Рішення № 138493470, 24.07.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/1410/26

Провадження № 2/463/1163/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року місто Львів

Личаківський районний суд м. Львова у складі: головуючої судді Ціпивко І.І., за участю секретаря судового засідання Гусак К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення ненарахованої та невиплаченої заробітної плати,

з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Бердара С.В., представника відповідача Бухеника І.Б.,-

встановив:

Стислий виклад позицій сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бердар С.В. звернувся до суду із позовом до відповідача, яким просить: 1) визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу виробничого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» «Про віднесення професій та посад до групи підвищеної особистої небезпеки» № С-5/165 від 02.10.2025 в частині віднесення до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників» згідно додатку № 1 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, згідно наказу Міністерства транспорту та зв`язку України 29.04.2010 № 240 посади начальник дільниці I групи дільниці ремонту електроустаткування; 2) визнати протиправним та скасувати наказ виробничого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» «Про відсторонення від роботи за несвоєчасне проходження медичного огляду» від 17.11.2025 № С-5/289; 3) зобов`язати Акціонерного товариства «Українська залізниця» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час відсторонення від роботи з 17.11.2025 року до дня фактичного допуску до виконання посадових обов`язків.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликався на те, що ОСОБА_1 працює у ВП «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця» на посаді начальника дільниці І групи. 17 жовтня 2025 року ОСОБА_1 видано направлення на обов?язковий попередній (періодичний) медичний огляд. У цьому направленні зазначено, що посада, яку обіймає ОСОБА_1 належить до групи VIII «Група підвищено особистої небезпеки для працівників» Переліку професій і посад, безпосередньо пов?язаних із забезпеченням безпеки руху та обслуговуванням залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту, працівники яких підлягають обов?язковому попередньому (під час прийняття на роботу) та періодичним медичним оглядам (надалі - Перелік професій і посад), який наведено у додатку 1 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв?язку України 29.04.2010 №240 (надалі - Порядок проведення медичних оглядів працівників). Згідно з наказом ВП «Локомотивне депо Львів-Захід» №С-5/165 від 02.10.2025, посаду начальник дільниці І групи віднесено до VIII групи «Група підвищеної особисто небезпеки для працівників» Переліку професій і посад (додаток 1 до Порядку проведення медичних оглядів працівників). Зазначає, що роботодавець неправомірно відніс його посаду до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників», оскільки характер виконуваних ним обов`язків має організаційно-розпорядчий та управлінський характер і не передбачає виконання робіт на залізничних коліях, обслуговування поїздів чи робіт із підвищеною небезпекою. Вважає, що його посада відповідно до характеру роботи належить до VII групи «Група керівного складу», у зв`язку з чим застосування до нього вимог щодо медичного огляду, передбачених для VIII групи, є неправомірним. Посилається на те, що саме помилкове віднесення посади стало підставою для його відсторонення від роботи без збереження заробітної плати наказом від 17.11.2025 № С-5/289. У зв`язку з цим просить визнати незаконними та скасувати відповідні накази, а також стягнути середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» Бухеник І.Б. через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Зазначив, що наказ виробничого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця» від 02.10.2025 № С-5/165 прийнято відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 29.04.2010 № 240. Посада позивача начальника дільниці І групи дільниці ремонту електроустаткування правомірно віднесена до Групи VIII «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників», оскільки виконання посадових обов`язків пов`язане із виробничим процесом, експлуатацією обладнання, виконанням робіт підвищеної небезпеки, у тому числі на залізничних коліях та в умовах можливого ураження електричним струмом високої напруги. Отже, критерієм для віднесення професій та посад працівників залізничного транспорту до Групи VIII є умови, в яких здійснюється їх професійна діяльність, та наявність підвищеної особистої небезпеки, викликаної цими умовами. Такі умови визначаються та є результатом виробничого (технологічного) процесу, а також середовища в яких здійснюється професійна діяльність конкретного працівника. Тобто, виконуючи свої обов?язки за певною посадою чи професією, працівник може піддаватися небезпеці через дію різних факторів (чинників) трудового процесу, які можуть бути як безпосередньо пов?язаними з професійною діяльністю працівника, так і не пов?язаними з нею, одна нести підвищену небезпеку для нього. Інформацією про сукупність усіх небезпечних факторів (чинників) в комплексі володіє роботодавець, який у зв?язку із цим згідно із додатком 1 до Порядку від 29.04.2010 № 240 наділений виключними повноваженнями щодо визначення конкретного переліку професій і посад, професійна діяльність яких здійснюється в умовах підвищеної особистої небезпеки у виробничому (технологічному) процесі та середовищі. Вказав, що визначення переліку професій і посад, які належать до Групи VIII, здійснюється роботодавцем з урахуванням конкретних умов виробничого процесу та наявності факторів підвищеної небезпеки, а не лише з урахуванням найменування посади чи її коду відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010. Також зазначив, що позивач, відповідно до висновку лікувально-експертної комісії та виданої медичної довідки від 11.11.2024, був зобов`язаний пройти черговий періодичний медичний огляд до 11.11.2025, однак у встановлений строк його не пройшов. У зв`язку з цим наказом від 17.11.2025 № С-5/289 позивача було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати. Крім того, заперечив проти вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час відсторонення, оскільки вважав, що відсторонення від роботи було здійснено на законних підставах, а тому відсутні правові підстави для здійснення відповідних виплат. З огляду на викладене, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

17.03.2026 представник позивача Бердар С.В. через підсистему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача та зазначив, що позовні вимоги є обґрунтованими. Вказував, що трудова функція ОСОБА_1 має організаційно-управлінський та контрольний характер, а тому професійна діяльність останнього не здійснюється в умовах підвищеної особистої небезпеки у розумінні додатка 1 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 29 квітня 2010 року №240. Його посадова інструкція не передбачає безпосереднього виконання робіт на залізничних коліях, обслуговування поїздів, виконання робіт в умовах небезпеки наїзду рухомого складу, ураження струмом високої напруги чи інших робіт, що характеризуються підвищеною особистою небезпекою. Крім того, зазначав, що посада начальника дільниці ремонту електроустаткування за своїм змістом належить до керівного складу та має код 1226.2 згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010, а тому повинна бути віднесена до групи VII «Група керівного складу». Також звертав увагу, що відповідач у власній практиці відносить до цієї групи окремі керівні посади, які прямо не зазначені у відповідному переліку, що, на думку позивача, свідчить про непослідовність позиції відповідача та є підставою для застосування принципу заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium). Посилаючись на наведені обставини, представник позивача просив суд відхилити доводи відзиву та задовольнити позов у повному обсязі.

Представник Акціонерного товариства «Українська залізниця» Бухеник І.Б. подав заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначив, що критерієм віднесення посад працівників до Групи VIII «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників» відповідно до додатка 1 до Порядку, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 29 квітня 2010 року № 240, є не лише безпосереднє виконання працівником робіт підвищеної небезпеки, а й сукупність умов виробничого процесу та виробничого середовища, в яких здійснюється його професійна діяльність. У запереченнях зазначено, що посадова інструкція позивача передбачає не лише організаційні та контрольні функції, а й обов`язки щодо забезпечення безпеки виконання робіт підвищеної небезпеки, організації виконання робіт на залізничних коліях, поблизу ліній електропередач, за нарядами-допусками, а також забезпечення безпечної експлуатації електроустановок. Зауважує, що згідно із дипломом ЛВ № 012304 від 30.06.1994 та посвідченням від 25.06.2025 №21-E/15, для реалізації зазначеної функції у позивача є достатній освітньо-кваліфікаційний рівень за фахом інженер-електрик 3 автоматизації, йому присвоєна V група з електробезпеки, а також він пройшов відповідну перевірку знань з охорони праці, технології робіт і пожежної безпеки, тоді як п. 3.1.3 посадової інструкції зобов?язує позивача вміти застосовувати на практиці устаткування дільниці і правила його технічної експлуатації. У зв?язку із цим, твердження Позивача про те, що посадова інструкція нібито не передбачає посадових обов?язків з виконання певного виду робіт вважає помилковими та такими, що спростовується змістом цієї інструкції. Вважає, що будучи особою, відповідальною за електрогосподарство, робота позивача безпосередньо пов`язана з процесом ремонту та обслуговування кабельних ліній і діючих електроустановок, що є роботами з підвищеною небезпекою. Крім того, під час переведення на посаду ОСОБА_1 було ознайомлено з умовами праці, зокрема щодо роботи в умовах руху рухомого складу, наявності високої напруги, підвищеної електро- та пожежної небезпеки, що підтверджується відповідними матеріалами справи. Крім цього, у запереченнях зазначено, що перелік посад, віднесених до Групи VII «Група керівного складу» відповідно до додатка 1 до Порядку № 240, є вичерпним, а тому відсутність посади позивача у зазначеному переліку виключає можливість її віднесення до цієї групи лише на підставі класифікації за ДК 003:2010. Також наведено доводи про безпідставність посилань представника позивача на доктрину venire contra factum proprium, оскільки наведені ним приклади стосуються інших посад та інших правових підстав їх віднесення до відповідної групи.

Представник позивача ОСОБА_2 подав додаткові пояснення у справі, у яких висловив незгоду з доводами, наведеними у запереченнях на відповідь на відзив. У додаткових поясненнях зазначив, що посада начальника дільниці ремонту електроустаткування не належить до категорії робіт із шкідливими чи небезпечними умовами праці. На підтвердження цього наведено, що під час переведення позивача на зазначену посаду йому не видавалося направлення на обов`язковий попередній медичний огляд, а сама посада відсутня в Акті визначення категорій працівників, які підлягають попереднім (періодичним) медичним оглядам. Також зазначено, що в наказі про переведення на посаду умови праці визначено як нормальні. Крім того, зазначив, що відповідачем не надано доказів проведення атестації робочого місця позивача, за результатами якої було б встановлено наявність небезпечних виробничих факторів, зокрема небезпеки ураження електричним струмом високої напруги або небезпеки наїзду рухомого складу. Посадова інструкція начальника дільниці ремонту електроустаткування не передбачає виконання робіт з ремонту та обслуговування кабельних ліній і діючих електроустановок. На його думку, такі роботи виконують працівники відповідних робітничих професій, зокрема електромонтери з ремонту та обслуговування електроустановок, тоді як посадові обов`язки позивача мають організаційний та контрольний характер. При цьому наявність у позивача відповідної освіти, V групи з електробезпеки та проходження перевірки знань з охорони праці, на думку представника позивача, сама по собі не свідчить про виконання ним робіт, не передбачених посадовою інструкцією. З огляду на викладене представник позивача просив долучити додаткові пояснення до матеріалів справи та задовольнити позов у повному обсязі.

