Рішення № 138498490, 27.07.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 646/4584/26

Провадження № 2/644/4688/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.

10.08.2023 було укладено кредитний договір № 768739523 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого було неодноразово продовжено додатковими угодами, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 768739523.

27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плоюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №768739523.

15.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором №768739523. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 114150 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №768739523 від 10.08.2023 в загальному розмірі 114150 грн., яка складається з наступного 25000 грн. заборгованість по кредиту, 89150 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором.

1.2. В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідачки. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідачки, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Судом встановлено, що 10.08.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №768739523 відповідно до якого Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 24700 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі «Правила»).

Договір підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Згідно з п.п. 2.1. - 2.5., 3.1., 5.1., 8.1., 8.3. 8.4. договору сума Кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.

Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 24700 грн 00 коп. 10.08.2023.

Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором.

Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору.

Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 1 (один) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4441-11XX-XXXX-0603, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за належне користування Кредитом, Договором не передбачено.

Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином:

-За період від дати видачі Кредиту до 11.08.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,98 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Дисконтна процентна ставка);

-У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 11.08.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 722,85 (сімсот двадцять дві цілих вісімдесят п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,98 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Індивідуальна процента ставка).

Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

В п. 11.1 договору вказано, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 11.08.2021 вказані дані щодо ОСОБА_1 та укладеного ним договору, а в якості номера картки вказано НОМЕР_1 .

Згідно з платіжними дорученнями від 10.08.2023, 15.08.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» сплатило на користь ОСОБА_1 згідно з вищевказаним кредитним договором суми в розмірі 24700 грн. та 300 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 .

У листі АТ «Універсал Банк» від 17.06.2026 вказано, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито запитувану карту № НОМЕР_2 . Згідно з випискою про рух коштів по рахунку 10.08.2023, відбулося зарахування коштів у сумі 24700 грн. та 300 грн.

2.2. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого було неодноразово продовжено до 31.12.2023 додатковими угодами № 27 від 31.11.2021, № 31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023.

Пунктом 2.1. Розділу 2 договору, передбачено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до реєстру прав вимоги №248 від 12.09.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 49335 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 25000 грн., заборгованість за відсотками 24335 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на дату продажу 12.09.2023, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» становила за тілом кредиту 25000 грн., за відсотками 24335 грн.

2.3. 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01.

Пунктом 2.1. договору, передбачено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 4.1. договору, факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 до Договору факторингу № 27/0524-01 від 27.04.2024, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 114150,00 грн., з яких з яких заборгованість за тілом кредиту 25000 грн., заборгованість за відсотками 89150 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на дату придбання 12.09.2023, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Таліон Плюс» становила за тілом кредиту 25000 грн., за відсотками 89150 грн.

2.4. 15.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу №15/07/25-Е. Згідно з п. 1.1 договору, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до п. 1.2. договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому -передачі реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 114 150,00 грн., з яких з яких заборгованість за тілом кредиту 25000 грн., заборгованість за відсотками 89150,00 грн. Даний факт також підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №10/07/25-Е від 10.07.2025.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з статями 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

3.2. За приписами пункту 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

3.3. У ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» вказано, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

3.4. У постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 539/402/24 вказано, що кредитодавець не набув право на дострокове повернення споживчого кредиту у повному обсязі, строк виплати якого ще не настав, однак з позичальника на користь банку підлягала стягненню прострочена заборгованість, яка виникла на час звернення банку до суду з цим позовом.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором, наступними кредиторами та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).

4.2. Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, а також підтверджено факт видачі кредиту та наступне укладення договорів факторингу між первісним кредитором, його наступниками та позивачем щодо спірного договору.

Матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність боргу позичальника перед первісним кредитором за кредитним договором №768739523 від 10.08.2023 в загальній сумі 114150 грн. Всі відсотки були нараховані у межах строку кредитування та у визначеній договором відсотковій ставці.

4.3. Разом з тим, зі змісту п. 7.2 та 11.1 кредитного договору видно, що сторони погодили строк користування кредитними коштами (тілом кредиту) тривалістю у 5 років з часу укладення договору, тобто до 10.08.2028. При цьому в п. 7.2 договору вказано, що основна сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після закінчення строку дії Договору або після дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

В свою чергу, п. 9.2.1.6. договору передбачає можливість його припинення з ініціативи позичальника, а п. 9.1.1.2. та п. 9.1.1.7. з ініціативи кредитодавця, зокрема у разі прострочення сплати нарахованих процентів позичальником.

Тобто, вимога позивача до відповідача повернути кредитні кошти (тіло кредиту) заявлена в суді достроково. На таку вимогу розповсюджуються правила ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов`язкового повідомлення кредитодавцем у письмовій формі споживача про затримку повернення платежів (в даному випадку відсотків за користування кредитом) із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц Велика Палата Верховного Суду вже вказувала, що аналогічний досудовий порядок дострокового заявлення подібних вимог в порядку Закону України «Про захист прав споживачів» є обов`язковим. Такі висновки Великої Палати Верховного Суду можливо застосувати і до розуміння ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», які змістовно дублюють відповідні положення Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції до 2017 року.

До суду не було надано жодних доказів того, що позивач дотримався обов`язкового досудового порядку стягнення суми кредитних коштів (тіла кредиту) з відповідача згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», а позивач одержав від кредитодавця повідомлення вимогу про дострокове погашення боргу. Отже, у задоволенні вимог про стягнення з відповідача кредитних коштів (тіла кредиту) в сумі 25000 грн. слід відмовити.

Вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 89150 грн., які були нараховані в період з 10.08.2023 по 08.12.2023, слід задовольнити з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2025 року у справі № 539/402/24, оскільки строк платежу за цими коштами настав у відповідності до п. 7.4.1, 7.4.2 кредитного договору та був прострочений відповідачем.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 17.04.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 78,10% вимог), суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 2079,33 грн.

5.2. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьоюп`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Представником позивача було надано Договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, укладений між позивачем та адвокатським бюро «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ», яким сторони погодили вид та вартість послуг, також надано Додаткову Угоду № 25771163008 від 01.09.2025 та акт прийому-передачі від 29.12.2025, згідно яких надано позивачу юридичну допомогу по кредитному договору № 768739523 від 10.08.2023 на загальну суму 7000 грн.

На думку суду, всі вказані у акті роботи входять до обсягу правової допомоги по цій справі. Однак, розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи. На думку суду, пропорційним розміром таких витрат є сума в розмірі 3000 грн.

Враховуючи вищевказані обставини та факт часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 3000 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, м. Київ) заборгованість за договором № 768739523 від 10.08.2023 у розмірі 89150 грн. за нарахованими в період з 10.08.2023 по 08.12.2023 процентами за користування кредитом.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути зі ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, м. Київ) витрати по сплаті судового збору в сумі 2079 грн. 33 коп. та витрати на отримання правової допомоги в сумі 3000 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Денис БАРОНІН