Рішення № 138499707, 16.07.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2026 р. Cправа № 902/91/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Вінницької міської ради (вул. Соборна, буд. 59, м. Вінниця, 21050)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІСА-Сервіс" (вул. Тиврівське шосе, буд. 2 А, м. Вінниця, 21012)

про стягнення 3 104 436,72 грн

за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В.,

представників сторін:

позивача Мичківський І.П. згідно виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ;

відповідача Русавський Р.С. згідно ордеру (в режимі відеоконференції).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 01/00/011/4652 від 26.01.2026 (вх. № 102/26 від 28.01.2026) Вінницької міської ради з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІСА-Сервіс" про стягнення 3 104 436,72 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2026, вказану позовну заяву розподілено судді Матвійчуку В.В.

Суд за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/91/26 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 24.02.2026, про що 02.02.2026 постановив відповідну ухвалу.

За результатами слухання справи 24.02.2026 судом відкладено підготовче судове засідання на 26.03.2026, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

13.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 13.03.2026 (вх. № 01-30/2588/26 від 13.03.2026). Водночас у прохальній частині відзиву відповідачем заявлено клопотання про поновлення ТОВ "КАІСА-Сервіс" пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву Вінницької міської ради від 26.01.2026 № 01/00/011/4652 та прийняття поданого відзиву до розгляду.

У судовому засіданні 26.03.2026, з урахуванням положень статті 119 Господарського процесуального кодексу України, судом поновлено ТОВ "КАІСА-Сервіс" пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву та прийнято поданий відзив до розгляду.

Також судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2026, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.

Суд відклав судове засідання з розгляду справи по суті на 14.05.2026, про що 23.04.2026 постановив відповідну ухвалу.

14.05.2026 суд заслухав вступні слова представників позивача та відповідача, здійснив безпосереднє дослідження наявних у матеріалах справи доказів, після чого оголосив перерву у судовому засіданні до 23.06.2026, про що постановив відповідну ухвалу у протокольній формі.

Водночас 23.06.2026 судове засідання у справі не відбулося у зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги. У подальшому, ухвалою суду від 24.06.2026 учасників справи повідомлено, що судове засідання з розгляду справи № 902/91/26 по суті призначено на 07.07.2026.

На визначену судом дату (07.07.2026) представник відповідач з`явився в режимі відеоконференції. Представник позивача взяв участь в судовому засіданні в залі суду.

У судовому засіданні суд заслухав промови представників сторін та, відповідно до частини першої статті 219 Господарського процесуального кодексу України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, а також повідомив учасників справи про те, що проголошення вступної та резолютивної частин рішення відбудеться 16.07.2026 о 12 год 30 хв.

16.07.2026 суд, відповідно до частини шостої статті 233 та частини першої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголосив скорочене (вступну та резолютивну частину) рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок ухилення відповідача від підписання додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки вирішення спору відбулося у судовому порядку. У зв`язку з цим додаткова угода, з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель у межах міста Вінниці, набула чинності не з 01.01.2022, а з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023 у справі № 902/770/22, тобто з 03.05.2023.

На думку позивача, зазначені обставини призвели до недоотримання доходів бюджету Вінницької міської територіальної громади за Договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0094 за період з 01.01.2022 по 03.05.2023 включно на загальну суму 3 104 436,72 грн.

Відповідач заперечив проти позову. Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023 у справі № 902/770/22, яке набрало законної сили 03.05.2023, вирішено спір щодо внесення змін до Договору оренди земельної ділянки шляхом визнання укладеною додаткової угоди до такого Договору саме з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Відповідач зазначає, що вказаним рішенням суду фактично встановлено обставину щодо моменту набрання чинності додатковою угодою до Договору оренди землі від 18.12.2006, а саме з 03.05.2023. На думку відповідача, зазначена обставина має преюдиційне значення для розгляду цієї справи та відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягає повторному доказуванню.

Таким чином, до 03.05.2023 між сторонами діяли умови Договору оренди земельної ділянки у попередній редакції, тоді як додаткова угода, якою змінено розмір орендної плати з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель, на цей момент чинності не набрала.

