Рішення № 138495782, 16.07.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11001/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором позики № 459588 від 20 червня 2024 року в розмірі 13656 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 20 червня 2024 року між ТОВ «Сіроко фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 459588. ТОВ "Сіроко фінанс" відповідачу передані грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника у розмірі 4000 грн. Відповідачем не виконані належним чином взяті зобов`язання за договором позики. 29 листопада 2024 року між ТОВ «Сіроко фінанс» та ТОВ «Діджи фінанс» укладений договір факторингу № 29112024, відповідно до умов відбулося відступлення права вимоги за договором позики № 459588 від 20 червня 2024 року. Сума боргу перед новим кредитором становить 13656 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 4000 грн; сума заборгованості за відсотками - 1656 грн, сума заборгованості по штрафним санкціям - 8000 грн.

Ухвалою від 18 травня 2026 року позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

У заяві від 07 липня 2026 року представник позивача Романенко М.Е. просить судове засідання проводити за відсутності представника позивача, щодо проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

За наявності передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України умов суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, 20 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 459588 (з фіксованою процентною ставкою), підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором S8OB57 (далі - договір позики), що підтверджується довідкою про укладення договору (ідентифікацію) ТОВ «Сіроко фінанс».

Відповідно до п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами договору строк для придбання товарів та/або робіт та/або послукг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Згідно з п.2 договору позики, сума позики 4000 грн; строк позики 30 днів; процентна ставка 1,38 % в день.

Видача ТОВ "Сіроко фінанс" 20 червня 2024 року коштів в сумі 4000 грн на картку відповідача № НОМЕР_1 підтверджується платіжною інструкцією № db36651d-5ed5-4779-90a2-6d603a27a743 від 20 червня 2024 року ТОВ "Фінансова компанія "Фінекспрес".

29 листопада 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» укладений договір факторингу № 2911204, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до, серед інших, боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 459588 від 20 червня 2024 року на загальну суму заборгованості 13656 грн, що підтверджується договором факторингу № 29112024 від 29 листопада 2024 року, актом приймання-передачі реєстру прав вимог за договором факторингу № 29112024 від 29 листопада 2024 року, витягом з додатку до договору факторингу № 29112024 від 29 листопада 2024 року, платіжною інструкцією № 10799 від 29 листопада 2024 року про оплатуза відступлення фактору права вимоги згідно договору № 29112024 від 29 листопада 2024 року.

За розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ "Сіроко фінанс" станом на 29 листопада 2024 року, заборгованість відповідача за спірним договором позики становить 13656 грн та складається із заборгованості за тілом позики в сумі 4000 грн, заборгованості за процентами в сумі 1656 грн, заборгованості за пенею в сумі 8000 грн.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За нормами ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Всупереч умовам укладеного між сторонами договору позики та наведеним нормам закону відповідач порушив строки і порядок повернення позики та сплати процентів за користування коштами, про що свідчить розрахунок заборгованості. Докази повернення відповідачем позики та сплати процентів за користування позикою в порядку та на умовах, передбачених спірним договором, у справі відсутні.

Враховуючи порушення відповідачем зобов`язань за спірним договором позики щодо повернення позики та сплати процентів за користування коштами, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом позики в сумі 4000 грн та заборгованості за процентами в сумі 1656 грн.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24 лютого 2022 року, який триває донині.

Положення Закону України "Про споживче кредитування" не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі. Нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі регулюється виключно Цивільним кодексом України, а тому застосуванню до спірних правовідносин щодо стягнення неустойки підлягає п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З огляду на вказані норми, позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати штрафних санкцій у період дії в Україні воєнного стану, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 8000 грн задоволенню не підлягають, а отже, позов належить задовольнити частково.

За правилами ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору пропорційно розміру

задоволених позовних вимог у сумі 1091,58 грн.

Згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.2 ст.133 ЦПК України).

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір № 42649746 про надання правової допомоги від 02 лютого 2026 року, укладений між ТОВ "Діджи фінанс" та ФОП ОСОБА_2 , додаткову угоду 459588 до договору про надання правової допомоги № 42649746 від 02 лютого 2026 року, укладену 24 квітня 2026 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ФОП ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "Діджи Фінанс" щодо стягнння кредитної заборгованості від 24 квітня 2026 року, акт про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 24 квітня 2026 року, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 6000 грн.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Враховуючи категорію та незначну складність справи, сталу судову практику щодо розгляду таких справ, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову та керуючись принципами справедливості та розумності, обгрунтованими та пропорційними до предмета спору є витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. Оскільки позов суд задовольняє частково, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 820 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 264-265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" заборгованість за договором позики № 459588 від 20 червня 2024 року в сумі 5656 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" 1911 (одну тисячу дев`ятсот одинадцять) грн 58 коп у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі :

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи", місцезнаходження: 07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1; код ЄДРПОУ 42649746;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 22 липня 2026 року.

Суддя