Рішення № 138493229, 17.07.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.07.2026

Справа № 334/5837/26

Провадження № 2/334/4164/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Філіпової І.М.,

за участі секретаря судового засідання Мандик М.О.,

розглянувши в порядку цивільного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

15.06.2026 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернувся до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №77246268 від 13.10.2021 року у розмірі 19817,07 грн, а також просить стягнути витрати по оплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн.

13.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики №77246268, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6100,00 грн, строк позики 23 дні зі сплатою процентів у розмірі 1,99 відсотків в день.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор l6oYIaVAMR, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу --kompanietsvladlen.8@gmail.com) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №77246268 від 13.10.2021 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6100,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінексперс», що діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку.

04.01.2022 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 025-040122, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77246268 від 13.10.2021 року.

05.12.2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №05/12/25-01 за умовами якого останній набув права грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором кредиту №77246268 від 13.10.2021 року.

Відповідно до реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 19817,07, зокрема: 6100,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13717,07 грн - сума заборгованості за процентами.

17.06.2026 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло, а, відтак суд вважає можливим розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

03.07.2026 року від представника відповідача адвоката Огійченко Є. В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить частково відмовити у задоволені позовних вимог - в частині стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку позики, визначеного договором, тобто після 05.11.2021 року. А також зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу співмірно до складності справи, ціни позову, характеру та обсягу фактично виконаних робіт.

Факт отримання грошових коштів у сумі 6 100,00 грн, які є тілом позики за договором № 77246268, відповідач не заперечує. Водночас позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами склад, правову природу, період, підстави та порядок нарахування заявлених до стягнення процентів у сумі 13 717,07 грн. Зокрема, позивач не підтвердив правомірність нарахувань після закінчення визначеного договором строку позики та не довів право на їх стягнення у заявленому розмірі.

Наданий позивачем розрахунок не дозволяє перевірити правову природу та порядок нарахування процентів. У ньому проценти після закінчення строку позики обліковуються як звичайні проценти, при цьому графа «проценти за понадстрокове користування» містить нульове значення. Такий розрахунок не дає підстав установити, які саме платежі заявлені до стягнення, за який період та на підставі якої умови договору.

Позивач не довів погодження відповідачем Правил у редакції, на яку посилається для обґрунтування процентів після строку позики. Відповідач не заперечує укладення електронного договору позики та отримання коштів у сумі 6 100,00 грн. Проте це не звільняє позивача від обов`язку довести, що саме ті додаткові умови, на які він посилається як на підставу для нарахування процентів після закінчення строку позики, були чинними на дату укладення договору, доведені до відома відповідача та погоджені ним.

Позивач обґрунтовує нарахування після 05.11.2021 посиланням на Правила надання грошових коштів у позику від 12.08.2021, зокрема на пункт 6.5 Правил. Водночас не надано первинних електронних даних, які підтверджували б, що саме ця редакція Правил була доступна відповідачу 13.10.2021, відображалася йому під час оформлення позики та була прийнята ним разом із договором. Сама по собі роздруківка Правил із сайту кредитора не підтверджує їх включення до змісту конкретного договору, оскільки зміст такого документа може змінюватися кредитором в односторонньому порядку. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 зазначила, що кредитор має довести існування саме тієї редакції Умов і Правил, на яку він посилається, на момент укладення договору, а також факт ознайомлення з нею та погодження споживачем.

Договором визначено строк позики 23 дні та останній день повернення 05.11.2021. Після цієї дати строк правомірного користування коштами завершився. У постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, за яким після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти як плату за користування кредитом припиняється. Права кредитора після прострочення забезпечуються наслідками, передбаченими статтею 625 ЦК України, якщо інше прямо не встановлено законом або чітко погодженими сторонами умовами договору. Цей підхід підтверджено, зокрема, постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

Позивач заявив до стягнення 13 717,07 грн саме як «проценти». Водночас у власному розрахунку в графі «проценти за понадстрокове користування» зазначено 0,00 грн. Позивач фактично продовжив нараховувати базову процентну ставку 1,99 % на день після 05.11.2021, тобто поза межами строку кредитування.

У пункті 2.3 договору сторони окремо погодили процентну ставку за понадстрокове користування позикою у розмірі 2,70 % на день, прямо зазначивши, що така ставка не застосовується у період карантину. Аналогічне застереження встановлене договором щодо пені. Спірні нарахування здійснені Позивачем за період з 06.11.2021 по 03.02.2022, тобто в період дії встановленого в Україні карантину. Також пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» звільняв споживача від відповідальності за прострочення у період карантину, у тому числі від інших платежів, передбачених договором за прострочення виконання зобов`язання. Отже, погоджена сторонами ставка за понадстрокове користування позикою у цей період застосуванню не підлягала.

Розрахунок первісного кредитора містить нарахування 115,32 грн щоденно в межах строку позики, 260,99 грн за 06.11.2021 та 121,39 грн щоденно після завершення строку позики. Сума 121,39 грн відповідає базовій ставці 1,99 % від 6 100,00 грн. Натомість 260,99 грн не відповідає ані зниженій ставці 1,8905 %, ані базовій ставці 1,99 %, ані ставці за понадстрокове користування 2,70 % від суми позики. Позивач не навів формули та правової підстави такого нарахування. У таблиці обчислення загальної вартості кредиту загальна вартість позики за погоджений строк визначена у сумі 8 752,37 грн. Отже, предметом стягнення могли б бути лише належно доведені тіло позики та проценти за 23-денний строк, а не проценти, нараховані після 05.11.2021.

Відповідач не заперечує, що надані позивачем договори факторингу та реєстри прав вимог свідчать про відступлення права вимоги за договором позики № 77246268 від первісного кредитора до ТОВ «Сіроко Фінанс», а надалі до ТОВ «Деал Фінанс Груп».

Водночас відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора лише в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Новий кредитор не набуває більшого обсягу прав, ніж фактично мав первісний кредитор. Внесення до Реєстру прав вимог суми 19 817,07 грн не є самостійним доказом існування цієї суми та її правомірності. Реєстр відображає лише погоджені між сторонами договору факторингу відомості про обсяг вимоги, що відступається, але не підтверджує законність нарахування процентів, їх правову природу, період нарахування та відповідність умовам договору і законодавству.

09.07.2026 року представником позивача подано відповідь на відзив.

Відповідно до п. 5.2. договору позики № 77246268, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок та умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 23 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.

Позивач вважає посилання представника відповідача, на правові висновки викладені у постановах Великої палати Верховного суду та Верховного суду України - помилковими, оскільки зміст цих правовідносин(права й обов`язки сторін спору) та спільні риси між спірними правовідносинами є відмінними та не тотожними із даною справою. Представник Відповідача посилається на судову практику, що випливає з кредитних правовідносин за договорами, які укладені ПАТ «Приват Банк» з фізичними особами, зокрема в частині ознайомлення позичальниками з правилами в тій редакції, яка надається суду для огляду. Проте зазначені обставини є відмінними від обставин даної справи, оскільки у даній справі: договір позики укладений в порядку Закону України «Про електронну комерцію», який передбачає ознайомлення позичальника з правилами «надання грошових коштів у позики» в електронному вигляді шляхом розміщення відповідних правил на сайті Позикодавця та як у даному випадку на сайті та в ІТС (інформаційна телекомунікаційна система) під час погодження з Офертою (укладання договору. Договір з ПАТ «Приват Банк» був укладений у традиційній письмовій формі на відміно від даного виду правочину в якому воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Пролонгація/автопролонгація передбачена договором позики п. 5.2. Договору (договір не може бути технічно укладеним без ознайомлення відповідача з правилами), а тому відповідач був ознайомлений з правилами надання позики (чинними на день укладання договору). На інтернет ресурсі позикодавця в розділі «Архівна інформація» (https://mycredit.ua/ua/archived_info/) містяться всі правила надання позики за весь час діяльності компанії, пункт з яким не погоджується представник відповідача (передбачена умовами договору пролонгація на 90 діб) міститься в правилах за період з 2018 рік по сьогоднішній день.

Таким чином, метод укладання договору у даній справі є відміним від справи у ПАТ «Приват Банк» (укладання в паперовій формі) так як, останній надавав Клієнту/Позичальнику правила на ознайомлення в паперовій формі тому суд у зазначеній судовій практиці не зміг встановити з якою конкретно редакцією правил в паперовій формі був ознайомлений Відповідач, тоді як у даному випадку відповідач мав можливість ознайомитись з правилами на сайті за посиланням в договорі, в ІТС Позикодавця та до акцепту оферти в якій також містились правила одноразовим ідентифікатором.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77246268 (на умовах повернення позики в кінці строку позики).

Відповідно до п. 1 договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений сторонами строк, шляхом їх перерахування на картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцеві плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 2 договору, сума кредиту складає 6100,00 грн, строк кредитування 23 дні, процентна ставка базова - 1,99 відсотків на день, дата надання позики 13.10.2021 року, дата повернення позики 05.11.2021 року, орієнтовна загальна вартість кредиту 8752,374 грн.

Згідно п. 5.1 договору, позичальник ознайомився на сайті https//:mycredit.ua з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором l6oYIaVAMR.

До вказаного договору позивачем також надано копію таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором, копію довідки про ідентифікацію, у тому числі за допомогою системи BankID, розрахунок заборгованості.

Відповідно до копії довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між ТОВ «ФК «Фінекспрес» та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», було прийнято до виконання платіжну інструкцію, наданою за допомогою API-інтефейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та завершено платіжну операцію: дата - 13.10.2021 року, номер платежу №2151b2e3-9aad-4ce1-999c-a2052b226ffa, сума 6100,00 грн, отримувач - Компанієць Владлен на карту № НОМЕР_2 .

Згідно копії платіжної інструкції №2151b2e3-9aad-4ce1-999c-a2052b226ffa від 13.10.2021 року, позивачем на рахунок відповідача НОМЕР_1 було перераховано 6100,00 грн.

Відповідач не оспорює укладання договору №77246268 від 13.10.2021 року та отримання грошових коштів у розмірі 6100,00 від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

04.01.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №025-040122.

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу, за цим договором клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до копії витягу з Реєстру прав вимоги №09/02/22 від 09.02.2022 року ТОВ «Сіроко Фінанс» набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №77246268 в розмірі 19817,07 грн, зокрема: 6100,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 13717,07 грн сума заборгованості за відсотками, кількість днів прострочення 96.

05.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та позивачем було укладено договір факторингу №05/12/25-01.

Відповідно до п. 1.1 договору, за цим договором клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняті такі права вимоги та передати грошові кошти фінансування в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату, у передбачений договором спосіб.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №30/01/26 позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №77246268 в розмірі 19817,07 грн, зокрема: 6100,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 13717,07 грн сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до норм статей 610, 612, 625, 629ЦК України договір є обов`язковим до виконання, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей526,530 ЦК України.

Відповідно до ч. 1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до розрахунку, складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», загальна сума заборгованості складає 19817,07 грн, зокрема: 6100,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 13717,07 грн сума заборгованості за відсотками. Відсотки нараховані за період з 13.10.2021 року по 04.11.2021 року по 115,32 грн на день (0,99 відсотків на день), 06.11.2021 року сума нарахованих відсотків склала 260,99 грн, з 06.11.2021 року по 03.02.2022 року по 121,39 грн на день (1,99 відсотків на день).

Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Проте, відповідно до умов договору позики строк повернення кредиту настав 05.11.2021 року, нарахування відсотків за договору після настання дати повернення кредит виходить за межі договору, тим більше, що умовами договору встановлено відповідальність за понад строкове користування позикою (2,7 відсотки на день) та розмірі пені ( 2,7 відсотки на день).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, зазначено, що «статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18)». У постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц, провадження № 14-465цс18, від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18, від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц, провадження № 14-64цс19, від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц, провадження № 14-360цс19, вказано, що передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.

Таким чином, враховуючи умови укладеного між сторонами договору №77246268 від 13.10.2021 року, з якими був ознайомлений відповідач та на які добровільно погодився, строк позики складає 23 днів, розмір процентної ставки (базова) 1,99 відсотків на день, відповідно розмір відсотків, які підлягають стягненню з відповідача складають 2791,97 грн ( 23 днів х 121,39 грн ( 1,99 відсоток на день).

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та з урахуванням доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, суд приходить до висновку що позивачем належним чином доведені обставини виникнення між сторонами правовідносин, за таких обставин є підстави для часткового задоволення позову у розмірі 8891,97 грн, зокрема: 6100,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 2791,97 грн сума заборгованості за відсотками за період з 13.10.2021 року по 05.11.2021 року за базовою процентною ставкою 1,99 відсотків на день відповідно до умов укладеного договору.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат. Також слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Заїченко проти України»).

Судом досліджено договір №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025, витяг з акту №9-ДІЛ від 25.02.2026 приймання - передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів, ордер на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Деал Фінанс Груп» адвокатом Ткаченко Ю.О., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Зміст вказаних документів не суперечить вимогам законодавства до їх оформлення.

Представник відповідача у відзиві просив зменшити розмір витрат на правову допомогу.

Справа є типовим спором про стягнення заборгованості за договором мікропозики, розглядається у спрощеному позовному провадженні та ґрунтується переважно на стандартизованому пакеті документів кредитора: договорі, розрахунку, договорах факторингу та реєстрах прав вимоги. Позовна заява має шаблонний характер, а заявлені вимоги не потребували проведення експертиз, складних розрахунків, значного обсягу доказування чи участі представника позивача у судових засіданнях. В акті зазначено однаковий для масових кредитних спорів перелік послуг: аналіз документів, визначення правової позиції, підготовка позову та представництво у суді. При цьому не конкретизовано фактичний час, витрачений адвокатом у цій справі, конкретний обсяг індивідуально виконаних робіт та не розмежовано вартість підготовки позову і майбутнього представництва у суді. Заявлені 4 500,00 грн становлять майже 23 % ціни позову - 19 817,07 грн, що є неспівмірним для такого типового спору.

З урахуванням вищевикладеного, обсягу наданої правової допомоги, розрахунку цієї правової допомоги, зважаючи на характер даної категорії справи, загальний обсяг наданих адвокатом правничих послуг за відповідний період, враховуючи часткове задоволення позову, компенсації підлягають кошти в сумі 3000,00 грн, що відповідатиме об`єктивному та співмірному обсягу наданої правової допомоги стороні позивача, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» суму заборгованості за договором кредиту №77246268 від 13.10.2021 року в розмірі 8891 грн 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» судовий збір в сумі 1194 грн 63 коп. та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн 00 коп.

У задоволені інших вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», юридична адреса: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, оф.40/3, ЄДРПОУ 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Філіпова І. М.