За таких обставин відповідач вважає безпідставним нарахування позивачем та заявлення до стягнення коштів, розрахованих виходячи з умов додаткової угоди, за період з 01.01.2022 по 03.05.2023, оскільки у зазначений період така угода не діяла та не створювала для відповідача обов`язку зі сплати орендної плати у зміненому розмірі.

Відповідач також посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 902/770/22 встановлено факт укладення між Лука-Мелешківською сільською радою (з 01.08.2016 - Вінницька міська рада) та ТОВ "КАІСА-Сервіс" Договору оренди земельної ділянки.

За змістом пункту 12 Договору оренди земельної ділянки розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, а також в інших випадках, передбачених законом.

Отже, сторонами Договору було погоджено таку підставу для зміни розміру орендної плати, як підвищення цін і тарифів, що, на думку відповідача, відповідає зміні нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому відповідно до пункту 31 Договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У подальшому 10.12.2009 між Лука-Мелешківською сільською радою та ТОВ "КАІСА-Сервіс" укладено Угоду про внесення змін до Договору оренди землі від 18.12.2006, якою внесено зміни в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також розміру та порядку внесення орендної плати.

Відповідач зазначає, що рішенням Вінницької міської ради від 26.11.2021 № 689 "Про затвердження Плану заходів щодо запровадження нової нормативної грошової оцінки земель в межах міста Вінниці з 01.01.2022 року" передбачено внесення змін до Договорів оренди земельних ділянок у зв`язку із запровадженням нової нормативної грошової оцінки земель, яка набирає чинності з 01.01.2022.

05.04.2022 позивачем направлено відповідачу лист № 01/00/010/113634 з проєктом додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди землі від 18.12.2006 в частині зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати відповідно до положень Податкового кодексу України та умов Договору оренди.

Оскільки відповідачем не було надано відповіді на зазначений лист та додаткову угоду сторонами не підписано, позивач у серпні 2022 року звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "КАІСА-Сервіс" про визнання укладеною відповідної додаткової угоди.

За результатами розгляду справи № 902/770/22 спір щодо внесення змін до Договору оренди земельної ділянки було вирішено шляхом визнання укладеною додаткової угоди з моменту набрання рішенням законної сили, а саме з 03.05.2023.

Таким чином, відповідач вважає, що до зазначеної дати між сторонами діяли умови Договору оренди земельної ділянки у попередній редакції, а обов`язок зі сплати орендної плати у розмірі, визначеному з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у відповідача не виникав.

Також відповідач посилається на висновки судів у справі № 902/770/22, відповідно до яких у разі зміни прав та обов`язків сторін унаслідок внесення змін до Договору судовим рішенням відповідне зобов`язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили. Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18.

За наведених обставин відповідач вважає необґрунтованими твердження позивача про недоотримання доходів бюджетом Вінницької міської територіальної громади у розмірі 3 104 436,72 грн, оскільки, на його думку, позивач фактично ставить під сумнів правові наслідки рішення суду у справі № 902/770/22, стверджуючи про існування у відповідача обов`язку зі сплати орендної плати у зміненому розмірі за період з 01.01.2022 по 03.05.2023.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 18.12.2006 між Лука-Мелешківською сільською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАІСА-Сервіс" (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки.

Відповідно п. 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "КАІСА-СЕРВІС" для комерційного використання - будівництва комплексу по ремонту і обслуговуванню, продажі автомобілів та інших об`єктів по наданню послуг населенню, яка знаходиться на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району в межах населеного пункту с. Лука-Мелешківська, по вул. Тиврівське шосе 2-А.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1.9996 га, в т.ч.: 1,9996 га - за рахунок земель госпрозрахункового клубу "КАіСА" (п. 2 Договору).

Земельна ділянка має обмеження, обтяження та сервітути містобудівного характеру. Через земельну ділянку проходить повітряна лінія ЛЕП 10кВ (п. 3 Договору).

Згідно із п. 4 Договору право користування земельною ділянкою ОРЕНДАР набуває з моменту державної реєстрації даного договору.

За змістом п. 6 Договору грошова оцінка земельної ділянки становить - 565 046,50 грн.

Договір укладено на термін 3 роки, починаючи з дати його державної реєстрації (п. 7 Договору).

Відповідно п. 8 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі.

Грошова плата вноситься на рахунок власника землі № 33215812600088 в УДК у Вінницькій області, МФО 802015, код 21727717, місцевий бюджет Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області код: 13050200 в розмірі 19 777 (дев`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят сім) гривень 00 копійок в рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції (п. 9 Договору).

У пункті 10 Договору визначено, що орендна плата вноситься у такі строки - щомісячно в рівних частках.

За змістом п. 12 Договору розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції:

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 1% не перерахованої суми за кожний день прострочення, але не більш як 30% від суми, яка підлягає сплаті протягом двох років згідно умов договору (п. 13 Договору).

Відповідно до п. 15 Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Організація розроблення проекту відведення земельної ділянки і витрати, пов`язані з цим. покладаються на орендаря.

Згідно із п. 17 Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

За змістом п. 31 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

26.12.2006 Договір зареєстровано у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що внесено запис до Державного реєстру земель за № 040682800010.

18.12.2006 відповідно до Акта приймання-передачі земельної ділянки в натурі (на місцевості), що передається в оренду ТОВ "КАІСА-Сервіс" для комерційного використання - будівництва комплексу з ремонту та обслуговування, продажу автомобілів та інших об`єктів з надання послуг населенню, Орендодавцем передано, а Орендарем прийнято земельну ділянку загальною площею 2,0 га.

Зазначену земельну ділянку передано в оренду строком на 3 роки відповідно до рішення 8 сесії Лука-Мелешківської сільської ради 5 скликання від 18.12.2006 для комерційного використання - будівництва комплексу з ремонту та обслуговування, продажу автомобілів та інших об`єктів з надання послуг населенню.

10.12.2009 між Лука-Мелешківською сільською радою та ТОВ "КАІСА-Сервіс" укладено Угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 18.12.2006, відповідно до умов якої сторонами внесено зміни до окремих положень договору, а саме:

в абзаці першому пункту 7 розділу "Строк дії договору оренди" слова "договір укладено на 3 (три) роки" замінено словами "договір укладено на термін 20 (двадцять) років";

в абзаці другому пункту 8 розділу "Орендна плата" слова "в розмірі 19 777 (дев`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят сім) гривень 00 копійок в рік" замінено словами "в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 28 252,33 (двадцять вісім тисяч двісті п`ятдесят дві гривні 33 копійки) в рік".

Відповідно до постанови Верховної Ради України "Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області" від 13.05.2015 № 401-VIII та на підставі рішення Вінницької міської ради від 25.12.2015 № 77, 01.08.2016 між сторонами укладено Угоду про заміну сторони у зобов`язанні за Договором оренди земельної ділянки від 18.12.2006, зареєстрованим 26.12.2006 за № 0406828000010, зі змінами, внесеними Угодою про внесення змін до Договору оренди землі від 10.12.2009, зареєстрованою 28.12.2009 за № 040903400003.

01.08.2016 між Лука-Мелешківською сільською радою (Сторона 1), Вінницькою міською радою (Сторона 2) та ТОВ "КАІСА-Сервіс" (Сторона 3) укладено Угоду про заміну сторони у зобов`язанні по Договору оренди земельної ділянки від 18.12.2006, зареєстрованому 26.12.2006 за № 040682800010 із змінами внесеними Угодою про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 10.12.2009, зареєстрованою 28.12.2009 за № 040903400003.

Відповідно п. 1.1 предметом даної Угоди є заміна сторони договору - Орендодавця в Договорі оренди земельної ділянки від 18.12.2006, зареєстрованому 26.12.2006 за № 040682800010, із змінами внесеними Угодою про внесення змін до договору оренди землі від 10.12.2009, зареєстрованою 28.12.2009 за № 040903400003, з врахуванням Постанови Верховної Ради України "Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області" від 13.05.2015 № 401-VIII, відповідно до якої Вінницька міська рада набула право розпорядження земельною ділянкою, яка є предметом Договору оренди, і згідно цієї Угоди набуває статусу Орендодавця.

Згідно із п. 2.1 Угоди Сторона 1 передає, а Сторона 2 приймає весь обсяг прав та обов`язків Орендодавця за Договором оренди земельної ділянки від 18.12.2006, зареєстрованим 26.12.2006 за № 040682800010, із змінами внесеними Угодою про внесення змін до договору оренди землі від 10.12.2009, зареєстрованою 28.12.2009 за № 040903400003, укладеним між Стороною 1 та Стороною 3.

