Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
Справа №377/321/26
Провадження №2/377/397/26
27 липня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання Кононової Н.О., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У С Т А Н О В И В:
До суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на статті 512, 514, 525-526, 530, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 945494914 від 11.10.2021 у розмірі 21731,12 гривень, а також судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 662,40 гривень і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що 11.10.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 945494914 на загальну суму 5 000 гривень. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV47X4S. Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 5 000 гривень, шляхом перерахування через банк-провайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 12 000 гривень. Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі. 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу 28/1118-01 підписали Реєстр прав вимоги № 193 від 06.09.2022, за яким від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 945494914 від 11.10.2021 у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 30.10.2023 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 30/1023-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання договору факторингу 30/1023-01 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 20.12.2023, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 945494914 від 11.10.2021, у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 945494914 від 11.10.2021. Відповідно до Реєстру боржників № б/н від 14.07.2025 за договором факторингу 1/07/25-Е від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 21 731,12 гривень. ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. Всупереч умовам договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим виникла загальна сума заборгованості в розмірі 21 731,12 гривень, яка складається з: 11 555,43 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 10 175,69 гривень - заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом, яка підлягає стягненню з урахуванням положень статей 509, 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України з відповідача на користь позивача (а. с. 3-10).
Ухвалою судді від 25 травня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 15 червня 2026 року. Вказаною ухвалою судді за клопотанням позивача витребувано докази із Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (а. с. 141-145).
Ухвалою суду від 15 червня 2026 року було відкладено розгляд справи на 23 липня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України (а. с. 155-156).
19 червня 2026 року на адресу суду від Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали судді від 25 травня 2026 року надійшли: інформація № 20.1.0.0.0/7-260603/43579-БТ від 10.06.2026; виписка по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за періоди з 11.10.2021 по 16.10.2021, з 19.10.2021 по 24.10.2021, з 16.11.2021 по 24.11.2021, з 29.10.2021 по 03.11.2021, які підлягають приєднанню до матеріалів справи на підставі статей 83-84 ЦПК України ( а.с. 166-169).
Ухвалою суду від 23 липня 2026 року приєднано до матеріалів справи: інформацію № 20.1.0.0.0/7-260603/43579-БТ від 10.06.2026; виписка по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за періоди з 11.10.2021 по 16.10.2021, з 19.10.2021 по 24.10.2021, з 16.11.2021 по 24.11.2021, з 29.10.2021 по 03.11.2021, які надійшли 19 червня 2026 року на адресу суду від Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали судді від 25 травня 2026 року.
Позивач свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином через електронний кабінет, в позовній заяві позивач просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 повторно в призначене судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся за адресою зареєстрованого місця проживання, проте конверт із судовою повісткою повернувся до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку ОСОБА_1 , якому адресовано судову повістку разом із доданими документами, за зареєстрованим місцем проживання, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву відповідач не надіслав, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суд не повідомив.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 23 липня 2026 року суд ухвалив заочне рішення у справі.
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір кредитної лінії № 945494914, паперова копія якого додана до позовної заяви, шляхом підписання сторонами електронними підписами одноразовим ідентифікатором, зокрема, відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV47X4S (далі - договір № 945494914) (а. с. 70-75).
Відповідно до пункту 1.1. договору № 945494914 за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 14 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
За змістом пункту 1.2. договору № 945494914 сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.
Пунктом 1.3. договору № 945494914 визначено, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 5 000 гривень одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 10.11.2021.
Як вбачається з пункту 1.4. договору № 945494914, позичальник в будь-який час протягом дисконтного періоду дії договору, може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а договір вважається припиненим шляхом його повного виконання.
Відповідно до пунктів 1.5.-1.6. договору № 945494914 загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів), отриманих протягом всього строку дії договору. Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання.
Згідно з пунктом 1.7. договору № 945494914 кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі дисконтний період), а саме до 10.11.2021.
Як зазначено в пункті 1.8. договору № 945494914, сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Відповідно до пункту 1.9. договору № 945494914 за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно в період строку, визначеного в п. 1.7. договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 270,10 процентів річних, що становить 0,74 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним (підпункт 1.9.1. договору); за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 669,98 процентів річних, що становить 1,84 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті (підпункт 1.9.2.). Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8. договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту, і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку статті 212 ЦК України сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим договором щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду, є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього договору. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору.
Як вбачається з пункту 1.12. договору № 945494914, сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні статті 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (підпункт 1.12.1); з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1 087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до пункту 4.3. договору № 945494914 сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України.
Згідно з пунктом 4.4. договору № 945494914 сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
До договору № 945494914 від 10.11.2021 додано паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 945494914 від 10.11.2021, в якому зазначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти (а. с. 67-69).
Порядок і умови надання товариством грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов електронного договору визначають Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (а. с. 81-94).
Дії споживача ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зазначені в порядку дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору, затвердженого наказом директора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» № 20_11/2021 (а. с. 96-109).
В заявці на отримання грошових коштів в кредит від 11.10.2021 ОСОБА_1 вказано номер карти для переказу грошових коштів відповідно до кредитного договору № 945494914 від 11.10.2021 НОМЕР_3 (а. с. 95).
Як вбачається з довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», заявка на кредит подана позичальником ОСОБА_1 11.10.2021 о 21:32:34; договір відправлено позичальнику 11 жовтня 2021 року; одноразовий ідентифікатор MNV47X4S для акцепту оферти (підписання договору одноразовим ідентифікатором) було відправлено позичальнику ОСОБА_1 11.10.2021 о 21:32:34 на номер телефону НОМЕР_4 , ідентифікатор було введено позичальником/відправлено товариству 11.10.2021 о 21:33:32; перерахування грошових коштів було здійснено 11.10.2021 о 21:33:42. Додаткові угоди до договору: 19.10.2021 збільшення суми кредиту на 1 300 гривень; 29.10.2021 збільшення суми кредиту на 4 750 гривень; 16.11.2021 збільшення суми кредиту на 600 гривень; 19.11.2021 збільшення суми кредиту на 350 гривень. 08.11.2021, 08.12.2021, 09.01.2022, 07.02.2022, 11.03.2022, 06.04.2022, 05.05.2022, 07.06.2022, 04.07.2022 відповідачем ОСОБА_1 були вчинені дії з метою продовження дисконтного періоду загалом до 03.08.2022, шляхом сплати нарахованих процентів (а. с. 109).
Відповідно до платіжних доручень № 308af307-98de-4230-8f04-eecdf1199193 від 11.10.2021 на суму 5 000 гривень, № 930df61c-c1b5-4b20-a098-1ba83e2190fd від 19.10.2021 на суму 1 300 гривень, № 41518f4b-0f50-498c-9e4d-91b209a640fc від 29.10.2021 на суму 4 750 гривень, № 10c7c0ec-5ac7-42b7-93fd-976df9c67c33 від 16.11.2021 на суму 600 гривень, № 531335e1-e4d4-4cf4-9aaf-fba327a08de9 від 19.11.2021 на суму 350 гривень, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було здійснено переказ грошових коштів на загальну суму 12 000 гривень згідно договору № 945494914 від 11.10.2021 ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № 5168-74XX-XXXX-4481 (а. с. 112-114).
У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (а. с. 11-16).
Відповідно до умов договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, додаткової угоди № 19 від 28.11.2019 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, додаткової угоди № 27 від 31.12.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, додаткової угоди № 31 від 31.12.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, додаткової угоди № 32 від 31.12.2023 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, Реєстру прав вимоги № 193 від 06.09.2022 до зазначеного договору факторингу, акту звірки взаємних розрахунків від 31.12.2022 станом на 31.12.2022 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 193 від 06.09.2022 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог від 06.09.2022 згідно Реєстру прав вимоги № 193 від 06.09.2022, вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 945494914 від 11.10.2021 в розмірі 21 731,12 гривень, перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (а. с. 11-26).
30 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 30/1023-01 (а. с. 27-31).
Відповідно до умов договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023, Реєстру прав вимоги № 2 від 30.12.2023 до зазначеного договору факторингу, платіжної інструкції № 5279 від 22.12.2023, вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 945494914 від 11.10.2021 в розмірі 21 731,12 гривень, перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (а. с. 27-35).
11 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е (а. с. 36-41).
Відповідно до умов договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, Реєстру боржників до зазначеного договору факторингу, акту прийому-передачі Реєстру боржників від 14 липня до вказаного договору факторингу, платіжних інструкцій № 317 від 12.08.2025, № 344 від 04.09.2025, № 355 від 18.09.2025, № 356 від 19.09.2025, № 357 від 19.09.2025, № 358 від 19.09.2025, № 360 від 24.09.2025, вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 945494914 від 11.10.2021 в розмірі 21 731,12 гривень, перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (а. с. 36-49).
Питання дійсності договору факторингу № 28/1118-01, укладеного 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та додаткових угод до нього, договору факторингу № 30/1023-01, укладеного 30 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», договору факторингу № 11/07/25-Е, укладеного 11.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», в установленому законом порядку не оспорено. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та додаткових угод до нього, договору факторингу № 30/1023-01 від 30.11.2023, договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 недійсними, або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цих договорів.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як зазначено у частини третій статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша цієї статті). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом частини першої статей 626, 628, статті 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що договір кредитної лінії № 945494914 від 11.10.2021 було укладено в електронній формі.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У пункті 5 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частини сьомої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина п`ята статті 11 Закону України № 675-VIII).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).
Згідно із частиною першою статті 13 Закону № 675-VIII розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Частиною другою вказаною статті передбачено, що способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.
Пунктом 159 розділу VIII «Загальні правила документообігу за операціями з використанням платіжних інструментів» Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 за №164, передбачено, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.
За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано паперову копію електронного договору кредитної лінії № 945494914 від 11.10.2021, який містить інформацію про його підписання відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV47X4S. Електронний договір містить особисті дані позичальника, реквізити паспорта, адресу місця реєстрації, РНОКПП. Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 в зазначеному договорі матеріали справи не містять.
Отже, для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до вимог статей 11 і 12 Закону № 675-VIII.
Таким чином, вказаний договір підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.
Вказані обставини свідчать про належне укладення договору кредитної лінії № 945494914 від 11.10.2021, в тому числі погодження відповідача ОСОБА_1 з умовами вказаного договору, шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з частиною першою статті 626 цього Кодексу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною першою статті 526 цього Кодексу передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З інформації АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260603/43579-БТ від 10.06.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ). Згідно виписки по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за періоди з 11.10.2021 по 16.10.2021, з 19.10.2021 по 24.10.2021, з 16.11.2021 по 24.11.2021, з 29.10.2021 по 03.11.2021, наявні зарахування грошових коштів: 11.10.2021 в розмірі 5 000 гривень, 19.10.2021 в розмірі 1 300 гривень, 29.10.2021 в розмірі 4 750 гривень, 16.11.2021 в розмірі 600 гривень, 19.11.2021 в розмірі 350 гривень (а. с. 166-168).
