Ухвала суду № 138497465, 27.07.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН193/970/26

Провадження №1-кп/193/107/26

У Х В А Л А

іменем України

27 липня 2026 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у межах кримінального провадження №12026041580000083 від 30.05.2026 клопотання прокурора Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Прибужани Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб не має, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 24.02.2021 за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова за ч.2 ст. 186, ч. 4 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років і 4 місяці. 24.09.2024 на підставі ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 16.09.2024 звільнений від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 4 місяці 20 днів

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Софіївського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за №12026041580000083 від 30.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

Згідно ухвали суду від 01.06.2026 до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою тривалістю 60 днів, до 29.07.2026 до 09 год 45 хв.

У судовому засіданні, призначеному на 27.07.2026 року, прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як станом на сьогоднішній день мають місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що мали місце також під час обрання даного запобіжного заходу.

Обвинувачений та захисник, кожен окремо, не заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, заслухавши клопотання та думку учасників справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе за побігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Іліков проти Болгарії» від 26.07.2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінці ризиків переховування.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти власності, зокрема, вчиненого у період воєнного стану, яке згідно ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає виключно позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, що збільшує ризик втечі обвинуваченого у випадку призначення судом вказаної міри покарання.

Окрім того, суд враховує відсутність у обвинуваченого офіційного працевлаштування, а відтак відсутні джерела прибутку, та особу обвинуваченого, який не одружений, не має міцних соціальних зв`язків, раніше судимого.

Таким чином, суд також доходить до висновку, що застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі не буде достатньою мірою забезпечення своєчасного та всебічного розгляду кримінального провадження, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти можливим спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, вирішуючи питання щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з позбавленням волі, суд приймає до уваги наявні ризики, що були підставою для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, продовження існування яких в даному випадку було беззаперечно встановлено.

Також, суд враховує ту обставину, що в даному судовому засіданні, до моменту закінчення строку дії ухвали суду про продовження строку дії запобіжного заходу, винести вирок у кримінальному провадженні не є можливим, оскільки справа перебуває на стадії судового слідства.

На думку суду прокурором надано переконливі аргументи в обґрунтування необхідності продовження запобіжного заходу саме у вигляді тримання обвинуваченого під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», враховуючи те, що обставини та підстави обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є й надалі доцільними, доведено існування ризиків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, суддя приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим не може бути застосованим відносно обвинуваченого у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 331, 370, 372 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.

Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів, а саме до 24 вересня 2026 року включно.

Ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду (м. Кривий Ріг).

Оскарження ухвали про продовження строку тримання під вартою, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання та не зупиняє судовий розгляд кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1