Об`єкт оренди: земельна ділянка площею 1,9996 га, розташована на території м. Вінниці, кадастровий номер земельної ділянки: 0520682800:02:001:0094, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Рішенням Вінницької міської ради від 25.06.2021 № 501 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель у межах міста Вінниці, розроблену ТОВ "Інститут землеустрою та земельно-правових відносин", та введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель у межах міста Вінниці з 01.01.2022.

Рішенням Вінницької міської ради від 26.11.2021 № 689 "Про затвердження Плану заходів щодо запровадження нової нормативної грошової оцінки земель в межах міста Вінниці з 01.01.2022 року" передбачено внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у зв`язку із запровадженням нової нормативної грошової оцінки земель.

Позивач зазначає, що 05.04.2022 Вінницькою міською радою направлено на адресу ТОВ "КАІСА-Сервіс" лист № 01/00/010/113634 із пропозицією укласти додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 18.12.2006, зареєстрованого 26.12.2006 за № 040682800010 (із змінами), у частині зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 1,9996 га з кадастровим номером 0520682800:02:001:0094 та відповідного розміру орендної плати відповідно до положень статей 271, 268, 288 Податкового кодексу України та умов Договору оренди землі.

До зазначеного листа було додано проєкт додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 18.12.2006.

Однак, як стверджує позивач, відповідач не надав відповіді на вказаний лист, у зв`язку з чим додаткову угоду сторонами не підписано.

У зв`язку з цим 17.08.2022 Вінницька міська рада звернулася до Господарського суду Вінницької області із позовом до ТОВ "КАІСА-Сервіс" про визнання додаткової угоди укладеною.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023 у справі № 902/770/22 позов задоволено частково та визнано укладеною між Вінницькою міською радою та ТОВ "КАІСА-Сервіс" додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 18.12.2006, зареєстрованого 26.12.2006 за № 040682800010 (із змінами), щодо земельної ділянки площею 1,9996 га з кадастровим номером 0520682800:02:001:0094, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Тиврівське шосе, буд. 2-А.

Водночас судом відмовлено у задоволенні позовних вимог у частині визнання додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 18.12.2006, зареєстрованого 26.12.2006 за № 040682800010 (зі змінами), укладеною з 01.01.2022.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 апеляційну скаргу ТОВ "КАІСА-Сервіс" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023 у справі № 902/770/22 - без змін.

Отже, рішення Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023 у справі № 902/770/22 набрало законної сили 03.05.2023.

Державною аудиторською службою України відповідно до пункту 1.9 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби на IV квартал 2024 року та пункту 1.8.4 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби України на IV квартал 2024 року, на підставі направлень від 19.12.2024 № 1683-нк, № 1685-нк, № 1703-нк, № 1686-нк, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради за період з 01.01.2021 по 30.09.2024.

За результатами ревізії 26.03.2025 складено акт № 002000-24/09, яким установлено, що не в повному обсязі забезпечено виконання рішень щодо підготовки та укладення додаткових угод до чинних договорів оренди земельних ділянок у зв`язку із запровадженням нової нормативної грошової оцінки земель у межах міста Вінниці, яка набрала чинності з 01.01.2022.

Крім того, ревізією встановлено, що внаслідок несвоєчасного направлення землекористувачам пакетів документів для укладення додаткових угод щодо зміни нормативної грошової оцінки земель та/або ухилення окремих орендарів від їх підписання виникали спори, які вирішувалися у судовому порядку.

Як наслідок, відповідні додаткові угоди щодо застосування нової нормативної грошової оцінки земель набували чинності не з 01.01.2022, а з моменту набрання законної сили відповідними судовими рішеннями, що, за висновками ревізії, призвело до недоотримання доходів бюджетом Вінницької міської територіальної громади.

Також під час ревізії встановлено, що окремі орендарі земельних ділянок, яким Департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради направлялися листи з пропозиціями укласти додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок у частині зміни нормативної грошової оцінки земель та, відповідно, розміру орендної плати, не надали відповіді на такі листи та не підписали запропоновані додаткові угоди.

Зазначені обставини, відповідно до акта ревізії, зумовили необхідність вирішення відповідних спорів у судовому порядку та, як наслідок, набрання чинності додатковими угодами щодо застосування нової нормативної грошової оцінки земель у межах міста Вінниці не з 01.01.2022, а з моменту набрання законної сили відповідними судовими рішеннями.

Відповідно до розрахунку недоотримання доходів унаслідок набрання чинності додатковими угодами до договорів оренди земельних ділянок з моменту набрання законної сили судовими рішеннями із застосуванням нормативної грошової оцінки земель у межах міста Вінниці, введеної в дію з 01.01.2022 відповідно до рішення Вінницької міської ради від 25.06.2021 № 501, встановлено, що за період з 01.01.2022 по 03.05.2023 щодо ТОВ "КАІСА-Сервіс" сума недоотриманих доходів становить 3 104 436,72 грн (рядок № 1 таблиці).

17.07.2025 Вінницькою міською радою направлено на адресу ТОВ "КАІСА-Сервіс" претензію, в якій зазначено, що за результатами ревізії, проведеної Південним офісом Державної аудиторської служби України, встановлено недоотримання бюджетом Вінницької міської територіальної громади доходів від орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1,9996 га, кадастровий номер 0520682800:02:001:0094, у сумі 3 104 436,72 грн за період з 01.01.2022 по 03.05.2023 у зв`язку з набранням чинності додатковою угодою до Договору оренди земельної ділянки лише з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

У зазначеній претензії позивач запропонував відповідачу протягом 30 календарних днів з дня її отримання сплатити вказану суму. До претензії додано розрахунок недоотриманих доходів бюджету Вінницької міської територіальної громади.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем вимог, викладених у претензії, зокрема, сплати суми, зазначеної у ній. У зв`язку з цим Вінницька міська рада звернулася до суду з даним позовом про стягнення 3 104 436,72 грн.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

За приписами статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Положеннями частини 5 статті 16 та частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Згідно із статтею 80 Земельного кодексу України самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що 18.12.2006 між Лука-Мелешківською сільською радою та ТОВ "КАІСА-СЕРВІС" укладено Договір оренди земельної ділянки.

Відповідно п. 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "КАІСА-СЕРВІС" для комерційного використання - будівництва комплексу по ремонту і обслуговуванню, продажі автомобілів та інших об`єктів по наданню послуг населенню, яка знаходиться на території Лука-Мелсшківської сільської ради Вінницького району в межах населеного пункту с. Лука-Мелешківська, по вул. Тиврівське шосе 2-А.

Згідно із пунктом 2 Договору в оренду передано земельну ділянку загальною площею 1,9996 га.

Того ж дня, 18.12.2006, відповідно до Акта приймання-передачі земельної ділянки в натурі (на місцевості), Орендодавець передав, а Орендар прийняв зазначену земельну ділянку.

10.12.2009 між сторонами укладено Угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, якою, зокрема, строк дії Договору збільшено з трьох до двадцяти років, а також змінено умови щодо розміру орендної плати, визначивши її у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У зв`язку зі зміною меж міста Вінниці відповідно до постанови Верховної Ради України від 13.05.2015 № 401-VIII та рішення Вінницької міської ради від 25.12.2015 № 77, 01.08.2016 між Лука-Мелешківською сільською радою, Вінницькою міською радою та ТОВ "КАІСА-Сервіс" укладено Угоду про заміну сторони у зобов`язанні за Договором оренди земельної ділянки.

Відповідно до умов зазначеної Угоди Вінницька міська рада набула статусу Орендодавця та прийняла весь обсяг прав і обов`язків Лука-Мелешківської сільської ради за Договором оренди земельної ділянки від 18.12.2006.

Предметом Договору оренди є земельна ділянка площею 1,9996 га, розташована на території м. Вінниці, з кадастровим номером 0520682800:02:001:0094, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційна довідка № 441995979 від 03.09.2025) власником земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0094 є територіальна громада міста Вінниці в особі Вінницької міської ради.

Згідно із інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 0520682800:02:001:0094 має площу 1,9996 га, розташована за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Тиврівське шосе, 2-А, цільове призначення - 03.07 "Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі".

