Рішення № 138495105, 20.07.2026, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/373/26

Номер провадження: 2/365/490/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 липня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Солдатової Т.М.

за участю секретаря судового засідання Матвієнко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2026 року (через систему «Електронний суд») позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» через уповноваженого представника адвоката Усенка М.І. звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №29490-09/2023 від 22.09.2023 року в загальному розмірі 50000,00 грн, сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 22.09.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №29490-09/2023, відповідно до умов якого відповідачу було надано фінансовий кредит у розмірі 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Однак відповідач не виконав належним чином умови кредитного договору.

29.03.2024 року ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №29032024, згідно з яким та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Аванс Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №29490-09/2023 від 22.09.2023 року.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 50000,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн; заборгованість за процентами 45000,00 грн.

Згідно з попереднім орієнтовним розрахунком судових витрат, судові витрати позивача складаються зі сплаченого судового збору - 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу - 8000,00 грн.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 05 травня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено відповідні строки для подання заяв по суті справи, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

21.05.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Костенка О.М., в якому останній зазначив, що ознайомившись із доводами позивача, сторона відповідача частково погоджується та користуючись своїм правом згідно ст. 178 ЦПК України вважає зазначити наступне.

Стосовно вимог про стягнення заборгованості та нарахованих відсотків за користування кредитом, представник відповідача вказує на те, що з Договору про надання фінансового кредиту №29490-09/2023 від 22.09.2023 року, укладеного між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 вбачається, що в п. 1.4, 1.4.1 тип процентної ставки - фіксована, процентна ставка становить 2,50% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього договору (360 днів з 22.09.2023 по 15.09.2024 року).

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.6 п. 5 Розділу І Закону №3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (п.п. 13 п. 5 Розділу І Закону №3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5% протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому, перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже, як слідує з вказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 24.12.2023 року по 20.04.2024 рік - денна ставка має бути не більше 2,5%, з 21.04.2024 рік по 19.08.2024 рік - денна ставка не більше 1,5%, з 20.08.2024 року - денна ставка не більше 1%.

Враховуючи, що Договір про надання фінансового кредиту №29490-09/2023 було укладено 22.09.2023 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», строк дії якого продовжився після набрання чинності цим Законом, тому до даного договору слід застосовувати положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яким передбачено максимальний розмір відсотків за користування кредитними коштами 1% на день.

Тому представник відповідача закликає дійти висновку, що умови укладеного кредитного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами суперечать чинному законодавству, а тому на підставі ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.

Як слідує із розрахунку заборгованості первісного кредитора ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», так і з розрахунку заборгованості позивача ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» з 22.09.2023 по 29.03.2024 первісним кредитором ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та з 30.03.2024 по 15.09.2024 позивачем ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» неправомірно нараховано відсотки за користування кредитом за стандартною процентною ставкою у розмірі 2,5%, що суперечить чинному законодавству та згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.

Заборгованість по відсоткам за укладеним між сторонами Договором про надання фінансового кредиту №29490-09/2023 від 22.09.2023 року необхідно розрахувати, зважаючи на встановлене ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальну денну процентну ставку 1% та п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» яким передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5% протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Тобто, заборгованість відповідача по несплаченим відсоткам за Договором про надання фінансового кредиту №29490-09/2023 від 22.09.2023 року становить: строк кредитування: з 22.09.2023 по 15.09.2024 (360 днів); сума тіла кредиту: 5000,00 грн; з 22.09.2023 по 20.04.2024 згідно умов договору та з урахуванням п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлюється процентна ставка у розмірі 2,5%: (5000,00 * 2,5% = 125,00 грн (в день) * 212 днів = 26500,00 грн); з 21.04.2024 по 19.08.2024 з урахуванням п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлюється процентна ставка у розмірі 1,5%: (5000,00 * 1,5% = 75,00 грн (в день) * 121 день = 9075,00 грн); з 20.08.2024 по 15.09.2024 з урахуванням п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлюється процентна ставка у розмірі 1%: (5000,00 * 1% = 50,00 грн (в день) * 27 днів = 1350,00 грн).

Загальна сума заборгованості за відсотками в межах строку кредитування та з урахуванням п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» становить 36925,00 грн (26500,00 + 9075,00 + 1350,00).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню загальна сума 41925,00 грн, з яких: 5000,00 грн - тіло кредиту, 36925,00 грн - відсотки за користування кредитом.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, представник відповідача зазначає наступне.

Загальна сума позовних вимог становить - 50000,00 грн. Сума задоволених позовних вимог становить - 41925,00 грн. Таким чином, частка задоволених позовних вимог становить: (41925,00 грн / 50000,00 грн) * 100% = 0,0838% (83,8%).

Сума судового збору з урахуванням частки задоволених позовних вимог становить: 2662,40 * 83,8% = 2231,09 грн.

Сума витрат понесених на професійну правничу допомогу з урахуванням частки задоволених позовних вимог становить: 8000,00 грн * 83,8% = 6704,00 грн.

Окрім того, представником відповідача зазначено, що вказані позивачем види послуг мають необґрунтовано завищену вартість, тобто вбачається не співмірність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу складності справи, розгляд якої проводиться у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки віднесена до категорії малозначних справ, відтак представництво інтересів представником у судових засіданнях не здійснювалось (зокрема, представник позивача заявив клопотання про розгляд справи у відсутність позивача), відповідь на відзив, заперечення адвокатом не оформлялися, із фактично виконаними адвокатом робіт (наданих послуг).

З огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час, крім того, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому сторона відповідача вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн (та/або з урахування частки задоволених позовних вимог у розмірі 6704,00 грн) не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому слід дійти висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 4000,00 грн, що буде відповідати вищезазначеним критеріям.

Як стверджує сторона відповідача позов підлягає частковому задоволенню, а тому остання просить стягнути з позивача судові витрати (витрати на правничу допомогу), які орієнтовно можуть становити 8000,00 грн та будуть подані (прораховані, уточнені) протягом п`яти днів з моменту прийняття рішення в справі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 178 ЦПК України представник відповідача просить позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково, стягнути з останнього на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №29490-09/2023 від 22.09.2023 року, яка складається з: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 36925,00 грн - заборгованість по процентам, а всього стягнути 41925,00 грн та судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2231,09 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

22.05.2026 року від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до суду надійшла витребувана інформація на виконання вимог ухвали від 05.05.2026, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). По зазначеному рахунку було зарахування коштів на суму 5000,00 UAH 22.09.2023 р.

27.05.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» - адвоката Усенка М.І., в якому останній зазначив, що аргументи відповідача у відзиві на позовну заяву є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання.

Щодо часткового визнання відповідачем позовних вимог в частині тіла кредиту та відсотків, сторона позивача звертає увагу суду на те, що у відзиві відповідач визнав позовні вимоги в частині тіла кредиту та частково в частині відсотків в розмірі 41925,00 грн. Вказане свідчить про те, що відповідач не заперечує проти факту отримання кредитних коштів та встановленого кредитним договором обов`язку щодо сплати відсотків за користування кредитом та погоджується з необхідністю їх повернення у вказаному розмірі.

Оскільки відповідач визнав наявність заборгованості в розмірі 41925,00 грн, вказане не потребує доказуванню.

Щодо розміру максимальної денної процентної ставки, то представник позивача вказує на те, що на момент укладення договору 22.09.2023 р. чинне законодавство не містило обмеження процентної ставки до 1% на день. Відповідно, умови договору щодо процентної ставки 2,5% на день на момент його укладення та протягом строку кредитування повністю відповідали вимогам законодавства. Нарахування процентів у такому розмірі є правомірним та узгоджується з чинною на момент укладення договору редакцією закону «Про споживче кредитування».

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, сторона позивача заперечує проти твердження відповідача про необґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, оскільки така сума є обґрунтованою, відповідає середнім ринковим розцінкам на аналогічні послуги в Україні та узгоджується з положеннями чинного законодавства і судової практики.

Відповідач, заперечуючи проти розміру витрат, не надав жодних обґрунтованих доказів чи розрахунків, які б підтверджували його твердження про необґрунтованість заявленої суми.

Щодо заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 8000,00 грн, позивач вважає їх необґрунтованими, неспіввісними зі складністю справи та такими, що не підлягають задоволенню, вважає, що обсяг виконаних представником відповідача робіт не є співмірним із сумою стягнення.

Сторона позивача заперечує проти їх стягнення, оскільки представником відповідача не надано належних та допустимих доказів фактичного понесення таких витрат, зокрема детального опису наданих послуг та підтвердження обсягу виконаних робіт. Крім того, у поданому відзиві відповідач фактично визнає значну частину позовних вимог, що свідчить про відсутність необхідності у значному обсязі професійної правничої допомоги та не співмірність заявлених до стягнення витрат із складністю справи, обсягом наданих послуг і фактичними процесуальними діям представника відповідача.

Заявлена сума у 8000,00 грн є явно завищеною та не підлягає стягненню з позивача, тому враховуючи вищевикладене, позивач просить суд відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

01.06.2026 року до суду надійшло заперечення від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Костенка О.М., в якому останній зазначив, що Договір про надання фінансового кредиту №29490-09/2023 укладений 22.09.2023 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Вказаний договір укладено строком до 15.09.2024 року, тобто строк його дії продовжено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, на Договір про надання фінансового кредиту №29490-09/2023 від 22.09.2023 року укладеного між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 поширюється дія п. 5 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» в частині максимального розміру денної процентної ставки 1% на день у відповідності до положень ч. 5ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування».

Як слідує з вказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 24.12.2023 року по 20.04.2024 рік - денна ставка має бути не більше 2,5%, з 21.04.2024 рік по 19.08.2024 рік - денна ставка не більше 1,5%, з 20.08.2024 року - денна ставка не більше 1%.

Тобто, заборгованість по відсоткам за укладеним між сторонами Договором про надання фінансового кредиту №29490-09/2023 від 22.09.2023 року необхідно розрахувати, зважаючи на встановлене ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальну денну процентну ставку 1% та п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» яким передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5% протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Таким чином, позивач зобов`язаний був нарахувати відсотки за користування кредитом у межах строку кредитування з урахуванням п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а саме: з 22.09.2023 по 20.04.2024 року по ставці 2,5% в день, що у відповідності до розрахунків викладених у відзиві на позовну заяву становить - 26500,00 грн за 212 днів; з 21.04.2024 по 19.08.2024 по ставці 1,5% в день, що у відповідності до розрахунків викладених у відзиві на позовну заяву становить - 9075,00 грн 121 день; з 20.08.2024 по 15.09.2024 по ставці 1% в день, що у відповідності до розрахунків викладених у відзиві на позовну заяву становить - 1350,00 грн 27 днів.

Однак, всупереч вимогам чинного законодавства, позивач ТОВ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» з 21.04.2024 по 15.09.2024 неправомірно нарахував відсотки за користування кредитом за стандартною процентною ставкою у розмірі 2,5%, що суперечить чинному законодавству, та згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемним.

Отже, сторона відповідача наполягає дійти висновку, що умови укладеного кредитного договору в частині визначення та нарахування розміру відсотків за користування кредитними коштами, суперечать чинному законодавству, тому згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемним.

Загальна сума заборгованості за відсотками в межах строку кредитування та з урахуванням п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» становить 36925,00 грн (26500,00 + 9075,00 + 1350,00).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню загальна сума 41925,00 грн, з яких: 5000,00 грн - тіло кредиту, 36925,00 грн - відсотки за користування кредитом.

Користуючись своїм правом у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України стороною відповідача у відзиві на позовну заяву сформовано вимогу про стягнення зі сторони позивача на користь відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу, які орієнтовно можуть становити 8000,00 грн та будуть прораховані, уточнені протягом п`яти днів з моменту прийняття рішення в справі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 178, 180 ЦПК України представник відповідача просить позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково, стягнути з останнього на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №29490-09/2023 від 22.09.2023 року, яка складається з: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 36925,00 грн - заборгованість по процентам, а всього стягнути 41925,00 грн та судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2231,09 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

У судове представник позивача не з`явився, 14.07.2026 подав заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Костенко О.М. в судове засідання не з`явилися, про дату, час, і місце проведення судових засідань повідомлені у встановленому законом порядку.

20.07.2026 представник відповідача подав заяву, в якій просить провести судове засідання, призначене на 20.07.2026 на 09:15 без участі сторони відповідача, відзив на позовну заяву та заперечення підтримують в повному обсязі.

На підставі ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З досліджених в судовому засіданні доказів, судом встановлено наступне.

