Рішення № 138491912, 13.07.2026, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/150/26

Справа № 582/443/26

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2026 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Яковенко Н.М.,

за участю секретаря Ярмоленко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження в залі суду в с-щі Недригайлів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" Сиплива Т.А. звернулась до суду із цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути із відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299 , р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором №17.05.2023-100002777 від 17.05.2023 у розмірі 9168,02 гривень та судові витрати у справі.

Свій позов мотивує тим, що 17.05.2023 між ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 17.05.2023-100002777, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 6000,00 грн, на строк указаний в заявці. ТОВ "Споживчий Центр" виконало свою частину умов кредитного договору в повному обсязі. Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим станом на дату подання позову у нього виникла перед позивачем заборгованість в загальному розмірі 9 168, 02 грн з яких: тіло кредиту 6000,00 грн, проценти 2 268,02 грн., комісія пов`язана з наданням кредиту 900 грн., які просить стягнути з відповідача.

Представник відповідача, адвокат Ганненко О.С. в інтересах ОСОБА_1 подав відзив на позов, у якому позов визнав частково, в розмірі заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6000 грн. Представник не заперечує факту укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредиту у розмірі 6000 грн. Але оскільки на з 01.03.2023 відповідач проходить службу за призовом під час мобілізації, просив застосувати положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Крім того представник вважає що позивачем не доведено фактичного надання будь-яких додаткових послуг відповідачу на суму 900 грн, а тому підстави для стягнення такої комісії відсутні. Позивачем не надано до суду кредитного договору № 17.05.2023-100002777, яким було б передбачено обов`язок відповідача сплатити комісію у розмірі 900 грн. Посилання позивача виключно на паспорт споживчого кредиту не може вважатися належним доказом виникнення договірного зобов`язання щодо сплати комісії, оскільки паспорт споживчого кредиту не є кредитним договором та лише містить інформацію про орієнтовні умови кредитування. Відтак позивачем не доведено ані правову підставу виникнення комісії, ані факт погодження відповідачем обов`язку її сплати, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК України є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Представник позивача Ларіонов К.О. подав відповідь на відзив у якій з позицією відповідача не погодився, вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою суду від 21 квітня 2026 року у цивільній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у відповіді на відзив просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 , та його представник ОСОБА_2 , в судове засідання не прибули, є належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду. Представник ОСОБА_2 подав заяву про розгляд без його участі, позовні вимоги задовольнити частково з мотивів, що викладені у відзиві на позов.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, справу розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 17.05.2023 між ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №17.05.2023-100002777 від 17.05.2023 (а.с. 9-28). Договір укладався в електронній формі та підписаний електронним підписом відповідача шляхом використання ним одноразового ідентифікатора C729, який був направлений на його фінансовий номер 0508803069.

Відповідно до п. 2.2. Договору, електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), яка розміщена на вебсайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті Кредитодавця, заявки, яка сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем, та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Договір укладено на таких умовах.

1.Сума Кредиту: 6000 грн. 00 коп.

2. Строк, на який надається Кредит: 28 днів з дня його надання;

3. Період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі "черговий період")

4. Період користування ставкою "Економ" період фактичного користування Кредитом, протягом якого застосовується фіксована Процентна ставка "Економ", який розпочинається в день, наступний за днем сплати Позичальником повністю всіх платежів (частини Суми Кредиту, нарахованих Процентів, Комісії), нарахованих на дату платежу, та закінчується в дату поточного чергового періоду (надалі-період "Економ").

5. Ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом першого чергового періоду та протягом періоду "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

6. Ставка "Стандарт" стандартна фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім першого чергового періоду та періоду "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

7.Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту/залишку Кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

8. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія"): 900 грн. 00 коп.

9. Графік платежів: Проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий період, сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду; кількість платежів зі сплати Процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються Проценти.

Сума Кредиту сплачується 2 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 4260 грн. 39 коп, 2 платіж у розмірі 4260 грн. 41 коп, Комісія сплачується 1 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 900 грн. 00 коп. 1

Позивач ТОВ "Споживчий центр" свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 6000,00 грн.

Разом з тим позивальник ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, не повернув кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування ними та комісію.

Відповідно до надано розрахунку заборгованості ( а.с.30) Загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 9 168.01 грн, з яких основний борг, грн. 6000.00, залишок відсотків - 2 268.01 грн, залишок комісій - 900.00 грн.

Факт укладення кредитного договору на вказаних умовах та отримання від позивача обумовленої суми кредиту у розмірі 6000 грн визнається відповідачем ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України суд вважає цю обставину встановленою та такою, яка не потребує доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Кредитний договір відповідачем підписаний електронним підписом з застосування одноразового ідентифікатора (одноразового паролю).

Згідно частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію, зокрема пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 610-611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідач визнає заборгованість за основною сумою боргу 6000 гривень 00 копійок.

Відповідач не визнає вимоги щодо стягнення комісії за договором, як такої що цим договором не передбачена. Дана позиція спростовується п.8,9 дослідженого судом кредитного договору.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію, зокрема пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо, тому вимоги щодо стягнення комісії за договором підлягають задоволенню.

Відповідач не визнає заборгованості за відсотками та заперечує проти її стягнення, з огляду на його статус військовослужбовця та положення п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Це позиція відповідача, на думку суду є обґрунтованою з огляду на таке.

Пунктом 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.

Статтею 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Аналіз п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції Закону №1357-IX від 30 березня 2021 року, який діяв на час виникнення спірних првовдіносин , свідчить про те, що пільги мають: - військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову; - військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, вирішено, зокрема оголосити та провести загальну мобілізацію.

Як вбачається із копії військового квитка серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 та довідки командира військової частини від 30.04.2026 за №1075/102, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації з 01 березня 2023 року (а.с.74-76).

Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 з 01.03.2026, як на військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, поширювалися пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме йому не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його призову.

Аналогічний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №642/548/21.

А тому, суд доходить висновку про застосування до даних правовідносин спеціальної норми, яка передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відтак, відсутні підстави для стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за відсотками за укладеним відповідачем кредитним договором.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» слід стягнути 6000 грн заборгованості за тілом кредиту та 900 грн комісії за видачу кредиту.

Щодо стягнення судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов`язані з витребуванням доказів та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до копії платіжної інструкції від 13.04.2026 позивачем при зверненні з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с.1).

Оскільки позовні вимоги суд задовольняє частково, за правилами, визначеними п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1996,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , заборгованість за кредитним договором № 17.05.2023-100002777 від 17.05.2023 у розмірі 6900 (шість тисяч дев`ятсот) грн 00 коп та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1996 (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 80 коп.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місце знаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Н. М. Яковенко