В додаткових поясненнях від 11.05.20206 сторона позивача додатково акцентувала увагу суду на необгрунтованість доводів сторони відповідча про здійснення проіесійної діяльності позивача в умовах підвищеної особистої небезпеки(наявна небезпека ураження струмом високої напруги) Зокрема вказав, що така діяльності не підверджується ані змістом, його посадової інструкції, ані характером діяльності діляниці..

Представник Акціонерного товариства «Українська залізниця» Бухеник І.Б. подав додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що спірні правовідносини регулюються Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 29.04.2010 № 240, а не Порядком, затвердженим наказом МОЗ України від 21.05.2007 № 246. Вказав, що посада позивача правомірно віднесена до Групи VIII, оскільки виконувані ним посадові обов`язки пов`язані з роботою в умовах підвищеної особистої небезпеки, зокрема небезпекою ураження електричним струмом високої напруги та перебуванням на залізничних коліях. Також зазначив, що на момент переведення позивач мав чинний висновок ЛЕК, тому підстав для направлення його на новий медичний огляд не було. Просив долучити додаткові пояснення та додані докази до матеріалів справи і врахувати їх під час вирішення спору.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст.174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви та клопотання сторін та процесуальні рішення, постановлені по справі.

16.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Українська залізниця» з позовом про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення ненарахованої та невиплаченої заробітної плати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026 року визначено головуючу суддю Боброву Ю.Ю. для розгляду справи.

Ухвалою судді Личаківського районного суду міста Львова Бобрової Ю.Ю. від 24.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні засіданні на 23.03.2026 о 10:00 год. Витребувано у виробничого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (79025, м. Львів, вул. Таллінська, 1) належним чином завірену копію посадової інструкції начальника дільниці І групи дільниця з ремонту електроустаткування.

12.03.2026 стороною відповідача подано відзив на позовну заяву та запитувані судом документи.

17.03.2026 представником позивача подано відповідь на відзив.

20.03.2026 стороною відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

23.03.2026, враховуючи клопотання сторони відповідача та у зв?язку з неявкою сторін справу розглядом відкладено на 31.03.2026.

25.03.2026 представником відповідача подано заперечення (відповідь на відзив).

30.03.2026 представником позивача подано додаткові пояснення щодо позову.

Ухвалою від 01.04.2026 у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бердара Сергія Васильовича про витребування доказів відмовлено.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026 року (підстава: інші, Розпорядження керівника апарату суду №18 від 15.04.2026) справу розподілено судді Ціпивко І.І.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 17.04.2026 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення ненарахованої та невиплаченої заробітної плати прийнято до розгляду. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.05.2026 о 11:00 год.

11.05.2026 представником позивача подано додаткові пояснення щодо позову.

13.05.2026 за клопотанням сторін розгляд справи відкладено на 04.06.2026.

04.06.2026 представником відповідача подано додаткові пояснення у справі.

В судовому засіданні 04.06.2026 оголошено перерву до 02.07.2026.

02.07.2026 справу розглядом відкладено на 16.07.2025, у зв?язку з неявкою сторін.

Розгляд справи по суті відбувся 16.07.2026 року за участі представників сторін Судом відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 24.07.2026 року 15:00 год.

Узагальнення доводів сторін та інші процесуальні дії у справі.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Бердар С.В., у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили такі задовольнити та надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, письмовій відповіді на відзив та письмових додаткових пояснень, що долучені до справи.

Представник відповідача адвокат Бухеник І.Б. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Підтримав усі подані ним попередньо письмові заперечення та пояснення по справі.

Суд відповідно до вимог ч. 7 ст. 81 ЦПК України розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків.

Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа буде вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням тієї чи іншої процесуальної дії. Обставини справи встановлюватимуться таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

В будь-якому випадку право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів, якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (ч. 3 ст. 367 ЦПК України). Тому, якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх в апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Відтак суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов такого висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах із Виробничим структурним підрозділом «Локомотивне депо Львів-Захід» Філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з 23 жовтня 1996 року.

З долученої стороною відповідача копії медичної довідки про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду встановлено, що ОСОБА_1 , 12.11.2024 перебуваючи на посаді майстра локомотивного депо дільниці І групи прийшов медичний огляд та був придатний до роботи за професією посадою за ДК 003:2005 - майстер локомотивного депо дільниці І групи. Датою наступного періодичного медичного огляду визначено 12.11.2025.

Згідно із Списком працівників виробничого структурного підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» Філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця», які підлягають періодичним медичним оглядам у 2025, затвердженим 30.12.2024, майстер локомотивного депо (група посад VIII згідно Переліку) ОСОБА_1 має проти періодичний огляд до 11.11.2026.

На підставі наказу (розпорядження) №135/ос від 16 квітня 2025 року ОСОБА_1 переведено з посади майстра локомотивного депо дільниці І групи дільниці ремонту електроустаткування дільниці ремонту обладнання господарської дільниці на постійну роботу на посаду начальника дільниці І групи дільниці ремонту електроустаткування дільниці ремонту обладнання господарської дільниці ВСП «Локомотивне депо Львів-Захід». Підставою для переведення стала заява працівника від 15 квітня 2025 року та проведені зміни у штатному розписі підприємства. Умови праці визначено: нормальні.

Інформація про період роботи та займану посаду також підтверджується довідкою виданою Виробничим структурним підрозділом «Локомотивне депо Львів-Захід» Філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» за №161 від 26.11.2025.

Згідно з посадовою інструкцією, начальник дільниці ремонту електроустаткування безпосередньо підпорядковується головному інженеру депо або особі яка виконує його обов`язки. Посада, код КП: начальник дільниці І групи, 1226.2. Посадова інструкція визначає мету, завдання та обов?язки; права та повноваження; відповідальність та взаємодію. Інструкцію затверджено 02.09.2025. Відомості про ознайомлення ОСОБА_1 з такою посадовою інструкцією відсутні. Відсутні відомості і про внесення змін до згаданої посадової інструкції в частині визначення мети, завдання та обов?язків.

До матеріалів справи також долучено посадову інструкцію головного інженера, особи якій безпосередньо підпорядкований ОСОБА_1 .

Згідно із посвідченням від 25.06.2025 №21-E/15, ОСОБА_1 присвоєна V група допуску з електробезпеки та підтверджено, що він пройшов відповідну перевірку знань з охорони праці, технології робіт і пожежної безпеки. Крім цього, долучений диплом про освіту підтверджує наявність відповідної кваліфікації та освітніх навичок позивача.

Сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 було призначено особою, відповідальною за електрогосподарство депо (наказ від 25 квітня 2025 року № С-5/364). Зокрема, на нього покладено обов`язки щодо організації технічної експлуатації електроустановок, забезпечення їх безпечного стану, контролю за виконанням робіт в електроустановках та дотриманням вимог нормативних актів з охорони праці.

Крім того, наказом начальника локомотивного депо Львів-Захід від 27 квітня 2023 року №С-5/321 затверджено перелік робіт із підвищеною небезпекою, до якого віднесено роботи на діючих електроустановках, ремонт та технічне обслуговування електрообладнання, роботи на висоті, у замкнених просторах та інші роботи, виконання яких потребує спеціальних знань і додержання вимог охорони праці.

Положенням про енергетичну службу ВСП «Локомотивне депо Львів-Захід» (затверджено наказом начальника Локомотивного депо Львів-Захід №С-5/295 від 01.04.2024) визначено, що відповідальний за електрогосподарство організовує технічну експлуатацію та безпечне обслуговування електроустановок, керує роботою енергетичної служби, забезпечує дотримання вимог охорони праці, пожежної безпеки, правил технічної експлуатації електроустановок та несе персональну відповідальність за виконання зазначених функцій.

Переліком робіт, які виконуються в порядку поточної експлуатації в електроустановках до 1000 В, затвердженим відповідальним за електрогосподарство ОСОБА_1 , визначено роботи з технічного обслуговування, ремонту та експлуатації електроустановок, що підтверджує виконання ним організаційно-розпорядчих функцій у сфері безпечної експлуатації електрогосподарства.

Перелік робіт, які виконуються за нарядом при ремонті та обслуговуванні електроустановок, затверджений відповідальним за електрогосподарство ОСОБА_1 , підтверджує його повноваження щодо організації та контролю виконання робіт підвищеної небезпеки в електроустановках.

З долученого до Акта визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичним оглядам виробничого структурного підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» встановлено відсутність посади позивача в категорії працівників, які підлягали попередньому (періодичному) медичному огляду в 2025. Проте, при розгляді справи судом встановлено, що вказаний Акт є додатком до п. 2.2. Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 21.05.2007 №246 (втратив чинність тільки 18.11.2025).

Також судом встановлено, що відповідно до наказу ВСП «Локомотивне депо Львів-Захід» від 02 жовтня 2025 року № С-5/165 посада начальника дільниці І групи віднесено до VIIІ групи «Групи підвищеної особистої небезпеки для працівників» додатку 1 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв?язку України 29.04.2010 № 240.

17.10.2025 ОСОБА_1 видано направлення на обов?язковий попередній (періодичний) медичний огляд працівника. У графі «Характеристика умов праці» відомості відсутні.

Згідно з наказом виробничого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» «Про відсторонення від роботи за несвоєчасне проходження медичного огляду» від 17.11.2025 № С-5/289 з 17.11.2025 відсторонено від роботи без збереження заробітної плати начальника дільниці І групи, дільниці з ремонту електроустаткування ОСОБА_3 у зв?язку з непроходженням медичного огляду у встановлений термін до 11.11.2025 (з 07.11.2025 16.11.2025 знаходився на листку непрацездатності).

Відповідно до довідки про доходи встановлено, що дохід ОСОБА_1 на посаді начальника дільниці І групи за вересень-жовтень 2025 року становив 57429,59 грн, з яких; 31406,62 грн вересень; 26022,97 грн жовтень.

Згідно з відповіддю виробничого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» № 351 від 30.06.2026 встановлено, що приперевірці наказів господарсько-фінансової діяльності «Локомотивного депо Львів-Захід» С/5 за останні 10 років зареєстрованих в Журналах наказів, накази до жовтня 2025 керівництвом депо «Про віднесення професій та посад до групи підвищеної особистої небезпеки» не видавались.

З долучених до матеріалів витягів з протоколів спільних засідань профспілкового комітету та адміністрації депо №18/с від 04.09.2017 та №45/с від 14.02.2019 встановлено, що у виробничому підрозділі «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» існував «Перелік окремих категорій працівників, які повинні проходити медогляд згідно наказу Міністерства транспорту та зв?язку України від 29.04.2010р. №240 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту України», який був додатком №13 до Колективного договору локомотивного депо Львів- Захід на 2009-2012 роки, дію якого продовжено до 2015 poку, на 2015-2016, 2017 роки. На підставі листів начальників ВП «Локомотивне депо Львів-Захід», за результатом голосування на спільних засіданнях профспілкового комітету та адміністрації депо вносилися зміни (включення чи виключення посад) в додаток №3 по групі VІІІ (підвищено особиста небезпека). Так, саме з 04.09.2017 посада майстра локомотивного депо (попередня посад позивача) була включена до згаданого переліку.

