Судовий наказ № 138498733, 27.07.2026, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1788/26

Провадження №2-н/713/101/26

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

27.07.26 м. Вижниця

Суддя Вижницького районного суду Чернівецької області Кибич І.А., перевіривши матеріали заяви Комунального підприємства «Чернівціводоканал», юридична адреса: 58023, м.Чернівці, вул.Комунальників, 5, код ЄДРПОУ 03361780, про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за послуги по водопостачанню та водовідведенню з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , адреса надання послуг АДРЕСА_2 , в сумі 1447,72 грн., -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2026 року заявник КП «Чернівціводоканал», звернувся до Вижницького районного суду Чернівецької області через електронний суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за послуги по водопостачанню та водовідведенню з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , адреса надання послуг АДРЕСА_2 , в сумі 1447,72 грн.

Ознайомившись із заявою та доданими до неї документами, вважаю, що у видачі судового наказу необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

Відповідно до ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим кодексом.

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Загальні правила підсудності визначені у §3 глави 2 ЦПК України. При цьому, загальні правила підсудності охоплюють усі види територіальної підсудності, а не лише підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача, передбачену ст.27 ЦПК України.

Згідно ст.27 ч.1 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, відповідно до ст.30 ч.1 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. При цьому виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Як зазначено в правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині першій статті 30 ЦПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладено щодо користування нерухомим майном, поширюються правила виключної підсудності.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому, на переконання суду, заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги повинні подаватися за місцем знаходження майна, щодо якого такі послуги надаються.

Дана справа підсудна суду за місцезнаходженням нерухомого майна (житлового будинку), за правилами виключної підсудності.

Крім того, як вбачається з аналізу норм Цивільного процесуального кодексу України, не передбачено направлення за підсудністю заяви про видачу судового наказу щодо боржника фізичної особи, а відповідно до ст.165 ч.1 п.9 ЦПК України суддя має відмовити у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

Із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів вбачається, що боржник ОСОБА_1 є споживачем послуг по водопостачанню та водовідведенню, які надає КП «Чернівціводоканал», за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначене вказує на те, що між сторонами виникли відносини щодо наявності заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг та у даному випадку, при визначенні підсудності заяви про видачу судового наказу слід виходити з того, що вимоги стягувача виникли з приводу надання послуг з водопостачання та водовідведення до належного боржнику нерухомого майна - квартири за адресою АДРЕСА_2 , а тому підлягають застосуванню відповідні положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України, які регулюють правила виключної підсудності у цивільних справах щодо нерухомого майна.

З урахуванням наведеного, заява про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності .

Враховуючи вимоги ст.30 ЦПК України, дана заява не підсудна Вижницькому районному суду Чернівецької області, та на підставі п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України у видачі судового наказу необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 19, 30, п. 9 ч.1 ст.165, 186, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, Суд, -

У Х В А Л И В :

У видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Чернівціводоканал», про стягнення заборгованості по оплаті за послуги по водопостачанню та водовідведенню з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , адреса надання послуг АДРЕСА_2 , в сумі 1447,72 грн., - відмовити.

Копію ухвали направити до Комунального підприємства «Чернівціводоканал».

Відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник має право звернутися з тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Іван КИБИЧ