів саме учасникам Товариства.

Суд звертає увагу на те, що датою набуття корпоративних прав є дата проведення відповідної державної реєстраційної дії, згідно якої спадкоємець набуває статусу учасника Товариства.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 на момент прийняття рішення (24.01.2022) не була учасником, не набула статусу учасника Товариства, а також не мала права на корпоративну частку у статутному капіталі Товариства, зокрема, 2/8 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" у розмірі 20 000,00 грн, що становить 80 % статутного капіталу.

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи в суді Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" рішення про визначення розміру дивідендів та їх виплату спадкоємцям померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не приймалося.

Слід також зазначити, що матеріали справи також не містять доказів ініціювання позивачкою після набуття статусу учасника ТОВ "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" в установленому законом порядку скликання загальних зборів учасників Товариства для вирішення питання визначення розміру дивідендів та їх розподілу між учасниками-спадкоємцями.

Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

За змістом висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 12.06.2020 у справі №906/775/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Як виснував Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18: «Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті».

Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 у справі № 917/664/19 зауважив, що: «Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судових захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем».

Таким чином, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту (правовий висновок Верховного Суду наведений в постанові від 09.10.2018 у справі № 910/2062/18).

У постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17 об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду вказала на те, що захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2019 у справі №525/505/16-ц).

У разі якщо суд на підставі наявних у справі доказів дійде висновку про відсутність факту порушення прав, свобод та інтересів особи, яка звернулася до суду із позовом, тобто встановить відсутність спору як такого, то підстави для задоволення позовних вимог з огляду на завдання цивільного судочинства, визначені статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, будуть відсутні незалежно від наявності або відсутності формальних порушень при вчиненні дії або укладенні правочину, які становлять предмет позову (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом в постановах від 12.12.2019 у справі № 910/13266/18, від 14.01.2020 у справі № 904/4009/18).

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17; постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20).

Таким чином, стала практика Верховного Суду визначає, що відсутність порушення прав та інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові, що виключає необхідність перевірки обґрунтованості позовних вимог, як і подальшого дослідження належності та ефективності обраного ним способу захисту.

Позивачкою не доведено яким чином порушені її права, що вимагають судового захисту.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

За подання до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 20 760,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на позивача у розмірі 20 760,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" про стягнення виплат по дивідендам відмовити у повному обсязі.

Судовий збір покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 27.07.2026

Суддя О.В. Перова