22.09.2023 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту № 29490-09/2023 в електронній формі. Зі сторони відповідача кредитний договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором W0450.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п. 1.2 цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору перед укладенням цього договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 22.09.2023. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 15.09.2024 (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.4.1 кредитного договору денна процентна ставка становить 2,50% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного а п. 1.2 цього договору.

Згідно з п. 1.6 кредитного договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-49хх-хххх-2140 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.2 кредитного договору сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства у строк, встановлений Договором.

Нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п. 1.2 договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня (п. 3.3 кредитного договору).

У розділі 5 кредитного договору зазначено, що у випадку прострочення клієнтом сплати кредиту та процентів відповідно до термінів встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення з урахуванням обмежень встановленим чинним законодавством України. У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій, пеня протягом періоду мораторію чи заборони, не нараховується та відновлюється після їх скасувань. У випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту. У випадку, коли сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру половини суми кредиту.

Відповідно до п. 4.1.4 кредитного договору товариство має право без згоди клієнта відступити право вимоги за даним договором третій особі, в зв`язку з чим відбудеться заміна сторони-кредитодавця за цим договором, але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення (а.с. 13-19 - копія кредитного договору з додатком № 1, а.с. 20-22 - копія паспорта споживчого кредиту, а.с. 22 зворотний бік-23 - копія заявки-анкети, а.с. 24 - копія інформаційного повідомлення споживача).

Листом товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» від 30.06.2025 підтверджується факт перерахування коштів в розмірі 5000,00 грн, дата проведення платежу: 22.09.2023, маска картки № НОМЕР_4 , номер транзакції в системі iPay.ua 287943240, призначення платежу: «Зачисление 5000 грн на карту НОМЕР_4 » (а.с. 25).

Факт виконання ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» своїх зобов`язань за кредитним договором щодо надання коштів в кредит підтверджується також інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК», наданою на виконання ухвали суду від 05 травня 2026 року в частині витребування доказів, з якої вбачається, що в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 22.09.2023 зараховано кошти в сумі 5000,00 грн (а.с. 81-82).

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконував належним чином, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості, здійсненим первісним кредитором ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №29490-09/2023 від 22.09.2023 станом на 29.03.2024 складала 28750,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за кредитом, 23750,00 грн - сума заборгованості за відсотками (1250,00 грн - відсотки, 22500,00 - прострочені відсотки). Розрахунок заборгованості здійснено відповідно до умов кредитного договору. Жодних платежів на погашення кредиту відповідач не вносив (а.с. 25 зворотнгій бік-27 - копія розрахунку заборгованості).

29.03.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» укладений Договір факторингу № 29032024, відповідно до умов якого, позивач набув право вимоги, в тому числі і за кредитним договором №29490-09/2023 від 22.09.2023 року, що укладений між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору факторингу № 29032024 від 29.03.2024 (а.с. 30-34), копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 29032024 від 29.03.2024 (а.с. 35), копією акту приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 29.03.2024 року до договору факторингу №29032024 від 29.03.2024 року (а.с. 35 зворотній бік), копією платіжної інструкції № 775 від 01.04.2024 (а.с. 36).

З копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 29032024 від 29.03.2024 вбачається, що від ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» до ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №29490-09/2023 від 22.09.2023 року на загальну суму 28750,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума основного боргу, 23750,00 грн - сума заборгованості по відсотках (а.с. 35).

З розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», вбачається, що ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», як новий кредитор, продовжувало нараховувати проценти за користування кредитом в межах строку кредитування, зазначеного в п. 1.2 кредитного договору, - до 15.09.2024 включно, за процентною ставкою 2,5% в день, що відповідає, зокрема, умовам договору, погодженим сторонами в п. 1.4.1 та п. 3.3 кредитного договору. Заборгованість ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту №29490-09/2023 від 22.09.2023 року у загальному розмірі становить 50000,00 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 45000,00 грн (а.с. 27 зворотній бік - 29).

ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» разом з позовною заявою, направило відповідачу претензію про погашення заборгованості у розмірі 50000,00 грн, яка була залишена без виконання (а.с. 36 зворотній бік - копія досудової вимоги, а.с. 8-12 - докази направлення).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У пункті 5 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Як зазначено у статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З відзиву на позовну заяву та заперечень, поданих стороною відповідача, вбачається, що відповідач визнає факт укладення з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» кредитного договору №29490-09/2023 від 22.09.2023 року та отримання на підставі даного договору коштів в кредит у розмірі 5000,00 грн. Також, відповідач визнає той факт, що своїх зобов`язань за кредитним договором він не виконав та не заперечує наявність у позивача права вимоги до нього за кредитним договором №29490-09/2023. У той же час, відповідач не погоджується з розрахунком заборгованості в частині нарахованих відсотків за користування кредитом, а тому позов визнає частково у розмірі 41925,00 грн, з яких 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 36925,00 грн - заборгованість по процентам.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що позивач зобов`язаний був нараховувати відсотки за користування кредитом у межах строку кредитування з урахуванням п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а саме, з 22.09.2023 по 20.04.2024 - по ставці 2,5% в день, з 21.04.2024 по 19.08.2024 - по ставці 1,5% в день, з 20.08.2024 по 15.09.2024 по ставці - 1% в день.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.6 п. 5 Розділу І Закону №3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (п.п. 13 п. 5 Розділу І Закону №3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5% протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 29490-09/2023 було укладено 22.09.2023 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Строк дії договору - 360 днів, до 15.09.2024 включно. Жодні додаткові угоди щодо продовження строку дії договору чи внесення будь-яких змін до нього після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (після 24.12.2023), сторонами не укладались.

Таким чином, кредитний договір продовжував діяти після 24.12.2023 в межах погодженого сторонами під час укладення договору строку, проте строк дії цього договору після 24.12.2023 не було продовжено, а тому дія норм Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» не поширюється на кредитний договір № 29490-09/2023 від 22.09.2023.

За таких обставин суд вважає наведені стороною відповідача аргументи необґрунтованими та безпідставними.

Розрахунки заборгованості відповідають погодженим сторонами умовам договору та нормам законодавства, що було чинним на дату укладення кредитного договору, а тому позов підлягає до задоволення повністю.

Щодо питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с. 45 - платіжна інструкція), який просив стягнути з відповідача.

Окрім цього, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

На підтвердження понесених судових витрат позивачем надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «Кредит Капітал» та АО «Апологет», відповідно до п. 2.3 якого вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу складає 8000,00 грн без ПДВ (а.с. 39), копію акту №45 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.04.2026 (а.с. 39 зворотній бік), копію детального опису наданих послуг до акту №45 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 (а.с. 40), копію ордеру на надання правової допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с. 40 зворотній бік).

Сторона відповідача вважає, що вказані позивачем види послуг мають необґрунтовано завищену вартість, тобто вбачається не співмірність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу складності справи, розгляд якої проводиться у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки віднесена до категорії малозначних справ, відтак представництво інтересів представником у судових засіданнях не здійснювалось (зокрема, представник позивача заявив клопотання про розгляд справи у відсутність позивача), відповідь на відзив, заперечення адвокатом не оформлялися, із фактично виконаними адвокатом робіт (наданих послуг).

З огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час, крім того, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому сторона відповідача вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому слід дійти висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 4000,00 грн, що буде відповідати вищезазначеним критеріям.

В той же час, сторона відповідача повідомила суд про намір надати суду протягом п`яти днів з моменту прийняття рішення в справі докази понесених відповідачем витрат на правничу допомогу, які орієнтовно можуть становити 8000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Представник відповідача, аргументуючи не співмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, не надав суду жодних доказів на підтвердження своїх заперечень, які б свідчили про те, що витрати, понесені позивачем на оплату послуг адвоката щодо підготовки позовної заяви та клопотання про витребування доказів є завищеними та не відповідають критеріям, визначним у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Натомість позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження факту надання професійної правничої допомоги та розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу. Дані витрати позивача ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» є обґрунтованими та співмірними зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову. Судом не встановлено підстав для зменшення вказаних до стягнення сум.

З огляду на вищезазначене, враховуючи, що позов задоволено повністю, суд вбачає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 3, 11, 207, 509, 512, 513, 514, 516, 525, 526, 611, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 2, 12, 13, 19, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-282, 284, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження юридичної особи: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус, 28, IBAN № НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором № 29490-09/2023 від 22.09.2023 в загальному розмірі 50000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Учасники справи

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: вулиця Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, 79029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складене 27 липня 2026 року.

Головуючий суддя Т.М. Солдатова