Рішення № 138495760, 22.06.2026, Радивилівський районний суд Рівненської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/2002/25

Провадження №2/568/145/26

22 червня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Делалової О.М., за участю секретаря судового засідання Мельничук Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Радивилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр») звернулося до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 (далі - Відповідач) на його користь суму заборгованості за Договором № 77472151 від 29.09.2021 року у розмірі 41 526,48 грн. Крім того, просить стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені судові витрати, які складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та з витрат на правову допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 29.09.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 77472151.

22.02.2022 року було укладено договір №22/02/2022 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77472151.

У свою чергу, 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77472151.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №77472151.

Вказує, що станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачується, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Зазначає, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 77472151 від 29.09.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 41 526,48 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 14 000, 00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 27 524,18 грн..

Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 25.11.2025 року відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача ТОВ «Коллект Центр» в судове засідання не з`явився, про час та розгляд справи товариство повідомлене належним чином, відповідно до позовної заяви вказане товариство просить справу розглядати у відсутність його представника, позовні вимоги підтримують, не заперечують щодо винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку. Виклик відповідача також здійснювався шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України». Про причини неявки в судове засідання не повідомила. Відзив на позов не подала.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.09.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 77472151, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надав позичальнику грошові кошти в розмірі 14000,00 грн., процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 %, яка нараховується за кожен день користування позикою, на строк 30 днів. Кредитні кошти були перераховані на рахунок відповідача, про що свідчить виписка по рахунку.

22.02.2022 року було укладено договір №22/02/2022 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77472151.

У свою чергу, 10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77472151.

Відповідно до Реєстру боржників до договору №10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 41 526,48 грн., з яких: 14 000,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 27 524,18 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

З моменту отримання права вимоги до відповідача за вказаними договорами, позивачем не здійснювалось нарахування штрафних санкцій, що підтверджується розрахунками заборгованості, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, права вимоги за кредитним договором № 77472151 від 29.09.2021 року боржника ОСОБА_1 , укладеного між первісним кредитором перейшло до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Так, за змістом ст.ст.626, 628, ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639, ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «про електронну комерцію»).

Ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ЗУ «про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ « Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3У «Про електронниу комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

В розумінні ЗУ «Про споживче кредитування» далі - Закон), в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин, споживче кредитування це правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.

За положеннями ч. 2 ст. 8 Закону, для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення відсотків за кредитним договором № 77472151 від 29.09.2021 у сумі 27 524,18 грн. Судом встановлено, що строк дії договору 30 днів, процентна ставка за цей період користування кредитом становить 1.791%, а тому розмір відсотків відповідно до умов договору становить 7 522,2 грн.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за: кредитним договором №77472151 від 29.09.2021 в розмірі 21 522,2 грн, з яких 14 000 грн - тіло кредиту та 7 522,2 грн - відсотки за користування кредитом, що нараховані в межах строку дії кредитного договору.

Доказів пролонгацій кредитного договору позивачем суду не надано, а тому нарахування відсотків поза межами строку кредиту є безпідставними.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд вважає доведеним позов на суму 21 522, 20 грн, отже позов задоволено на 51,83 % (21 522, 20 х 100% : 41526,48).

Сума сплаченого позивачем судового збору в даній справі становить 2 422,40 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 255,53 грн. судового збору, виходячи із наступного розрахунку: (2422,40 х 51,83%).

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 16000 грн.

У підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду подано: договір № 01-07/2024 від 01.07.2024 про надання правової допомоги, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс», Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» на послуги, Заявку на надання юридичної допомоги № 627 від 01.10.2025 щодо підготовки документів про стягнення боргу з ОСОБА_1 , з наданням послуг усної та письмової консультацій з вивченням документів, складання позовної заяви на загальну суму 16 000,00 грн., Витяг з Акту № 15 від 31.10.2025 про надання юридичної допомоги за договором № 01-07/2024 від 01.07.2024, згідно з яким АО «Лігал Ассістанс» надано зазначену у заявці правничу допомогу на суму 16 000,00 грн.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

За таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 16 000 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на корить ТОВ «Коллект Центр» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 183,00 грн., виходячи із наступного розрахунку: (10 000,00 х 51,83% ).

Керуючись ст. ст. 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 247, 259, 263- 265, 268, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) суму заборгованості за кредитним договором № 77472151 від 29.09.2021 року в розмірі 21 522,20 грн. (двадцять одна тисяча п`ятсот двадцять дві гривні двадцять копійок), судовий збір у розмірі 1 255,53 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят п`ять гривень п`ятдесят три копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 183,00 грн. (п`ять тисяч сто вісімдесят три гривні 00 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Делалова