Спірні правовідносини виникли у сфері трудових відносин між працівником та роботодавцем щодо правомірності віднесення посади начальник дільниці I групи дільниці ремонту електроустаткування (яку займає позивач) до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників», згідно додатку № 1 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, згідно наказу Міністерства транспорту та зв`язку України 29.04.2010 № 240; відсторонення працівника від роботи у зв`язку з не проходженням періодичного медичного огляду та відповідно права на виплату середнього заробітку за час відсторонення.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

До спірних правовідносин, котрі виникли між сторонами підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), Закону України «Про охорону праці».

Так, однією із засад судочинства, регламентованих пунктом 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються Законодавством про працю. Судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно з статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про охорону праці» працівник зобов`язаний проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Пунктом 3 частини першої статті 159 КЗпП України визначено, що працівник зобов`язаний проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Статтею 169 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Стаття 17 Закону України «Про охорону праці» містить аналогічні положення, щодо обов`язку роботодавця організувати проведення попереднього і періодичних медичних оглядів працівників, а також передбачає, що за результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров`я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров`я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов`язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов`язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Процедуру проведення періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі визначена Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 29 квітня 2010 року № 240 (далі - Порядок).

Відповідно до вимог пунктів 2.5, 2.6. Порядку роботодавець (замовник) за рахунок власних коштів забезпечує організацію проведення попередніх та періодичних медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження працівників з підозрою на професійні та виробничо зумовлені захворювання та їх реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику професійних захворювань.

Для проходження періодичного медичних оглядів роботодавець повинен видати працівнику направлення на обов`язковий періодичний медичний огляд працівника за формою, зазначеною у додатку 4.

За час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов`язаними проходити таке обстеження (статті 169, 191), зберігається середній заробіток за місцем роботи (стаття 123 КЗпП України).

Правові підстави відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим органом визначені статтею 46 КЗпП України.

Так, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, відсторонення від роботи - це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю на підставі виявленого власником чи уповноваженим ним органом факту, через який він має право усунути або зобов`язаний усунути працівника від роботи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 229/5715/19 та постанові Верховного Суду від 29 червня 2026 року у справі № 569/15724/24.

Отже, відсторонення особи від роботи можливе за наявності передбачених законодавством обставин, зокрема у разі відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів.

Згідно із частиною другою статті 17 Закону України «Про охорону праці» власник не має права допускати працівника до роботи, якщо він зобов`язаний проходити, але вчасно не пройшов медичний огляд. Якщо працівник ухиляється від проходження медичних оглядів, він відстороняється від роботи без збереження заробітної плати.

Ухилення працівника від проходження медичного огляду, якщо його проходження обов`язкове, є порушенням трудової дисципліни і може тягти дисциплінарну відповідальність працівника аж до звільнення з роботи.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості своїх вимог шляхом надання доказів є однією з основних засад судочинства (стаття 129 Конституції України).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Проте, трудові спори характеризуються підвищеним рівнем процесуального патерналізму з боку суду.

При цьому, роботодавець несе підвищений стандарт доказування, оскільки діє презумпція неправомірності відсторонення: усі сумніви щодо законності відсторонення вирішуються на користь працівника. Обов`язок довести правомірність відсторонення покладається на роботодавця (п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992, постанова Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 273/212/16-ц, постанова Верховного Суду від 03.07.2024 у справі № 761/970/22). Це означає, що працівнику достатньо вказати на факт відсторонення та його наслідки, тоді як роботодавець має довести законність підстав відсторонення, дотримання процедури, відсутність дискримінації чи зловживання правом тощо.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо трудових правовідносин(між працівником та роботодавцем), вимоги позивача стосуються правомірності віднесення посади начальник дільниці I групи дільниці ремонту електроустаткування (яку займає позивач) до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників», згідно додатку № 1 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 29.04.2010 № 240; у зв?язку із наведеним відповідно правомірності відсторонення працівника від роботи у зв`язку з не проходженням періодичного медичного огляду та відповідно права на виплату середнього заробітку за час відсторонення.

Позивач та його представник адвокат Бердар С.В., аргументуючи обґрунтованість поданого позову, покликаються на те, що займану ним посаду начальник дільниці I групи дільниці ремонту електроустаткування безпідставно та протиправно віднесено до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників» згідно додатку № 1 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 29.04.2010 № 240. Так, характер здійснюваної ним роботи та посадових обов`язків не пов`язаний з безпосереднім виконанням виробничих завдань, та направлений на організацію діяльності увіреного йому підрозділу (вчинення організаційно-розпорядчих дій). Відповідно його посада мала б бути віднесена до групи VІІ «Група керівного складу». Фактично відповідачем змінено йому групу посад без належних на те підстав, оскільки з моменту вступу на посаду обсяг його посадових обов`язків чи умов праці не змінювався. Відповідачем проведено зміну групи посад без проведення атестації робочих місць та умов праці. Посилається на те, що саме помилкове віднесення посади стало підставою для його відсторонення від роботи без збереження заробітної плати наказом від 17.11.2025 № С-5/289. У зв`язку з цим, просить визнати незаконними та скасувати відповідні накази, а також стягнути середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи

Водночас, представник відповідача, заперечуючи повністю проти позову, покликаються на те, що наказ виробничого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» «Про віднесення професій та посад до групи підвищеної особистої небезпеки» № С-5/165 від 02.10.2025 в частині віднесення до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників», згідно додатку № 1 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 29.04.2010 № 240 посади начальник дільниці I групи дільниці ремонту електроустаткування (посади позивача) є правомірним. Критерієм для віднесення професій та посад працівників залізничного транспорту до Групи VIII є умови, в яких здійснюється їх професійна діяльність, та наявність підвищеної особистої небезпеки, викликаної цими умовами. Такі умови визначаються та є результатом виробничого (технологічного) процесу, а також середовища в яких здійснюється професійна діяльність конкретного працівника. Інформацією про сукупність усіх небезпечних факторів (чинників) в комплексі володіє роботодавець, який у зв?язку із цим згідно із додатком 1 до Порядку від 29.04.2010 № 240, наділений виключними повноваженнями щодо визначення конкретного переліку професій і посад, професійна діяльність яких здійснюється в умовах підвищеної особистої небезпеки у виробничому (технологічному) процесі та середовищі. Також зазначив, що позивач відповідно до висновку лікувально-експертної комісії та виданої медичної довідки від 11.11.2024, був зобов`язаний пройти черговий періодичний медичний огляд до 11.11.2025, однак у встановлений строк його не пройшов.

Тобто ключовим питанням, яке постало перед судом є визначення правомірності наказу виробничого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» «Про віднесення професій та посад до групи підвищеної особистої небезпеки» № С-5/165 від 02.10.2025 в частині віднесення до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників» згідно додатку № 1 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 29.04.2010 № 240 посади начальник дільниці I групи дільниці ремонту електроустаткування (посади позивача), оскільки саме на підставі вказаного наказу у позивача виник обов`язок з проходження періодичного медогляду, за не проходження якого останнього і було відсторонено. Тобто, вимоги про скасування наказу про відсторонення та нарахування і виплата середнього заробітку є прямому зв?язку із першою вимогою(результатом їх розгляду).

Надаючи оцінку аргументам сторін, суд вважає аргументи позивача та його представника адвоката Бердара С.В. належним чином обґрунтованими та мотивованими, а аргументи представника відповідача, помилковими, з огляду на таке.

1. Що стосується позовної вимоги про визнання протиправним та скасування пункт 2 наказу виробничого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» «Про віднесення професій та посад до групи підвищеної особистої небезпеки» № С-5/165 від 02.10.2025 в частині віднесення до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників» згідно додатку № 1 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 29.04.2010 № 240 посади начальник дільниці I групи дільниці ремонту електроустаткування, суд зазначає наступне.

Дійсно, саме Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 29.04.2010 № 240 визначено Перелік професій і посад, безпосередньо пов`язаних із забезпеченням безпеки руху та обслуговуванням залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту, працівники яких підлягають обов`язковому попередньому (під час прийняття на роботу) та періодичним медичним оглядам (наведено у додатку 1).

А тому, суд вважає безпідставним покликання сторони позивача на Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України 21.05.2007 № 246. Так, Порядок затверджений наказом 21.05.2007 №246 є загальним для всіх галузей економіки України, тоді як Наказ Мінтрансзв`язку № 240 стосується виключно працівників залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств промислового залізничного транспорту. Тобто головна відмінність полягає у сфері застосування та відомчому підпорядкуванні.

Безпідставним на думку суду є й покликання на Класифікатора професій ДК 003:2010, згідно якого посада позивача належала до «Керівників», а відопвдіно(на думку позивача) не могла бути віднесена до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників» згідно додатку № 1 до Порядку. Так, і попередня посада позивача майстер локомотивного депо дільниці І групи також було віднесено до «Керівників», згідно Класифікатора професій ДК 003:2010, проте таку було віднесено до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників» згідно додатку № 1 до Порядку.

Згідно з згаданим Переліком до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників» віднесено працівники залізничного транспорту, метрополітену та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту, професійна діяльність яких здійснюється в умовах підвищеної особистої небезпеки - робота на залізничних коліях, обслуговування поїздів, небезпека наїзду рухомого складу, небезпека ураження струмом високої напруги, робота в підземних спорудах метрополітенів (конкретний перелік професій і посад визначається роботодавцем).

Тобто, затвердженого переліку посад (VIII групи) не визначено, а конкретний перелік дійсно визначається роботодавцем.

Проте, на думку суду роботодавець (ВСП «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця») наділений повноваженнями визначати конкретний перелік, проте не наділений повноваженнями самостійно тлумачити характер праці як такий, що має «підвищену особисту небезпеку», та штучно вносити посади до списків на медогляд за цією групою.

В контексті наведеного значущим є фактичний характер виконуваних робіт та наявність виробничих факторів підвищеної небезпеки. Відповідно віднесення тієї чи іншої посади (яку не визначено в інших групах Переліку) до VIII групи Переліку має мати місце за результатом проведеної атестації робочих місць.

Варто зазначити, що атестація робочих місць, здійснюється відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 1 серпня 1992 р. № 442.

Проте, судом встановлено, що таких заходів (атестації робочих місць за умовами праці) стороною відповідача, при віднесенні займаної ним посади вчинено не було.

