Рішення № 138491560, 13.05.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 459/3353/25

Провадження № 2/456/341/2026

РІШЕННЯ

іменем України

13 травня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

з участю секретаря: Сімонової-Мацигін А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу №459/3353/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Представник позивача ТзОВ «Споживчий центр» Шабатин Н.А., звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , та просила стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №08.02.2024-100001541 від 08.02.2024 в розмірі 19850,00 грн та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 , 08.02.2024 року на підставі кредитного договору №08.02.2024-100001541 було видано кредит у сумі 10000 грн., строком на 84 дні, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами та неустойки в разі порушення зобов`язань за договором. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого його заборгованість перед ТОВ "Споживчий центр", станом на дату подачі позовної заяви, складає 19850 грн. Посилаючись на викладене, представник позивача просила суд стягнути на свою користь з ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором в розмірі 19850 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача Шабатин Н.А., в судове засідання не з`явилась, в прохальній частині позовної заяви просила розглядати справу за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив не подав.

В судовому засіданні представник відповідача в задоволенні позову заперечив, подав до суду заперечення, в якому зазначив, що з позовної заяви ТОВ "Споживчий центр", яка надійшла відповідачу вбачається, що до неї не додано Кредитний договір (оферти) № 08.02.2024-100001541 від 08.02.2024 року, згідно якого Позивач начебто надав кредит Відповідачу у розмірі 10000 грн. В додатках до позовної заяви Позивачем надано квитанцію про перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошей в сумі 10000 грн., але не надано жодного доказу (документу), що даний картковий рахунок відкрито на ім`я ОСОБА_1 , що, як окремо, так і в сукупності із доводами викладеними в п. 1 даного Заперечення/додаткового пояснення свідчить, що Позивачем не доведено факту підписання договору та видачу коштів саме Відповідачу. В позовній заяві Позивач зазначає про начебто визнання боргу Відповідачем із-за часткової сплати по в розмірі 50 грн., однак до позовної заяви не долучено доказу (квитанції), яка б свідчила про сплату будь-якої суми по кредитному договору (оферти) № 08.02.2024-100001541 саме Відповідачем. На підтвердження підписання кредитного договору (оферти) №08.02.2024100001541 та додатків до нього Позивач зазначає, що він був підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, який згенеровано та надіслано Позикодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер начебто Відповідача - НОМЕР_2 , а останній використав його для підписання цього Кредитного договору, однак до позовної заяви не долучено доказів. Що номер телефону - НОМЕР_2 належить саме ОСОБА_1 та є його фінансовим номером, тобто зазначений як "контактний номер". Факту відправлення електронного повідомлення (SMS) Позивачем на мобільний телефонний номер саме Позичальника, а так само факту його отримання останнім та його використання для підписання цього Договору. Довідка про ідентифікацію та наявність персональних даних Відповідача у Позивача може підтверджувати лише надсилання коштів Відповідачу, в тому числі і помилково. Щодо нарахування комісії в суму 1500 грн. за надання кредиту слід зазначити, що встановивши в кредитному договорі сплату разової комісії, що нараховується в момент видачі кредиту, Позикодавець не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються Позичальнику, що є незаконним, та фактично нараховув комісію за ту саму послугу, за яку Відповідач повинен сплатити, згідно з договором, проценти. Зазначена правова позиція узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2019 справа № 595/290/17; Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.10.2019 справа № 311/682/16-ц та від 02.10.2019 справа № 760/20414/14-ц. Тобто, вимога щодо сплати комісії (в разі доведення факту укладання договору та отримання кредитних коштів) порушує принцип добросовісності та призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, отже суперечить положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Щодо судових витрат по справі слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, однак у відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються: п. 9 - особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; п. 13 - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Під час судового засідання представником Відповідача були надані суду документи, що підтверджують наявність вищезазначених статусів у ОСОБА_1 . Тому, на підставі вищевикладеного просив в задоволенні позовної заяви ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 08.02.2024 - 100001541 від 08.02.2024 - відмовити.

Вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.

З матеріалів справи убачається що, 08.02.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено електронний кредитний договір №08.02.2024-100001541, який складається з наступних електронних документів: пропозиції про укладення кредитного договору(кредитної лінії) (оферти), розміщеної на вебсайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті Кредитодавця; заявки сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним кредитних умов та їх схвалення кредитодавцем та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформованої на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс- повідомленні на номер телефону вказаний при його ідентифікації на сайті.

Зазначений електронний кредитний договір, а саме перелічені вище документи з яких він складається та Інформаційне повідомлення позичальника підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором Е421, який був направлений йому на номер телефону - НОМЕР_2 .

Відповідно до умов електронного кредитного договору відповідачу було надано кредит в розмірі 10000 грн., строком на 84 дні з дати його надання. Період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (первинний та черговий період).

За користування кредитом відповідач зобов`язався сплатити проценти, які розраховувались на наступних умовах. Ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 365% річних. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Крім цього, за умовами укладеного кредитного договору відповідач зобов`язався сплатити неустойку - 100 грн., що нараховується за кожен день невиконання / неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором.

За умовами п.11 Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору №08.02.2024 - 100001541 проценти розраховані за первинний, черговий період, підлягали сплаті відповідачем в останній день первинного, чергового періоду відповідно, кількість платежів зі сплати процентів повинна була дорівнювати кількості періодів, за які сплачуються проценти. Сума кредиту у розмірі 10000 грн., підлягала сплаті одним платежем в останній день строку, на який надається кредит.

Згідно п. 1.1. оферти за цим договором кредитодавець зобов`язався надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Пунктом 1.2. оферти встановлено, що кредитодавець кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1 оферти кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності.

Встановлено, що надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача.

Відповідно до копії квитанції про перерахунок коштів кредитор надав відповідачу кошти 08.02.2024 року в сумі 10000 грн., на карту НОМЕР_1 *72, призначення платежу за договором №08.02.2024-100001541.

Відповідно до довідки розрахунку складеної позивачем заборгованість відповідача на день звернення з відповідним позовом за кредитним договором №08.02.2024-100001541 від 08.02.2024 становить 19850,00 грн. та складається з 9950.00 грн заборгованості за кредитом, 8400,00 грн заборгованості за процентами та 1500,00 грн., комісія.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 2ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Пунктом 1частини першої статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 травня 2014 року №1275-VII (зі змінами) передбачено, що сфера дії цього закону поширюється на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.

Згідно п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Згідно із Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З матеріалів справи убачається, що відповідач був військовослужбовцем Збройних Сил України, його статус підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 .

Таким чином суд доходить висновку, що наявні у справі докази доводять, що позивач відповідно до умов укладеного з відповідачем електронного кредитного договору №08.02.2024-100001541 від 08.02.2024 надав відповідачу в кредит грошові кошти в сумі 10000 грн., а останній був обізнаний про необхідність повернення кредиту у строки передбачені умовами договору. Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, вчасно кредитні кошти не повернув, у зв`язку з чим за кредитним договором у нього виникла заборгованість, яку у добровільному порядку не повернуто позивачу, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у повному обсязі. Разом з тим, оскільки позивач не врахував статусу відповідача як військовослужбовця та здійснив безпідставне нарахування відсотків та комісії, суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимог позивача в частині стягнення з відповідача 9900 грн заборгованості за відсотками та комісії.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст..7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 133, 141, 244, 245, 259, 263-268, 279 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299 реквізити IBAN № НОМЕР_5 , 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-а) заборгованість за кредитним договором № 08.02.2024-100001541 від 08.02.2024 у розмірі 9950 (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн.. 00 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 9950 (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп. та стягнути судові витрати в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн..40 коп..

В задоволенні решти позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення заборгованості по відсотках в сумі 8400 (вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп. та комісії в сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп. відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлений 23.05.2026.

Суддя Р. Т. Шрамко