Рішення № 138494824, 27.07.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 161/6644/26

Номер провадження 2/289/1231/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1597152 від 05.12.2019 в розмірі 11181,60 грн., судовий збір в розмірі 2662,40 та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач вказує, що 05.12.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 1597152, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 3600,00 грн. на умовах, визначених Договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит,сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом на умовах та в строки, передбачені договором. Позивач належним чином виконав свої зобов`язання, надавши позичальнику кредитні кошти, проте ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок утворилась заборгованість в розмірі 11181,60 грн., з яких: 3600,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7581,60 грн. - заборгованість за процентами.

11.09.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу № ККАУ-11092020, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які являлися боржниками ТОВ «Авентус Україна» за кредитними договорами, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1597152 від 05.12.2019.

Ухвалою від 01.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, витребувано докази за клопотанням позивача, розгляд справи призначено на 01.07.2026 (а.с.61-62), проведення якого відкладено по причині неявки сторін на 27.07.2026.

22.06.2026 на виконання ухвали від 01.06.2026 від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребувана судом за клопотанням позивача інформація (а.с.73).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, просить задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.70).

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового розгляду (а.с.81,82), не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подавав.

За таких обставин, з урахуванням положень ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, судом протокольно ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Урівноваженням прав відповідача є його право на перегляд заочного рішення, подачу всіх доказів, які він міг подати у судовому засіданні, а також на нову оцінку наявних у справі доказів з урахуванням його позиції.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1597152 про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, за умовами до якого ТОВ «Авентус Україна» зобов`язалося надати грошові кошти в сумі 3600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат, а Клієнт зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування нею. Позика видається на 30 днів (п. 1.2.). Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим договором. В Договорі зазначені права та обов`язки сторін, порядок повернення позики та нарахування процентів, відповідальність сторін та інші умови (а.с.6а-8).

Сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування позикою: знижена процентна ставка становить 1.71% від суми позики за кожен день користування позикою (624,15% річних) у межах строку надання позики у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (пункт 1.3. Договору); стандартна процентна ставка становить 1,80% від суми позики за кожний день користування позикою.

Даний Договір №1597152, а також Графік платежів, підписано відповідачем 05.12.2019 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с.9), дата переказу кредитних коштів в сумі 3600,00 грн., маска картки НОМЕР_1 - 05.12.2019 (а.с.9 на звороті).

Відповідно до довідки директора ТОВ «Авентус Україна», з яким укладено договір про споживчий кредит № 1597152, ОСОБА_1 ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна». Акцепт підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: одноразовий ідентифікатор: М649624, 05.12.2019 о 11:47:10 з мобільного номеру телефону НОМЕР_2 (а.с.9).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20, від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19, від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20, від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20, від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20 та ін.

Отже, відповідач уклав електронний договір підписавши такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

До матеріалів позовної заяви додано копію повідомлення з протоколом підписання про успішне перерахування ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» коштів за дорученням ТОВ «Авентус Україна» у розмірі 3600,00 грн. на маска картки НОМЕР_1 (а.с.9 на звороті-10).

Інформацією з АТ КБ «ПриватБанк» від 10.06.2026 повідомлено суду, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано банківську картку № НОМЕР_3 , на яку 05.12.2019 було зарахування коштів на суму 3600,00 грн. (а.с.73).

Згідно Картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за Договором №1597152 від 05.120.2019 позичальника ОСОБА_1 , останній протягом визначеного в договорі строку позики оплату основного боргу, процентів не проводив; сплатив 10.01.2020 платіж на суму 2526,00 грн., з якого 2203,20 грн. - оплата процентів, 150,00 грн. оплата штрафів, 172,80 грн. - оплата пені, а також 12.02.2020 - 1944,00 грн. як оплата процентів, загальна заборгованість нарахована на суму 11181,60 грн. (а.с.10 на звороті - 16).

Щодо переходу до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові від 18.10.2023 у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012 тощо).

11.09.2020 між ТОВ «Авентус Україна» (Кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (Новий Кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-11092020, у відповідності до котрого кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості) (п. 1.1 Договору) (а.с.16 на звороті - 20).

Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами (п. 1.2 Договору).

До матеріалів справи додано платіжну інструкцію від 11.09.2020, з якої встановлено, що ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» здійснило платіж у розмірі 1066538,91 грн. на користь ТОВ «Авентус Україна» із призначенням платежу: Оплата згідно договору про відступлення прав вимоги №ККАУ-11092020 від 11.09.2020 (а.с.22).