Згідно з частиною першою статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 945494914 від 11.10.2021, станом на 06.09.2022 становить 16 942,56 гривень, та складається із: 11 555,43 гривень тіло кредиту; процентів, нарахованих за період з 11.10.2021 по 06.09.2022, в розмірі 5 472,64 гривень. 11.10.2021 була здійснена видача кредиту в розмірі 5 000 гривень, 19.10.2021 1 300 гривень, 29.10.2021 4 750 гривень, 16.11.2021 в розмірі 600 гривень, 19.11.2021 350 гривень, всього в розмірі 13 000 гривень. Відповідачем ОСОБА_1 були здійснені наступні оплати за кредитним договором: 08.11.2021 1 580 гривень, 08.12.2021 6 222 гривні, 09.01.2022 5 513 гривень, 07.02.2022 3 202 гривні, 11.03.2022 2 208 гривень, 05.05.2022 276 гривень, 07.06.2022 2 221 гривня, 04.07.2022 - 2 309 гривень, у зв`язку з чим у відповідності до пункту 1.8. кредитного договору відбулося продовження дисконтного періоду до 03.08.2022 (а. с. 49-52).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 945494914 від 11.10.2021, станом на 31.10.2022 становить 21 731,12 гривень, та складається із: 11 555,43 гривень тіло кредиту; процентів, нарахованих за період з 11.10.2021 по 31.10.2022, в розмірі 10 175,69 гривень. За вказаний період відповідачем не було здійснено платежів на погашення заборгованості за вказаним кредитним договором (а. с. 53).
З розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ЕЙС» загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 945494914 від 11.10.2021, станом на 31.10.2022 становить 21 731,12 гривень, та складається із: 11 555,43 гривень тіло кредиту; процентів, нарахованих за період з 11.10.2021 по 31.10.2022, в розмірі 10 175,69 гривень. За вказаний період відповідачем не було здійснено платежів на погашення заборгованості за вказаним кредитним договором (а. с. 54).
Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного договору кредитної лінії № 945494914 від 11.10.2021, договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та додаткових угод до нього, договору факторингу № 30/1023-01 від 30.11.2023, договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов`язання з укладеного договору та їх неналежного виконання відповідачем, суд вважає правильним задовольнити позов в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредитної лінії № 945494914 від 11 жовтня 2021 року в розмірі 21 731,12 гривень, з яких: 11 555,43 гривень заборгованість за тілом кредиту, 10 175,69 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За змістом пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною другою цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилом частини третьої вказаної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як зазначено у пункті 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, укладеного між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», копію додаткової угоди № 25770942807 від 01.09.2025 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7073/10, виданого 19.10.2018 Соломко Олексію Володимировичу, копію довіреності, виданої директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», копію Акту прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, підписаного 29 грудня 2025 року між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», згідно з яким сторони засвідчили, що виконавець надав, а клієнт отримав наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 945494914 від 11.10.2021, кількість годин 2, вартість послуги 5 000 гривень; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 945494914 від 11.10.2021, кількість годин 2, вартість послуги 1 000 гривень; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 945494914 від 11.10.2021 на рахунок ОСОБА_1 , кількість годин 1, вартість послуги 500 гривень; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 945494914 від 11.10.2021 на рахунок ОСОБА_1 , кількість годин 1, вартість послуги 500 гривень, всього, без ПДВ 7 000 гривень (а. с. 55-59).
Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання адвокатом Соломком О.В. правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» за договором про надання правничої допомоги № 20/08/25-01, укладеним 20 серпня 2025 року.
Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Не належить до інших видів правничої допомоги лобіювання, що здійснюється відповідно до Закону України «Про лобіювання».
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01) , пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Враховуючи час, затрачений адвокатом Соломком О.В. на надання правничої допомоги по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 945494914, укладеним 11.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» та ОСОБА_1 , види виконаних робіт (наданих послуг), зазначених у Акті прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, підписаного 29 грудня 2025 року між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», суд вважає, що розмір витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою, в сумі 7 000 гривень є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами у цій справі. Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідачем суду не надано.
За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень.
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 662,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 945494914 від 11 жовтня 2021 року в розмірі 21 731 гривня 12 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 662 гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок № 6, кабінет 13.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення суду складено 27 липня 2026 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька
Судове рішення № 138495304, Славутицький міський суд Київської області було прийнято 27.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 377/321/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: