Рішення № 138494732, 27.07.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1261/26

Провадження № 2/935/1171/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27 липня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Василенка Р.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до суду із вказаним вище позовом в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № № Z02.24509.005684709 від 10.09.2019 року у розмірі 40802,96 грн., за кредитним договором № Р20.24509.006240287 від 20.01.2020 року у розмірі 96123,34 грн. а також судові витрати у тому числі на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.

В обґрунтування позову вказує, що 10.09.2019 між АТ "ІДЕЯ БАНК " та ОСОБА_1 укладено договір № Z02.24509.005684709. Згідно з умовами кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 29825.00 грн під 10.00 % річних із зобов`язанням повернення кредитних коштів та сплати всіх передбачених договором платежів, у тому числі але не виключно процентів за користування кредитом, у строки та в порядку, визначені графіком платежів. 11.12.2025 було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого АТ "ІДЕЯ БАНК " відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № Z02.24509.005684709. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №Z02.24509.005684709 від 10.09.2019 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 40802.96 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 19821.23 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 5827.42 грн., заборгованість за комісіями - 15154.31 грн.

20.01.2020 між АТ "ІДЕЯ БАНК " та ОСОБА_1 укладено договір № Р20.24509.006240287. Згідно з умовами кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 45500.00 грн під 15.00 % річних із зобов`язанням повернення кредитних коштів та сплати всіх передбачених договором платежів, у тому числі але не виключно процентів за користування кредитом, у строки та в порядку, визначені графіком платежів. 11.12.2025 було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого АТ "ІДЕЯ БАНК " відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № Р20.24509.006240287. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №Р20.24509.006240287 від 20.01.2020 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 96123.34 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням - 43099.10 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 19879.34 грн., заборгованість за комісіями - 33144.90 грн.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 18.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити у спрощеному провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Про розгляд справи відповідач ОСОБА_1 повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № R067179651812 з відміткою працівника пошти про отримання рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзиву чи будь-яких інших заяв від відповідача до суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.09.2019 між АТ "ІДЕЯ БАНК " та ОСОБА_1 укладено договір № Z02.24509.005684709, який підписаний відповідачем особистим підписом. Відповідно до розділу 1 договору кредит надається в розмірі 29 852,00 грн, процента ставка 10 % річних, строк кредиту 24 місяці.

Відповідно до п. 1.5. договору під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб база надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 додатку №1 як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачується згідно діючих тарифів банку. Тарифи є невід`ємною частиною договору, та розміщені на веб-сайті Банку: https://ideabank.ua.

На підтвердження перерахування та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів надано меморіальний ордер № 3255409 від 10 вересня 2019 р. АТ "Ідея Банк", з якого вбачається, що призначення платежу - видача кредиту згідно кредитного договору № 202.24509.005684709 від 10.09.2019 в розмірі 29825,00 грн.

Згідно з випискою АТ «Ідея банк» вбачається, що ОСОБА_2 отримала кошти згідно з кредитом № 202.24509.005684709 від 10.09.2019 та здійснювала періодичні платежі.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 202.24509.005684709 від 10.09.2019 складеного АТ «Ідея банк» загальна заборгованість становить 40802.96 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 19821.23 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 5827.42 грн., заборгованість за комісіями - 15154.31 грн.

11.12.2025 було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого АТ "ІДЕЯ БАНК " відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі відповідно до реєстру боржників за договором № Z02.24509.005684709.

20.01.2020 між АТ "ІДЕЯ БАНК " та ОСОБА_1 укладено договір № Р20.24509.006240287, який підписаний відповідачем особистим підписом. Відповідно до розділу 1 договору кредит надається в розмірі 45500,00 грн, процента ставка 15 % річних, строк кредиту 36 місяців.

На підтвердження перерахування коштів ОСОБА_1 позивачем надано ордер розпорядження № 1 про видачу кредиту АТ «Ідея Банк» від 20.01.2020.

