Рішення № 138498045, 27.07.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/6326/25

провадження № 2-о/619/24/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 липня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Калиновської Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Булах С.М.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дергачі в режимі відеоконференції матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України,-

ВСТАНОВИВ

Представник ОСОБА_2 - адвокат Панфілова Дар`я Андріївна звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт батьківства, а саме, що громадянин України ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є батьком ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 08.07.2014); внести до актового запису № 132 від 08.07.2014 р. про народження ОСОБА_6 наступні зміни: відомості про батька дитини змінити з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_5 », громадянин України; відомості про матір дитини залишити без змін; прізвище дитини залишити без змін - « ОСОБА_8 ».

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_2 тривалий час знайома з ОСОБА_5 . У 2013 році ОСОБА_2 перебувала у фактичних шлюбних відносинах та інтимних стосунках із ОСОБА_5 . У цей період вони періодично мешкали разом за адресою АДРЕСА_1 . Заявниця на той момент у шлюбі та у інших стосунках не перебувала. ОСОБА_5 до стосунків із ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_4 , який був розірваний рішенням Дергачівського районного суду Харківської області 13.01.2012 року. Від шлюбу з ОСОБА_4 . ОСОБА_5 має доньку - ім`я якої заявниці не відомо, ОСОБА_5 називав її « ОСОБА_9 ». У 2013 році Заявниця завагітніла від ОСОБА_5 , повідомивши ОСОБА_5 про вагітність не стала наполягати на юридичному оформленні їх шлюбу та стосунків. ІНФОРМАЦІЯ_3 у заявниці з ОСОБА_5 народилася донька: ОСОБА_6 . У свідоцтві про народження ОСОБА_6 , у графі «Батько» вказаний « ОСОБА_7 », у графі «Мати» - « ОСОБА_2 ». Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (копія додається), відомості про батька ОСОБА_6 записані відповідно до ч. 1 статті 135 Сімейного кодексу України. ОСОБА_5 після народження дитини спочатку повністю припинив стосунки та зв`язок з ОСОБА_2 , контактів з дитиною не підтримував. Вперше ОСОБА_5 побачив дитину коли їй виповнилось два роки. Заявниця вказує, що з того часу з заявницею почали спілкування рідні ОСОБА_5 (мати та бабуся), проте не часто. У 2019 році ОСОБА_5 приїхав до ОСОБА_2 , побачився з дитиною і продовжив спілкування як із заявницею, так і з дитиною. Під час повномасштабного вторгнення ОСОБА_5 бачився з дитиною у серпні 2023 року, однак періодично цікавився у ОСОБА_2 інформацією про дитину. За весь цей період ОСОБА_5 не надавав грошової допомоги на дитину, заявниця з проханнями по допомогу до нього не зверталась. З початком повномасштабного вторгнення ОСОБА_5 мав об`єктивні перешкоди, які не залежали від його волі, аби визнати своє батьківство та разом з матір`ю дитини подати спільну заяву до органу реєстрації актів цивільного стану. При цьому він був обізнаний, що відомості про батька записані зі слів заявниці, і після завершення війни сподівався зареєструвати відповідні зміни. Водночас, передумовою звернення до суду із цією заявою про встановлення факту батьківства стало те, що ОСОБА_5 загинув під час захисту Батьківщини та не може самостійно визнати факт батьківства. Так, у березні 2022 року ОСОБА_5 вступив до лав Національної гвардії України. У 2025 році він був снайпером (1-ї категорії) у ІНФОРМАЦІЯ_8 військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. 01 травня 2025 року виконуючи бойове завдання у населеному пункті Новосергіївка Покровського району Донецької області ОСОБА_5 загинув під час захисту Батьківщини. Заявниця зазначає, що позбавлена можливості підтвердити факт кровного споріднення між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , інакше ніж в судовому порядку.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 22.10.2025 відкрито провадження у цивільній справі порядку окремого провадження.

Заінтересованою особою, ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» 04.11.2025 подані заперечення, відповідно до яких вона просить відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на недоведеністю фактичних батьківських відносин та наявністю ознак шахрайства і зловживання правом.

Заінтересованою особою, ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» 26.11.2025 подано відзив, відповідно до якого вона просить відмовити в задоволенні заяви; врахувати вказані в ньому доводи під час розгляду справи; судовий розгляд здійснювати без її участі.

Представником заявниці ОСОБА_2 - ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» 26.11.2025 подані додаткові пояснення у справі, які вона просила врахувати під час розгляду справи по суті.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 23.03.2026 призначено по цивільній справі судову молекулярно-генетичну експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» (площа Соборна, 14, м. Дніпро, 49005; код ЄДРПОУ 01985239; адреса електронної пошти: dneprsme@ukr.net). На вирішення експертизи поставлено наступне питання: Чи є ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час захисту Батьківщини, біологічним батьком ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 08.07.2014 р.) чи це виключається?

01.06.2026 на адресу суду надійшла вказана справа з Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» з висновком експерта від 23.03.2026 №152-МГ.

Ухвалою 02.06.2026 відновлено провадження у справі. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

В судове засідання заявник не з`явилась. Представник заявника - ОСОБА_1 в судовому засіданні просила задовольнити заяву ОСОБА_2 , встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_6 ; внести до актового запису № 132 від 08.07.2014 р. про народження ОСОБА_6 наступні зміни: відомості про батька дитини змінити з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_5 », громадянин України; відомості про матір дитини залишити без змін; прізвище дитини залишити без змін - « ОСОБА_8 ».

Заінтересовані особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, причину неявки не повідомили, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялися належним чином.

Представники Дергачівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в судове засідання не з`явилися, причину неявки не повідомили, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

З досліджених письмових доказів вбачається, що ОСОБА_6 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 08.07.2014 р., про що в Книзі реєстрації народжень 08.07.2014 р. складено відповідний актовий запис №132.

У свідоцтві про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 від 08.07.2014, у графі «Батько вказаний « ОСОБА_7 », у графі «Мати» - « ОСОБА_12 ».

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, відомості про батька ОСОБА_6 вказані відповідно до ч. 1 статті 135 Сімейного кодексу України.

Тобто, при реєстрації народження доньки запис про батька був зроблений з слів матері, тобто відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, в якій зазначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

ІНФОРМАЦІЯ_6 виконуючи бойове завдання у населеному пункті Новосергіївка Покровського району Донецької області ОСОБА_5 загинув під час захисту Батьківщини.

Так, згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що складено відповідний актовий запис №265.

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №399/1029/15-ц вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах для формування доказової бази. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень статті 89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 760/3977/15-ц зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07.05.2009).

Так, ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 23.03.2026 призначено по цивільній справі судову молекулярно-генетичну експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» (площа Соборна, 14, м. Дніпро, 49005; код ЄДРПОУ 01985239; адреса електронної пошти: dneprsme@ukr.net). На вирішення експертизи поставлено наступне питання: Чи є ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час захисту Батьківщини, біологічним батьком ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 08.07.2014 р.) чи це виключається?

01.06.2026 на адресу суду надійшла вказана справа з Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» з висновком експерта №152-МГ.

За наслідками проведеної експертизи, експертом Петуховою О.А. 22.05.2026 складено висновок судової молекулярно-генетичної експертизи №152-МГ.

Як вбачається з висновку: «загиблий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженої громадянкою ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Вірогідність того, що гр-н ОСОБА_5 дійсно є біологічним батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,999999%.».

Факт батьківства ОСОБА_5 відносно неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , окрім висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №152-МГ підтверджується також наданими заявницею фото переписки між нею та ОСОБА_5 .

Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 Сімейного кодексу України. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Відповідно до змісту ч.1 ст.121СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч.2 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст.130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. В пункті 13 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч.2 ст.55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Згідно зі ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.

Як вбачається зі ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження можуть бути розглянуті цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

При розгляді спору щодо встановлення факту батьківства суд має виходити зі змісту ст.130 СК України, відповідно до якої підставою для встановлення факту батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 643/9245/18 зроблено висновок, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою свого батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.

Такі правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц,від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц,від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц.

У п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини. В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Таким чином, суд, з`ясувавши всі обставини справи, вважає встановленими в судовому засіданні наявність підстав, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

За положеннями ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.

Керуючись ст. ст. 293, 319 ЦПК України, ст. ст. 55, 121, 125, 130, 134, 135 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити.

Встановити факт батьківства, а саме, що громадянин України ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є батьком ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 08.07.2014).

Внести до актового запису № 132 від 08.07.2014 про народження ОСОБА_6 наступні зміни: відомості про батька дитини змінити з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_5 », громадянин України; відомості про матір дитини залишити без змін; прізвище дитини залишити без змін - « ОСОБА_8 ».

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Заявник: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_4 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Заінтересована особа: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Заінтересована особа: Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: Дергачівський р-н, Харківська обл., м. Дергачі, пл. Перемоги, буд. 1, ЄДРПОУ 41403969.

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, адреса АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 .

Повний текст рішення виготовлено 27.07.2026

Суддя Л. В. Калиновська