Суд критично оцінює доводи сторони відповідача, що він в комплексі володіє інформацією про сукупність усіх небезпечних факторів (чинників), у зв?язку із цим згідно із додатком 1 до Порядку від 29.04.2010 № 240 наділений виключними повноваженнями щодо визначення конкретного переліку професій і посад, професійна діяльність яких здійснюється в умовах підвищеної особистої небезпеки у виробничому (технологічному) процесі та середовищі. Оскільки незрозумілим є, яка професійна діяльність позивача, яка на думку відповідача ним здійснюється в умовах підвищеної особистої небезпеки оцінювалась, які фактори такої діяльності бралися до уваги, їх співвідношення та взаємозв?язок.

Також, суд вважає безпідставним покликання на посадову інструкцію позивача(як доказ наявності в покладених обов?язках «підвищеної особистої небезпеки»), оскільки така з моменту прийняття останнього на посаду начальника дільниці І категорії в частині мети, завдань та обов?язків змін не зазнала. Більше того, аналіз згаданої інструкції на думку суду, не містить вказівок на виконання робіт в умовах «підвищеної особистої небезпеки».

Крім цього варто зазначити, що проаналізована судом посадова інструкція, головного інженера, за співвідношенням функціонально-виробничих та організаційно-розпорядчих обов?язків не є відмінною від посадової інструкції позивача. Проте, посаду головного інженера оскаржуваним наказом до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників» не віднесено.

Також, судом проаналізовано оскаржуваний наказ та встановлено, що такий містить виключно покликання на Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 29.04.2010 № 240, яким визначено Перелік професій і посад, безпосередньо пов`язаних із забезпеченням безпеки руху та обслуговуванням залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту, працівники яких підлягають обов`язковому попередньому (під час прийняття на роботу) та періодичним медичним оглядам (наведено у додатку 1). Проте, наказ не містить мотивів та аналізу підстав віднесення, зокрема посади начальника дільниці І групи, до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників» (в тому числі здійсненого на підставі атестації робочих місць за умовами праці), в ньому не розкрито та не аргументовано «підвищену особисту небезпеку», яку несе як згадана (посада начальника дільниці І групи) так і інші посади.

Окрему увагу, суд вважає за необхідне звернути на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах із Виробничим структурним підрозділом «Локомотивне депо Львів-Захід» Філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з 23 жовтня 1996 року.

До 16.04.2025 перебував на посаді майстра локомотивного депо дільниці І групи. Сторонами не заперечується що вказана посада належала до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників» згідно додатку № 1 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 29.04.2010 № 240. Саме тому, 12.11.2024 перебуваючи на посаді майстра локомотивного депо дільниці І групи позивач прийшов медичний огляд та був придатний до роботи за професією посадою за ДК 003:2005 - майстер локомотивного депо дільниці І групи. Датою наступного періодичного медичного огляду визначено 12.11.2025.

Проте, на підставі наказу (розпорядження) №135/ос від 16 квітня 2025 року ОСОБА_1 переведено з посади майстра локомотивного депо дільниці І групи дільниці ремонту електроустаткування дільниці ремонту обладнання господарської дільниці на постійну роботу на посаду начальника дільниці І групи дільниці ремонту електроустаткування дільниці ремонту обладнання господарської дільниці ВСП «Локомотивне депо Львів-Захід». Підставою для переведення стала заява працівника від 15 квітня 2025 року та проведені зміни у штатному розписі підприємства. Умови праці визначено: нормальні. Судом встановлено та не заперечується сторонами, що при переведені позивач медогляду не проходив. Крім цього встановлено. що посада на яку позивача було переведено не входила до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників» згідно додатку № 1 до Порядку.

З відповіді виробничого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» № 351 від 30.06.2026 встановлено, що при перевірці наказів господарсько-фінансової діяльності «Локомотивного депо Львів-Захід» С/5 за останні 10 років зареєстрованих в Журналах наказів, накази до жовтня 2025 керівництвом депо «Про віднесення професій та посад до групи підвищеної особистої небезпеки» не видавались.

Разом з тим, з долучених до матеріалів витягів з протоколів спільних засідань профспілкового комітету та адміністрації депо №18/с від 04.09.2017 та №45/с від 14.02.2019 встановлено, що у виробничому підрозділі «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» існував «Перелік окремих категорій працівників, які повинні проходити медогляд згідно наказу Міністерства транспорту та зв?язку України від 29.04.2010р. №240 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту України», який був додатком №13 до Колективного договору локомотивного депо Львів- Захід на 2009-2012 роки, дію якого продовжено до 2015 poку, на 2015-2016, 2017 роки. На підставі листів начальників ВП «Локомотивне депо Львів-Захід», за результатом голосування на спільних засіданнях профспілкового комітету та адміністрації депо вносилися зміни (включення чи виключення посад) в додаток №3 по групі VІІІ (підвищено особиста небезпека). Так, саме з 04.09.2017 посада майстра локомотивного депо (попередня посад позивача) була включена до згаданого переліку.

Тобто, у відповідача існував перелік посад та механізм як включення так і виключення посад до нього.

На запит сторони позивача таких наданий їм не був, не надано таких і суду при розгляді справи. Не надано суду, і доказів скасування вказаного додатку №13 до колективного договору чи закінчення строку дії колективного договору чи його відсутності.

Разом з тим, встановлено, що відповідачем 02.10.2025 затверджено новий перелік дільниць та посад працівників, які віднесено до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників» Переліку, всупереч існуючій в роботодавця практиці. Доказів необхідності вчинення зазначених дій та необхідності їх здійснення, зокрема й з підстав зміни організаційної структури чи штатного розпису (на яку покликався при розгляді справи представник відповідача) суду не надано.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи оскаржуваний наказ в частині віднесення до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників» згідно додатку № 1 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 29.04.2010 № 240 посади начальник дільниці I групи дільниці ремонту електроустаткування, в якому не зазначено в чому полягає необхідність зміни групи посади на якій перебуває позивач, відсутні вказівки на фактичні обставини, які стали підставою для віднесення посади начальник дільниці I групи дільниці ремонту електроустаткування до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників», суд вважає його незаконним(неправомірним), оскільки такий винесений безпідставно та всупереч вимог законодавства. Доказів протилежного відповідачем не надано.

А тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування пункт 2 наказу виробничого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» «Про віднесення професій та посад до групи підвищеної особистої небезпеки» № С-5/165 від 02.10.2025 в частині віднесення до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників» згідно додатку № 1 до Порядку є підставними та підлягають до задоволення.

2. Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу виробничого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» «Про відсторонення від роботи за несвоєчасне проходження медичного огляду» від 17.11.2025 № С-5/289, суд дійшов наступного висновку.

Так, вищенаведеними обставинами визнано протиправним та скасувано пункт 2 наказу виробничого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» «Про віднесення професій та посад до групи підвищеної особистої небезпеки» № С-5/165 від 02.10.2025 в частині віднесення до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників» згідно додатку № 1 до Порядку.

При цьому, відсторонення є похідним заходом.

Відповідно, якщо базовий документ (наказ про включення посади до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників» згідно додатку № 1 до Порядку, тобто тих, що підлягають медогляду) скасовано, зникає сама правова підстава для обов`язкового проходження огляду працівником.

А тому, оскільки посада позивача більше не належить до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників» згідно додатку № 1 до Порядку, тобтообов`язкових для медогляду, відмова або непроходження медогляду працівником не є порушенням.

Відтак, належить зробити висновок, що на порушення вимог ст. 46 КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати.

3. У разі незаконного відсторонення працівника від роботи, він має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу (постанова Верховного Суду від 1 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19).

Відповідно до постанови Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Аналогічне положення міститься в абзаці 3 пункту 2 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року.

За приписами підпункту б пункту 4 розділу 3 вказаного Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Пунктом 8 розділу 3 Порядку передбачено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадку, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середній заробіток. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 розділу 4 Порядку).

Відповідно до довідки про доходи встановлено, що дохід ОСОБА_1 на посаді начальника дільниці І групи за вересень-жовтень 2025 року становив 57429,59 грн, з яких; 31406,62 грн вересень; 26022,97 грн жовтень.

Разом з тим, з долученого відповідачем розрахунку середньоденної заробітної плати встановлено, що заробітна плата позивача за вересень включає оплату листка непрацездатності, що. Не включається до розрахунку середньоденної заробітної плати. Середньоденна зарплата складає 1149,75 грн.

Разом з тим, кількість робочих днів відсторонення від роботи в період з 17 листопада 2025 року (день відсторонення) по 23 липня 2026 року (останній день, що передує дню судового рішення) становить 179 днів, що оплачені позивачу роботодавцем не були, а тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час відсторонення від роботи за період з 17 листопада 2025 року (день відсторонення) по 23 липня 2026 року підлягають задоволенню, виходячи із середнього заробітку, обчисленого відповідачем згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну №100 від 08 лютого 1995 року

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

А відтак інші доводи сторін не аналізуються судом та не спростовуються, оскільки на висновки суду про наявність підстав для задоволення позову повністю не впливають.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними, а тому підлягають до задоволення повністю.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 а тому понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 3194,98 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи, що при розгляді справи представником позивача заявлено клопотання про те, що докази понесених ними інших судових витрат, пов`язаних із розглядом справи , зокрема витрат на правову допомогу , будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду , а тому розподіл таких при ухваленні судом даного рішення не здійснювався.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу виробничого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» «Про віднесення професій та посад до групи підвищеної особистої небезпеки» № С-5/165 від 02.10.2025 в частині віднесення до VIII групи «Група підвищеної особистої небезпеки для працівників» згідно додатку № 1 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, згідно наказу Міністерства транспорту та зв`язку України 29.04.2010 № 240 посади начальник дільниці I групи дільниці ремонту електроустаткування.

Визнати протиправним та скасувати наказ виробничого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» філії «Локомотивна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» «Про відсторонення від роботи за несвоєчасне проходження медичного огляду» від 17.11.2025 № С-5/289, яким з 17.11.2025 відсторонено від роботи без збереження заробітної плати начальника дільниці І групи, дільниці з ремонту електроустаткування ОСОБА_3 у зв?язку з непроходженням медичного огляду у встановлений термін до 11.11.2025 (з 07.11.2025 16.11.2025 знаходився на листку непрацездатності).

Зобов`язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; ЄДРПОУ 40075815) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час відсторонення від роботи за період з 17 листопада 2025 року по 23 липня 2026 року.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; ЄДРПОУ 40075815) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений ним судовий збір у сумі 3194,98 грн (три тисячі сто дев`яносто чотири грн 98 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24 липня 2026 року.

Суддя Ірина ЦІПИВКО