Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 209/3195/26
Провадження № 2/209/2364/26
РІШЕННЯ
Іменем України
06 липня 2026 року м. Кам`янське
Дніпровський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Шендрика К.Л.,
за участі секретаря Драгунцевої С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
На обґрунтування позову зазначено, що 16 березня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем було укладено договір про фінансового кредиту № 34779-03/2025, який було підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер його мобільного телефону, відповідно до умов якого відповідач отримав фінансовий кредит у розмірі 8000 грн. та зобов`язався повернути кредитні кошти і сплатити відсотки за користування кредитом. 19 червня 2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 19062025, відповідно до якого ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 34779-03/2025 від 16 березня 2025 року в розмірі: заборгованість за тілом кредиту - 8000 грн., заборгованість за відсотками - 6862 грн., заборгованість за комісією - 800 грн., заборгованість за штрафом - 7230 грн. Таким чином, позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Станом на дату закінчення кредитування загальна заборгованість за договором № 34779-03/2025 від 16 березня 2025 року становить 24620 грн. та складається з: заборгованість за тілом кредиту - 8000 грн., заборгованість за відсотками - 8590 грн., заборгованість за комісією - 800 грн., заборгованість за штрафом - 7230 грн.
25 травня 2026 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у позові заявив клопотання про розгляд справи в поряду спрощеного провадження за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.
Відповідач відзив на позов не подав, будь-яких заяв чи клопотань від нього до суду не надходило, про місце та час розгляду справи, відповідно до ст. 128 ЦПК України, був повідомлений належним чином.
На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 16 березня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту № 34779-03/2025, який було підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора Y148, надісланого на номер його мобільного телефону НОМЕР_1 , відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 8000 грн., шляхом безготівкового перерахування коштів на карту позичальника № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), на строк 120 днів та зобов`язався повернути кредитні кошти до 13 липня 2025 року і сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 0,98 % за кожен день і комісію за надання кредиту в розмірі 10 % від суми кредиту, що становить 800 грн. Ці обставини підтверджуються заявою-анкетою, інформаційним повідомленням, паспортом споживчого кредиту, договором про надання фінансового кредиту з додатком, довідкою про ідентифікацію, листом-повідомленням про перерахування коштів, листом АТ «Акцент-Банк», випискою по рахунку НОМЕР_3 , емітованому на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , та платіжною інструкцію (у електронному вигляді та а.с. 11-20, 36).
Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. ч.2-4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
За змістом ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Аналогічні за змістом висновки, викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема постанові від 12 січня 2021 по справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року по справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 тощо.
Отже, як вбачається з кредитного договору, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 345/3085/19.
Відповідач належним чином не виконував зобов`язання за договором № 34779-03/2025 від 16 березня 2025 року, у зв`язку з чим у нього, станом на 19 червня 2025 року, утворилась заборгованість перед ТОВ «Стар Файненс Груп» в розмірі в розмірі 22892 грн., яка складалася із: заборгованість за тілом кредиту - 8000 грн., заборгованість за відсотками - 6862 грн., заборгованість за комісією - 800 грн., заборгованість за штрафом - 7230 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 20 оберт - 21).
19 червня 2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 19062025, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги, в тому числі до відповідача за кредитним договором № 34779-03/2025 від 16 березня 2025 року в розмірі 22892 грн. Ці обставини підтверджуються копією договору факторингу, витягом з реєстру боржників, актом приймання-передачі реєстру боржників, платіжною інструкцією (а.с. 23-29).
Станом на 13 липня 2025 року заборгованість відповідача за договором № 34779-03/2025 від 16 березня 2025 року становить 24620 грн. та складалася із: заборгованість за тілом кредиту - 8000 грн., заборгованість за відсотками - 8590 грн., заборгованість за комісією - 800 грн., заборгованість за штрафом - 7230 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 22 оберт).
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ч. 1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд приходить до висновку, що укладені договір № 34779-03/2025 від 16 березня 2025 року та договір факторингу відповідають вимогам закону, зобов`язання по зазначеному договору відповідачем у встановлений строк не виконані, сума заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 8000 грн., процентами в розмірі 8590 грн. і комісії в розмірі 800 грн. підтверджена документально, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Що стосується штрафу в розмірі 7230 грн., слід зазначити наступне.
Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває на цей час.
Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває включно з 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, тож підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафу відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких згідно п. 1 ч. 3 цієї статті віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст.ст. 3, 12, 76, 78, 141, 247, 263-265, 274, 279, 354, 430 ЦПК України, суд -
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором № 34779-03/2025 від 16 березня 2025 року в розмірі 17390 (сімнадцять тисяч триста дев`яносто) гривень, яка складається із: заборгованість за тілом кредиту - 8000 грн., заборгованість за відсотками - 8590 грн., заборгованість за комісією - 800 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати на плату судового збору в розмірі 1880 (одна тисяча вісімсот вісімдесят) гривень 55 копійок та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5650 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 69 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Л. Шендрик
Судове рішення № 138496594, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 06.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 209/3195/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: