Ухвала суду № 138491612, 24.07.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/6858/20

2-ві/465/11/26

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про відвід судді

24.07.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі: головуючого судді Рудакова Д.І., з участю секретаря судового засідання Титикайла І.Ю., розглянувши заяву позивачки ОСОБА_1 та третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відвід судді Кушнір Б.Б. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , П`ятої Львівської державної нотаріальної контори, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору дарування та реєстраційного посвідчення, застосування наслідків нікчемного правочину,

встановив:

у провадженні Франківського районного суду м. Львова (головуюча суддя Кушнір Б.Б.) перебуває на розгляді цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , П`ятої Львівської державної нотаріальної контори, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору дарування та реєстраційного посвідчення, застосування наслідків нікчемного правочину.

16 липня 2026 року позивач ОСОБА_1 та треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали до суду заяву про відвід головуючого судді Кушнір Б.Б. від розгляду справи.

Подану заяву мотивують тим, що на їх думку суддя Кушнір Б.Б. не може брати участь у розгляді справи та підлягає відводу, оскільки вони сумніваються у його неупередженості, об`єктивності та професійній компетентності. Вважають, що суддею Кушнір Б.Б. зацікавлена в результатах розгляду даної справи в угоду та на користь відповідача ОСОБА_4 . У підготовчому судовому засіданні 09.07.2026 суддя нібито безпідставно мала намір відкласти розгляд справи, посилаючись на відсутність даних про належне повідомлення учасників, ігнорувала заперечення присутніх осіб, поводилась упереджено, відмовлялась розглядати клопотання про витребування доказів та фактично діяла в інтересах відповідача, у зв`язку з чим вважають дії судді необ`єктивними та заявляють їй відвід.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2026 року, визначено головуючу суддю Рудакова Д.І. для розгляду відводу.

Частиною 8 ст.40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Проаналізувавши заяву про відвід головуючого судді та матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Виходячи з положень частини другої ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

В силу вимог ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. У вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

В рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року, ЄСПЛ зазначив, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Згідно практики ЄСПЛ, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).

Враховуючи те, що заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у заяві про відвід не зазначають жодної підстави для відводу, передбаченої ст. 36 ЦПК України, суд вважає, що заява про відвід судді Кушнір Б.Б. є необґрунтованою.

Зазначене узгоджується із рішенням Европейського Суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), 26.10.1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26, за яким має бути встановлений об`єктивний критерій сумніву у неупередженості судді, а саме існування певних фактів, які можуть служити підставою для сумніву в безсторонності судді, тобто позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення.

Суд не вправі, за відсутності підстав, передбачених ст.36 ЦПК України задовольняти необгрунтовану, безпідставну, голослівну заяву про відвід, оскільки наведене суперечитиме основним засадам цивільно-процесуального законодавства, вимогам, встановленим у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексі суддівської етики, Бангалорських принципах поведінки судді.

Зокрема, у п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відтак, недовіра головуючому по справі судді з наведених у заяві підстав, не може бути розцінена судом як доказ необ`єктивності та упередженості судді, а тому підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, які б викликали сумнів у об`єктивності та неупередженості судді при розгляді справи немає. Незгода позивачів з процесуальними рішеннями (діями) суду не є обставиною для відводу судді.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявленого відводу, а тому, у задоволенні заяви позивачів про відвід судді Кушнір Богдани Богданівни слід відмовити.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд, -

постановив:

у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 та третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Кушнір Богдани Богданівни у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , П`ятої Львівської державної нотаріальної контори, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору дарування та реєстраційного посвідчення, застосування наслідків нікчемного правочину- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.І.Рудаков