Рішення № 138495335, 27.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2-о/381/32/26

381/729/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Анапріюк С.П.,

присяжних Бабкіна О.А., Горинського О.В.,

за участю секретаря Куліковських А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна,

установив:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та встановлення над ним опіки.

В обґрунтування поданої до суду заяви заявник зазначає про те, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І групи підгрупи А з дитинства. 12.12.2025 йому встановлена інвалідність безстроково, у зв`язку із наявним у нього психічним розладом, що підтверджується Витягом з рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи № 249/25/954/B (дата прийняття рішення 11.12.2025, номер рішення 249/25/954/P). ОСОБА_2 перебуває на обліку у лікаря психіатра з відповідним діагнозом, що підтверджується консультативним висновком спеціаліста від 29.01.2026.

Заявник зазначає, що її син не здатний до самообслуговування, життєзабезпечення та соціалізації у зв`язку з тривалими розладами здоров`я, що не підлягають лікуванню. Повідомляє, що вона постійно здійснює необхідний догляд за сином (годує, одягає, здійснює гігієнічні процедури, виводить на прогулянку у візку).

Заявник вказує про наявність підстав для визнання її сина недієздатним для захисту його прав та інтересів, оскільки за станом здоров`я він не може їх здійснювати самостійно, а також для встановлення над ним опіки.

Вказане стало підставою для звернення заявника до суду з цією заявою.

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 16 лютого 2026 року відкрив провадження у справі та призначив справу до судового розгляду в порядку окремого провадження на 16 березня 2026 року.

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 16 березня 2026 року призначив у справі судово-психіатричну експертизу психічного стану ОСОБА_2 , зупинив провадження у справі до отримання висновку експерта.

21.04.2026 на адресу суду надійшов лист завідуючої відділенням амбулаторних судово-психіатричних експертиз Київської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України Н.А. Глубокової, разом із яким повернуті матеріали цивільної справи № 381/729/26.

У вказаному листі у зв`язку зі зміною форми власності відділення та його підпорядкування висловлено прохання до суду доручити проведення експертизи Київській філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України».

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 22 квітня 2026 року доручив виконання ухвали суду від 16 березня 2026 року експертам Київської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України.

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 27 квітня 2026 року виправив описку в ухвалі суду від 22 квітня 2026 року.

17 червня 2026 року до суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 133 від 10 червня 2026 року.

Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 19 червня 2026 року поновив провадження у справі та призначив її до розгляду на 15 липня 2026 року.

15.07.2026 від представника органу опіки Андрія Коноваленка надійшло клопотання із проханням відкласти розгляд справи на інший день, у зв`язку з відсутністю висновку органу опіки щодо доцільності призначення заявника опікуном.

15.07.2026 розгляд справи відкладено на 27.07.2026 у зв`язку із неявкою у судове засідання учасників справи.

Заявник у судовому засіданні підтримала вимоги заяви та просила її задовольнити, надала пояснення, які відповідають змісту поданої до суду заяви. Також зазначила, що її син внаслідок наявного у нього захворювання не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, захворювання призводить до того, що він обмежений до нормального самообслуговування, до орієнтації, до спілкування, до контролю за своєю поведінкою, що стало причиною для звернення заявниці до суду із цією заявою.

Додатково заявник пояснила суду, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про наявність у її сина такого психічного захворювання, за якого він потребує опіки. Вказала, що все життя опікується своїм сином та створила для нього комфортні умови для проживання.

На запитання суду заявник повідомила суду про те, що вона відповідає критеріям, визначеним законодавством для опікуна недієздатної особи та здатна опікуватись своїм сином. Також зазначила, що проживає постійно за місцем мешкання разом із сином протягом всього його життя, налагодила з ним побут, він їй довіряє та її розуміє.

Представник особи, стосовно якої розглядається справа, адвокат Твердохліб М.М. у судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви про визнання ОСОБА_2 недієздатним та встановлення над ним опіки. Пояснив суду, що вказане відповідає інтересам особи, яку він представляє, про що свідчать відомості наявних у матеріалах справи медичних документів, а також висновок органу опіки та піклування щодо можливості призначення заявника опікуном ОСОБА_2 . Зазначив, що заявник є матір`ю ОСОБА_2 , а тому, на його думку, призначення її опікуном є найкращим варіантом.

Представник заінтересованої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Коноваленко А..В. у судовому засіданні висловив думку про можливість задоволення заяви, оскільки під час здійснення органом опіки перевірки для внесення до суду відповідного подання з цього питання встановлені обставини, які свідчать про наявність підстав для призначення ОСОБА_2 опікуна, заявниця відповідає критеріям опікуна та може забезпечити ОСОБА_2 належні умови та догляд, а тому орган опіки вважає за доцільне призначити її опікуном її сина.

Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, з`ясувавши обставини, які мають значення для вирішення справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються вимоги заяви, перевіривши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд встановив таке.

Згідно з відомостями свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 28 грудня 2007 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у графі «батько» вказаний ОСОБА_3 , у графі «мати» ? ОСОБА_1 (а.с. 6).

Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4» № 249/25/954/В від 11.12.2025 містить інформацію стосовно діагнозу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10-12).

Виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого містить інформацію про діагноз ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).

Консультативний висновок Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня» від 20.10.2025 містить інформацію стосовно діагнозу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14).

Консультативний висновок Комунального некомерційного підприємства Фастівської міської ради «Фастівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» від 29.01.2026 року містить інформацію стосовно діагнозу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15).

Висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 93 містить інформацію про те, що ОСОБА_2 (інвалід І-А) потребує постійного стороннього догляду (а.с.16).

Згідно із довідкою Відділу обслуговування громадян № 16 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про отримання допомоги від 05.01.2026, ОСОБА_1 перебуває на обліку та їй відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» на дитину ОСОБА_2 нарахована допомога за період з липня 2025 по грудень 2025 (а.с. 27).

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта Київської філії судових експертиз державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» № 133 від 10.06.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає на хронічний, стійкий психічний розлад глибоку розумову відсталість, F 73.0 за MKX-10. За своїм психічним станом не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійного стороннього догляду та встановлення опіки.

Відповідно до висновку(подання) Органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області № 399 від 20.07.2026, враховуючи, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , з метою захисту особистих немайнових і майнових прав ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також для створення йому необхідних побутових умов, здійснення за ним належного догляду, забезпечення його лікування, орган опіки та піклування вважає за доцільне призначення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) опікуном над ОСОБА_2 .

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами його сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Порядок розгляду справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею відповідно піклування або опіки, призначення опікуна чи піклувальника, а також питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення в таких справах, визначені статтею 300 ЦПК України.

Відповідно до частини шостої статті 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Згідно зі ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Статтею 41 ЦК України визначено, що правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема, відсутність у неї права вчинення самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.

Відповідно ст. 55 ЦК України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Відповідно до ст. 58 ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Частиною 4 статті 63 ЦК України визначено, що опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Згідно з ч. 5, 6 статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд встановив наступні обставини та дійшов до таких висновків.

Суд встановив, що заявник звернулася до суду із цією заявою, оскільки її син ОСОБА_2 страждає на захворювання, внаслідок якого за своїм психічним станом він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійного стороннього догляду та опіки.

З огляду на це заявник просить визнати його недієздатним, встановити опіку та призначити опікуна.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення вимог цієї заяви суд бере до уваги таке.

Законодавство України встановлює презумпцію психічного здоров`я людини, якщо інше не буде встановлено в законному порядку.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу», кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку. При цьому діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов`язаних зі станом її психічного здоров`я (ч. 1 ст. 7 Закону).

Під час розгляду справи про визнання фізичної особи недієздатною суд, встановивши, що існують достатні дані, які свідчать про психічний розлад, призначив судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану особи (ч. 1 ст. 298 ЦПК України).

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта Київської філії судових експертиз державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» № 133 від 10.06.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає на хронічний, стійкий психічний розлад глибоку розумову відсталість, F 73.0 за MKX-10. За своїм психічним станом не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійного стороннього догляду та встановлення опіки.

Зважаючи на те, що у матеріалах справи наявні належні, допустимі та достатні докази у своїй сукупності свідчать, що ОСОБА_2 страждає на хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок якого за своїм психічним станом він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійного стороннього догляду та опіки, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання його недієздатним.

Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Вирішуючи вимогу заяви про встановлення опіки над ОСОБА_2 , суд керується наступним.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Відповідно до статті 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Статтею 41 ЦК України визначено, що правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема, відсутність у неї права вчинення самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.

Згідно зі статтею 55 ЦК України, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно із частиною першою статті 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

З огляду на вказане, а також враховуючи висновок суду про наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним, суд дійшов висновку про необхідність встановлення над ним опіки.

Вирішуючи вимогу заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , суд зазначає таке.

Відповідно до статті 62 ЦК України, опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з ч. 4 ст. 63 цього Кодексу, опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особливих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Згідно зі ст. 67 ЦК України, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Аналогічні приписи містяться у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Цьому висновку Верховного суду кореспондують приписи Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Зі змісту норм ЦК України та ЦПК України вбачається законодавчо визначена вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання щодо призначення опікуна у належній процесуальній формі, при цьому саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки у такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства ? захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Під час внесення подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Водночас таке подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути враховане на розсуд суду.

Для ефективного виконання функцій, які покладені на опікунів та піклувальників, встановлення опіки або піклування має відбуватися за вільною згодою особи (опікуна, піклувальника), оскільки тільки за цієї умови можливе створення підопічному належних умов виховання та проживання.

Отже, закон, захищаючи недієздатну особу, покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Вирішуючи питання про наявність підстав для призначення опікуном ОСОБА_1 , суд враховує висновок Органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області № 399 від 20.07.2026, згідно з яким на підставі здійсненої органом перевірки, враховуючи, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , з метою захисту особистих немайнових і майнових прав ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також для створення йому необхідних побутових умов, здійснення за ним належного догляду, забезпечення його лікування, орган опіки та піклування вважає за доцільне призначення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) опікуном над ОСОБА_2 .

Суд бере до уваги висновок органу опіки та піклування, оскільки він належно обґрунтований, у ньому наведено достатньо підстав та аргументів, які вказують на доцільність призначення заявника опікуном у цих правовідносинах, а також позитивний вплив такого рішення на інтереси недієздатної та такої, що потребує опіки, особи.

Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 бажає та може за станом свого здоров`я бути опікуном, протипоказань щодо виконання повноважень опікуна не має, обставини, які б перешкоджали ОСОБА_1 бути опікуном, під час розгляду справи суд не встановив.

Враховуючи прихильність матері до сина, а також те, що на теперішній час заявник здійснює догляд та опіку над ним, здатна найбільш оптимально забезпечити належні умови проживання сина, його наміри та інтереси відповідають інтересам матері, суд вважає що призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 відповідатиме найкращим інтересам недієздатного та забезпечить дотримання та реалізацію його особистих немайнових і майнових прав.

Отже, суд висновує про наявність правових підстав для задоволення цієї заяви повністю.

Також суд враховує приписи ч. 5-9 ст. 300 ЦПК України, згідно з якими рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини другої статті 299 ЦПК України, судові витрати у справі відносяться за рахунок держави.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Задовольнити повністю заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.

Визнати недієздатною особою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Встановити опіку над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановити строк дії судового рішення два роки з дня набрання рішенням законної сили.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Роз`яснити, що скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім`ї або органу опіки та піклування.

Роз`яснити заявнику і органу опіки та піклування, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше п`ятнадцяти днів до закінчення строку дії цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Реквізити учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП- НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .

Особа, стосовно якої розглядається справа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, код ЄДРПОУ 34446857, адреса місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, площа Соборна, 1.

Повне судове рішення виготовлене 27 липня 2026.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК

Присяжні Олександр ГОРИНСЬКИЙ

Олександр БАБКІН