Ухвала суду № 138498182, 21.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2011/20950/12

Провадження № 6/638/594/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Харків

Шевченківського районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Цвіри Д.М.,

за участю секретаря судового засідання Мажукіної Г.А.,

розглянувши заяву представника АТ КБ «Приватбанк» - Поповича Савелія Ігоровича про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, -

В С Т А Н О В И В :

Представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова із заявою про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа.

В обґрунтування заяви представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що 22 червня 2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист у справі № 2011/20950/12, який під час підготовки до направлення до органів ДВС було втрачено. Заявник посилається на те, що приміщення, в якому зберігалися оригінали виконавчих документів, було знищено внаслідок ракетного обстрілу 05 жовтня 2025 року, у зв`язку з чим виконавчий лист втрачено.

07.04.2026 р., 09.04.2026 р. та 23.04.2026 р. представником АТ КБ ПРИВАТБАНК Поповичем С. І. було подано заяву, щодо видачі виконавчих листів по справі №2011/20950/12 за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю Українське Фінансове Агенство Верус в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю Українське Фінансове Агенство Верус у Дзержинському районі міста Харкова, ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

У вищевказаних заявах про видачу копію рішення суду та виконавчих листів по справі № 2011/20950/12 про стягнення заборгованості в розмірі 21 649,02 дол. США за позовом АТ КБ ПРИВАТБАНК до поручителя ОСОБА_1 йде мова про виконавчі листи які мають бути отримані АТ КБ ПРИВАТБАНК відповідно до зміненої постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 травня 2024 року.

04.05.2026 р. було отримано лист від Шевченківського районного суду м. Харкова з рекомендацією звернутись до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа отриманого 22.06.2023 р. відповідно до постанови Харківського апеляційного суду від 18 травня 2023 року для отримання виконавчих листів відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 травня 2024 року. Відповідно до відповіді Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові від 16.04.2026 року № 47573 виконавчі листи по справі № 2011/20950/12 за позовом АТ КБ ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 44 475 доларів США 38 центів та 2783 грн. 63 коп. судового збору не перебувають та не перебували на виконані. Відповідно до даних АСВП від 05.05.2026 р. існує наявна інформація, щодо одного завершеного виконавчого провадження № 45222986 р. відкритого Міжрайонним ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Х/ о. Дата відкриття: 13.10.2014 р. Відповідно до відповіді Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові від 16.04.2026 року № 47307 державним виконавцем 17.05.2018 року була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. Встановлено, що оригінал виконавчого листа № 638/20950/13-ц виданий 13.03.2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова було направлено до суду.

Посилаючись на зазначені обставини, представник заявника просить видати дублікат виконавчого листа.

Сторони в судове засідання не з`явилися, в прохальній частині заяви, представник заявника просив розглянути заяву за його відсутності.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши заяву та матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 11.10.2013 року рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» у Дзержинському районі міста Харкова, ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 529 167 грн 70 коп. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» у Дзержинському районі міста Харкова та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 200 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 3 219 грн.

10.04.2018 року постановою Апеляційного суду Харківської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.10.2013 року скасовано. Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 55 520,51 доларів США заборгованості за кредитним договором № HAH2GA00000038 від 14 серпня 2007 року, що еквівалентно 443 611,28 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 30 280,72 доларів США, що еквівалентно 241 942,95 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 16 534,67 доларів США, що еквівалентно 132 112,01 грн, та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у сумі 69 553,91 грн. В іншій частині у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2 698,49 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10.04.2018 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.10.2013 року в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» у Дзержинському районі міста Харкова та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 200 грн скасовано. Провадження у справі в цій частині закрито.

Постановою Верховного Суду від 04.11.2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Апеляційного суду Харківської області від 10.04.2018 року в частині задоволення позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Харківського апеляційного суду від 22.02.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова скасовано. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відмовлено. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 828,50 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 6 438,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 21.12.2022 року касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 22.02.2022 року в частині вирішення позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до поручителя ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами та пенею скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Харківського апеляційного суду від 18.05.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 44 475 доларів США 38 центів. В іншій частині позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Відповідно до відомостей, що містяться в комп`ютерній програмі документообігу суду (Д-3), 22.06.2023 року на виконання постанови Харківського апеляційного суду від 10.04.2018 року судом були видані виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості відповідно до зазначеної постанови апеляційного суду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.05.2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 18.05.2023 року в частині стягнення з поручителя ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором змінено, зменшивши розмір стягнення з 44 475 доларів США 38 центів до 21 649 доларів США 02 центів. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.10.2013 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18.05.2023 року в частині розподілу судових витрат скасовано. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8 765,50 грн.

Однак, Шевченківським районним судом міста Харкова виконавчий лист на виконання Постанови Верховного Суду від 01.05.2024 у справі № 2011/20950/12 не видавався.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Положення статті 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положенням статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України ) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили; перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання; обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується.

Під час розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого документа суд зобов`язаний з`ясувати, чи є воно чинним та не було скасовано, чи виконано рішення повністю або частково, чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного йому майна чи грошових коштів. Також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа повинно бути додано довідки органів зв`язку або державного виконавця.

В той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 у справі № 6/275-08, від 15.08.2018 у справі №6/256, від 26.04.2018 у справі № 922/6111/15 та від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г).

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, стягувач, який пропустив строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, може звернутися із заявою до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання про поновлення пропущеного строку. Така заява розглядається судом у десятиденний строк і за наслідками розгляду постановлюється відповідна ухвала. У разі пропуску строку давності пред`явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин він може бути поновлений, якщо інше не встановлено законодавством. Поважними причинами визнаються такі обставини суб`єктивного і об`єктивного характеру, які перешкодили стягувачу вчинити у встановлений строк дії з пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі№ 2-836/11(провадження № 14-308цс19, ЄДРСРУ № 86566261 ) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України).

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Такої позиції дотримався Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 2-12454/10 постанова від 13 січня 2020 року.

Судом встановлено, що виконавчі листи на виконання постанови Харківського апеляційного суду від 18.05.2023 року вже видавалися 22.06.2023 року. Разом з тим, у подальшому судові рішення неодноразово переглядалося судами вищих інстанцій, а постановою Верховного Суду від 01.05.2024 року змінено розмір стягнення, у зв`язку з чим виконавчі листи, видані на підставі постанови Харківського апеляційного суду від 10.04.2018 року, не відповідають остаточному судовому рішенню у справі. За таких обставин відсутні правові підстави для видачі дубліката виконавчих листів, виданих на виконання судового рішення, яке в подальшому було змінено, а також для поновлення строку для пред`явлення таких виконавчих документів до виконання.

Оскільки відсутні правові підстави для видачі дубліката виконавчого документа, поновлення строку для його пред`явлення до виконання також є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява не обґрунтована і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.433, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви представника АТ КБ «Приватбанк» - Поповича Савелія Ігоровича про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).

Суддя Д.М. Цвіра