Власником зазначеної земельної ділянки є Вінницька міська рада. Право власності зареєстровано 28.09.2016, номер запису про право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 16675234.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка площею 1,9996 га з кадастровим номером 0520682800:02:001:0094, розташована за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Тиврівське шосе, 2-А, перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Вінниці та перебуває у користуванні ТОВ "КАІСА-Сервіс" на підставі Договору оренди.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно із частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є в тому числі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування.

Частиною 3 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Судом установлено, що згідно із пунктом 6 Договору оренди земельної ділянки від 18.12.2006 нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент його укладення становила 565 046,50 грн.

Відповідно до пунктів 8-10 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 19 777,00 грн на рік, без урахування індексів інфляції, щомісячно рівними частками.

Пунктом 12 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається щороку, зокрема, у разі зміни умов господарювання, розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, погіршення стану земельної ділянки не з вини орендаря, а також в інших випадках, передбачених законом.

Укладеною між сторонами Угодою про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 10.12.2009 змінено, зокрема, умови щодо розміру орендної плати, встановивши її у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на момент внесення змін становила 28 252,33 грн на рік.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023 у справі № 902/770/22, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.05.2023, визнано укладеною між Вінницькою міською радою та ТОВ "КАІСА-Сервіс" додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 18.12.2006, якою внесено зміни, зокрема, до пунктів 6 та 8 договору.

Відповідно до зазначеної додаткової угоди пункт 6 Договору викладено в редакції, згідно із якою нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 46 162 565,64 грн, а пункт 8 у редакції, відповідно до якої річний розмір орендної плати становить 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 2 308 128,28 грн на рік.

Суд зазначає, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель").

Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Таким чином, з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

В таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22).

З матеріалів справи вбачається, а також встановлено рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023 у справі № 902/770/22, що рішенням Вінницької міської ради від 25.06.2021 № 501 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах міста Вінниці" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель у межах міста Вінниці, розроблену ТОВ "Інститут землеустрою та земельно-правових відносин", та введено її в дію з 01.01.2022.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0094 станом на 2023 рік становить 65 410 618,90 грн.

Таким чином, після введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель у межах міста Вінниці нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки істотно збільшилася порівняно з її розміром, визначеним договором оренди земельної ділянки від 18.12.2006 (з урахуванням змін, внесених угодою від 10.12.2009).

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 по справі № 910/9823/17.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Вказану правову позицію викладено у постанові від 03.07.2018 Великої палати Верховного Суду по справі № 917/1345/17.

Суд враховує, що обставини зміни нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки встановлені рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.01.2023 у справі № 902/770/22 та підтверджені належними і допустимими доказами, зокрема рішенням органу місцевого самоврядування та витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, у зв`язку з чим відповідно до вимог процесуального законодавства повторного доказування не потребують.

Отже, з моменту введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель з 01.01.2022 відповідач був зобов`язаний сплачувати орендну плату у розмірі, визначеному виходячи з оновленої нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому внесення змін до Договору оренди для застосування нової нормативної грошової оцінки не вимагалося.

Щодо доводів відповідача про те, що за результатами розгляду справи № 902/770/22 спір було вирішено шляхом визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки з моменту набрання рішенням законної сили, а саме з 03.05.2023, а відтак до цієї дати між сторонами діяли умови Договору у попередній редакції і обов`язок сплачувати орендну плату з урахуванням нової нормативної грошової оцінки у відповідача не виникав, суд зазначає таке.

Такі доводи не можуть бути прийняті судом, оскільки вони ґрунтуються на помилковому ототожненні моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання укладеною додаткової угоди з моментом виникнення у орендаря обов`язку сплачувати орендну плату відповідно до чинної нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як уже зазначалося, правовою підставою для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, застосування якої прямо передбачено статтею 289 Податкового кодексу України, статтею 5 Закону України "Про оцінку земель" та статтею 21 Закону України "Про оренду землі".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 дійшла висновку, що у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності, якщо орендна плата визначена у відсотковому співвідношенні до такої оцінки, права та обов`язки сторін у частині її розміру змінюються в силу закону з моменту початку застосування нової нормативної грошової оцінки, а внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди не є необхідною умовою виникнення такого обов`язку.

Отже, рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 902/770/22 лише підтвердило існування правовідносин щодо застосування нового розміру нормативної грошової оцінки та усунуло спір між сторонами стосовно приведення тексту Договору у відповідність до вимог законодавства, однак не змінило момент виникнення обов`язку відповідача зі сплати орендної плати у належному розмірі. Тому посилання відповідача на те, що такий обов`язок виник лише з 03.05.2023, є безпідставними та суперечать наведеному правовому висновку Великої Палати Верховного Суду.

Суд враховує, що розрахунок розміру орендної плати, яку відповідач зобов`язаний був сплачувати за користування земельною ділянкою площею 1,9996 га з кадастровим номером 0520682800:02:001:0094, розташованою за адресою: вул. Тиврівське шосе, буд. 2-А, м. Вінниця, здійснено з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель у межах міста Вінниці, яка введена в дію з 01.01.2022.

В основу розрахунку покладено відомості щодо нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки, надані Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0520682800:02:001:0094 станом на 2023 рік становить 65 410 618,90 грн.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17).

В контексті наведеного вище, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 та Верховний Суд в постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 вказали, що як положення Податкового законодавства України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами в обґрунтування оцінки землі, зокрема, технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

При цьому законодавство не обмежує можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру. Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору у справі.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Як убачається з розрахунку недоотриманої бюджетом Вінницької міської територіальної громади орендної плати за користування земельною ділянкою на підставі Договору оренди земельної ділянки від 18.12.2006, зареєстрованого 26.12.2006 за № 040682800010 (зі змінами), сума недоотриманих бюджетом доходів у розмірі 3 104 436,72 грн виникла у зв`язку із незастосуванням відповідачем нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, введеної в дію з 01.01.2022.

Зазначений розрахунок здійснено з урахуванням встановлених законодавством коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель та за період з 01.01.2022 по 03.05.2023.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач у зазначений період здійснював користування земельною ділянкою без сплати орендної плати у розмірі, визначеному з урахуванням чинної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, чим допустив неналежне виконання зобов`язань за договором оренди земельної ділянки.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка перебувала у користуванні відповідача, а орендна плата вносилася без урахування оновленої нормативної грошової оцінки, суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача, що стало підставою для звернення останнього до суду за їх захистом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною 1, 4 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц зазначив, що принцип належного виконання зобов`язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).

Отже, однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно із статтею 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно пункту "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати оренду плату.

Відповідно до пункту 30 Договору оренди земельної ділянки до обов`язків орендаря належить, зокрема, своєчасне внесення орендної плати.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведені обставини, а також відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем або підтверджували сплату орендної плати у належному розмірі за користування земельною ділянкою площею 1,9996 га з кадастровим номером 0520682800:02:001:0094, розташованою за адресою: вул. Тиврівське шосе, буд. 2-А, м. Вінниця, за період з 01.01.2022 по 03.05.2023 включно відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 18.12.2006, зареєстрованого 26.12.2006 за № 040682800010 (зі змінами), суд, перевіривши правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку, а також беручи до уваги, що відповідачем не надано власного контррозрахунку заявленої до стягнення суми, дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявленої заборгованості.

Таким чином, заборгованість відповідача з орендної плати за період з 01.01.2022 по 03.05.2023 у розмірі 3 104 436,72 грн є доведеною належними та допустимими доказами, не спростована відповідачем у порядку, визначеному статтями 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, а відтак підлягає стягненню на користь позивача.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а відтак суд вважає за можливе їх задовольнити з наведених вище мотивів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 46 566,55 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІСА-Сервіс" (вул. Тиврівське шосе, буд. 2 А, м. Вінниця, 21012; код ЄДРПОУ 34324936) на користь Вінницької міської ради (вул. Соборна, буд. 59, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 25512617) недоотриману орендну плату за користування земельною ділянкою площею 1,9996 га, з кадастровим номером 0520682800:02:001:0094, що розташована по вул. Тиврівське шосе, буд. 2 А у м. Вінниці, за період з 01.01.2022 по 03.05.2023 включно, відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 18.12.2006, зареєстрованого 26.12.2006 за № 040682800010 (зі змінами) в розмірі 3 104 436 грн 72 коп та 46 566 грн 55 коп витрат зі сплати судового збору.

Примірник повного судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 27 липня 2026 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи