Рішення № 138493588, 13.07.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/974/26

Провадження № 2/577/881/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді Рідзевської І.О.,

з участю секретаря

судового засідання Олійник В.П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника 3-ї особи Левченко І.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: орган опіки та піклування Конотопської міської ради про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги мотивує тим, що від шлюбу з ОСОБА_4 у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_6 . Вони з дружиною вже близько двох років шлюбних відносин не підтримують. Відповідачка виїхала за межі території України за кордон на невизначений термін, у неї там інша родина. Донька проживає разом з ним. Він повністю забезпечує доньку усім необхідним для її повноцінного, ментального та розумового розвитку

Мити доньки знаючи про місце проживання доньки не шукала способів піклуватися та навідуватися до дитини, не цікавиться її життям, успіхами та станом здоров`я. Не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини , що свідчить про ухилення її від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню доньки. Вважає, що відповідачка-мати дитини за власною ініціативою самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої дитини, без поважних причин залишивши її без батьківської уваги та турботи, при цьому, я не чиню перешкод у спілкуванні з дитиною, поведінка Відповідача відносно малолітньої дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.

Представник позивача ОСОБА_1 та позивач, кожен окремо, в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити з обставин зазначених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.71 ).

Представник третьої особи Левченко І.В. в судовому засіданні проти позову заперечувала, вважає за недоцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 щодо доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із ч. 1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Встановлено судом, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком вказаний ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_4 (а.с.7).

Відповідно до довідки від 25.12.2025 року № 529, виданої Конотопським ліцеєм № 9 Конотопської міської ради Сумської області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ученицею 5-В класу Конотопського ліцею № 9 Конотопської міської ради Сумської області, дитина проживає разом з батьком. Мама дитини - ОСОБА_4 за період навчання доньки в ліцеї не цікавилася навчанням дитини, не відвідувала батьківські збори, не підтримує зв`язок з класним керівником, вчителями-предметниками (а.с.13).

Згідно характеристики від 26.12.2025 року № 44, яка видана голою квартального комітету № 44, якою підтверджено, що ОСОБА_3 зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_1 разом з донькою ОСОБА_7 , яку він виховує один. З донькою має теплі відносини, турботливий ввічливий, не конфліктний (а.с.6).

З довідки КНП Конотопської міської ради «Конотопська ЦРЛ ім.. Академіка Михайла Давидова » № 97 від 29.04.2026 року вбачається, що ОСОБА_3 на обліку у лікаря нарколога не перебуває (а.с. 46)

З довідки-характеристики від 22.12.2025 року ОСОБА_9 працює на посаді водія вантажного автомобіля з 17.10.2025 року у ФОП ОСОБА_10 . Зарекомендував себе як відповідальний, дисциплінований і надійний працівник (а.с.11,12).

Згідно заяви від 09.03.2026 року ОСОБА_5 не заперечує проти визначення її місця проживання разом з батьком ОСОБА_3 (а.с.48)

З інформаційної довідки КНП Конотопської міської ради «Конотопська ЦРЛ ім.. Академіка Михайла Давидова » № 211 від 11.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться під наглядом лікаря педіатра ОСОБА_11 .. Піклуванням про здоров`я дитини, лікування та догляд здійснює батько ОСОБА_3 , відвідує лікаря разом з дитиною та виконує рекомендації медичних працівників. Мати дитини, ОСОБА_4 три роки тому виїхала за кордон, станом здоров`я не цікавиться (а.с.49).

Відділом «Служби у справах дітей» Конотопської міської ради було обстежено умови проживання батька ОСОБА_3 , за результатами якого складено акт про те, що в квартирі чисто, прибрано, затишно. Окрема кімната обладнана місцем для відпочинку, навчання та проведення дозвілля. Одяг/взуття відповідно до сезону та потреб. Іграшки, розвиваючи книги дитячі в наявності та в достатній кількості. В квартирі проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.50-51).

Згідно висновку оцінки потреб сім`ї міського центу соціальних служб від 09.03.2026 року № 55 ОСОБА_3 спроможний належним чином виконувати обов`язок з виховання дитини та догляду за нею (а.с.53) .

Відповідно до інформації, наданої адміністрацією Конотопської початкової школи «Лідер» №01-31/42 від 10.03.2026, адміністрація закладу повідомляє, що ОСОБА_5 з 01.09.2021 року по 07.06.2025 року відвідувала початкову школу. За період навчання у 2 класі зв`язок з класним керівником підтримувала мама, приводила до школи та забирала після уроків. Інколи дівчинка мала неохайний вигляд, частенько приходила без необхідного шкільного приладдя та дуже часто пропускала навчальні заняття. З 01.09.2023 року до червня 2025 року зв`язок з закладом підтримували батько та бабуся дівчинки. У цей період учениця була забезпечена необхідним шкільним приладдям та умовами для навчання, значно рідше пропускала навчальні заняття, покращився її зовнішній вигляд (а.с.54 )

З висновку органу опіки та піклування Конотопської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав від 05.05.2026 року № 01-14/258 вбачається, що ОСОБА_4 не доцільно позбавити батьківських прав по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.43-45).

Згідно з витягом засідання комісії з питань захисту прав дитини № 6 від 30.04.2026 року ОСОБА_4 , в телефонному режимі повідомила, що вона заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно доньки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.80-81).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 - голова квартального комітету, та ОСОБА_11 , яка є лікарем педіатром підтвердили, що малолітня ОСОБА_5 проживає тривалий час з батьком по за адресою АДРЕСА_3 . В свою чергу мати дитини - ОСОБА_4 не проявляє інтересу до доньки, не цікавиться її життям та станом здоров`я.

Судом з`ясована думка дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка висловила думку про позбавлення її матір батьківських прав відносно неї.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

При розгляді даної справи судом не встановлено, що мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч. 1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно дитини в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позивачем та його представником не доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо неї: необізнаність, відсутність матеріальних коштів для утримання дитини, відсутність підтримки рідних та належного супроводу соціальних служб.

Висловлена ОСОБА_7 у суді підтримка позову про позбавлення матері батьківських прав саме по собі не свідчить про ухилення матері від виконання батьківських обов`язків та наявність підстав для позбавлення її батьківських прав (постанова Верховного Суду 06 березня 2024 року у справі № 150/137/23). Суд зауважує, що в силу свого віку вона не розуміє наслідки позбавлення батьківських прав. В неї є непорозуміння виниклої ситуації, яка сталася та образа на матір за її поведінку.

Щодо посилання позивача на те, що мати не надає матеріальної допомоги, слід звернути увагу, що за стягненням аліментів з відповідача на утримання дитини до виконавчої служби останній не звертався.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Також, ВССУ у справі № 211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Позивачем та його представником не доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дитини не забезпечуватиме інтересів самої дитини.

Крім того, позивач та її представник не довели та не надали суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення матері по відношенню до дитини батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини, а також, що неналежне виконання ОСОБА_4 її батьківських обов`язків створило загрозу життю дитини, про що суду не надано жодного доказу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне у позові відмовити повністю, однак, враховуючи поведінку відповідачки щодо ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої дитини, її слід попередити, що у разі продовження такої поведінки вона буде позбавлена батьківських прав.

Керуючись ст.ст. 164, 165, 180-183 СК України, ст. ст. 12, 76-78, 81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Конотопської міської ради, юридична адреса: м. Конотоп, пр. Миру 8.

Повний текст рішення складено 23 липня 2026 року.

Суддя Рідзевська І. О.