У відповідності до Акту приймання-передачі Реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №ККАУ-11092020 від 11.09.2020, кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр Боржників кількістю 11807 (а.с.21 на звороті).

Відповідно до витягу з Реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №ККАУ-11092020 від 11.09.2020, відступлено Новому кредитору право вимоги заборгованостей до боржника ОСОБА_1 , номер кредитного договору: № 1597152, загальна сума заборгованості 11181,60 грн. (а.с.21).

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця на підставі укладеного договору відступлення прав вимоги та реєстру боржників, а тому до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором №7837714 від 01.06.2024, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 .

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачем не надано та не спростовано розмір заборгованості, заявлений позивачем.

На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 15.12.2019 отримав кредит в розмірі 3600,00 грн., однак в порушення умов договору свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість, право вимоги якої первісним кредитодавцем переуступлено позивачеві.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 11181,60 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 3600,00 грн.; заборгованості за процентами - 7581,60 грн.

Між тим, щодо суми заборгованості за процентами, що заявлена позивачем до стягнення, суд зазначає наступне.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

При визначенні розміру відсотків, які підлягають стягненню з відповідача за кредитним договором, судом враховано, що відповідно до частини першої статті 1048 позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, що узгоджується з висновками викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року, у справі 910/4518/16.

Як вбачається з договору, сторони погодили, що позика надається строком на 30 днів.

Окрім того, в п. 1.6. Договору сторонами узгоджено, що у випадку неможливості виконання зобов'язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, Клієнт має право ініціювати продовження строку користування позикою та зміну дати повернення позики шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів та у разі наявності - неустойки (штрафів та пені). Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, штрафів та пені, заява Клієнта про продовження строку користування Позикою вважається поданою, а згідно п. 1.7. новий строк обчислюється з дня, наступного за днем вчинення клієнтом дій згідно п. 1.6. та дорівнює 30 днів, протягом нового строку проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Із Картки обліку договору вбачається, що позичальник ОСОБА_1 сплатив 10.01.2020 платіж на суму 2526,00 грн., з якого 2203,20 грн. - оплата процентів, 150,00 грн. оплата штрафів, 172,80 грн. - оплата пені, а також 12.02.2020 - 1944,00 грн. як оплата процентів, загальна заборгованість нарахована на суму 11181,60 грн. (а.с.10 на звороті - 16).

Враховуючи сплату 12.02.2020 нарахованих відсотків та неповідомлення відповідачем про небажання продовжувати строк користування кредитом, строк користування кредитом продовжився ще на 30 днів.

Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором по 13.03.2020, станом на цю дату заборгованість позичальника ОСОБА_1 становить 5544,00 грн., яка складається з 3600,00 грн. основного боргу та 1944,00 грн. нараховані відсотки за користування позикою.

Оскільки умовами договору № 1597152 від 05.12.2019 строк позики визначено 30 днів з можливістю його пролонгації у визначеному в п. 1.6.-1.7. договору, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 14.03.2020 відсутні.

З урахуванням викладеного, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 1597152 від 05.12.2019 у розмірі 5544,00 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту 3600,00 грн. та за процентами 1944,00 грн.

Відповідно до ст. 137 та ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Матеріали справи містять платіжну інструкцію № 15439 від 10.03.2026 (а.с.1), що підтверджує понесення позивачем судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору у розмірі 2662,40 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, укладеного між АО «Апологет» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (а.с.25); копію Акту № 310 від 09.03.2026 наданих послуг на суму 8000,00 грн. (а.с.25 на звороті) та детальний опис наданих послуг до Акту №569 (а.с.26), а також копію ордера на надання правничої допомоги (а.с.27).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо, на її думку, є недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, а також у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19.

Разом з тим, відповідач не скористався правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору та професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі:

-судовий збір - 1320,06 грн. (5544,00 /11181,60 х 2662,40);

-професійна правнича допомога - 3966,52 грн. (5544,00 /11181,60 х 8000,00).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 141, 263-265, 274-279, 280-282, 289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 3-й поверх, ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 1597152 від 05.12.2019 в розмірі 5544,00 грн. (п`ять тисяч п`ятсот сорок чотири грн. 00 коп.), а також судові витрати 1320,06 грн. (одна тисяча триста двадцять грн. 06 коп.) - сума сплаченого судового збору, 3966,52 грн. (три тисячі дев`ятсот шістдесят шість грн. 52 коп.) - витрати на професійну правничу допомогу, а всього 10830,58 грн. (десять тисяч вісімсот тридцять грн. 58 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Радомишльським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія СІРЕНКО