Ухвала суду № 138494705, 23.07.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4783/26

Провадження № 1-кс/279/931/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м.Коростень

Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 ( в режимі відеоконференції), слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростень клопотання слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62024050010018237 від 31.12.2024 року за ч.5 ст.407, ч.2 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62024050010018237 від 31.12.2024 року за ч.5 ст.407, ч.2 ст.309 КК України запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання зазначив, що на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, ОСОБА_5 24.05.2021 призвано по контракту ІНФОРМАЦІЯ_1 на військову службу та направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.05.2021 № 133 солдата ОСОБА_5 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено на посаду розвідника 1 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 Сухопутних військ Збройних сил України, та зараховано до списків особового складу вказаної військової частини та поставлено на всі види забезпечення, солдат ОСОБА_5 посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем за контрактом, перебуваючи на посаді розвідника 1 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 Сухопутних військ Збройних сил України, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. З, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, близько 15 години 00 хвилин 02.03.2023 самовільно залишив місце служби, а саме місце тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 , що розташовувалася за адресою поблизу АДРЕСА_1 , та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням службових обов`язків, та якому в подальшому було призупинено військову службу наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2023 №134-РС, та з 09.12.2024, вибув до військової частини НОМЕР_2 .

За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним нез`явлення до військової частини та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Сухопутних військ Збройних сил України, перебуваючи на посаді розвідника 1 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 механізованого батальйону вказаної військової частини, вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

30.04.2026 у невстановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_5 , який перебував за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 у порушення вимог статей 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000, виник прямий умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання психотропної речовини у великих розмірах без мети збуту для власного вживання. Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання психотропної речовини, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання, зі свого мобільного телефону марки «Хіаоmі», моделі «RedmiNote 9» в додатку «Телеграм» на чат-боті «ІНФОРМАЦІЯ_2», який займається розповсюдженням наркотичних засобів та психотропних речовин, замовив у невстановленої досудовим розслідуванням особи психотропну речовину, обіг якої обмежено, а саме: амфетамін, яку невстановлена досудовим розслідуванням особа, повинна була відправити до поштомату «Нової пошти» №26080, який знаходиться,за адресою м. Коростень вул. Корольова, буд. 25. В подальшому, з метою безпосереднього отримання вищевказаного поштового відправлення з психотропною речовиною обіг, якої обмежено, а саме: амфетамін, ОСОБА_5 за допомогою мобільного телефону марки «Хіаоmі», моделі «Redmi Note 9», із сім-карткою мобільного оператора ТОВ «LIFECELL» НОМЕР_3 , який належить йому на праві власності, через AT «БАНК АЛЬЯНС» та рахунок НОМЕР_4 перебуваючи за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_2 , перерахував грошові кошти в сумі 2420 гривень через платіжну систему MasterCard невстановленій досудовим розслідуванням особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, і таким чином здійснив оплату замовленої ним вказаної психотропної речовини.

Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на незаконне придбання вищевказаної психотропної речовини 02.05.2026 близько 12 години 40 хв., за допомогою свого мобільного телефону у мобільному додатку «Нової пошти» забрав з поштомату «Нової пошти» №26080 психотропну речовину обіг якої обмежено, а саме: амфетамін.

Переконавшись, що вказана речовина є психотропною речовиною, маючи умисел на її незаконне придбання та зберігання, без мети збуту, для власного вживання, останній почав її зберігати без передбаченого законом дозволу.

Однак, 02.05.2026 ОСОБА_5 було зупинено працівниками поліції Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області та в періодз 13 год. 57 хв. до 14 год. 30 хв., в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Коростень, вул. Корольова, біля буд. 25 ОСОБА_5 на підставі письмової заяви добровільно видав працівникам поліції ЗІП-пакет із вмістом порошкоподібної речовини, яка згідно висновку експерта №СЕ-19/106- 26/7973-НЗПРАП від 13.05.2026 є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 3,44075 г, що є великим розміром відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (із змінами та доповненнями) (ТАБЛИЦЯ 2, список №1).

23.07.2026 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407, ч. 2 ст. 309 КК України.

Посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а такожризиків, передбачених п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування вважає, що жоден більш м`який запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, не забезпечить належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків та не запобігатиме вчиненню останнім іншого кримінального правопорушення.

Зважуючи на викладене просили застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Розгляд клопотання на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді переданий ОСОБА_1 .

Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому. Зазначив, що обгрунтованість підозри підтверджується зібраними органом досудового розслідування доказами, копії яких долучені до клопотання. Вказав, що існують ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, яке може бути застосовано до нього у разі встановлення вини (від 5 до 10 років позбавлення волі), може переховуватися та ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Також існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , який без поважних причин самовільно залишив військову частину, перебуваючи поза межами військового підрозділу проводив час на власний розсуд, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив злочин. Вказана поведінка свідчить про схильність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень.

Прокурор ОСОБА_10 підтримала доводи слідчого, додатково зазначила, що відповідно до ч.8 ст.176 КПК України, яка наразі є чинною, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. З огляду на викладене та наявність обгрунтованої підозри у вчиненні злочинів, ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України просила застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк досудового розслідування, але не більше, ніж на 60 днів.

Підозрюваний ОСОБА_5 свою вину та причетність до вчинення кримінального правопорушення визнав повністю, повідомив, що розкаюється у вчиненому, самовільне залишення військової служби було пов`язано з протиправною поведінкою командування військової частини, яке росформувало розвідувальне відділення і намагалося перевести його до штурмової бригади, тому ним було прийнято рішення про самовільне залишення військової частини. Щодо вчинення злочину за ч.2 ст.309 КК України повідомив, що дійсно замовив психотропну речовину для власного споживання, однак, будучи зупиненим працівниками поліції, добровільно видав їм отриману з «Нової пошти» посилку з амфетаміном, а також мобільний телефон для огляду, допомагав у розкритті злочину, не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, з`являвся на всі виклики слідчого, прокурора, у судове засідання також прибув за першою вимогою.

Захисник ОСОБА_6 заявив клопотання про допит свідка та долучення до матеріалів клопотання характеризуючі підозрюваного документи, яке було задоволено слідчим суддею. Зазначив, що застосування ч.8 ст.176 КПК України до підозрюваного за ч.5 ст.407 КК України виключно запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відповідає вимогам Конституції України згідно з рішенням Конституційного Суду України № 4-р(II) 2026 від 24.06.2026 року і хоча існує перехідний період для втрати чинності вказаної норми КПК України, однак суди мають керуватися Основним законом і безпосередньо застосовувати її норми у контексті ст.24,28,29,55 Конституції України. Також вказав, що ОСОБА_5 визнає вину, активно сприяє розкриттю злочину, раніше не судимий, є учасником бойових дій, має бажання продовжити проходження військової служби та отримав відповідну згоду від командира військової частини НОМЕР_5 . Крім того, проживає з ОСОБА_11 , здійснює догляд за ним. Зазначені обставини у сукупності свідчать про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, а в разі задоволення клопотання слідчого - визначити заставу у мінімальному розмірі, оскільки ОСОБА_5 є одиною людиною, наразі не має стабільного доходу.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_12 показав, що знає ОСОБА_5 як товариша свого сина близько року, він допомагає йому по господарству, періодично живе з ним у будинку, належному свідку на праві власності. Не помічав, щоб ОСОБА_5 вживав наркотичні засоби або психотропні речовини, вказав, що готовий взяти на себе відповідальність щодо забезпечення підозрюваного необхідним для життя у разі застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту або допоможе внести заставу.

Заслухавши доводи слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, перевіривши їх долученими до клопотання доказами, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжних заходів згідно ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до, зокрема, раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, психотропних речовин без мети збуту у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є нетяжким злочином, а також у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, який є тяжким злочином, зокрема передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Не зважаючи на перехідний період втрати чинності норми ч.8 ст.176 КПК України згідно з рішенням Конституційного Суду України Другого Сенату № 4-р(II)2026 від 24.06.2026 року по справі № 3-50/2025 (102/25), слідчий суддя не застосовує діючі на даний час положення ч.8 ст.176 КПК України з огляду на недопустимість надмірного формалізму, виходячи зі конституційних засад рівності всіх перед законом і судом, а також визнану апріорі неконституційність цієї норми, та виходить із загальних положень ст.132, ч.1,3 ст.176, ст.177,178,182,183, ч.1 ст.193 КПК України.

Слідчим суддею встановлена наявність ризиків, передбачених п.1,5 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування підозрюваного від досудового розслідування та суду, оскільки знаючи про суворість покарання, яке може бути застосовано до нього у разі встановлення вини, ОСОБА_5 може ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Зазначені обставини, на переконання слідчого судді, самі по собі можуть бути спонукаючим мотивом та приводом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду. Слідчий суддя враховує, що будучи військовослужбовцем та розуміючи можливість настання кримінальної відповідальності за самовільне залишення військової частини у період воєнного стану ОСОБА_5 вже мав тривалий досвід ухилення від проходження військової служби та переховування від ВСП. Вказані обставини свідчать про обґрунтованість ризику переховування підозрюваного від досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_5 не має сім`ї, постійного місця роботи, реєстрації та постійного місця проживання, періодично змінює своє місцезнаходження, отже, не має міцних соціальних зв`язків, що може створити перешкоди для розслідування кримінальних правопорушень у встановлені законом строки та проведення слідчих дій за його участі. Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_12 , оскільки останній нетривалий період знає підозрюваного, не має з ним ні родинних, ні сімейних зв`язків, отже, на думку слідчого судді, не має на нього вирішального впливу та не може гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Слідчим суддею врахований також ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюється у вчиненні злочину проти встановленого порядку несення військової служби, у тривалий період самовільного залишення військової частини та місця служби належних висновків для себе не зробив і знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні іншого злочину.

З огляду на викладене, слідчий суддя відхиляє доводи захисника про недоведеність ризиків, оскільки при їх оцінці з урахуванням специфіки кримінального правопорушення, особи підозрюваного, інших обставин слід виходити з припущення, що підозрюваний може здійснити дії, що перешкоджатимуть кримінальному провадженню, або ухилитися від слідства та суду. Це означає, що при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, суд має враховувати потенційну можливість підозрюваного або переховуватися від слідства, або продовжувати злочинну діяльність.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наведені слідчим і прокурором аргументи та інформація, отримана слідчим суддею з долучених до клопотання документів, а також пояснень учасників провадження, свідчать, на переконання слідчого судді, про обґрунтованість клопотання та існування підстав для застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на початковому етапі досудового розслідування не запобігатиме ризикам, встановленим в судовому засіданні, та не сприятиме виконанню завдань кримінального провадження.

Слідчий суддя відхиляє доводи захисника та підозрюваного щодо застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з огляду на належну на даний час процесуальну поведінку, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки у ході досудового розслідування позиція підозрюваного може змінитися, крім того ОСОБА_5 не працює, не навчається, не має сім`ї та постійного місця проживання, періодичне перебування у будинку знайомого ОСОБА_12 не гарантує установленню міцних соціальних зв`язків.

Оцінивши в сукупності всі обставини, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчується 23.09.2026 року.

У зв`язку з наведеним, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого слід задовольнити , а саме застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів у межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З огляду на тяжкість інкримінованого злочину та суворість покарання у виді позбавлення волі, особи підозрюваного, який раніше не судимий, є учасником бойових дій (посвідчення УБД від 04.02.2019 року), активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, змінив своє відношення до вчиненого та має намір продовжувати військову службу (отримана згода командира ВЧ НОМЕР_5 ), а також з огляду на відсутність стабільного доходу, рідних та близьких, враховуючи насамперед мету застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку, що визначення застави у мінімальному розмірі, передбаченого п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатної особи, буде необхідним і достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Керуючись ст. 177, 178, 182,183, 184, 193, 194, 197,205, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів по 20.09.2026 року включно.

Визначити заставу у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.

Застава може бути внесена на депозитний рахунок суду :

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA678201720355249002000000277 з призначенням платежу "застава ПІБ особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу".

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту м.Коростень без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Строк дії обов`язків у разі внесення застави - два місяці з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, направити уповноваженій особі місця попереднього ув`язнення.

Слідчий суддя ОСОБА_1