Згідно з випискою АТ «Ідея банк» вбачається, що ОСОБА_2 отримала кошти згідно з кредитом № Р20.24509.006240287 від 20.01.2020 та здійснювала періодичні платежі.

Відповідно до п. 1.5. договору під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб база надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 додатку №1 як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачується згідно діючих тарифів банку. Тарифи є невід`ємною частиною договору, та розміщені на веб-сайті Банку: https://ideabank.ua.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № Р20.24509.006240287 від 20.01.2020 складеного АТ «Ідея банк» загальна заборгованість становить 96123,34 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 43099,10 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 19879.34 грн., заборгованість за комісіями - 33144.90 грн.

11.12.2025 було укладено договір № 11-12/25 відповідно до якого АТ "ІДЕЯ БАНК " відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі відповідно до реєстру боржників за договором № Р20.24509.006240287 від 20.01.2020.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст. ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

За положеннями ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Згідно з абз. 2, 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

В розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (п. 17 ст. 1 Закону).

Положеннями ч.1, 2, ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів» забороняється продавцю (виконавцю, виробнику) включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Крім того, відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, які діяли на час укладення кредитного договору, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Отже, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту та обслуговування кредитної заборгованості, банком має бути конкретизовано, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику. При цьому, нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позичальника, є незаконним.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 16.11.2016 року № 6-1746цс16 та від 06.09.2017 року у справі № 6-2071цс16.

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07.06.2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22).

Як вбачається із умов кредитних договорів Р20.24509.006240287 від 20.01.2020 та № 202.24509.005684709 від 10.09.2019 встановлених у п. 1.5, позичальник зобов`язана сплачувати плату за обслуговування кредиту банком, та за обслуговування кредитної заборгованості, щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним.

Водночас, в матеріалах справи відсутній та позивачем не надано доказів переліку банківських послуг, які пов`язані з обслуговуванням кредиту та кредитної заборгованості, які надавались позичальнику банком.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг, то положення договору про встановлення плати за обслуговування кредиту та кредитної заборгованості визначеної у графіку щомісячних платежів за кредитним договором є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

Таким чином суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № Р20.24509.006240287 від 20.01.2020 в розмірі 62987,44 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 43099,10 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 19879.34 грн., в частині стягнення заборгованість за комісіями - 33144.90 грн. відмовити та за кредитним договором № 202.24509.005684709 від 10.09.2019 в розмірі 25648,65 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 19821.23 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 5827.42 грн., в частині стягнення заборгованості за комісіями в розмірі 15154.31 грн відмовити.

Щодо стягнення судових витрат у тому числі на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, позивачем в позовній заяві було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 25 000,00 грн., які він планує понести у зв`язку з розглядом справи у суді, в матеріалах справи наявні: договір про надання правової допомоги від 02.07.2024 року укладеного між ТОВ «Факторинг партнерс» та АО «Лігал Асістанс», заявка на надання юридичної допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, заявка на надання юридичної допомоги № 1507 від 02.03.2026 на суму 25 000 грн, витяг з акту №31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026.

В той же час в даному випадку суд враховує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат та його розміру.

Так, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 6 000 грн.

Також відповідно до ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1723,44 грн. та судові витрати на правничу (професійну) допомогу в розмірі 6 000 грн.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 509, 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, і керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-268,274, 279, 352,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», ЄРДПОУ: 42640371 заборгованість за кредитним договором № Р20.24509.006240287 від 20.01.2020 в розмірі 62987 (шістдесят дві тисячі дев`ятсот вісімдесят сім) грн 44 коп, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 43099,10 грн., заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 19879.34 грн., за кредитним договором № 202.24509.005684709 від 10.09.2019 в розмірі 25648 (двадцять п`ять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 65 коп, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням в розмірі 19821.23 грн., заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 5827.42 грн., а також судовий збір у розмірі 1723,44грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн.

В решті розміру стягнення заборгованості за кредитними договорами № Р20.24509.006240287 від 20.01.2020 та № 202.24509.005684709 від 10.09.2019 за комісіями та в решті витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄРДПОУ 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО